Завдання та методи спортивної психології. Реферат

Завдання спортивної психології. Методи спортивної психології. Спортивна психологія в системі наук

Завдання спортивної психології

Можна виділити шість основних завдань спортивної психології.

1. Вивчення соціально-психологічних умов спортивної діяльності. Значення даного завдання підкреслюється виникненням та перетворенням у спеціальну галузь соціальної спортивної психології зі своєю теоретичною базою, феноменологією та методами. У найзагальнішому вигляді це вивчення поведінки спортсмена в зв'язку з його соціальним оточенням (національні особливості та традиції в спорті; міжособистісні стосунки спортсменів, тренерів, суддів, менеджерів спорту, глядачів; психологічний клімат в команді; лідирування, суперництво, агресія тощо).

2. Вивчення особливостей формування та розвитку особистості спортсмена, тренера, спортивного арбітра. З психологією особистості в спорті поєднано вивчення неповторності, індивідуальної своєрідності поведінки людини і, з іншого боку, відмінностей психічних передумов, які лежать в основі деколи досить зовнішньо подібної поведінки.

3. Вивчення психологічних основ удосконалення рухових навичок та якостей. Основою успіху в спорті частіше за все є постійно вдосконалюванні спеціальні рухи та рухові якості. Формування навичок, їх необхідна автоматизація, а також прояви фізичних кондицій з самого початку були в центрі уваги психологів спорту. Сюди входить вивчення психологічної специфіки різних видів тренування (фізичного, технічного, тактичного і т. д.); вивчення спеціалізованих сприймань у спорті; вивчення ефективності методів управління психічними станами (психорегулююче, психо-м'язове, ідеомоторне тренування) при засвоєнні рухів.

4. Вивчення факторів, які забезпечують успішність змагальної діяльності. Спортивні змагання - кульмінація та вирішальний чинник спортивної діяльності; вони висувають високі вимоги до психіки спортсменів. Звідси і виділення в спеціальну групу завдань, які пов'язані з проявами та розвитком психіки в умовах змагань.

5. Вивчення основ психологічного забезпечення спортивної діяльності. Сюди входить: розробка психоспортограм видів спорту; вивчення методів управління психічними станами в змагальній діяльності; вивчення психологічних основ відбору в спорті; вивчення ефективності різних методів психодіагностики в спорті тощо.

6. Вивчення шляхів інтеграції спортивної психології в системі наук і використання її досягнень у практиці спортивної діяльності. Це перспективний напрямок розвитку спортивної психології, а саме: розробка сучасної теоретичної концепції спортивної психології і психологічної освіченості тренерів та спортсменів; вивчення подальших перспектив реалізації інтелекту спортсменів; розробка психологічної класифікації видів спорту, змагальних вправ та спортивних амплуа; використання комп'ютерних технологій для раннього прогнозу спортивних здібностей; дослідження вікових сенситивних передумов для початку занять спортом тощо.

Методи спортивної психології

У спортивній психології можуть бути використані і використовуються методи загальної, соціальної, вікової, педагогічної психології (спостереження, експеримент, тестування, опитування, моделювання та ін.) при умові забезпечення зв'язку досліджуваної процедури із спортивною діяльністю:

• частіше за все цей зв'язок досягається включенням результатів психологічного тестування в критерії відбору, попередньою бесідою психолога або тренера про задачі психодіагностики, а також покращенням спортивних досягнень, зміною стосунків у команді внаслідок психологічної підготовки;
• в технічних видах спорту розроблено чимало тренажерів, які досить повно імітують умови змагальних дій, це моделювання створює додаткові передумови аналітичного дослідження психіки спортсменів, оскільки тренажер може бути доповнений приладами для вимірювання різних параметрів психіки;
• як правило, при якісній характеристиці результатів психологічних вимірів для спортсменів вимагаються спеціальні оцінювальні шкали, які часто суттєво відрізняються від шкал не спортсменів.

