Взаємозв’язок психології з іншими науками. Реферат

Педагогічна психологія. Вікова психологія. Психологія праці. Соціальна психологія. Медична психологія. Юридична психологія. Воєнна та інші галузі психології. Загальна психологія

Психологія формувалась упродовж століть і бурхливо розвивається в сучасних умовах науково-технічного поступу в нерозривному взаємозв'язку з іншими галузями наукового знання і суспільної практики. Психологія як наука становить систему пов'язаних між собою та з іншими науками галузей. Передуєш це соціальна, історична, економічна, етнічна, юридична, політична психологія, психолінгвістика та психологія мистецтва.

Нерозривний зв'язок існує між психологією та природничими науками і насамперед між психологією та фізіологією, внаслідок чого сформувалися спеціальні дисципліни - психофізіологія й психофізика. Розв'язання проблем виникнення й розвитку психіки в процесі біологічної еволюції спричинило формування таких галузей знань, як зоологічна та порівняльна психологія. Крім того, на межі природничих наук та психології формується і розвивається ряд напрямів, до яких можна віднести загальну, диференціальну й генетичну психофізіологію.

Потреба у психологічних знаннях виникає при розробці проблем здоров'я, що привело до формування патопсихології, психопатології, медичної психології, психології здоров'я; нейропсихології, психофармакології, психотерапії тощо.

Важливі психологічні проблеми виникають на перетині педагогіки і психології при вивченні закономірностей розвитку особистості, вікових та індивідуальних особливостей дітей, а також при розробці нових методів навчання й виховання. Чого навчати сучасного школяра? Що і як відбирати з величезної маси інформації та наукових знань? Які можливості й резерви психічного розвитку людини на різних вікових етапах? Ці та інші питання розв'язуються педагогічною, віковою й дитячою психологією та іншими спеціальними галузями психології - тіфлопсихологією, сурдопсихологією тощо.

Потребують психологічних знань і технічні науки, пов'язані з діяльністю людини в умовах комп'ютеризованих, автоматизованих та автоматичних систем. На перетині технічних і психологічних наук сформувалися спеціальні дисципліни й напрями - психологія праці й інженерна психологія, котрі використовують психологічні знання для оптимізації діяльності спеціалістів, а також для проведення профорієнтаційної, профконсультаційної роботи, відбору кадрів та їх навчання. Ці науки спричинили виникнення науково-прикладного комплексу - ергономіки. Докладніше про зв'язок психології з технічними науками йтиметься в останньому розділі підручника.

Базою об'єднання всіх спеціальних психологічних дисциплін є загальна психологія, яка теоретично й експериментально розробляє фундаментальні психологічні проблеми. Взаємозв'язки системи психологічних наук утворюють важливу умову її функціонування і розвитку, що забезпечує успішне вирішення нагальних суспільних потреб. При цьому дедалі глибше усвідомлюються відносність меж між різними психологічними дисциплінами та потреба у їх зближенні з іншими фундаментальними і прикладними науками в процесі становлення системи людинознавства.

Відомий психолог Б. Г. Ананьєв підкреслював у своїх працях, присвячених проблемам людинознавства, що "виключно важливе значення має дослідження людини як основної продуктивної сили суспільства, як суб'єкта праці та провідної ланки у системі "людина-машина", як суб'єкта пізнання, комунікації та управління, як предмета виховання та ін.

До системи наукового пізнання людини входить ще кілька наукових комплексів, котрі характеризують структуру людини як індивіда та особистість, як суб'єкта, як індивідуальність. У наукові комплекси неодмінно включаються різні психологічні дисципліни.

Становлення системи людинознавства в сучасних умовах пов'язане з об'єктивною логікою розвитку науки в цілому та її найважливіших теоретичних дисциплін. У той же час практична потреба в управлінні людськими ресурсами й резервами привела до зближення різних прикладних дисциплін, що має велике значення для комплексного вивчення людини. Чільне місце в процесі становлення системи людинознавства посідає психологія, яка інтенсивно розвивається і становить розгалужений комплекс теоретичних, науково-прикладних і практичних дисциплін.

Сучасна психологія являє собою досить розгалужену систему наукових дисциплін, які знаходяться на різних ступенях формування, пов'язані з різними галузями практики.

