Система роботи вчителя як комплекс його педагогічної праці. Реферат

Під системою роботи вчителя розуміють увесь комплекс його педагогічної праці, сукупність форм, методів і прийомів, властивих діяльності певного вчителя, які дають йому змогу отримувати ті або інші результати у навчанні й вихованні учнів

Вивчення СРВ - одна з форм внутрішньо шкільного контролю, яка забезпечує фронтальну перевірку діяльності вчителя. Оскільки це велика за обсягом і значенням ділянка роботи (до місяця), то протягом року планують вивчити систему роботи лише тих учителів, які готуються до атестації. Кожен член адміністрації вивчає систему роботи одного-двох учителів.

Водночас за наслідками вивчення СРВ можна підготувати розпорядчий документ про стан викладання, рівень навчальних досягнень учнів у даному навчальному предметі. Це можна зробити тоді, коли навчальний предмет викладає лише один учитель, якого атестують, або ж атестуються всі вчителі, котрі викладають предмет. Окрім цього, з матеріалами вивченої СРВ можна узагальнити перспективний досвід роботи вчителя за певною темою чи напрямом.

Без вивчення СРВ неможливо:

• об'єктивно оцінити педагогічну діяльність учителя;
• у разі потреби допомогти вдосконалити систему його роботи;
• провести атестацію вчителя;
• вивчити перспективний педагогічний досвід учителя.

Результати вивчення СРВ узагальнюють у доповідній записці на ім'я директора школи, в наказі або заслуховують на засіданні педради, методичного об'єднання. Кращий досвід, виявлений під час вивчення СРВ, рекламують у методичному бюлетені.

Готуючись до вивчення СРВ, заступник директора (або директор) вивчає навчальну програму з предмета, який викладає вчитель, усі інші нормативні та розпорядчі документи, що стосуються навчально-виховної діяльності вчителя; складає план та визначає основну мету вивчення СРВ (мета має відповідати педагогічній проблемі, над якою працює школа); формує групу педагогів, яких залучає до вивчення СРВ (керівник методичного об'єднання, керівник школи ППД або творчої групи, до складу яких входить і даний вчитель, методично грамотні вчителі, які ефективно працюють).

Методи вивчення СРВ: спостереження та аналіз уроків, інших форм педагогічного процесу; вивчення навчальної документації, проведення контрольних зрізів знань учнів, бесіди з учителем і його колегами; анкетування батьків та учнів.

Під час вивчення СРВ:

1. Відвідують та аналізують усі уроки за певною темою в одному класі (до 10-12 уроків). Кожен урок учителя не потребує ґрунтовного аналізу, якщо в цьому немає нагальної потреби (виправлення грубої помилки теоретичного чи методичного характеру). Проаналізувати необхідно систему відвіданих уроків, щоб мати можливість побачити діяльність учителя в умовах певної педагогічної технології, якою користується вчитель.

Доцільно також відвідати уроки (епізодично) в паралельному класі для порівняння психолого-педагогічних підходів учителя до класів із різним рівнем успішності; в старших та молодших класах - для виявлення вміння вчителя враховувати вікові особливості учнів під час вибору тих чи інших методів і форм роботи на уроці. Всього відвідують до 40 уроків, позакласних заходів з навчального предмета, виховних заходів у класі, де вчитель є класним керівником, масові заходи з батьками.

2. Вивчають класні журнали, зошити та щоденники учнів з метою перевірки виконання вчителем навчальної програми, вимог до ведення й перевірки зошитів, проведення контрольних робіт.

Аналізуючи письмові роботи, необхідно встановити систему цих робіт, звернувши увагу при цьому на такі питання:

• Чи достатню кількість письмових робіт загалом проводить учитель і, зокрема, чи достатня кількість контрольних робіт?
• Чи достатньо приділено уваги письмовим роботам навчального характеру?
• Яке місце серед письмових робіт, які проводить учитель, займають роботи творчого характеру?
• Наскільки тексти письмових контрольних робіт відповідають вимогам навчальних програм відповідного класу?
• Чи виконують учні роботу над помилками?

