https://ru.osvita.ua/vnz/reports/psychology/29266/

Психічне здоров'я особистості: проблеми збереження. Реферат

Психічне здоров'я в системі психологічних та медичних знань. Психічне здоров'я дітей та особливості його порушень

Існує значне розходження і відносно визначення основних дефініцій "здоров'я". У літературі, як зарубіжній, так і вітчизняній, підкреслюється необхідність розглядати здоров'я не тільки як категорію медичну, але й соціально-психологічну і філософську[19;20].

Такий підхід, на нашу думку, має сенс, оскільки людина – істота не стільки біологічна, скільки соціальна. Прояви її здоров'я або нездоров'я пов'язані не тільки з нормальним функціонуванням організму, а й обумовлені її психосоціальним благополуччям, ефективною соціально-психологічною адаптацією, власною реалізацією в оточуючому світі. Тому, на наш погляд, категорія "здоров'я індивіда" може і повинна розглядатися у контексті постановки і вирішення цілого ряду питань, що стосуються психологічних характеристик особистості, зокрема проблеми її психічного здоров'я.

Тенденція визначення здоров'я з урахування соціально-психологічних аспектів життєдіяльності та існування людини простежується у чисельних наукових працях. Багато науковців намагалися дати визначення поняттю "здоров'я", серед них можна виділити Ю. П. Лісіцина, І. І. Брахмана, Є. Н Кудрявцева, Г. П. Апанасенко, Д. Д. Венедиктова, Т. Є. Бойченко. Вихід за межі визначення здоров'я як медичної категорії може бути пов'язаний з недостатністю спроб підвищити рівень здоров'я особи через акцент на формування лише фізичного і соматичного здоров'я. Співвідношення і оцінки означених понять – фізичного, соматичного, психічного, психологічного здоров'я, обговорювались у численних наукових працях [13].

Беручи до уваги, що психічне здоров'я є одним із основних компонентів здоров'я особистості, розпочнемо його розгляд з проведення загального аналізу поняття "здоров'я" та інших понять, які з ним пов'язані. На сучасному етапі розвитку вчення про здоров'я предметом дискусії науковців є ряд проблематичних понять, зокрема таких, як сутність здоров'я, рівень здоров'я, його якісні й кількісні характеристики та інші.

Здоров'я людини визначається комплексом біологічних (спадкових і набутих) та соціальних факторів. Останні мають настільки важливе значення в підтримці стану здоров'я, що у преамбулі статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) записано, що здоров'я - це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад [7;3-8. ].

Таке ж саме визначення подається у психологічному словнику під редакцією Б. Г. Мєщєрякова та В. П. Зінченка (автори посилаються на статут ВООЗ). Крім цього, у словнику вказується, що у широкому розумінні під поняттям "здоров'я" дослідники розуміють можливість організму людини адаптуватися до нових умов з мінімальними затратами ресурсів і часу [6;173]. Як бачимо у визначенні, яке подано, у статуті ВООЗ відсутнє поняття "душевне благополуччя". Можливо, це упущення випадкове, або ж автори статуту ототожнюють "душевне благополуччя" з "духовним благополуччям", що, у певній мірі, є помилковим. Для підтвердження такої думки продовжимо далі розгляд поняття "здоров'я". У колективній праці під редакцією Г. С. Нікіфорова окремо виділяються фізичне, психічне та соціальне здоров'я. Ці поняття виносяться в назву розділу (розділ II) [26;67].

Однак сама структура розділу, яку розробляли Г. С. Нікіфоров та В. О. Ананьєв, має дещо хаотичний характер, оскільки в заголовках підрозділів, крім поняття "психічне здоров'я" (індивідуально-типологічні аспекти), з'являються ще поняття "гармонія особистості" і "душевне здоров'я" та ін.

На нашу думку, запропонована дослідниками структура розділу закладає підстави для виникнення поняттєвої плутанини:

Отже, вивчення названої роботи не дає нам чіткої уяви про види чи компоненти здоров'я особистості. Тож варто розглянути думки інших фахівців з цього приводу. Дослідник проблем психології управління О. А. Урбанович при розгляді питань, пов'язаних зі здоров'ям керівника, веде мову про три види здоров'я: фізичне, психічне та духовне [34;352].