Одна з можливостей класифікації полягає у принципі розвитку психіки в діяльності. Звідси можна вирізнити ряд галузей психології, які вивчають психологічні проблеми конкретних видів людської діяльності.

Педагогічна психологія

Педагогічна психологія вивчає психологічні закономірності навчання і виховання людини. Вона:

• досліджує формування в учнів (студентів) мислення, вивчає проблеми управління процесом засвоєння методів і навичок інтелектуальної діяльності;
• визначає психологічні чинники, які впливають на успішність процесу навчання;
• вивчає взаємостосунки між педагогом і учнями та стосунки в учнівському колективі;
• індивідуально-психологічну різницю між учнями, психологічні особливості навчально-виховної роботи з дітьми, які мають відхилення в психічному розвитку;
• досліджує психологічну специфіку роботи з дорослими в процесі їхнього навчання тощо.

До розділів педагогічної психології належать:

• психологія кавчання (психологічні основи дидактики, окремих методик, програмного навчання, формування розумових дій і т. ін.);
• психологія виховання (психологія учнівського колективу; психологія гуманістичного виховання; психологічні основи виправно-трудової педагогіки);
• психологія вчителя;
• психологія навчально-виховної роботи з аномальними дітьми.

Вікова психологія

Вікова психологія вивчає онтогенез різних психічних процесів і психологічних якостей особистості людини, яка розвивається. Вона розгалужується на:

• дитячу психологію;
• психологію підлітка;
• психологію юнацтва;
• психологію дорослої людини;
• геронтопсихологію.

Вікова психологія досліджує вікові особливості психологічних процесів, можливості засвоєння знань, фактори розвитку особистості тощо.

Одна з центральних проблем психології - проблема навчання і розумового розвитку та їх взаємозв'язок.

Психологія праці

Психологія праці вивчає психологічні особливості трудової діяльності людини, психологічні аспекти наукової організації праці (НОП). її завданням є дослідження професійних особливостей людини, закономірностей трудових навичок, вияснення впливу на працюючого виробничої обстановки, конструкції та розташування приладів і верстатів, засобів сигналізації тощо.

Психологія праці має ряд розділів, тісно пов'язаних між собою:

• інженерну психологію;
• авіаційну психологію;
• космічну психологію, яка досліджує психологічні особливості діяльності людини в умовах невагомості й просторової дезорієнтації, за виникнення особливих станів, пов'язаних із нервово-психічними напруженнями під час надмірних навантажень організму тощо.

Соціальна психологія

Соціальна психологія вивчає психічні явища, які виникають у процесі взаємодії людей в різних організованих групах. До структури соціальної психології входить три кола проблем.

1. Соціально-психологічні явища у великих групах (у макросередовищі). До них відносять:

• проблеми масової комунікації (радіо, телебачення, преса і т. д.);
• механізми та ефективність впливу засобів масової комунікації на різноманітні спільності людей;
• закономірності поширення моди, чуток, загальноприйнятих смаків, обрядів, пережитків, громадських настроїв;
• психологію релігії;
• етнопсихологію.

2. Соціально-психологічні явища в так званих малих групах (у мікро-середовищі). До них відносять:

• проблеми психологічної сумісності в замкнутих групах, міжособистісних стосунків у групах, групової психологічної атмосфери, становище лідера у групі;
• типи груп (асоціації, корпорації, колективи), співвідношення формальних і неформальних груп, кількісних меж малих груп;
• ступінь і причини згуртованості групи;
• сприйняття людини людиною в групі тощо.

3. Соціальна психологія особистості. Сюди відносять проблеми, пов'язані з вивченням:

• скерованості особистості, її самооцінки, самопочуття й самоповаги;
• стійкості й навіюваності, колективізму та індивідуалізму;
• питання, пов'язані з вивченням установок особистості, їх динаміки, перспектив особистості.

Медична психологія

Медична психологія вивчає психологічні аспекти діяльності лікаря і поведінки хворого. Вона поділяється на нейропсихологію, яка вивчає:

• співвідношення психічних явищ із фізіологічними мозковими структурами;
• психофармакологію, яка вивчає вплив лікарських речовин на психічну діяльність людини;
• психотерапію, яка вивчає й використовує засоби психічної дії для лікування хворого;
• психопрофілактику і психогігієну, які розробляють систему заходів для забезпечення психічного здоров'я людей.