Особисті навчальні документи та матеріали вчителя: поурочні плани, календарний план, матеріали з самоосвіти, дидактичний матеріал.

Кілька порад до вивчення документації:

• зіставляючи записи в класному журналі з навчальною програмою, календарним планом та поурочними планами, можна виявити стан виконання вчителем навчальних програм;
• на підставі вивчення записів у класному журналі можна отримати дані про систему контролю за знаннями учнів.

Для цього слід звернути увагу на: кількість учнів, знання яких оцінені протягом уроку, періодичність перевірки знань учнів, наявність тематичного обліку знань, контроль учителя за успішністю слабо встигаючих учнів, обґрунтованість оцінок за чверть, наявність необхідної кількості контрольних, лабораторних, практичних робіт.

Аналізуючи поурочні плани. необхідно звернути увагу на такі питання:

• наскільки правильно вчитель визначає мету уроку (навчальну, розвивальну, виховну);
• чи правильно визначає обсяг навчального матеріалу;
• чи доцільно підібрано методи і прийоми роботи на уроці нарізних його етапах;
• чи є система видів самостійної роботи на уроці;
• чи враховано диференційований підхід до знань учнів на уроці;
• чи доцільно застосовано наочність на уроці;
• чи відповідає зміст та обсяг домашнього завдання нормам.

Аналізувати потрібно одночасно поурочні плани певної теми програми. Проводять контрольні зрізи знань учнів. По суті, якість навчальних досягнень учнів є вирішальним показником для оцінки роботи вчителя.

Якщо вчитель забезпечує ґрунтовні й усвідомлені знання учнів, уміння їх використовувати в нестандартних умовах, працювати самостійно, то якими б недосконалими не здавалися методи і прийоми, застосовувані вчителем, його роботу не можна оцінити негативно.

Проводять також бесіди з учителем, його колегами, керівниками методичного об'єднання або творчої групи, іншими членами адміністрації. Під час бесіди з учителем, систему роботи якого вивчають, потрібно звернути увагу на такі питання:

• як працює над підвищенням своєї фахової й методичної кваліфікації;
• наскільки обізнаний із загальною культурою;
• бачення самим учителем системи в своїй роботі;
• чи може вчитель самостійно дати оцінку своїй роботі.

У бесідах важливо виявити вміння вчителя критично аналізувати й оцінювати свою діяльність, помічати в ній позитивні й негативні сторони. Якщо людина може об'єктивно оцінювати свої професійні якості та вміння, то шлях до самовдосконалення відкрити й для неї (табл. 1).

Таблиця 1. План і методи вивчення системи уроків учителя.