При цьому автор робить висновок, що психічне здоров'я людини характеризується її можливостями адаптації, соціалізації та індивідуалізації. Далі вказує на те, що духовне здоров'я виявляється у зв'язках людини з усім світом і виражається у релігійних почуттях, почутті краси і світової гармонії, почутті захоплення і благоговінні перед життям. На нашу думку, запропонована характеристика духовного здоров'я у повній мірі може відображати і психічне здоров'я. Адже душевне благополуччя також неможливе без відчуття гармонії, захоплення і благоговіння перед життям. Зважаючи на сказане, можна припустити, що духовне здоров'я швидше є складовою частиною психічного здоров'я, а не окремою від нього складовою здоров'я загалом. Р. 3. Поташнюк розрізняє такі компоненти здоров'я, як соматичне, фізичне, моральне та психічне [23].

Під соматичним здоров'ям він розуміє поточний стан органів і систем організму людини, основу якого складає біологічна програма індивідуального розвитку, зумовлена основними потребами, які домінують на різних етапах онтогенетичного розвитку. Ці потреби, по-перше, є пусковим механізмом розвитку людини, по-друге, вони забезпечують індивідуалізацію цього процесу. Фізичне здоров'я автор розуміє як рівень росту і розвитку органів та систем організму, основу якого становлять морфологічні й функційні резерви, що забезпечують адаптаційні реакції до зміни умов навколишнього середовища. Однак нас більш цікавить думка дослідника щодо визначення сутності таких понять, як "моральне здоров'я" та "психічне здоров'я", а точніше те, яким чином він їх розрізняє.

Виявляється, що моральне здоров'я, Р. 3. Поташнюк розглядає як комплекс характеристик мотиваційної і потрібнісно-інформаційної сфери життєдіяльності, основу якого визначає система цінностей, настанов і мотивів поведінки індивіда в суспільстві. Він вважає, що моральним здоров'ям є висока духовність людини, яка пов'язана з загальнолюдськими цінностями - добром, любов'ю і красою. Щодо психічного здоров'я, то під цим поняттям автор розуміє стан психічної сфери, основу якого становлять стан загального душевного комфорту, що забезпечує адекватну психоемоційну і поведінкову реакцію. Такий стан зумовлюється як біологічними, так і соціальними потребами, а також можливостями їх задоволення.

За визначенням М. Є. Бачерикова, В. П. Петленка і Є. А. Щербини, "психічне здоров'я – це такий відносно стійкий стан організму і особистості, який дає змогу людині усвідомлено, враховуючи свої фізичні й психічні можливості, а також навколишні природні і соціальні умови, здійснювати й забезпечувати свої індивідуальні й суспільні (колективні) біологічні та соціальні потреби на основі нормального функціонування психофізичних систем, здорових психосоматичних і соматопсихічних відносин в організмі" [3;35-36]. Так, за В. П. Бєловим, А. В. Шмаковим, психічне здоров'я визначається, як єдина і повноцінна життєдіяльність людини, з притаманною їй видовими та індивідуальними біологічними, психологічними і соціальними функціями. [4;60-67].

А. В. Петровский, М. П. М. П. Ярошевський дають наступне визначення: "Психическое здоровье – состояние душевного благополучия, характеризующееся отсутствием болезненных психических проявлений и обеспечивающее адекватную условиям окружающей действительности регуляцию поведения, деятельности. " [27;301]. В. Я. Семке визначає психічне здоров'я як стан динамічної рівноваги індивіда з оточуючим природним і суспільним середовищем, коли усі закладені в його біологічній і соціальній суті життєві здібності, проявляються найбільш повно, а всі підсистеми організму функціонують з максимальною інтенсивністю. [32;. 5-7].

