Конфліктності в управлінській діяльності: стрес і стресори. Реферат

Стрес і чинники, що його стимулюють… Перша допомога в гострій стресовій ситуації.. Рекомендації Г. Сельє щодо стресів.. Тест "Визначення ступеня схильності до стресу" (для самоконтролю)

Стрес і чинники, що його стимулюють

Життя, пошук, творчість, діяльність - все має проблеми, розв'язання яких призводить до стресових ситуацій. Справа в тому, що навіть у найбільш продуманій та добре налагодженій управлінській роботі спостерігаються ситуації, які негативно впливають на людей і призводять до стресу. У стресовому стані поведінка особистості дезорганізовується, спостерігаються неконтрольовані рухи, певні мовні відхилення, з'являються емоції, не адекватні культурі взаємин.

Сучасна технологічна наука вирізняє такі важливі феномени критичних життєвих ситуацій, що характеризують психологічний контекст виникнення конфліктів, - стрес, фрустрацію, кризу і власне конфлікт.

Стрес - неспецифічна реакція організму на ситуацію, яка потребує певних змін. Мусимо пам'ятати, як писав Г. Сельє, що майже будь-яка нова життєва ситуація може викликати стресовий стан, але не кожний стан є критичним, окрім горя, нещастя, виснаження, які супроводжуються порушенням адаптації, контролю, перешкоджають само-актуалізації особистості.

Фрустрація визначається як стан, викликаний наявністю сильної мотивованості для досягнення мети (задоволення потреб) та подолання перешкод на шляху до мети. Такими перешкодами для досягнення мети можуть бути причини різного характеру: фізичні (позбавлення волі), біологічні (хвороба, старість), психологічні (страх, брак інтелектуальних даних), соціокультурні (заборони, правила, норми).

Фрустрація постійно наявна в людині, вона глибоко загнана всередину (в людину) і може за певних сприятливих умов вийти назовні у формі агресії як поведінки індивіда, спрямованої проти іншого індивіда чи групи людей, що може призвести до конфлікту.

Криза характеризує стан індивіда, що виникає у вигляді проблеми, з якої він не може вийти чи вирішити її протягом нетривалого часу, внаслідок чого свідомість неначе капітулює перед проблемою.

Стрес - це сильний прояв емоцій, який викликає комплексну фізіологічну реакцію, це стан душевного та поведінкового розладу, пов'язаного з нездатністю особистості доцільно діяти у відповідних ситуаціях. За частих стресових ситуацій у людини зникає апетит, настає депресія, знижується інтерес до роботи, спілкування, настає апатія, знижується ефективність праці. Стресові ситуації негативно позначаються на здоров'ї, у людини з'являється цілий букет захворювань: виразки, мігрень, гіпертонія, астма, артрит, алергія, діабет, шкірні хвороби тощо.

До чинників, які призводять до стресу, належать: дефіцит часу, негативні емоції, складні проблеми в сім'ї, мікроклімат у колективі, негаразди на роботі тощо.

Профілактика стресу вимагає від особистості:

бути здатним змінити ситуацію;
вміти зменшити значення втрати того, до чого прагнув;
бути здатним прогнозувати не тільки успіхи, а й невдачі;
уміти розрізнити значні втрати від несуттєвих, невдачу - від катастрофи;
навчитися розслаблятися, аби дати організму відновити потенції;
бути готовим до спілкування з різними людьми ("він іншим бути не може");
уміти навіювати позитивні образи, які б витісняли негативні ("який прекрасний день... ");
мати почуття гумору - посміятися над собою, розрадити душу ("це ще не кінець світу... ");
уміти вирізнити дві фундаментальні речі - здоров'я (яке не купиш) і роботу (яку можна змінити);
навчитися говорити "ні", коли неможливо сказати "так", ураховуючи при цьому, що доцільно знайти аргумент для "ні";
намагатися вивчити психологію й тактику начальника та відповідно розмовляти з ним так, аби не втратити довіру до себе;
не погоджуйтесь із тим, хто висуває суперечливі вимоги, апелюючи до негативних наслідків, не займайте при цьому звинувачувально-агресивну позицію.

Перша допомога в гострій стресовій ситуації:

У гострій стресовій ситуації не можна приймати жодних рішень.
Прислухайтеся до такої поради: рахуйте до 10.
Займіться своїм диханням. Повільно вдихніть повітря носом і на деякий час затримайте дихання. Видих здійснюйте поступово також через ніс, зосередившись на відчуттях, пов'язаних з вашим диханням.

Подальші події можуть розвиватися так:

1. Якщо стресова ситуація спіткала вас у приміщенні:

встаньте, попросіть вибачення, вийдіть із приміщення, найдіть можливість побути наодинці;
знайдіть можливість змочити чоло й артерії на руках холодною водою;
роздивіться навусебіч, огляньте приміщення, подумки опишіть його зовнішній вигляд;
подивіться в небо, зосередьтеся на тому, як пливуть хмаринки;
наберіть води і поволі пийте, відчуваючи вологу в горлі;
випростайтесь, поставте ноги на ширину плечей, аби голова і руки вільно звисали додолу, зробіть глибокий видих, підніміть голову.

