Юрий Федорченко: о присуждении ученой степени

Если один спецсовет получит право отменять решения другого, мы получим еще больше коллизий

Юрий Федорченко: о присуждении ученой степени

Автор: Юрий Федорченко, кандидат философских наук, независимый образовательный аналитик-консультант.

Дисертаційна справа пані K* вже не є справою, що стосується лише долі певної людини. Сьогодні вже мають місце пропозиції щодо змін пункту 41 Порядку присудження наукового ступеня - "МОН може позбавити осіб, яким присуджено наукові ступені, цих ступенів на підставі рішень спеціалізованих вчених рад, де проводився захист дисертацій."

Тут потрібно виявити розважливість. Якщо одна спецрада фактично отримає право скасовувати рішення іншої, то ми отримаємо ще більше колізій, ніж ми маємо сьогодні. Кожна спецрада має нести відповідальність за свої рішення.

Разом з тим, дійсно, якщо система тотального державного контролю в питанні присудження наукового ступеня не буде змінена, то в такому разі, дійсно, саме орган, який буде на державному рівні відповідати за забезпечення якості вищої освіти, має виносити відповідні рішення, спираючись при цьому на висновки, які можна отримати як в системі вищої освіти, так і в системі НАНУ.

Якщо ж ми прийдемо до цивілізованої практики та обмежимо вплив держави на це питання, то воно буде вирішуватися в системі академічних неписаних норм, які будуть корегуватися системою забезпечення якості вищої освіти, в якій провідну роль будуть відгравати саме незалежні агенції з забезпечення якості вищої освіти.

Наївно було б очікувати на інше (радикальне) рішення від членів Атестаційної колегії МОН. Практика та теперішня система цьому суперечать! Інше рішення було б, можливо, і правильним, і по-совісті, однак то було б рішення героїв та відчайдухів, а рішення ухвалювали українські ректори на свій розсуд та виходячи з свого життєвого досвіду.

При цьому рішення вони вже, мабуть, ухвалили для себе ще до початку засідання. Важливо, щоб ми зробили правильні висновки та не зациклювалися лише на певній особі.

Ця ситуація нас змушує подивитися на проблему нашої педагогічної освіти та науки в цілому. Особливо на це ми маємо звертати увагу напередодні початку шкільної реформи. Якщо такого рівня дисертації з педагогіки захищаються в Києві, то що відбувається з так званими науковцями-педагогами та їх “науковими доробками” в провінційних містах?!

Тема педагогічної освіти сьогодні має привернути нашу увагу. Ось головний висновок!

Оригинал

Освіта.ua
04.07.2016

Популярные блоги
С. Колебошин: 3000 спартанцев (задача о молодых учителях) 3000 молодых учителей на 15000 школ, в среднем - 1 новый учитель на 5 школ
И. Совсун: как надолго еще хватит запала учителей? Между победителями мировых олимпиад и средним базовым уровнем украинских школ гигантская пропасть
Т. Сердечная: зарплаты у учителей должны быть разные Есть шанс, что когда-то государство сможет оплачивать работу людей, которые работают с его будущим
И. Ликарчук: шароварщина и отчеты вместо воспитания Воспитательной работы как системы формирования человека уже давно нет, а есть гам, шум, трескотня
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев