Автор: Инна Совсун, народный депутат Украины, член фракции политической партии “Голос”.
Скільки реформ може підірвати т. в. о. міністра освіти Шкарлет? Думали, лиш реформи освіти та науки? Реформа державної служби – на черзі.
Знаєте, який найпростіший спосіб позбутися «незручних» працівників міністерства? Ліквідувати їхні посади. Я думаю, цей досвід мають усі, хто проходив через державну службу. Я вам більше скажу – колись на початках роботи в Міносвіти я таким чином звільняла керівника управління міжнародних зв’язків, який … не розмовляв англійською мовою.
Так, тоді після Табачника МОН потребувало суттєвого очищення. Мені тоді дуже хотілось набрати нових, класних людей в команду, проте це було фактично не можливо. Бо вхідна зарплата для головного спеціаліста була щось 3-4 тисячі гривень.
Такі можливості з’явились у той час, як я вже пішла з Міносвіти, після 2016 року – з запуском реформи державної служби. Тоді почали створювати окремі директорати в рамках міністерств, в які йшли працювати висококласні фахівці ззовні – на достойні зарплати.
На кожну посаду проходив жорсткий відбір, конкурс сягав 40-60 людей на місце. У навчання експертів, що перемогли на конкурсах, вкладалося багато зусиль, а зарплату новим спеціалістам виплачують великою мірою за кошти ЄС. Частина з них – це люди, які раніше працювали в різних міністерствах і зараз змогли отримати якісний стрибок у кар’єрі (та зарплаті), проте трохи більше половини – люди ззовні.
Попри різний бекграунд їх всіх об’єднувало одне – щире прагнення невідворотності змін в суспільстві. А ще – чітке усвідомлення власної гідності та здатність аргументовано відстоювати власну думку.
Вочевидь, саме це не влаштувало т. в. о. міністра освіти Сергія Шкарлета, який вирішив раптово скоротити кількість директоратів та фахівців з питань реформ. Так, сьогодні в МОН існує 6 директоратів, у яких працює 93 фахівці з питань реформ.
Натомість Шкарлет пропонує скоротити кількість директоратів з шести до чотирьох, кількість державних експертів зменшиться з 93 до 50, тобто майже в половину. Для цього директорат вищої освіти об’єднають з директоратом професійної освіти. І це – на фоні розмов про те, що варто приділяти цільову увагу професійній освіті! Директорат шкільної освіти буде об'єднаний з директоратом дошкільної, позашкільної та інклюзивної освіти. Без коментарів.
До речі, посад головних спеціалістів якраз стане більше. От поясніть мені логіку: навіщо скорочувати посади, на яких люди отримують більше, і натомість – плодити посади, де люди будуть отримувати менше?
Європейський союз вже застеріг Україну від відкату реформ. Лист Представництва України при ЄС оприлюднила тепер вже колишня державна експертка директорату вищої освіти у МОН України Олена Панич. На думку Єврокомісії, скорочення директоратів загрожує зривом реформ професійно-технічної освіти, вищої освіти, призведе до зменшення спроможності міністерства розробляти та реалізовувати освітню політику та міжнародні проєкти, зокрема спільно з ЄС.
Це знизить якість ухвалення управлінських рішень, вдарить по прозорості процедур в освіті і науці, загрожує недоброчесністю та падінням якості освіти в Україні в цілому. А також скасуванням програми підтримки реформи державної служби.
У листі також нагадують, що зараз в Міносвіти є понад 40% вакантних посад експертів та керівників експертних груп, замість того, щоб проводити на них конкурси, посади просто скорочують.
Жодне інше з 9 міністерств, що також є учасниками програми реформи державного управління, кількість директоратів не зменшує.
Сам т. в. о. міністра сказав, що процитовані уривки із листа представництва Євросоюзу були вирвані з контексту. Ох, знову цей багатостраждальний контекст! Я, звісно, розумію, що Сергій Шкарлет дуже ностальгує за часами Табачника, коли не було жодних конкурсів, а можна було «порішати» теплі посади для своїх. Але це не привід порушувати зобов'язання України та зривати надання зарезервованої для України макрофінансової допомоги ЄС.