2. Якщо стресова ситуація сталася з вами поза приміщенням:

озирніться навколо, у думці назвіть усе, що ви бачите (про себе);
знайдіть будь-який маленький предмет (листочок, камінець, гілочку...), уважно погляньте на нього (близько чотирьох хвилин), потім заплющіть очі, уявіть його;
подивіться на небо, намагайтесь роздивитися, що там є;
якщо є можливість випити води, випийте;
ще раз простежте за своїм диханням, дихайте повільно, через ніс; вдихніть, затримайте дихання і знову повільно - видих, плечі розслабляйте. Для першої допомоги - цілком достатньо.

К. Юнг наголошував - всьому живому Богом відпущено певний час на цій землі, тому прагніть бути щасливим сьогодні, не відкладаючи на завтра. Д. Карнегі з приводу стресових ситуацій писав: "Не потрібно пиляти тирсу!"

Рекомендації Г. Сельє щодо стресів

Канадський учений, лікар і біолог Г. Сельє багато років вивчав стреси та їхній вплив на організм людини.

Учений дійшов висновку, що людина, яка керуватиметься правилом "поводься так, щоб завоювати любов інших, викликати прихильність і доброзичливість оточення", створить для себе максимум психологічного комфорту й можливості успіху.

Так, Г. Сельє пропонує:

1. Прагнучи доброзичливих стосунків, не заводьте дружби з "важкими", нестриманими людьми.
2. У кожному різновиді досягнень є своя вершина, прагніть до неї і будьте задоволені.
3. Цінуйте радість справжньої простоти життєвого устрою.
4. З якою б життєвою ситуацією ви не зіткнулися, подумайте, чи варто боротися.
5. Постійно зосереджуйте свою увагу на світлих сторонах життя. Кращий шлях зменшити стресовість - відволіктися.
6. Навіть після нищівної поразки боротися з гнітючими думками найкраще з допомогою спогадів про минулі успіхи. Це сприяє встановленню віри у себе.
7. Якщо вас чекає неприємна справа, не відкладайте її.
8. Не забувайте, що немає готового рецепту успіху, що був би придатний для всіх. Всі ми різні, наші проблеми теж різні.

Про людську життєтворчість написано багато порад, вдумаймося в деякі із них: серед них є відповідь і на ваші проблеми.

Самозахист від стресу

Мусимо погодитися, що життя потребує сподіватися на краще, бути готовим до гіршого, вчитися сприймати всі проблеми з певною часткою гумору, здорового глузду, піддатливістю, не зацикленістю:

1. Спеціалісти пропонують зустрічати стрес у розслабленому м'язовому та духовному стані.
2. Пам'ятаймо, що все наше життя складається з дрібниць, не розкидаймося ними. "Не робіть із мухи слона" - вчить народна мудрість.
3. Ніколи не скаржтеся. Рано чи пізно більшість із нас отримає те, що насправді заслуговує, а тому звертаймо увагу на найголовніші пріоритети (навчання, сім'я, діти, робота, родичі, друзі).
4. Не завжди буває так погано, як того остерігаємося, тому порада: не треба гаяти часу на думки про погане, відкидайте їх.
5. Прагніть любити себе сьогодні більше, ніж до цього часу, думайте про добре, що було у вашому житті, і витісніть похмуре.
6. Якщо ви потрапили у складну ситуацію, розкажіть про це тим, кому довіряєте. Можливо, вони допоможуть розв'язати проблеми. Проблема завжди має вирішення, важливо його шукати, не опускати рук.
7. Допомагайте іншим. Вирішення проблем інших подарує вам досвід для вашого життя.
8. Не впадайте у відчай, не припиняйте боротися зі злом. Зло, коли з ним борешся, перестає бути небезпечним.
9. Визнання того, що ви переоцінили себе, послужить сприятливим уроком на майбутнє, уникайте завищених само-оцінок.
10. Уважно поставтеся до власних очікувань. Можливо, доцільно було б знизити свої власні потреби, зробити їх реальними, щоб не розчаровуватися.
11. Уміло відокремлюйте факти від внутрішніх переконань.
12. Зупиніться в роздумах над проблемою, по-новому подивіться на світ. У житті значно більше цінностей, ніж вирішення цієї проблеми, відведіть на деякий час від себе стресовість, розв'язання проблеми з'явиться само собою.
13. Зверніть увагу на відпочинок, внаслідок зміни психічного стану можуть з'явитися цікаві думки щодо того, як вийти з ситуації.
14. Якщо вас тривожать проблеми, кепський сон, відмовтесь від вечері. Ідеальний раціон у такому разі (в стресовому стані) містить сніданок, легкий обід, дуже легку непізню вечерю.
15. Не вживайте алкоголь, щоб "потопити" в ньому свої проблеми. Ним швидко уражається головний мозок, погіршується характер, погляд на життєві цінності, взаємини з людьми, уражаються внутрішні органи. Тим ви робите собі зайву проблему.
16. Заховайте своє "Я", як твердять психологи. Для того щоб захистити своє "Я" від стресів, потрібно його заховати у центр, що розташований у районі сонячного сплетіння. Думкою перенесіть його в місце розташування дихального центру, а потім "розмістіть" у сонячне сплетіння і там залишіть на певний час.
17. Щоб зняти стрес, важливо замінити свої психологічні роздуми в напрямку власного "хобі". Статистика свідчить, що люди, захоплені цікавою справою, стресостійкі.
18. Зняти психологічне напруження можна прогулянкою, мрією, читанням цікавої книги, переміною праці, прослуховуванням музики, спілкуванням з людиною, якій довіряєте.