Б. Д. Петраков і Л. Б. Петракова, вказуючи на складність і багатоаспектність визначення психічного здоров'я, на підставі аналізу значного числа таких досліджень роблять висновок, що психічне здоров'я – це динамічний процес психічної діяльності, якому властиві детермінованість психічних явищ, гармонійний взаємозв'язок між відображенням обставин дійсності і ставленням індивіда до неї, адекватність реакцій на оточуючі соціальні, біологічні, психічні і фізичні умови, дякуючи здатності людини самоконтролю вати поведінку, планувати і здійснювати свій життєвий шлях у мікро- і макросоціальному середовищі. [21].

За А. Ребером, термін "психічне здоров'я" часто використовується саме для характеристики тієї людини, яка функціонує на високому рівні поведінкового й емоційного регулювання, а не просто тієї, яка не є психічно хворою" [28;141]. Андрос М. Є. під поняттям психічного здоров'я особистості розуміє таке функціонування психіки індивіда, яке забезпечує йому гармонійну взаємодію з навколишнім світом. [2;. 64]. У дослідженнях I. Blumberg встановлюється, що психічне здоров'я – це не тільки відсутність психічних хвороб, а сума обставин, які знаходяться у рівновазі [42;229-239].

Література

  1. Амосов Н. И. Страна детства. – Москва: Знание, 1991. – 288с.
  2. Андрос М. Є. Психічне здоров'я особистості: психологічне консультування керівників шкіл // Освіта і управління. – Том 2. – 1998. – Число 2. – С. 64.
  3. Бачерников Н. Е., Петленко В. П., Щербина Е. А. Философские вопросы психиатрии. – К., 1985. – С. 35-36.
  4. Белов В. П. Шмаков А. В. Реабилитация больных как целостная система // Вестник АМН СССР. – 1987. – 34. – С. 60-67].
  5. Бланков А. С. Социальная дезадаптация нарушения поведения у детей и подростков: Материалы Российской научно-практической конференции. – М., 1996. – С. 15-21.
  6. Большой психологический словарь / Сост. И общ. Ред. В. Мерещяков, В. Зинченко. – Спб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. – 672 с. ].
  7. Всемирная декларация по здравоохранению ВОЗ. Копенгаген, 1998; Загальна декларація прав людини. – К., 1998. – С. 3-8.
  8. Волошин В. П. Подкорытов В. С. Современное состояние и перспективы научных исследований по детской психоневрологии в Украине // Журнал психиатрии и медицинской психологии. – 1998. - №1 (4). – с. 11-14.
  9. Дербенев Д. П. Состояние психического здоровья городских подростков с неделинквентным и деликвентным поведением. // Журн. Неврологии и психиатрии им. Корсакова. – 1997. - №8. – С. 48-52.
  10. Дмитриева Т. Н. Формирование алкогольной зависимости у подростков с личностью аффективно-возбудимого типа // Журн. Неврологии и психиатрии им. Корсакова. – 1998. – 33. – С. 11-14.
  11. Жузжаков О. Т. Катков А. Л. Развитие общества, ментальное здоровье и реформа здравоохранения. – Алматы, 1996. – 193с.
  12. Иовчук Н. М., Батыгина Г. З. Распространенность и клинические проявления депрессии в школьной подростковой популяции // Журн. Неврологии и психиатрии. – 1998. - №9. – С. 34].
  13. Катков Л. Теория и практика формирования психического здоровья населения. Кастанай, 1998.. – 267с.
  14. Кочерга О., Васильєв О. Психічне здоров'я молодшого школяра. // Психолог на батьківських зборах / Упоряд. О. Главник. – К.: Редакції загальнопедагогічних газет, 2003. – 112с. – С. 20.
  15. Крижанівська Л. О. Психічні розлади непсихотичного рівня у ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи (клініка, діагностика, лікування). Автореферат дис... д-ра мед. наук: 14.01. 16. – Київ, 1998. – 40с. – С. 37].