№	Зміст перевірки	Методи і форми перевірки
1	Ознайомлення із загальною підготовкою вчителя: науковою, психолого-педагогічною, знання програми та пояснювальної записки, спеціальної літератури з досліджуваної теми	Бесіда з учителем
2	Підготовка вчителя до вивчення теми. Лабораторія вчителя, елементи наукової організації праці. Якість календарно-тематичного та поурочного планування	Ознайомлення з планами
3	Відвідування всіх уроків з досліджуваної теми. Спостереження в ході уроків таких моментів:
3.1	Психологічний режим. Мобілізаційний початок уроку. Емоційний настрій учнів і його підтримка протягом усього уроку. Система стимулювання вчителем пізнавальної активності учнів, Їхньої навчальної праці й старанності. Намагання вчителя допомогти учням; підтримання інтересу до навчальної праці, до уроку. Виховання на уроці. Культура спілкування. Стиль і тон під час спілкування з учнями. Контакт із класом. Запобігання втомлюваності. Цілеспрямованість роботи вчителя та учнів	Спостереження на уроках, бесіди з учнями
3.2	Зміст навчання на уроках. Відповідність змісту навчання вимогам програми (повнота); науковість, систематичність та послідовність матеріалу; його доступність. Встановлення між предметних зв'язків. Зв'язок навчання з сучасністю, з життям; використання краєзнавчого матеріалу	Спостереження на уроках, бесіди з учнями
3.3	Методи і прийоми роботи вчителя та учнів на уроці. Методи вивчення нового матеріалу; методи закріплення вироблених умінь і навичок; методи і прийоми перевірки та оцінки знань учнів; використання на уроках методів, які активізують пізнавальну діяльність учнів (проблемне навчання, пошуково-дослідницький метод тощо); керівництво на уроці розумовою діяльністю учнів, навчання Їх на високому рівні складності; місце й питома вага самостійних і творчих робіт учнів на уроках; якість їх використання; елементи наукової організації праці вчителя та учнів на уроці	Спостереження, аналіз планів проведення уроків, вивчення системи письмових робіт учнів
3.4	Обладнання уроків. Ефективність використання наочності, ТЗН; їхній характер (ілюстративний, пошуково - пізнавальний)	Спостереження уроків, інформація лаборанта
3.5	Система домашніх завдань. Характер завдань. Диференційований підхід до визначення завдань. Зв'язок із життям, працею, краєзнавством. Запобігання перевантаженню учнів домашньою роботою	Спостереження, аналіз класного журналу й зошитів учнів; бесіда з учнями
3.6	Система перевірки та оцінювання знань учнів. Методи перевірки домашньої роботи	Спостереження, бесіда з учителем
3.7	Озброєння учнів навичками самоосвіти. Самостійне набуття знань на уроці; робота з книгою, підручниками, посібниками. Складання плану тез; конспектування; підготовка рефератів, доповідей, рецензій	Ознайомлення з розробками, пам`ятками для учнів; бесіди з учнями
3.8	Використання різних типів уроків у системі вивчення теми. Різноманітність структури уроків, Їх чітка організація. Запобігання шаблону в композиції та структурі уроків, у виборі типів уроку	Спостереження, бесіда з учителем; детальне ознайомлення з тематичним планом
3.9	Реалізація на уроках дидактичних принципів навчання	Цілеспрямоване спостереження
3.10	Виконання єдиних вимог, встановлених у школі	Спостереження, аналіз журналу; зауваження чергових у школі
3.11	Санітарно-гігієнічний режим на уроці	Аналіз санітарного журналу; бесіда зі шкільним лікарем, черговим класом
3.12	Дотримання вчителем технологічних вимог ведення уроку. Організація робочого місця вчителя та учнів. Чітка організація діяльності вчителя та учнів на кожному етапі уроку й на уроці загалом. Завершеність усіх навчальних операцій. Поєднання колективної, групової та індивідуальної роботи учнів на уроці. Диференційований підбір завдань з урахуванням індивідуальних особливостей учнів для кожного етапу уроку. Встановлення зворотних зв'язків у ході уроку. Неперервний контроль і самоконтроль, залучення учнів до взаємоконтролю. Оптимальний для кожного учня темп і ритм роботи на уроці. Економія часу	Спостереження
4	Якість уроків, їхня результативність: педaгoгічний задум уроку та його реалізація. Ступінь оволодіння учнями знаннями, вміннями й навичками; їхні глибина і міцність. Обсяг і якість засвоєного, зробленого (написаного або розв'язаного), просування учня в розумовому розвитку, вихованні. Система письмових робіт учнів та якість їх виконання	Опитування учнів під час уроків за програмою, підготовленою спільно з учителем
5	Організація вчителем позакласного читання з предмета, що рекомендує вчитель; контроль та оцінка даної роботи	Опитування учнів під час уроків за програмою, підготовленою спільно з учителем

 

Здійснення управлінської діяльності шляхом атестації

Атестацію педкадрів закладів освіти проводять відповідно до Закону України «Про освіту» (стаття 54) та Типового положення про атестацію педагогічних працівників України, затвердженого наказом Міністерства освіти України №310 від 20.08.1993 р., та змін і доповнень, затверджених наказом Міністерства освіти №419 від 01.12.1998 р.

