Автор: Владимир Белый, заместитель директора по УВР, физико-технический лицей г. Херсона.
Є держави з системою освіти, що спрямовує формат, організацію та зміст навчально-освітньої діяльності педагогів на те, щоб у підсумку розкрилася, сформувалася і відшліфувалася науково-культурна компетентність профільно-особистісної природної схильності КОЖНОГО окремого здобувача освіти.
А є така модель освіти, яка зорганізована так, що сподівається у підсумку сформувати у ВСІХ здобувачів освіти такі конкретні освітні компетентності, які виставляє як свої системно-обов’язкові цілі.
При цьому у цій системі мають бути державні структури з:
- підготовки правильних педагогів;
- «підвищення» їхньої кваліфікації;
- методичної їм «допомоги»;
- збору додаткових, окрім податків, батьківських коштів;
- долучення комерційних фірм до випуску підручників/документів про отриману освіту тощо.
Відтак виникають питання:
- А наша, українська, модель яку версію здебільшого реалізує?
- А який при цьому має рівень довіри та поваги з боку учнів і їхніх батьків?
- А наскільки комфортною та престижною є у ній робота практикуючого педагога?
Мені ці питання видаються риторичними. А вам?
