Англія у 1945-1951 рр.: соціальні рухи. Реферат

Соціальні рухи у Великобританії у 1945-1951 рр. Специфіка англійської правової держави

Соціальний рух в післявоєнний період не був активним. Причини цього слід шукати не тільки в успішній відбудов1 народного господарства, але і в минулій історії Англії. "Декларація прав", прийнята після 1588 р. (ще тоді була скасована офіційна цензура), "Білль про права" 1689 р. й понині служив базою існуючого демократичного порядку в країні. За права нічого боротися, вони давно стали традицією англійського суспільства, а тому соціальний рух носив економічний та антивоєнний характер.

Важливим аспектом політичного руху була боротьба за мир, проти гонки озброєнь. В 1949 р створено Англійський комітет захисту миру Під Стокгольмською відозвою було зібрано 1300 тис підписів. Розрекламована в 1951 р. програма Комуністичної партії Великобританії (КПВ) ''Британський шлях до соціалізму" була підкинута англійським комуністам Сталіним, Сама КПВ була мало-чисельною, ніколи не користувалася в Англії впливом і не мала серйозної соціальної б. ази.

Англія - країна традиційної демократії і водночас консерватизму, котрий, як це не дивно, виступає охоронцем і гарантом цієї уже геннної демократії'. Це добре простежується на діяльності такого єдиного в практиці світової державності і, здавалося б, анахронічного органу як палата лордів. Навпаки, палата лордів - особливий і невід'ємний компонент британської правової держави. В її складі - 1200 чол. Засідає не 5 разів на тиждень, як палата громад, а 4 рази. Як орган державної влади відзначається особовою гнучкістю. Необхідний кворум для проведення засідання - всього 3 чоловіки.

Палата лордів, будучи вищим апеляційним органом, повністю зберегла свою роль в судових справах. Людина, котра пройшла всі звичайні юридичні інстанції і не добилася правосудця в крайньому випадку може звернутися до лордів-суддів. Всього їх 31. Це видатні юристи їх рішення по будь якій справі - остаточні; оскарженню не підлягають

Членство в палаті лордів дає можливість висловити свою думку щодо державних справ представникам старовинних аристократичних родів, вищим ієрархам церкви, людям, чия позиція менш залежна від громадськості, партійного керівництва тощо, ніж у членів палати громад. Цілком мудра ідея довічного членства в палаті лордів.

З подання прем'єр-міністра це право присвоюється королевою за великі особисті заслуги окремим людям, як правило по завершенні їх політичної чи ділової кар'єри. В такому випадку вихід у відставку - ні забуті пенсіонери, ні хлопчики для биття. Члени палати лордів можуть брати активну участь в парламентських дискусіях.

Довічно зачисляються в палату лордів всі прем'єр-міністри, більшість членів кабінету. Лордами стають видатні громадські, профспілкові, військові діячі, люди мистецтва вчені, відомі підприємці. Сам акт по відношення до них встановлює не тільки соціальну справедливість, але й дозволяє до кінця використовувати їх розум, досвід, знання в інтересах держави та всього суспільства.

Література

Історія країн Центральної та Південно-Східної Європи. - Запоріжжя: ЗДУ, 2003. - 77с.
Історія країн Західної Європи нового часу. - Львів: ЛНУ, 2002. - 150с.
Іваницька Ольга Павлівна: Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002). - Вінниця: ФОЛІАНТ, 2003. – 560 с.
Газін, Володимир Прокопович: Новітня історія країн Європи та Америки 1945-2002 роки: Навчальний посібник/ В. П. Газін, С. А. Копилов; За ред. А. О. Копилова. - К.: Либідь, 2004. - 624с. - 14-53.
Історія сучасного світу:Соціально-політична історія XV-XX століть: Навчальний посібник/ За ред. Ю. А. Горбаня. - 2-ге вид., доп. І перер. - К.: Вікар, 2003. - 440с. - (Київському національному університету ім. Тараса Шевченка 170 років). - 24.50.

Дата публикации: 23.09.2012