Автор: Михаил Гончаренко, исполнительный директор Конфедерации негосударственных высших учебных заведений Украины.
За ініціативою Асоціації навчальних закладів України приватної форми власності, Всеукраїнського об’єднання організацій роботодавців у галузі вищої освіти та Конфедерації недержавних вищих закладів освіти України відбулась «Конференція представників об’єднань недержавних закладів вищої освіти».
Метою проведення заходу стало обговорення проекту «Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти у 2019 році», який, на думку організаторів Конференції, потребує суттєвого доопрацювання відповідно до вимог Конституції України і чинного законодавства та більш широкого громадського обговорення.
Всебічний аналіз запропонованого МОН проекту «Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти у 2019 році» та оцінка результатів від запровадження діючих нормативних актів МОН щодо організації та проведення вступної кампанії у закладах вищої освіти за попередні роки підтверджують, що розширення застосування зовнішнього незалежного оцінювання призвело до ряду негативних наслідків та суперечить початковій меті його запровадження.
Особливо турбує постійне зростання кількості українців, що навчаються за кордоном, враховуючи, що лише 7% громадян України, які навчаються за кордоном, планують повернутися до України (дані Інституту суспільних відносин (ISP)) . За експертними оцінками лише у 2017 році до іноземних закладів вищої освіти вступило 25 тисяч українських абітурієнтів і ще не менше 15 тисяч – на програми «подвійних дипломів». Офіційно озвучена в Україні оцінка чисельності українських студентів за кордоном (70 тисяч) є явно заниженою, так як лише у Польщі у 2017 році навчалось близько 60 тисяч студентів з України (проти 23 тисяч – у 2015 році). Критичним також є зростання кількості громадян України, які навчаються у Російській Федерації. Якщо у 2014/2015 навчальному році таких громадян було трохи більше 9 тисяч осіб, то у 2017 році – більше 23 тисяч. Загалом, за оцінками експертів на сьогодні за кордоном вже навчається близько 200 тисяч громадян України.
Крім того, наявність додаткових єдиних вступних випробувань з елементами ЗНО при вступі до магістратури призводить до зменшення доступності здобуття вищої освіти за ступенем магістра в Україні. Таке ускладнення доступу до другого рівня вищої освіти протирічить принципам реалізації європейської Програми навчання протягом життя. Як наслідок, основним результатом від запровадження додаткових вступних випробувань стали відмова багатьох студентів від здобуття ступеня магістрів та збільшення відтоку українських абітурієнтів та студентів до іноземних закладів вищої освіти.
Більш того, в порушення 19 статті Конституції та всупереч положенням ч.4 статті 44 Закону України «Про вищу освіту», яка не надає права МОН встановлювати мінімальні значення кількості балів із вступних випробувань, у проекті Умов прийому в 2019 році пропонується таке положення: «мінімальні значення кількості балів із вступних випробувань для вступу на основі повної загальної середньої освіти не можуть бути встановлені менше 150 балів: для спеціальностей 221 «Стоматологія», 222 «Медицина», 226 «Фармація, промислова фармація», 228 «Педіатрія» галузі знань 22 «Охорона здоров'я» з другого та третього конкурсних предметів; для спеціальностей галузей знань 08 «Право», 28 «Публічне управління та адміністрування» та 29 «Міжнародні відносини» з першого та другого конкурсних предметів» (пункт 10 розділу VII проекту Умов прийому).
Запровадження вказаної обмежуючої норми спочатку для кількох, а потім і для всіх спеціальностей, у кілька разів звузить коло громадян України – випускників загальноосвітніх навчальних закладів і, відповідно, призведе до зростання вже озвученої вище еміграції з України абітурієнтів і студентів. Крім того, вказана норма є і порушенням конституційних прав громадян при здобутті освіти щодо доступності вищої освіти і її розвитку (статті 53 Конституції) та носить дискримінаційний характер. Таким чином, обмеження мінімального балу при вступі на навчання може встановлюватись лише законами України.
Підбиваючи підсумки, всі присутні розділили думку ініціаторів заходу про невідповідність проекту наказу МОН потребами національної системи вищої освіти, конституційним правам громадян України, які хочуть отримати вищу освіту, та основним принципам державної регуляторної політики, визначеним ст. 5 Закону України, зокрема, адекватності, ефективності, збалансованості та передбачуваності.
За результатами обговорення учасниками Конференції було прийнято «Звернення Конференції до органів державної влади та громадськості» з проханням суттєво доопрацювати проект «Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти у 2019 році», привести його положення у відповідність до норм Конституції України і чинного законодавства. Окрім цього, у документі зазначені пропозиції провести широке громадське обговорення і аналіз можливих негативних наслідків від запровадження запропонованих у цьому проекті норм, що обмежують конституційні права абітурієнтів та закладів вищої освіти, не допустити незаконне обмеження мінімального прохідного балу ЗНО та застосовування технології ЗНО при здійсненні набору студентів до магістратури за контрактною формою навчання, а також надати закладам вищої освіти право самостійно встановлювати строки прийому студентів на заочну форму навчання.
З повним текстом звернення можна ознайомитись на сайті «Всеукраїнського об’єднання організацій роботодавців в галузі вищої освіти» за посиланням.
