Пропонуємо онлайн-добірку найкращих поезій визначного українського поета Василя Голобородька (нар. 1945 р.) для самостійного читання, вивчення напамʼять, підготовки до уроків та позакласних заходів. Вірші можна завантажити та роздрукувати для зручного читання.
Василь Голобородько почав друкуватися з 1963 року, саме тоді в республіканській пресі з’явилося кілька добірок його поезій.
Уже перші журнальні публікації (1963–1965) молодого поета з Луганщини привернули до себе увагу незвичайним баченням буденних речей, що поставали як дивний, чарівний світ. Схвально відгукнулися про нього відомий літературний критик Володимир П’янов, поет Дмитро Павличко.
1965 року Голобородько подав до видавництва «Молодь» збірку віршів «Летюче віконце», але вона виявилася неприйнятною для радянської цензури, як і твори інших учасників тодішньої «київської школи поетів».
Вихід 1970 року у видавництві «Смолоскип» (Балтимор, США) цієї збірки дав привід для політичної дискримінації поета: раз друкують за кордоном – значить, ворог… Від 1969 року і аж до 1986 твори Голобородька в Україні не друкували. Весь цей час Василь Іванович жив у рідному селі, не припиняючи поетичної творчості.
1983 року в Югославії була видана антологія світової поезії, яка мала назву «Від Рабіндраната Тагора до Василя Голобородька». Збірник знайомив читачів Європи з предтечами поезії XX століття – По, Уїтменом, Фетом, Бодлером, Норвідом, Малларме, Верленом, Хопкінсом, Лотреамоном, Рембо, Лафаргом, а також із творами поетів ХХ століття «від Рабіндраната Тагора до Василя Голобородька». В Україні ж перша збірка поезій – «Зелен день» була надрукована в київському видавництві у 1988 році. За неї поета було відзначено літературною премією імені Василя Симоненка, якою щорічно відзначається автор найкращої дебютної збірки поезій. Того ж 1988 року Голобородька прийняли до Спілки письменників України.
У 1990 році вийшла друком наступна збірка поета – «Ікар на метеликових крилах», у 1992 – збірка «Калина об Різдві». За ці дві збірки 1994 року Василя Голобородька було відзначено Національною премією України імені Тараса Шевченка. У 1999 році вийшла друком наступна поетична книжка під назвою «Слова у вишиваних сорочках».
Загалом Василь Голобородько є автором майже 20 поетичних збірок, серед яких «Посівальник» (2002), «Українські птахи в українському краєвиді» (2002), «Летюче віконце» (Вибрані вірші) (2005), «Ми йдемо» (Вибрані вірші) (2006), «Зозуля масло колотить» (2010), «Білі кімнатні рослини» (2013), «Дозволені забави» (2016). Останнє видання поета – «Вірші лісові» (2020).
У 2010 році була видана збірка поезій для дітей – «Віршів повна рукавичка», яка знову змусила читачів дивуватися й замислюватися над, здавалось би, звичайними життєвими явищами та буденними речами. Твори, вміщені в цій книжці, розкривають дивний світ дитячих фантазій, кличуть у чарівну казку, заворожують прадавніми образами та пісенним фольклором рідного краю. Вони наповнені химерними птахами, тваринами, рослинами і людьми, наївністю і відвагою, добротою і болем, людяністю і неосяжною любов’ю до України. У 2011 році ця збірка увійшла до міжнародного каталогу «Білі круки». (Міжнародний каталог «Білі круки» (The White Ravens) – це перелік 250 найкращих дитячих книжок із понад 40 країн світу. Вперше він вийшов 1996 року. Нині цей каталог вважається одним із ключових орієнтирів у світі дитячої та підліткової літератури).
Поезії Василя Голобородька вражають сучасників та критиків не тільки неочікуваним змістом, своєрідною художньою формою, близькою до білого вірша та динамікою слів. Поет-новатор створив власний ритм, якого до того часу не знала українська література, і власні влучні неологізми.
Вірші «Криваві солов’ї» та «Катерина» можна сміливо віднести до вершинних здобутків української сюрреалістичної поезії ХХ століття. Письменниця Оксана Забужко зазначає: «Василь Голобородько – це справді гордість української літератури, української поезії. Україна просто зобов’язана номінувати його на Нобелівську премію з літератури. Ще Стус свого часу ставив його номером один серед поетів свого покоління».
Сам поет про свою творчість говорить так: «…процес народження вірша схований для мене, я не знаю, чому зупиняюся душею саме на цих виразах.. Моє слово не вогнисте, в моїй поезії – метелики, бджоли. Але я засвідчую перед світом, Богом і людьми: тут Україна, і ви українці». А відомий літературний критик В. П’янов відзначав: «Вся увага поета занурена в образний світ народних вірувань і народної моралі. Василь Голобородько – поет зі своєрідним світосприйманням, органічним чуттям музики слова, закоханий у життя, яке в його баченні є отією білою казкою, де наче на рушнику, червоні й чорні барви створюють неповторну картину живої дійсності».
Фольклорні мотиви – це природний спосіб світосприйняття В. Голобородька, який походить від народного світогляду та відчуття багатства рідної мови. Наприклад, образи і назви птахів у його поезіях – це тільки частина його фольклорних розшуків. До кожного вірша про того чи іншого українського птаха він добирає прислів’я, приказки, загадки, які ґрунтуються у свідомості народного генія на спостереженнях про них, прикметах, повір’ях і навіть на замовляннях. В. Голобородько пояснює це так: «Кожен народ відображає реальну дійсність через свою мову і культуру. Існує мова й не мовлена: обряди, ритуали, звичаї, повір’я. Тому намагаюся у своїй творчості користуватися повною українською мовою, а не лише тією, що зафіксована у вигляді слів у словнику, навіть у найповнішому. Розуміючи отак мову, я пишу вірші».
По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 25.06.2024