Юридична психологія

Юридична психологія розглядає психологічні питання, пов'язані з реалізацією системи права. Вона поділяється на:

• судову психологію, яка досліджує психічні особливості поведінки учасників судового процесу (психологія показань свідків, особливості поведінки звинуваченого, психологічні вимоги допиту і под.);
• кримінальну психологію, яка вивчає психологічні проблеми поведінки і формування особистості злочинця, мотиву злочину тощо;
• пенітенціарну, або виправно-трудову психологію, яка досліджує психологію ув'язненого у виправно-трудовій колонії, психологічні проблеми виховання методами переконання і примусу і т. ін.

Воєнна та інші галузі психології

Воєнна психологія досліджує:

• поведінку людини в умовах бойових дій;
• психологічні взаємини між начальниками і підлеглими, методи психологічної пропаганди і контрпропаганди;
• психологічні проблеми управління бойовою технікою і под.

Психологія спорту розглядає:

• психологічні особливості особистості й діяльності у спортсменів, умови й засоби їхньої психологічної підготовки;
• психологічні параметри тренованості спортсмена;
• психологічні фактори, пов'язані з організацією і проведенням змагань.

Психологія торгівлі, розвинена головним чином в західних країнах, досліджує:

• психологічні умови дії реклами;
• індивідуальні, вікові та інші особливості попиту;
• психологічні фактори обслуговування клієнтів;
• питання психології моди і т. ін.

Останнім часом почалося розроблення проблем науково-технічної творчості (особливості творчої особистості; фактори, що стимулюють творчу активність, роль інтуїції у здійсненні наукового відкриття і т. д.).

Своєрідний розділ психології наукової творчості складає евристика, до завдань якої відносять не тільки дослідження закономірностей творчої (евристичної) діяльності, а й розроблення управління евристичними процесами.

Психологія художньої творчості (в царині літератури і мистецтва) та естетичного сприйняття - галузь, значення якої не викликає сумніву, але поки що досить мало вивчена.

Психологія аномального розвитку, або спеціальна психологія, розгалужується на:

• патопсихологію, яка досліджує відхилення в процесі розвитку психіки; розпад психіки за різноманітних форм мозкової патології;
• олігофренопсихологію - науку про патологію психічного розвитку, пов'язану з вродженими дефектами мозку;
• сурдопсихологію - психологію формування дитини із серйозними дефектами слуху, аж до повної глухоти;
• тифлопсихологію - психологію розвитку дітей зі слабким зором і незрячих.

Порівняльна психологія - галузь психології, яка досліджує філогенетичні форми психічного життя. У царині порівняльної психології здійснюється зіставлення психіки тварин і людини, встановлюється характер і причини подібностей і розбіжностей у їхній поведінці.

Розділом порівняльної психології є зоопсихологія, що вивчає психіку тварин, які належать до різних систематичних груп (видів, родів, родин), найважливіші форми і механізми поведінки.

До класичних об'єктів порівняльної психології (павуків, мурах, бджіл, птахів, собак, коней, мавп, щурів) у наш час долучено китоподібних (дельфінів).

Вроджені механізми поведінки тварин складають об'єкт спеціального вивчення в порівняно новій галузі біології та психології - етології.

Загальна психологія

Особливе місце серед інших галузей психології посідає загальна психологія.

Вона не є такою галуззю психологічної науки, яка могла б бути поставлена в один ряд із педагогічною, юридичною, медичною, військовою, порівняльною психологією тощо.

Загальна психологія - це особлива назва, вживана для характеристики найбільш загальних закономірностей, що їх виявляє психологія; методів вивчення, якими користується ця наука; теоретичних принципів, яких вона дотримується; основних наукових понять, які ввійшли в її вжиток.

Загальну психологію інколи називають теоретичною та експериментальною психологією, її завдання - розроблення проблем методології та історії психології; теорії та методів дослідження найзагальніших законів виникнення, розвитку та буття психологічних явищ.

Література

1. Ковалев А. Г. Психология. - М., 1990.
2. Немов Р. С. Психология. В 3-х кн. - М., 1995.
3. Подласый И. П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студ. пед. вузов: В 2 кн. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – Кн. 1: Общие основы. Процесс обучения. – 576 с.
4. Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. - М., 1986.

Дата публикации: 28.03.2012