На жаль, ознайомлення педпрацівників з нормативними документами про атестацію часто-густо не дає вчителям чіткого уявлення про те, на яку категорію чи звання вони можуть претендувати. Буває, що педагоги занижують або, навпаки, завищують свої можливості на даному етапі педагогічної діяльності.

Пам'ятка 1.

Рівні результативності діяльності вчителя:

1. Репродуктивний:

• учитель може і вміє розповісти іншим про те, що знає сам.

2. Адаптивний:

• учитель уміє пристосувати своє повідомлення до особливостей аудиторії.

3. Локально-моделюючий:

• учитель володіє стратегіями навчання, знаннями, вміння ми та навичками з окремих розділів курсу, вміє формулювати педагогічну мету, передбачати результат, забезпечувати послідовне включення учнів у навчально-пізнавальну діяльність.

4. Системно-моделюючий:

• учитель володіє стратегіями формування в учнів потрібної системи знань, умінь та навичок зі свого предмета загалом.

5. Творчо-моделюючий:

• учитель володіє стратегією перетворення свого предмета на засіб формування особистості учнів.

Пам'ятка 2.

Параметри творчої діяльності:

• Чи розробляє вчитель принципово нові підходи до навчання, виховання й розвитку учнів.
• Наскільки реалізує та змінює (модернізує) зміст, форми, методи і засоби навчально-виховного процесу в світлі нових завдань, які стоять перед школою.
• Як реалізує на практиці принципи особистісно зорієнтованого навчання, відшукує шляхи для створення творчої атмосфери.
• Як повно володіє формами і методами управління й організації навчально-виховної діяльності учнів з метою їхнього розвитку.
• Наскільки оригінально конструює навчально-виховний процес.
• Чи здійснює постійний самоаналіз своєї професійної діяльності.

Пам'ятка 3.

Критерії оцінювання діяльності вчителя:

1. Дидактична діяльність учителя:

• методи пояснення нового матеріалу;
• способи активізації розумової діяльності учнів;
• методи залучення школярів до пошуку;
• здійснення індивідуальної роботи з окремими учнями;
• організація навчання за новими технологіями;
• мотивація навчальної діяльності;
• самостійна робота учнів;
• форми роботи з книгою;
• форми виявлення й оцінювання знань учнів;
• практична спрямованість уроку, зв'язок навчання з життям;
• ефективність і доцільність використання ТЗН, наочності;
• дотримання гігієнічних вимог до уроку;
• оптимальність домашнього завдання (творчий та індивідуальний його характер).

2. Рівень навчальних досягнень учнів відповідно до вимог програми.

3. Рівень вихованості учнів.

4. Творчість учителів у підготовці до уроку та в його проведенні.

5. Активні форми роботи на уроці.

6. Позакласна робота вчителя: - класне керівництво;

• робота з батьками;
• гурткова робота.

7. Результативність роботи з обдарованими учнями.

8. Створення класного кабінету-лабораторії.

Пам'ятка 4.

Складові атестаційного процесу (схема)

Після написання заяв та затвердження їх атестаційною комісією важливо спрямувати вчителя на підготовку до презентації ним своїх напрацювань за попередній період. Підходити до цього треба диференційовано, залежно від індивідуальності педагога. В нашій школі ми практикуємо складання вчителями індивідуальних планів роботи.

Індивідуальний план роботи на атестаційний період:

• Проблема, над якою працюю _______
• Питання, які вимагають удосконалення методичної підготовки, підвищення теоретичного рівня _______
• Вивчення передового педагогічного досвіду _______
• Робота з обдарованими учнями _______
• Атестаційний звіт _______
• Якими напрацюваннями можу поділитися з колегами _______
• Поліпшення матеріальної бази кабінету _______
• Підготовка до виставки педтехнологій _______
• Література, яку необхідно опрацювати _______

Копії індивідуальних планів залишаються в методичному кабінеті, їх використовують під час проведення консультації, вивчення результативності роботи педагога, а на засіданнях атестаційної комісії простежується стан їх виконання.

