Організація виховної роботи в сучасній вищій школі: зміст та форми виховання. Реферат

У рефераті подано відомості про зміст виховної роботи та форми виховання у сучасній вищій школі

Зміст виховної роботи:

• 1. Гуманізація навчально-виховного процесу.
• 2. Моральне виховання студентів.
• 3. Громадянське виховання.
• 4. Правове виховання студентів.
• 5. Трудове та економічне виховання.
• 6. Політичне виховання студентів.
• 7. Екологічне виховання.
• 8. Естетичне виховання студентів.
• 9. Фізичне виховання.

Головна функція - сприяти реалізації мети, змісту виховного процесу та оволодінню студентами певними знаннями для використання в роботі зі школярами. Вивчення практики виховної роботи у ВНЗ та діяльності класних керівників дозволяє назвати мінімум форм, якими повинні оволодіти студенти:

• зустріч з учителями, вченими, акторами;
• тематичні тижні, олімпіади з предметів, дні факультетів, кафедр;
• вечори (поезії, романсу);
• диспути з питань етики, естетики, політики тощо;
• усні журнали та заочні подорожі;
• читацькі конференції;
• відвідування спектаклів, кінофільмів, концертів, музеїв, виставок;
• прес-конференції та зустрічі "За круглим столом";
• конкурси політичних коментарів, на кращого фізика, хіміка, біолога тощо; на кращий сценарій позакласного заходу, доповідь інсценованої казки; КВК (лінгвістичні, математичні, біологічні);
• проведення екскурсій (музей Г. С. Сковороди, А. С. Макаренка, музеї образотворчого мистецтва);
• бесіди про історію вузу, факультету, педагогічну професію, з питань етики, естетичного та фізичного виховання, про державну символіку тощо;
• робота гуртків, засідання гуртків.

Проводяться вказані заходи у ВНЗ, на факультетах, на організаційно-виховних годинах за допомогою кафедр, кураторів, студентського активу.

Під час педагогічних практик студенти проводять апробацію виховних форм роботи, якими оволоділи в університеті.

Спираючись на основні принципи, зміст, напрями та форми Концепції виховної роботи, ВНЗ ставить такі завдання виховання студентської молоді:

• підготовка на основі нових наукових досліджень з теорії нового типу, який гармонійно поєднує компетентність, духовність, якості, державного, громадського та культурного діяча;
• формування вміння оволодіти надбаннями сучасної національної та світової культури, мистецтва, науки виробляти власні оригінальні підходи, форми, методи, прийоми організації навчально-виховного процесу, відданості педагогічній справі та стійких якостей педагогічного подвижництва, любові до знань та наукової істини, вміння аргументовано спростовувати теорії, ідеї, позиції;
• розвиток самостійності, ініціативності, здатності компетентно вирішувати проблеми психологічного, пізнавального і практичного характеру в своїй майбутній професійній діяльності.

Випускник вищої школи, безумовно повинен бути вихованою людиною: вміти поводитись, гідно триматись у суспільстві, володіти гарними манерами. Здавалось на перший погляд старовинне слово "манера", означає образ чи спосіб дії, спосіб тримати себе в суспільстві, зовнішні форми поведінки. Без схвалення суспільством форм спілкування та поведінки, без поваги до оточуючих не можлива справжня інтелігентність, погіршується спільна діяльність, виключається співробітництво. Внутрішня вихованість виявляється у спиранні зовнішніх дій на міцний фундамент моральних переконань. Вихована людина повинна бути насамперед моральною людиною.

Життя постійно створює приклади моральної поведінки і нові можливості становлення моральних ідеалів. Між іншим навіть у вузі, піклуючись про становлення у студентів моральних принципів, важливо якось по-новому усвідомити і давно відомі, але дещо призабуті у сфері освіти, істини.

Ще Піфагор повчав: "Живи так, щоб твої друзі не стали ворогами, а твої вороги стали друзями". До однієї з таких істин і належить ядро моральності. У наш час відбувається переоцінка минулого. Деякі несвідомо обирають як цінність те, що ближче лежить і привабливо обіцяє швидке благо. У цей час дуже корисно звернутись до тих цінностей, які здавна визнавали на українській землі вічними.

Джерела

1. Амонашвили А. А. Школа Жизни. - М, 2000.
2. Асмолов А. Г. Непройденный путь от культуры полезности к культуре достоинства: социально-философские проблемы образования. -М., 1992.
3. Бабочкин П. И. Проблемы становления специалистов в высшей школе. - М., 1997.
4. Галузяк В. М., Сметанский Н. И. Проблема личностной референтности педагога //Педагогика. - 1998. - № 3. - С. 18-24.
5. Осухова Н. Г. Современные учителя о воспитании, или прошлое в настоящем //Педагогика. - 1995. - № 3. - С. 60-65.
6. Педагогика и психология высшей школы. - Ростов н/Д, 1998.
7. Педагогика: Учеб. Пособие для студ. пед. вузов и колледжей/ Под. ред. П. И. Пидкасистого. - М., 1996.
8. Психология: Словарь /Под ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. -М., 1990.
9. Сметанський М. І., Галузяк В. М. Педагогічна влада та її виховний потенціал //Педагогіка і психологія. - 1996. - № 4. - С. 32-38.

Дата публикации: 03.04.2012