Профорієнтаційна робота: професія як основне поняття. Реферат

Професія (лат. professio, від profiteor–проголошую своєю справою) – офіційно вказане заняття, спеціальність; вид трудової діяльності, що вимагає певної підготовки і, зазвичай, є джерелом існування

Професіологія – галузь науки, завданнями якої є опис професій чи спеціальностей, основних вимог, які вони висувають до людини, її психофізіологічних і фізичних якостей.

Професіографія – одна із важливих галузей професіології, яка вивчає професійну діяльність людей.

Професії діляться на спеціальності, наприклад, професія – вчитель, спеціальність – вчитель іноземної мови. Із зміною засобів виробництва, розподілом праці професії постійно змінюються. Одні професії зникають, інші з’являються (програміст). Науково-технічний прогрес змінює характер праці, вдосконалює знаряддя праці, змінює й сам предмет праці, внаслідок чого з’являється багато подібних професій. Це викликало необхідність класифікації (групування) професій.

Класифікація професій (за Климовим) побудована із врахуванням чотирьох кваліфікаційних ознак:

• предмет праці;
• цілі праці;
• знаряддя праці;
• умови праці.

У класифікації професій за предметом праці виділяють 5 типів предметів праці, з якими людина взаємодіє в процесі роботи.

1. Людина-природа (земля, вода) – людина-жива природа, людина-нежива природа

Підтипи:

• Вивчення, дослідження, аналіз стану, умов життя рослин і тварин: агроном, овочезнавець, мікробіолог.
• Догляд за рослинами і тваринами: зоотехнік, пасічник, ветеринар.
• Профілактика захворювання рослин, тварин, боротьба з шкідниками і збудниками хвороб: мікробіолог, агрохімік.

2. Людина-техніка (машини, механізми)

Підтипи:

• Створення складних технічних пристроїв: токар.
• Монтаж пристроїв: монтажник, машиніст автокрана.
• Експлуатація технічних засобів: водій, моторист, машиніст.
• Ремонт технічних пристроїв: слюсар, наладчик.

3. Людина-людина (людина, група людей)

Підтипи:

• Медичне обслуговування: лікар, фельдшер, медсестра і т. д.
• Виховання та навчання: майстер ПТУ, лектор, вчитель, тренер, хореограф.
• Побутове обслуговування: телефоніст, офіціант, водій таксі, бібліотекар, продавець, стюардеса.
• Інформаційне обслуговування: діловод, екскурсовод, журналіст.
• Захист суспільства та держави: слідчий, юрист, дільничний інспектор.

4. Людина-знакова система (умовні знаки)

Підтипи:

• Тексти на рідній та іноземних мовах: коректор, бібліотекар, друкар, копіювальник.
• Цифри, формули, таблиці: програміст, економіст, касир.
• Креслення, карти, схеми: кресляр, інженер, технолог, архітектор.
• Звукові сигнали: штурман, радист.

5. Людина-художній образ (твори літератури, мистецтва)

Підтипи:

• Створення, проектування, моделювання художніх творів: композитор, модельєр, закрійник, інженер-технолог, архітектор, скульптор, мистецтвознавець.
• Відтворення, виготовлення виробів за ескізом, зразком в єдиному екземплярі: ювелір, живописець, реставратор.
• Відтворення, копіювання художніх виробів, творів: граверний майстер, живописець, актор.

Класифікація професій за цілями праці враховує співпадання суб’єктивних і об’єктивних цілей, коли уявний образ результату праці у свідомості людини співпадає з тим, чого від неї вимагає суспільство.

Розрізняють 3 види цілей праці:

• гностичні (пізнавальні) – професія контролера якості товару;
• перетворюючі – професія маляра;
• творчі –професія перукаря.

Класифікація професій за засобами праці включає 4 групи засобів праці:

• ручні і механізовані;
• машини й механізми з ручним управлінням;
• автоматизовані та автоматичні;
• функціональні (жести, міміка).

Професіограма – це вичерпне описання особливостей певної професії, де розкривається зміст професійної діяльності, а також вимоги, які ставить професія до людини.

Професіограма включає:

• загальну характеристику професії: її значення, спеціальності, перспективи розвитку професії;
• опис трудового процесу, змісту роботи, яка виконується: основні професійні обов’язки, знаряддя праці, робоче місце, продукція, труднощі і можливі помилки в роботі;
• санітарно-гігієнічні умови праці: мікрокліматичні умови праці (робота в приміщенні або на повітрі, освітлення, температура та ін.), режим і ритм праці (монотонність праці, вільний час, відпустка…), медичні протипоказання;
• психофізіологічні вимоги професії до людини: характеристика різних видів сприйняття у професійній діяльності (гострота зору, слуху…), моторні характеристики (координація рухів, швидкість реакції…), інтелектуальна сфера (особливості уваги, пам’яті, спостереження, мислення), емоційно-вольові якості особистості (самовладання, витривалість–психічна і фізична, врівноваженість, зібраність, рішучість), ділові якості (ініціативність, самостійність, організованість, почуття відповідальності, адекватна самооцінка), моральні якості (чесність, тактовність, чуйність, доброзичливість);
• необхідні знання,
• необхідні вміння та навички;
• дані про професійну підготовку: перелік навчальних закладів, де можна отримати цю професію, умови вступу, зміст підготовки, перспективи працевлаштування та професійного зростання, оплата праці.

Частиною професіограми є психограма – сукупність вимог, поставлених до психіки людини, тобто перелік необхідних даному професіоналу здібностей.

Література:

1. Барановский А. Б., Потапенко Г. М., Щекин Г. В. Система методов профессиональной ориентации. Основы профессиональной ориентации:Учебно-методическое пособие. –К., 1991.
2. Захаров Н. Н. Профессиональная ориентация школьников. –М.:Просвещение, 1988.
3. Захаров Н. Н., Симоненко В. Д. Профессиональная ориентация школьников. –М.;Просвещение, 1989.
4. Kалугин Н. И., Сазонов А. Д., Симоненко В. Д. Профессиональная ориентация учащихся. –М.;Просвещение, 1983.
5. Професійна орієнтація молоді / Випуск 1. –Тернопіль, 1995.

Дата публикации: 25.05.2012