Слід зазначити, що підготовка інформації з використанням життєвого досвіду для студентів практично не має сенсу. Але цей досвід можна використовувати при організації спілкування з інформацією у процесі навчання. Воно може мати наступні форми
1. Спілкування з викладачем. Роль викладача дуже важлива, адже він повинен допомогти студентові повірити у свої сили та можливості, зрозуміти цілі та завдання навчання. В такому разі воно стає більш мотивованим, бо викладач значно посилює мотивацію під час зворотного зв'язку та застосовує засоби формування та закріплення навичок студентів.
У ДН викладач (т'ютор) має дещо поширеніші функції, ніж у традиційному навчанні. Він не виконує авторитарні функції, не є єдиним і найавторитетнішим джерелом інформації. Все вирішується у процесі навчання, враховуються точки зору всіх учасників процесу, але т'ютор керує пізнавальною діяльністю і допомагає кожному навчаємому знайти оптимальну пошукову траєкторію в інформаційному процесі.
Навчання базується на принципах співробітництва і ненав'язливого, товариського керівництва. У ДН ролі т'ютора придатні наступні риси надання загальних відомостей про технологію, використану в процесі навчання:
2. Спілкування з колегами. Дослідження показують, що відсоток студентів, які спроможні вчитися самостійно, без спілкування з іншими, досить малий. Виконання групових завдань, робота в групі за методикою соціально-психологічного тренінгу, участь у ситуаційних та ділових іграх значно збільшують мотивацію навчання.
Але при такій роботі необхідний індивідуально-диференційний підхід для врахування ступеня розуміння, дійсно самостійної роботи і завчасного усунення психологічних бар'єрів. Це вимагає постійного індивідуального опитування та тестування, а також організації бесід для аналізу успіхів кожного навчаємого та оцінки ступеня розуміння навчальної інформації та відтворення її.
3. Дискусійний форум є формою взаємодії, яка керується викладачем і побудована на різноманітті точок зору студентів щодо конкретної проблеми. Він дозволяє висловити кожному свою думку. Плідність діалогу студентів в певній мірі залежить від уміння викладача керувати ходом дискусії. При нагоді викладач стає учасником діалогу, щоб надавати зразки мовної культури і доцільно використовувати чати для формування особистості студентів.
4. Навчання у співпраці. При організації самостійної діяльності своє місце знайшли нові інформаційні технології, які можуть стимулювати розкриття внутрішніх резервів кожного студента, формувати соціальні якості особистості (досвід роботи у колективі, виконання різноманітних соціальних ролей, допомога один одному у вирішенні пізнавальних завдань тощо). В першу чергу мова йде про метод проектів та навчання у співпраці.
Переваги спільної діяльності наведені у працях Х. Й. Лійметса, Я. Л. Коломенського, Л. О. Петровської. Результати останньої роботи, присвяченої питанням соціально-психологічного тренінгу, мають особливе значення для організації спільної праці в ДН, оскільки вони передбачають невеликі групи (до 3-4 осіб). Крім того, спілкування викладача із студентом і студента з викладачем через інформацію моделює ситуацію такого тренінгу і може використовувати його закономірності.
Наступні риси позитивно характеризують співпрацю:
5. Звітування та домашні завдання. Студент повинен вміти викласти те, що він вивчав, дослідити існуючу власну систему знань, вмінь та навичок, яка буде змінюватись і вдосконалюватися на кожному етапі навчання. Корисно для формування навичок самоаналізу давати викладачу звіт про виконану роботу на протязі процесу вивчення матеріалу.
В основі всього лежить зв'язок між викладачем і навчаємим, а також між навчаємими, засобом його здійснення виступає запитально-відповідева інформація.
Для здійснення зворотного зв'язку:
Якщо абстрагуватися від форми навчання і тим самим від обмежень у можливості застосування зворотного зв'язку, то тоді можна стверджувати, що частота зворотного зв'язку залежить:
Дата публикации: 07.04.2012