![]() |
Чем больше будут учитывать аттестат, тем меньше будет шансов у детей с хорошими знаниями из строгих школ |
Е. Стадный: идея увеличения веса аттестата ошибочна
Автор: Егор Стадный, экс-заместитель министра образования и науки.
«Маємо на меті збільшення ваги атестату при вступі до закладів вищої освіти, а відтак зростання мотивованості учнів до навчання в середній школі», - заявив тимчасовий виконувач обов'язків міністра освіти і науки України під час серпневої конференції.
Зараз за законом вага атестата у конкурсному балі може бути не більше 10%. За часів Табачника атестат важив 25%.
Я не вірю в те, що це станеться. Для цього потрібно змінити законодавство та зменшити вагу ЗНО. Для цього народні депутати мають наплювати на 70% українців, які вважають, що ЗНО ставить усіх у рівні умови...
Чому ідея Міносвіти хибна по своїй суті.
1. Почнемо з оцінки бажаного впливу. Нам пропонують просту формулу: чим більше будемо враховувати бал атестата, тим більшим буде бажання учнів вчитись у школі. Тобто серед таких чинників, як майстерність вчителів, шкільні умови, зміст самої програми, стосунки з батьками та друзями на перший план чомусь виставляють саме те, яка вага атестата. Мовляв, якщо у школі немає умов до вивчення фізики і її читає вчитель праці, то більша вага атестата при вступі все одно триматиме бажання учня, наприклад, у 8 класі вчити фізику на належному рівні. Виглядає досить сумнівно.
2. Гаразд, припустимо, що саме так все і працює. Враховуємо бал атестата більше, ніж зараз, і жага до шкільних знань майже 4 млн учнів моментально зростає. Але в цій формулі за замовчуванням закладено, що усі діти після школи мають йти до університету. Нагадую, що якраз з цим в Україні явно проблема. Ми маємо найвищий показник вступу до закладів вищої освіти в Європі, і така масовізація щонайменше не підкріплюється такими ж великими ресурсами та призводить до знецінення якості вищої освіти. Отже, у будь-якому випадку важливо розвивати альтернативу вищій освіті та стримувати масовізацію вищої освіти, якщо немає належного забезпечення її якості. Тут же навпаки - нам пропонують зіграти на масовізації вищої освіти. Якщо вже є бажання прив'язати бажання вчитись у школі до оцінок, то це мають бути випускні оцінки (ДПА), а не вступні бали. Принаймні випуск зі школи стосується усіх, а не лише тих випускників, хто вступатиме. Варто послідовно імплементувати стратегію розвитку зовнішнього незалежного оцінювання як форми проведення ДПА, її розробили ще у 2019 році.
3. The last but not least те, чому шкільні оцінки не найкращим чином підходять для рейтигнування вступників. Трійка в ліцеї часто означає вищий рівень знань, ніж п'ятірка в звичайній школі. Чим більше будуть враховувати атестат при вступі, тим меншими будуть шанси дітей, які мають хороші знання, але суворішу школу. І навпаки - єдина шкала ЗНО, дозволяє зробити об’єктивне рейтингування для усіх.
Писати про виправлення оцінок в кінці навчання, масову купівлю класних журналів (як 2010-го року) та ще більший підрив довіри до шкільної оцінки не буду. Це і так дуже добре відчувають 70% українців.
Освіта.ua
18.08.2020