Київ. На Василя Липківського, 36 працює журі 4 (заключного) етапу Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. Близько 800 робіт.
Із колегою, яка разом зі своєю школою й родиною два роки тому переїхала з тепер уже окупованого Лисичанська на підконтрольну Україні територію й продовжує навчати дітлахів, перевіряємо роботи одинадцятикласників.
Одне із завдань для юних знавців української – написати рефлексію на рядки з «Енеїди» Котляревського «Любов к Отчизні де героїть, // Там вража сила не устоїть, // Там грудь сильніша од гармат».
Майже всі 69 творів – про сьогоднішню війну.
Є роботи кращі, є гірші, є зовсім невправні: різна мовна підготовка дітей, різна ретельність.
Якісь із творів проходять повз емоцію, не чіпляючи нічим, а якісь змушують зупинитися. Не для того, щоби ще раз перечитати слово чи чудернацький синтаксичний пасаж, а з тим, аби пильніше придивитися до автора крізь поспіхом написані рядки.
Частина юних конкурсантів – ті, кого в законодавстві позначено абревіатурою «ВПО», ще частина – з прифронтових сіл та містечок; і дехто з учнів виконував завдання, перебуваючи в укритті.
Твори саме цих дітей читати складно, бо їхні тексти – не хвацько-юні, якими б вони мали бути в сімнадцятирічних, натомість вони – моторошно дорослі. Ті тексти – не розлога оповідь про загальноісторичний контекст подій, натомість вони – про історію самих одинадцятикласників із дитинством, котре закінчилося лютневого ранку 2022 року.
І вже несила було стримати сльози від того, що написала дівчинка у творі, який ми з колегою перевіряли останнім: «Я обов'язково колись розкажу з гордістю дітям про свого батька, якого забрала війна. Згадаю про отого шостого бійця з окупованої Авдіївки, *** *** [імені не пишу, бо поки що результати конкурсу не оприлюднені. -- О.М.], який не залишив п'ятьох поранених побратимів і був розстріляний разом із ними».
Це був найважчий момент за всі дні моєї роботи в складі журі.
Київ. На Василя Липківського, 36 стихає гомін кількаденних дискусій між усіма, хто був залучений до оцінювання виконаних завдань 4 (заключного) етапу Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.
А за шифрами в назвах файлів зі сканкопіями перевірених робіт – уже назавжди – понівечені війною дитячі долі.
Автор: Оксана Меркулова, доцент кафедры украинского языка Запорожского национального университета.
