Автор: Инна Совсун, народный депутат Украины, член фракции политической партии «Голос».
Перше, що роблять росіяни після встановлення своєї влади на окупованих територіях – спалюють українські підручники й завозять вчителів з pocії.
Чому? Бо вони розуміють стратегічне значення освіти.
Натомість в Україні за 4 місяці повномасштабної війни Міносвіти тільки зараз зробило крок, щоб викинути зі шкіл pociйських письменників.
Щойно науково-методична комісія Міносвіти фіналізувала рішення робочої групи щодо внесення змін у програми із зарубіжної літератури.
Майже одноголосно вирішили, що з програм вилучаються всі твори pociйських авторів — і обов'язкові для вивчення, і ті, що були за вибором вчителя.
Тепер лишилося закріпити це рішення наказом МОН. Діти більше не читатимуть Булгакова, Пушкіна, Достоєвського та інших pociйських авторів.
Утім, комісія таки дискутувала: наприклад, чи потрібна нова концепція літературної освіти та місця літератури корінних народів України. Я рада, що ці важливі питання підняли, вони мають стати предметом публічної дискусії.
Загалом засідання не викликало б у мене особливих емоцій (крім «Чому це рішення не ухвалили 8 років тому?!»), якби не одне «але».
На додачу до рішення робочої групи, що включала науковців, методистів та вчителів, комісія розглядала також позицію Директорату дошкільної та середньої освіти МОН.
Чиновники директорату впевнені, що без Чехова, Булгакова, Тургєнєва та багатьох інших pociйських письменників школярі не обійдуться, і запропонували їх залишити.
У мене є альтернативна пропозиція: відправити авторів цієї позиції на тимчасово окуповану територію, аби вони могли обговорити велич pociйської літератури з носіями «pycького міра» безпосередньо.
Брак політичної уваги до освіти – результат поганої освіти у тих, хто зараз ухвалює рішення, а ще велике питання до їхньої адекватності.
Oleksandr Grekhov
