У суспільних відносинах інформаційний ресурс — це один з видів майна, сутність якого не залежить від матеріального носія (речі). На засадах інтегративного підходу види інформаційних ресурсів, у тому числі в управлінні соціальними системами, можна визначити через види інформації
Для того щоб подати "загальносуспільне" поняття (суспільний стандарт), використовуються юридичні норми. На загальнодержавному рівні такими юридичними нормами є законодавство. Наведемо кілька загальносуспільних стандартів визначення видів інформації, що містяться у законодавстві.
Основними видами інформації є:
У Законі про інформацію розкривається зміст деяких видів інформації.
Інформація довідково-енциклопедичного характеру — це систематизовані, документовані або публічно оголошені відомості про суспільне, державне життя і навколишнє природне середовище.
Основними джерелами цієї інформації є: енциклопедії, словники, довідники, рекламні повідомлення та оголошення, путівники, картографічні матеріали тощо, а також довідки, що даються уповноваженими на те державними органами та органами місцевого і регіонального самоврядування, об'єднаннями громадян, організаціями, їхніми працівниками та автоматизованими інформаційними системами.
Система цієї інформації, доступ до неї регулюються бібліотечним, архівним та іншим галузевим законодавством. (Ст. 24 Закону про інформацію.)
Інформація статистична (статистична інформація) — це офіційна документована державна інформація, що дає кількісну характеристику подій та явищ, які відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя України.
Державна статистична інформація підлягає систематичному відкритому публікуванню. Забезпечується відкритий доступ громадян, наукових закладів та інших заінтересованих організацій до неопублікованих статистичних даних, які не підпадають під дію обмежень, установлених цим законом.
Система статистичної інформації, її джерела і режим визначаються Законом України "Про державну статистику" та іншими правовими актами в цій галузі. (Ст. 19 Закону про інформацію.)
Інформація масова (масова інформація) — це публічно поширювана друкована та аудіовізуальна інформація.
Аудіовізуальними засобами масової інформації є: радіомовлення, телебачення, кіно, звукозапис, відеозапис тощо.
Друковані засоби масової інформації — періодичні друковані видання (преса): газети, журнали, бюлетені тощо і разові видання з визначеним тиражем.
Порядок створення (заснування) та організації діяльності окремих засобів масової інформації визначаються законодавчими актами про ці засоби. (Ст. 20 Закону про інформацію.)
Інформація державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування — це офіційна документована інформація, яка створюється в процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого і регіонального самоврядування.
Основними джерелами цієї інформації є: законодавчі акти України, інші акти, що приймаються Верховною Радою та її органами, акти Президента України, підзаконні нормативні акти, ненормативні акти державних органів, акти органів місцевого і регіонального самоврядування.
Інформація державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування доводиться до відома заінтересованих осіб шляхом:
Законодавчі та інші нормативні акти, що стосуються прав, свобод і законних інтересів громадян, не доведені до публічного відома, не мають юридичної сили. (Ст. 21 Закону про інформацію.)
Інформація документована (документована інформація) — інформація, яка підготовлена і призначена для задоволення потреб користувачів. (Ст. 1 Закону про національну програму інформатизації.)
Інформація науково-технічна (науково-технічна інформація) — це документовані або публічно оголошувані відомості про вітчизняні та зарубіжні досягнення науки, техніки і виробництва, одержані в ході науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності. (Ст. 1 Закону про науково-технічну інформацію.)
Інформація правова (правова інформація) — це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення, боротьбу з ними та їх профілактику тощо.
Джерелами правової інформації є Конституція України, інші законодавчі і підзаконні нормативні правові акти, міжнародні договори та угоди, норми і принципи міжнародного права, а також ненормативні правові акти, повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи, інші джерела інформації з правових питань.
З метою забезпечення доступу до законодавчих та інших нормативних актів усім громадянам держава забезпечує видання цих актів масовими тиражами у найкоротші строки після набрання ними чинності. (Ст. 22 Закону про інформацію.)
Інформація про особу — це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу.
Основними даними про особу (персональними даними) є: національність, освіта, сімейний стан, віросповідання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Джерелами документованої інформації про особу є видані на її ім'я документи, підписані нею документи, а також відомості про особу, зібрані державними органами влади та органами місцевого і регіонального самоврядування в межах своїх повноважень.
Забороняється збирання відомостей про особу без її попередньої згоди, за винятком випадків, передбачених законом.
Кожна особа має право на ознайомлення з інформацією, зібраною про неї. Інформація про особу охороняється законом. (Ст. 23 Закону про інформацію.)
Інформація соціологічна (соціологічна інформація) — це документовані або публічно оголошені відомості про ставлення окремих громадян і соціальних груп до суспільних подій та явищ, процесів, фактів.
Основними джерелами соціологічної інформації є документовані або публічно оголошені відомості, в яких відображено результати соціологічних опитувань, спостережень та інших соціологічних досліджень.
Соціологічні дослідження здійснюються державними органами, об'єднаннями громадян, зареєстрованими у встановленому порядку. (Ст. 25 Закону про інформацію.)
Інформація в АС — сукупність усіх даних і програм, які використовуються в АС незалежно від засобу їх фізичного та логічного представлення. (Ст. 1 Закону про захист інформації в автоматизованих системах.)
У процесі організації функціонування системи соціального управління можуть бути визначені специфічні критерії й ознаки інформації у змісті інформаційного ресурсу. Наприклад, за правовим регулюванням відносин, пов'язаних із автоматизованою обробкою інформації, її поділяють на:
Щодо сфери діяльності, наприклад у сфері діяльності правоохоронних органів, інформацію поділяють за змістом, цілеспрямованістю та формами подання на такі види:
Список використаної літератури
1. Волков І. С. Информатизация управления. — М., 1990.
2. Гавловський В. Д. Інформаційна безпека: захист інформації в автоматизованих системах (організаційно-правовий аспект) // Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в автоматизованих системах України. — К., 2000.
3. Гавловський В. Д., Гуцалюк М. В., Цимбалюк В. С Електронний бізнес та Концепція реформування системи інформаційного законодавства України // Бизнес и безопасность. — 2001. — № 4.
4. Гаврилов О. А. Основы правовой информатики: Учеб. пособие. -М., 1998.
5. Гайкович В. Ю., Першин А. Д. Безопасность электронных банковских систем. — М.: Единая Европа, 1994.
6. Гасанов Р. М. Шпионаж особого рода. — М., 1989.
7. Герасименко В. А., Павлов Д. В., Шиверский А. Н. и др. Основы защиты коммерческой информации и интеллектуальной собственности в предпринимательской деятельности. — М., 1991.
8. Голубев В. О., Гавловський В. Д., Цимбалюк В. С. Інформаційна безпека: проблеми боротьби зі злочинами у сфері використання комп'ютерних технологій. Монографія / За заг. ред. д-ра юрид. наук Калюжного Р. А. — Запоріжжя: Просвіта, 2001.
9. Гуцалюк М. В. Впровадження нових інформаційних технологій в управлінську діяльність пожежної охорони // Пожежна безпека, К., 1997. — Вип. 4.
Дата публикации: 04.02.2011