А. Спиваковский: о заседании профильного Комитета ВР

Автор: Александр Спиваковский, народный депутат, первый заместитель председателя Комитета ВР по вопросам науки и образования, член фракции БПП.

Щодо засідання Комітету з питань науки і освіти.

У засіданні взяли участь народні депутати члени Комітету, Міністр освіти і науки України: Міністр Сергій Квіт та аж два його заступники - Максим Стріха і Павло Хобзей, представники Національної академії наук та Національної академії педагогічних наук, педагогічні працівники ВНЗ І-ІІ рівня акредитації, а також представники низки обласних державних адміністрацій та місцевих рад.

На розгляд Комітету та присутніх були представлені наступні важливі питання та законопроекти:

Першим розглядалось питання законодавчого забезпечення розвитку вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації в контексті підготовки нової редакції Закону України “Про освіту”.

Навколо цього питання розгорнулась тривала та змістовна дискусія, адже до Верховної Ради України надійшла низка звернень від громадських організацій працівників вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації які підписало понад 200 тисяч осіб.

Питання стосувались створення окремої сфери освіти – «вищої професійної освіти» та її законодавчого унормування, в тому числі шляхом прийняття окремого закону.

Також при розгляді цього питання були розглянуті пропозиції робочої групи, якою при доопрацюванні проекту Закону України «Про освіту» були напрацьовані пропозиції щодо визначення місця і особливостей функціонування та розвитку закладів освіти, що зараз мають статус вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

Ці пропозиції отримали схвальні відгуки як від Міністерства освіти і науки та наукової спільноти Національної академії педагогічних наук, так і безпосередньо від викладачів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації.

Тим не менш, під час дискусії я та мої колеги наголосили, що подальша реалізація пропозицій має бути нерозривно пов’язана з належним та конкретним фінансуванням цих закладів освіти, щоб уникнути повторення критичної ситуації, що сталась з професійно-технічними закладами освіти на початку цього року після передачі їх утримання на місцеві бюджети, та безвихідного стану у який потрапила вітчизняна наука, фінансування якій зменшили з 1,7 %, як це було передбачено нещодавно прийнятим Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» до 0,3 % згідно закону України “Про державний бюджет України на 2015 рік”.

За результатами обговорення Комітет одноголосно прийняв рішення схвалити пропозиції робочої групи до проекту нової редакції Закону України «Про освіту» щодо визначення місця і особливостей функціонування та розвитку закладів освіти, що зараз мають статус вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

Другим питанням порядку денного було заслуховування інформації Міністра освіти і науки Сергія Квіта про діяльність Державного підприємства “Інфоресурс”, забезпечення доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, виготовлення і вартість документів про освіту та студентських квитків.

Міністр освіти і науки Сергій Квіт сам виступив ініціатором цього розгляду, проте на подив усіх присутніх на засіданні так і не надав жодної чіткої відповіді на поставлені йому запитання.

В той же час хочу наголосити, що за результатами проведення перевірки МОН ще у серпні 2015 року, Рахунковою палатою України були встановлені наступні кричущі порушення у діяльності МОН щодо забезпечення доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти:

1. Всупереч нормам законодавства свідоцтво про реєстрацію авторського права на комп’ютерну програму “Єдина державна електронна база з питань освіти” відсутнє.

2.Для створення та функціонування такої бази ДП “Інфоресурс” використовує на платній основі чотири різні комп’ютерні програми: “Комп’ютерний програмний комплекс “База даних з питань освіти”, “Інтерфейс сполучення з комп’ютерним програмним комплексом “База даних з питань освіти”, “Модуль адміністрування комп’ютерного програмного комплексу “База даних з питань освіти” та “Автоматизоване робоче місце оператора навчального закладу”.

Рахунковій палаті не було надано юридичний документ, згідно з яким ці чотири програми становлять єдину комп’ютерну програму, яка ідентифікується як інформаційно-телекомунікаційна система “Єдина державна електронна база з питань освіти” та відповідає технічним характеристикам, визначеним законодавством.

