А. Журавлева: обеспечение обычной канадской школы

Автор: Александра Журавлева, учитель, Канада.

Я на практиці в Кокрейні - це невеличке містечко (33 тис. населення) 25 хв. їзди від Калгарі.

Що може забажати вчитель, щоб провести урок? Багато скажуть: «Підручник». Почну саме з них, бо якраз їх і нема.

У Канаді немає обов'язкових підручників. Взагалі! Учителі мають повну свободу щодо вибору матеріалу для уроку, але ця свобода забирає купу часу на пошуки, розробку, друк.

Відкриваєш міністерську навчальну програму, дивишся, що ти маєш навчити за рік - і вперед. Для прикладу математика 1 клас - рахунок у межах 100, додавання і віднімання в межах 20.

Хочеш - весь рік пиши, хочеш - малюй, танцюй чи співай, але на кінець першого класу діти повинні вміти додавати і віднімати в межах 20.

І для підготовки і творчого пошуку вчителя у школі є все!

1. Є всі можливі канцтовари: від олівців до олійних пастелей, якими ми сьогодні повимащувалися. Від невеличких зошитів-записників до кольорових ватманів.

2. Лего, ігри, кубики, головоломки, пазли...

3. Потужні величезні принтери-сканери, на яких не тільки копії роблять, а й роздруковують фотографії і плакати. Тут кожен вчитель має свій код доступу, бо ведеться облік використаного паперу.

4. Ламінатор, на якому виготовлені всі кольорові декорації, малюнки і флеш-картки в класі.

5. Кожен клас обладнаний короткофокусним безпровідним проектором Casio (ані тіні не відкидає на дошку, ані проводів по стіні немає).

6. Всі вчителі отримали в користування яблучні ноутбуки зі всім програмним забезпеченням. Переходячи з класу в клас, легко і просто під'єднуються до будь-якого проектора за допомогою AirPlay.(А в мене ноутбук Microsoft Surface, тому під'єднатися до проектора не можу).

7. У класі стоїть велика скриня, замкнута на замок, а в ній 18 яблучних планшетів (стільки учнів у класі). На ipad-и завантажені спеціальні навчальні програми і ігри, і заблокований доступ туди, куди не треба. Планшетами через вірус зараз не користуються.

8. Окрім того, у кожному класі є документ-камера! Я з технікою на ти, але цей ґаджет для мене був новинкою. Виглядає, як звичайна настільна лампа, тільки замість лампи пластина, така, як мобілка. Учитель, сидячи за столом, проектує зображення зі столу на дошку. Таким чином, читає дітям книжки, і вони бачать усі малюнки і тексти. Так обводить літери, пише цифри, а діти слідкують і повторюють за великим зображенням на дошці. Бачила всяке, а це здивувало!

9. А ще школа має платні підписки на міністерські вебсайти, де є всі можливі матеріали (для кожного класу, предмету, теми), створені і завантажені такими ж вчителями. І річна підписка на один з сайтів для школи вартує... 5000 канадських доларів.

Технічне забезпечення - вау! Не знаю, що ще можна придумати. Мене особисто тривожить відсутність підручників, бо коли доведеться вчителювати, треба буде все з нуля самій придумувати.

«Я «створюю» свій підручник сама, так як мені зручно, з того що підходить мені і моїм учням, - сказала Кімберлі. - Уже 5 років працюю в першому класі, матеріалу наскладала достатньо, лише трохи змінюю відповідно до потреб дітей чи вимог часу. А маючи паперове і електронне забезпечення в школі, залишаюсь після уроків до 4 години і готую все на наступний день. Не уявляю, якби мені дали готову книжку, чи мені б все сподобалось і чи хотіла б я те все виконувати».

На фото документ-камера в роботі: вчителька за столом читає, учні з дошки хором допомагають.

Оригинал