О. Смирнова: взаимодействие школы и церкви

Автор: Ксения Смирнова, учитель, г. Стрый.

Можна було б почати і відразу завершити дискусію словами із Біблії: «Кесареві – кесареве, а Богу - Боже» (Матв. 22:21), але ж у питаннях віри не все лежить на поверхні і, щоб пізнати істину, потрібно спокійно та виважено поміркувати.

Поняття «кесареве» вживається тут для позначення матеріальних цінностей, пов’язаних із державним інституціями, а от «Боже» - це те, що вказує на духовність, цінності, які не можуть бути виміряні світськими мірилами.

І тут постає питання: Що ж для нас є «Школа»? Чи це «кесареве», чи все ж «Боже»? Чи школа є просто державною установою, закладом, схожим на банк, податкову чи фіксальну службу, на фабрику, де продукують щось за усталеним графіком? Чи це місце, де плекають про душу дитини, її духовний ріст, вихованість і силу думки?

Отож, школа, відноситься, швидше, до «Божого», аніж до «кесаревого».

«Церква», до речі, у християнстві позначає не будівлю, а об’єднання людей, які спільно духовно зростають. Школа – це також не просто будинок, а заклад, який об’єднує дорослих і дітей під одним дахом, що спільно творять навчально-виховний процес. Головною цінністю як школи, так і церкви є люди.

От і дайте собі відповідь, що з чим повинно взаємодіяти, а що від чого відокремлюватись? Може, ми намагаємось приректи школу на духовну порожнечу, відділяючи її від християнських цінностей? Без них ми, на жаль, маємо всі шанси перетворити наші освітні заклади на станки по «клепанню» людей з атестатами?

«Ми є свобідні від Господа Бога робити добро. Ми не є свобідні робити, що ми хочемо. Я не маю свободи робити зло. Я, будучи свобідним, можу помилитися, можу зробити зло, але я не маю права на це. І виховати дитину треба в тому дусі, що ти є свобідний, ти можеш вибрати добро. Це, мені здається, є ключ до багатьох проблем виховання» (кардинал Любомир Гузар).

Потрібно зрозуміти, що освіта і церква покликані взаємодіяти. Церква не може розглядатися як генератор заборон і вказівок, які приходять в школу на зміну радянським ритуалам, що втихомирюють і нівелюють власне мислення. Завдання церкви, як і школи однакові – виховати вільну людину. Тому краще не будувати паркани, а вчитися зводити мости.