Як відомо, атестація - це звіт педагога про роботу протягом 35 років. Як простежити розвиток майстерності вчителя, результати його участі в методичному та педагогічному житті школи? Доцільним є створення банку даних на кожного вчителя. Це може бути комп'ютерна програма або індивідуальна картка вчителя.

Індивідуальна картка вчителя:

• Прізвище, ім'я, по батькові.
• Рік народження.
• Освіта.
• Категорія.
• Атестація.
• Курсова підготовка.
• Внесок у методичну роботу (школи, міста).
• Робота з обдарованими дітьми.
• Участь у конкурсі "Вчитель року".
• Над яким питаннями методики, педагогіки та психології працює.
• Результати участі у виставці педтехнологій.

З метою підтримки творчої праці вчителів, підвищення їхньої професійної майстерності, популяризації педагогічних здобутків, ознайомлення малодосвідчених учителів із творчою лабораторією, диференціюємо заходи, спрямовані на підготовку та проведення атестації педагогічних працівників.

Для вчителів, які атестуються на встановлення І та II категорії

1. Консультації:

• Аналіз та самоаналіз уроку.
• Вибір доцільних методів і прийомів навчання.
• Раціональне використання часу на уроці.
• Оптимальність структури уроку.
• Як підтримати дисципліну учнів.
• Шляхи професійного зростання вчителя тощо.

2. Співбесіди:

• Опрацювання методичної, фахової літератури.
• Рівень обізнаності з нормативними документами.
• Труднощі у спілкуванні з учнями.
• Підготовка до проведення відкритих уроків та заходів.
• Індивідуальні проблеми професійного зростання.

3. Робота в парах: наставник стажер.

4. Участь у проведенні педагогічних читань.

5. Діагностика труднощів.

6. Відвідування уроків досвідчених учителів з подальшим їх обговоренням.

7. Відкриті уроки та позакласні заходи.

Для вчителів, які атестуються на встановлення вищої категорії, присвоєння звання.

1. Звіт учителя на робочому місці.

Аналіз роботи з поповнення матеріальної та методичної бази шкільного кабінету.

2. Звіт про роботу над проблемою.

Рекомендації до проведення:

• Як виникла думка про роботу над даною темою?
• Скільки разів і в яких класах перевірено дану проблему?
• Ваші напрацювання, висновки.
• Покажіть проведену роботу на конкретних прикладах.
• Чи поширювали результати роботи серед колег? Яким чином?
• Яку літературу використали?
• Які завдання, з Вашої точки зору, ще не вирішено?

3. Творчий звіт учителя.

Рекомендації до проведення:

• Відкриті уроки.
• Виставка дидактичних, методичних матеріалів, підготовлених учителем.
• Виставка творчих та наукових робіт учнів з предмета.
• Огляд кабінету, в якому працює учитель.
• Самоаналіз роботи вчителя за звітний період.

4. Творчий портрет педагога (під час узагальнення досвіду вчителя).

Рекомендації до проведення:

Під час підготовки до проведення заходу вчителі отримують завдання - вивчити досвід колеги, якого представляють, зібрати цікаві факти його професійної біографії. Готують свої виступи учні. Педагог, який атестується, розкриває секрети творчої лабораторії, розповідає про свої професійні знахідки, спостереження. Під час підготовки сценарію можуть бути використані фото- та відеоматеріали, відгуки дітей, колишніх учнів.

Об'єднує вчителів, що атестуються, проведення таких заходів:

• Методичний ринг «Сучасний урок: яким йому бути?»
• Круглий стіл, під час якого вчителі заслуховують самоаналіз роботи кожного вчителя «Наші досягнення та проблеми».
• Декада інноваційного уроку.
• Дискусія «Вчитель і учень: проблеми спілкування».

