К. Смирнова: выбраться из "образовательного Аушвица"

Автор: Ксения Смирнова, учитель, г. Стрый.

У книзі Еріка Еммануеля Шмітта(Eric Emmanuel Schmitt) «Двоє добродіїв із Брюсселя» є історія, у якій колишній в'язень Аушвіцу описав своє існування ось такими словами: «Я був недолюдиною у світі надлюдей».

Як не дивно, але «Аушвіци» не зникли й досі. Моральне гетто зараз нам створюють на роботі, аби вбити особистість у своїх підлеглих. Бо «недолюди» стають покірними, слухняними, безвільними рабами, без думок, особистої думки та позиції.

Моральні «Аушвіци» з властивою для них субординацією типові для багатьох місць праці, де мають нещастя працювати українці. Приниження у власній країні, заробітчанство і митарство за кордоном стало жахливою нормою для сучасного українця, сучасної людини.

Феномен покірного сприйняття приниження бере свій початок у школі. І якщо батьки вже навчились захищати своїх чад від морального вбивства з боку вчителів, то самі педагоги, як правило, й досі залишаються в ролі «недолюдей».

Керівництво, різного роду служби, укладачі нормативних документів та підручників часто присвоюють собі права «стадних» наглядачів. Їх не цікавить думка, моральний стан, особистісні переконання підлеглих «недолюдей» знизу.

Обвішані «медалями» і затьмарені славою, як правило, радянських часів, вони «випалюють» внутрішнє особистісне «Я» своїх підлеглих, усіх, хто стоїть нижче в посадовій субординації.

На рівні школи старші педагоги розправляють могутні пенсійні плечі й груди, завішані радянськими «орденами» та званнями, різного роду категоріями, над молодими «дурниками», що щойно вийшли з вишів.

Керівництво школи веде вправний контроль над «ніжестоящімі», пресує, де потрібно, вирівнює, втихомирює і переконує в правильності потрібних думок і дій так званого колективу навчального закладу.

І над усіма цими островами «радості дитинства, навчання і виховання» висить свята рука і всевидюче око «старшого брата» - МОН.

Міністерство освіти і науки видає біблійні програми, плодить рекомендації з невідомими практичними функціями, розпихає свої сумнівної якості, зате безкоштовні, підручники та контролює...

«Контроль потрібен!» - це цитата лектора на курсах підвищення кваліфікації вчителів. Він має на увазі контроль за педагогічною масою, яка, бува, не вирішить собі десь вибитись, вимудруватись, вилізти з «освітнього Аушвіцу».

Оригинал на сайте Освітня політика.