  16. Крузе В. Психосоматичні розлади в дитячому віці // Практична психологія та соціальна робота. - 1999. - №2. – С. 27.
  17. Личко А. Е. Подростковая психиатрия. – Ленинград: Медицина, 1985. - 416с.
  18. Максименко С. Д. Психічне здоров'я дітей // Психолог. – січень1 (1) 2002. – С. 4.
  19. Няголова М. Принцип единства сознания и деятельности С. Л. Рубинштейна в контексте европейской гуманистики // Психолог. журнал. – 1999. – т. 20, №5. – С. 20-26.
  20. Педагогическая психология: Учебное пособие /В. Казанская. – СПб.: Питер, 2003. – 366с. – С. 186-188.
  21. Петраков Б. Д., Петракова Л. Б. Психическое здоровье народов мира в ХХ веке // Медицина и здравоохранение. Серия: социальная гигиена и организация здравоохранения. – М., 1984. – 69с.
  22. Потапчук Є. М. Теорія та практика збереження психічного здоров'я військовослужбовців: Монографія. – Хмельницький: Видавництво Національної академії ДПСУ, 2004. – 323с. – С. 4.
  23. Поташнюк Р. З. Психогігієна: Навч. посібн. / Волин. держ. ун-т ім.. Л. Українки. – Луцьк: Надстря, 2000. – 62с. ].
  24. Практическая психология образования / под ред. И. В. Дубровиной: Учебник для студентов высших и средних специальных заведений. – М.: ТЦ "Сфера". – 2000. - С. 34.
  25. Проселкова М. Е. Особенности психического здоровья детей-сирот (возрастной и педагогический аспекты): Автореф. дис… канд. мед. наук. – Москва, 1996. – 24с. – с. 20.
  26. Психология здоровья: Учебник для вузов / Под ред. Г. С. Никифорова. – Спб.: Питер, 2003. – 305с].
  27. Психология: Словарь / Под общ. ред. А. В Петровского, М. Г. Ярошевского. – 2-е изд. – М.: Политиздат. 1990. – С. 301.
  28. Ребер А. Большой толковый психологический словарь. – М.: Вече-Аст., 2000. – Т. 1. – С. 141.
  29. Ротенберг В. С. Бондаренко С. Н. Мозг. Обучение. Здоровье: Книга для учителей. – М., Просвещение, 1989. – 329с.
  30. Рогов Е. И. Настольная книга практического психолога в образовании. – Москва: ВЛАДОС, 1996. – 529с.
  31. Северный А. А. Иовчук Н. М. Социальная дезадаптация поведения у детей и подростков: Материалы Российской научно-практической конференции. – 1996. – С. 15-21.
  32. Семке В. Я. Психическое здоровье и общество // Сибирский вестник психиатрии и наркологии. - 1996. - №1. – С. 5-7].
  33. Технологія моніторингу психічного здоров'я школярів / О. А. Бесєдіна, Г. М. Даниленко, Н. М. Колотій та ін //Метод. рек. – Харків, 1998. – 22с.
  34. Урбанович А. А. Психология управления: Учебное пособие. – Мн.: Харвест, 2001. – 640с.
  35. Фресс П., Пиаже Ж. Экспериментальная психология / Под ред. А. Н. Леонтьева. – М.: Прогресс, 1975. – 283с. – С. 241.
  36. Холл К. С. Собрание статей по педологии и педагогике/ Под ред. Н. Д. Виноградова. – М., 1912. – С. 83.
  37. Хрестоматия. Дети с нарушениями развития. Учебное пособие для студентов и слушателей спецфакультетов. / Составитель В. Астапов. – Москва: Международная педагогическая академия, 1995. – 264с.
  38. Чуркин А. Психическое здоровье населения России // Врач. – 1995. - №6. – С. 22.
  39. Школа и психическое здоровье учащихся / Под ред. С. И. Громбаха. – М., медицина, 1988. – 272с. – С. 29.
  40. Щепин О. П. Современные тенденции состояния здоровья подрастающего поколения страны. // Вопросы охраны материнства и детства. – 1990. – Т. 35. - №2. – С. 3-7.
  41. Angermayer M. C. (ed). From Social Class to Social Stress. Berlin Springer. 1987; 314.
  42. Blumberg I. Mental "health" and mental "illness" // Hosp Commun. Psychiatry. – 1997. – Vol. 130, № 3. – P. 229-239.


Дата публикации: 03.04.2012

Дата публикации: 30.01.2026