Змусьте стрес працювати на вас

Якщо неприємностей неможливо уникнути, то доцільно спробувати одержати, наскільки можливо, користь за рахунок зміни точки зору:

спробуйте сприйняти негативну подію як позитивну (втрату роботи як можливість знайти кращу);
поставтеся до стресу як до джерела енергії. У спокійному стані ви не змогли б стільки зробити. Сприймайте проблему як виклик;
не думайте про минулі події як про поразку;
ви не можете відповідати за вчинки інших людей, а можете тільки контролювати свою реакцію на них. Головне - перемога над емоціями;
не прагніть догодити всім, це нереально, час від часу догоджайте власне собі.

Лікуйтеся від трудоголізму!

Трудоголіки - люди, для яких не існує нічого, крім праці. Ознаки такого стану:

пониження ефективності в роботі;
нехтування сім’ї та громадського життя;
деформоване уявлення про важливе в житті;
обмеженість світогляду, витіснення певних сфер навколишнього життя зі сфери його життєвих інтересів;
типовою для них є особливість деформованості критеріїв самооцінки;
неадекватна вимогливість, що виявляється через примхливість.

Тест "Визначення ступеня схильності до стресу" (для самоконтролю)

Перед Вами 18 тверджень. Ви повинні визначити, якою мірою кожне твердження стосується вас. У відповідях використайте шкалу:

1 - завжди;
2 - майже завжди;
З - рідко;
4 - дуже рідко;
5 - ніколи.

Твердження:

1. Не менше одного разу в день я їм гарячу їжу.
2. Не менше чотирьох ночей на тиждень я сплю по 7-8 год.
3. Я отримую від людей позитивний емоційний заряд, сам плачу людям тим самим.
4. У мене є родичі, на яких я можу покластися.
5. Я займаюся фізичною зарядкою не менш двох разів на тиждень.
6. Я викурюю за день менше половини пачки сигарет.
7. За тиждень я вживаю алкоголь менше п'яти разів.
8. Моя вага відповідає моєму зростові.
9. Моя зарплата відповідає моїм витратам.
10. У мене багато друзів і знайомих.
11. У мене є товариш, якому я можу довірити свої найпотаємніші думки.
12. Моє здоров'я в нормі.
13. Я можу вільно говорити про свої переживання, перебуваючи не в гуморі.
14. Я обговорюю свої особисті проблеми з людьми, з якими спілкуюся.
15. Не менше одного разу на тиждень жартую.
16. Я здатний досить ефективно організувати свій час.
17. Я випиваю менше як три чашки кави (чаю) на тиждень.
18. Протягом дня мені вдається деякий час побути наодинці.

Обробка й оцінка результатів

Підсумуйте отримані вами бали.
Із загальної суми слід відняти 18.
Сума балів близько 25 свідчить про стресовість; 40-65 - стресо-вість значного ступеня; більше 65 балів - Ви на грані зриву.

Література

1. Аргайл М. Психология счастья: Пер. с англ. / Общ. ред. и вступ, ст. М. В. Кларина. — М., 1990.

2. Берн Ш. Тендерная психология. — СПб., 2001.

3. Бороздина Г. В. Психология делового общения. — М., 1998.

4. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. — СПб., 1997.

5. Гримах Л. П. Общение с собой. — М., 1991.

6. Гришина Н. В. Психология конфликта. — СПб., 2000.

7. Доценко Е. Л. Психология манипуляции. — М., 1996.

8. Емельянов С. М. Практикум по конфликтологии. — СПб., 2000.

9. Заличенко А. И. Психология духовности. — М., 1996.

10. Китаев-Смык Л. А. Психология стресса. — М., 1983.

11. Обозов Н. Н. Психология межличностных отношений. -- К., 1990.

12. Пірен М. І. Деонтологія конфліктів та управління. — К., 2001.

13. Психология и этика делового общения: Учеб. для вузов / Под ред. проф. В. Н. Лавриненко. — 3-е изд., перераб. и доп. — М., 2000.

14. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты: Учеб. пособие. — Самара, 2000.

15. Сандомирский М. Как справиться со стрессом. — М., 1995.

16. Скотт Д. Г. Конфликты. Пути их преодоления. — К., 1991.

17. Хасен С. Освобождение от психологического насилия. — СПб., 2001.

Дата публикации: 26.03.2012