Крім того, здійснюючи управлінську діяльність шляхом атестації, дирекція школи скеровує вчителів на активну участь у різноманітних заходах школи та міста, в роботі школи молодого вчителя, підготовку до виставки педагогічних технологій, участь у конкурсі «Вчитель року», підвищення кваліфікації.

Використовуючи стимуляційну та мотиваційну функції атестації, дирекція школи намагається здійснювати управлінську діяльність на засадах:

• тактовності;
• толерантності;
• комунікативної компетентності;
• особистісно зорієнтованого підходу до індивідуальності вчителя;
• поваги до думки та особистості педагога;
• діагностування, прогнозування та моделювання професійного розвитку вчителя.

Процедура підготовки до атестації, сам процес і результати її спрямовані на утвердження особистої гідності вчителя, на підвищення його авторитету не тільки серед колег, а й серед учнів та батьків.

Додаток 1.

Анкета для визначення рейтингу вчителя (Відповідають учні).

1. Чим є для тебе навчання в школі:

• радістю;
• обов'язком;
• примусом.

2. Які навчальні предмети тобі подобаються найбільше? Чому? Які не подобаються? Чому?

3. Чи впливає на твоє ставлення до предмета твоє ставлення до вчителя? Як саме? Наведи приклади.

4. Хто з учителів, які викладають у твоєму класі, може бути прикладом гарного вчителя? Що саме тобі подобається в них?

5. Уроки яких учителів тобі не хочеться відвідувати? Чому:

• погано пояснює матеріал;
• учитель неприємний тобі як людина;
• предмет складний для засвоєння;
• інші причини.

6. Хто з учителів, які викладають у твоєму класі, найбільш професійно підготовлений? Хто ні?

7. Твоє ставлення до свого класного керівника. Назви його.

8. Що конкретно заважає тобі з максимальною віддачею працювати на уроках:

• шум у класі;
• особисті неуважність і не зібраність;
• слабкий контроль з боку вчителя;
• немає інтересу до навчання або до деяких предметів (до яких?).

Додаток 2

Методика психолого-педагогічного аналізу діяльності вчителя. Запропонована методика дає змогу здійснити як діагностику окремих сторін діяльності вчителя, так і за формулою визначити рівень професійної діяльності педагога:

сума балів Р(серед.) = ………………….48

• Якщо результат учителя менший за 0,7, йому необхідно працювати над підвищенням професійного рівня.
• Якщо результат 0,7-1,2 педагог має високий професійний рівень.
• Якщо результат більш, ніж 1,2 - цей учитель досяг дуже високого професійного рівня.

І. Створення загальних умов ефективного навчання

1. Забезпечення вихідних педагoгiчних умов досягнення навчального ефекту на уроці:

• попередні вказівки щодо плану уроку (мета, завдання, основні етапи) лаконічні й точні(1 бал);
• навчальні посібники та технічні засоби навчання сприяють швидкому залученню учнів до роботи (1 бал);
• немає непотрібних затримок та відступів протягом уроку (1 бал);
• ефективність роботи класу вчитель стимулює передачею учням своїх функцій (оцінювання, контролю, корекції, планування тощо) (2 бали).

2. Адаптація навчання до вікових і психологічних особливостей учнів:

• навчання відповідає віковим особливостям учнів (1 бал);
• у навчальному матеріалі уроку визначено найважчі місця (1 бал);
• надати можливість засвоєння навчального матеріалу різних рівнів складності (для учнів різних рівнів успішності) (2 бали);
• навчання побудовано як взаємодія вчителя та учнів (2 бали).

3. Володіння навчальним предметом та методами навчання:

• інформація демонстрація точні та своєчасні (1 бал);
• коментарі та відповіді на запитання учнів точні й цікаві (1 бал);
• без утруднення використовувати не менш як дві форми або методи навчання (1 бал);
• крім поширених застосовують також оригінальні методи та засоби навчання (2 бали).