Прийнято розрізняти наступні групи методик психологічних вимірів в спорті:

• методи дослідження психічних процесів (відчуттів, сприймання, пам'яті, мислення, уяви);
• методи дослідження особливостей особистості (мотивації, рівня домагань, особистісної тривожності, темпераменту, характеру, здібностей); серед них можна назвати особистісні питальники, проективні методики та інші;
• методи дослідження психічних станів (монотонії, ситуативної тривожності, самопочуття, настрою, втоми, переживання, фрустрації, перед-змагальних, передстартових, пост-змагальних станів);
• психофізіологічні методи дослідження функціональних станів (шкірно-гальванічної реакції, критичної частоти злиття стимулів, омега потенціалу, електроенцефалографічні, електроміографічні, динамо-графічні, фонометричні, спірометричні, терморегуляції, електрокардіографічні);
• методи вивчення міжособистісних стосунків та групової діяльності (соціометричні, гомеостатичні, взаємних оцінок, стосунків тренер-спортсмен та тренер-команда, парного порівняння, ефекту спілкування);
• методи оцінки і вимірювання надійності та стійкості змагальної діяльності (експертна оцінка, рейтинг, самооцінка, ставлення до майбутніх змагань, оцінка вольових якостей, змін психомоторики, емоційної стійкості).

В результаті багаторічної дослідницької та практичної діяльності психологів спорту можна говорити про виникнення особливого наукового напрямку: психологічного забезпечення спортивної діяльності.

Спортивна психологія в системі наук

Спортивна психологія - один з напрямів психології, який вивчає специфіку конкретних видів діяльності людини таких, як психологія праці, психологія гри, педагогічна психологія (психологія навчання, виховання, психологія вчителя).

Місце спортивної психології в системі наук визначається двома характеристиками: її місцем як галузі психологічної науки та місцем в системі наук про спорт.

Як галузь психології спортивна психологія займає центральне місце в системі природничих, філософських та спеціальних наукових дисциплін, іноді формуючи і власні наукові напрямки. У природничонауковому напрямі відбуваються взаємні збагачення та взаємоперевірка спортивної психології з фізіологією, психофізіологією, медициною, біологією, математикою, фізикою, у філософському аспекті - як із загальнонауковими методологічними дослідженнями (історизм, системний підхід), так і з спеціальними науковими (діяльнісний, особистісний, комплексний) підходами.

В соціальному напрямі спортивна психологія має тісні зв'язки з педагогікою (навчання та виховання спортсменів, психологія тренера), соціологією (соціальна психологія спорту), культурологією (педагогіка спорту, соціологія спорту, психологія фізичної культури). Як одна з наук про спорт спортивна психологія більш тісно пов'язана з теорією та методикою фізичного виховання (психологія фізичного виховання), фізіологією спорту (психофізіологія спорту), спортивною гігієною (психогігієна спорту), спортивною медициною, біомеханікою спорту, кінезіологією, спортивною метрологією та ін.

Не слід забувати і про те, що спортивною психологією використовується значний арсенал допоміжних методів, які реалізують досягнення математики, статистики, кібернетики, електроніки, моделювання. Разом з тим досягнення спортивної психології знаходять застосування у створенні різної техніки для гонок, у приладах, які демонструють та забезпечують суддівство змагань, входять у багато-численні інформаційні форми (телебачення, радіо, преса).

Література

1. Гуменюк Н. П., Клименко В. В. Психология физического воспитания и спорта. - К.: Вища школа, 1985.
2. Данилина Л. Н., Плахтиенко В. А. Проблемы психической надежности в спорте. - М.: ГЦОЛИФК, 1980.
3. Джамгаров Т. Т. Психологическая систематика видов спорта и соревновательных упражнений / В сб. Психология и современный спорт. - М.: ФиС, 1982.
4. Джамгаров Т. Т., Пуни А. Ц. Психология физического воспитания и спорта. - М.: ФиС, 1979.
5. Дойзер Э. Здоровье спортсмена. - М.: ФиС, 1980.
6. Допинговый монстр. - Р. Д. Сейфулла, И. А Анкундинова. - М., 1996.
7. Ильин Е. П. Психология физического воспитания. - М.: Просвещение, 1987.
8. Коломейцев Ю. А. Взаимоотношения в спортивной команде. - М.: ФиС, 1984.
9. Кретти Б. Дж. Психология в современном спорте. - М.: ФиС, 1978.
10. Марищук В. Л. и др. Методики психодиагностики в спорте. - М.: Просвещение, 1990.

Дата публикации: 14.03.2012