3. Власником майнових прав на комп’ютерні програми є фізична особа, якій з 01.11.2013 ДП “Інфоресурс” сплачує роялті відповідно до укладених договорів.

4. ДП “Інфоресурс” всупереч законодавству та статутним документам про свою діяльність не створено інформаційно-телекомунікаційної системи “Єдина державна електронна база з питань освіти”.

5. Загальна сума виплачених ДП “Інфоресурс” роялті та паушальних платежів за користування зазначеними вище програмними продуктами становить 4 128 459,0 грн., тоді як, за оцінками спеціалістів, індикативна справедлива ціна на аналогічну за обсягом розробку програмного забезпечення не перевищує 600 тис. доларів США (висновки звіту про результати комплексного обстеження ІТ інфраструктури робочої групи МОН згідно з наказом МОН від 09.04.2014 № 350).

6. Освітянська інформація, що повинна мати обмежений (персональний) доступ, на сьогодні фактично акумулюється не в електронному серверному центрі держави, а в приватних комп’ютерних програмах, що є неприпустимим.

7. ДП “Інфоресурс”, яке є технічним адміністратором Єдиної державної бази з питань освіти, замість механічної реєстрації дій ВНЗ неправомірно здійснює оцінку правомочності дій навчальних закладів, оцінку документів, виданих іншими державними реєстраторами, та схвалює або не схвалює накази, видані навчальним закладами (про зарахування, про випуск, про переведення тощо).

Крім того, у 2016 році ДП “Інфоресурс” користуючись своїм монопольним становищем без жодного на те обґрунтування здійснило збільшення розміру оплати вишами за користування ЄДЕБО з 0,63 грн. до 1, 80 грн. за одного студента у квартал, що зумовило збільшення практично втричі витрат вищих навчальних закладів за користування цією базою.

Також вважається що видання Українським державним центром міжнародної освіти (підпорядкованого Міністерству освіти і науки України), інформаційного листа до керівників вищих навчальних закладів щодо надання інформації стосовно контингенту іноземних студентів від 09.02.2015 року № 7 порушує норми Закону України “ Про захист персональних даних”.

Так, частиною шостою статті 6 цього Закону визначено, що не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Натомість у цьому листі вимагається надати інформацію щодо іноземців, які навчаються у вищих навчальних закладах без отримання відповідної згоди від таких осіб, що, на нашу думку є грубим порушенням чинного законодавства та прав і свобод здобувачів освіти.

Вказане вище дає підстави свідчити про невиконання керівництвом Міністерства освіти і науки покладених на нього повноважень щодо забезпечення функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО) та незадовільний стан організації Міносвіти цієї роботи.

За результатами обговорення було вирішено, що я та народний депутат України Олексій Скрипник, який також є фахівцем у ІТ – сфері спільно підготуємо проект рішення, яке сприятиме більш ефективному та оперативному вирішенні МОН інсучих проблем у його діяльності.

8. Проект Закону про внесення зміни до Закону України “Про вищу освіту” (щодо обрання керівника вищого навчального закладу) (реєстр. № 2603 від 08.04.2015р., н.д. І.Мельничук).

Норми цього законопроекту тісно переплітаються з проектом Закону №2026 щодо встановлення граничного віку перебування на посадах науково-педагогічних та педагогічних працівників навчальних закладів, який був поданий мною та колегами у червні ц.р.

Проектом цього Закону України пропонується обмежити вік кандидата, який претендує на посаду керівника вищого навчального закладу до 65 років. Я підтримую дану законодавчу ініціативу, і вважаю, що встановлення граничного віку суттєво сприятиме омолодженню керівних посад у вишах. Таке ж твердження лунало і від інших моїх колег. Проте голоси членів Комітету розділились. Троє проголосували рекомендувати ВР України прийняти проект Закону за основу, троє – відхилити. Тому розгляд законопроекту перенесли на наступне засідання Комітету.

9. Окремої уваги заслуговує необхідність внесення відповідних змін до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”. Як зазначив народний депутат Іван Кириленко, практика застосування цього закону виявила необхідність внесення до нього низки змін, які дозволять більш ефективно застосовувати його норми.

Оригинал