4. Організація навчальної роботи в послідовності «життєвого циклу» (вступ, розвиток, закріплення, інтеграція):

• урок починається зі стимуляційнго введення (привернення уваги учнів та забезпечення необхідної мотивацiї) (2 бали);
• наочне подання нового матеріалу як відповіді на запитання, розглянуті раніше (попереднє заняття або введення) (1 бал);
• об'єднання, узагальнення й закріплення навчальних результатів (1 бал);
• урок закінчується підбиттям підсумків (співвідношення результатів з тим, що вивчалася, з іншими предметами, з життям) (1 бал).

ІІ. Техніка пояснення, письма і мови

1. Використання усних та письмових пояснень:

• чітке пояснення змісту за допомогою потрібних слів та термінів (1 бал);
• ключові моменти уроку відображені на дошці (1 бал);
• записи для учнів акуратні й чіткі (1 бал);
• вимова і побудова усної мови правильна (1 бал).

2. Роз 'яснення в разі нерозуміння учнями навчального матеріалу:

• виявлення незрозумілих слів або фраз та заміна їх загальнодоступними описовими виразами  (1 бал);
• пояснення за допомогою аналогій та прикладів (1 бал);
• надання учням додаткової інформації (1 бал);
• логічне виведення неявної корисної інформації з аналізу вже вивчених знань (2 бали).

ІІІ. Навчальна взаємодія

1. Контроль та корекція діяльності учнів:

• оцінка діяльності учнів відрізняється від особистого ставлення до них учителя (1 бал);
• уникнення прямих вказівок та корекції діяльності учнів (1 бал);
• учнів спонукають до оцінювання та корекції роботи одне одного (2 бали);
• орієнтація на корекцію діяльності за запитами самих учнів (2 бали).

2. Використання пропозицій та запитів учнів щодо змісту уроку:

• пояснення, запитання та приклади запитують в учнів (1 бал);
• тактовно відмічають слабкі місця, недосконалості в прикладах учнів (1 бал);
• запитання та пропозиції школярів приймають із вдячністю (1 бал);
• ідеї учнів опрацьовують та використовують на уроці (2 бали).

ІV. Створення та підтримка продуктивної атмосфери на уроці:

1. Стимулювання інтересу учнів:

• формувати важливість теми уроку в контексті навчального курсу та майбутнього життя (1 бал);
• використовувати цікаві та незвичайні аспекти теми (2 бали);
• інтерес стимулювати за допомогою запитань та гумору (1 бал);
• ідеї учнів опрацьовують та використовують на уроці (2 бали).

2. Допомога учням у виробленні позитивної самооцінки:

• мова вчителя вільна від глузування та сарказму (1 бал);
• імена учнів використовують у теплій, дружелюбній манері (1 бал);
• конкретних учнів заохочують за конкретну роботу (1 бал);
• учитель підтримує, підбадьорює учнів, які мають труднощів і у вивченні навчального  матеріалу (2бали).

V. Підтримка припустимої поведінки в класі:

1. Підтримка робочої налаштованості учнів на уроці:

• варіювання форм навчальної активності (1 бал);
• використання засобів активізації учнів на уроці (1 бал);
• використання активних методів навчання (дискусії, розподіл ролей) (2 бали);
• застосування спеціальних способів організації навчальної роботи, розрахованих на пасивних  учнів (2 бали).

2. Дії під час порушення дисципліни:

• учитель не звертає уваги на дрібні ненавмисні порушення дисципліни на уроці (1 бал);
• учні не порушують дисципліну, стикаються з негайною реакцією вчителя (1 бал);
• учитель відтворює дисципліну за допомогою самих учнів (2 бали);
• учитель не бореться з порушниками дисципліни, а використовує для їх організації особливості форми навчальної роботи (2 бали).

Дата публикации: 10.01.2011