https://ru.osvita.ua/vnz/reports/management/14984/

Нові комунікаційні моделі: Інтернет-моделі. Реферат

Бурхливий розвиток нових інформаційно-комунікаційних технологій став передумовою для створення принципово нових моделей комунікації, зокрема з використанням Інтернету і мобільного зв'язку

Базовими поняттями в цьому контексті розглядаються "група", "групова взаємодія", "простір групової взаємодії", "засоби організації (у цьому випадку — Інтернет) простору групової взаємодії" тощо.

Виокремлюють два види інтернет-співтовариств:

Кожен з учасників будь-якого інтернет-співтовариства має певні знання, вміння, досвід і навички поведінки і спілкування.

Зрозуміло, що суто віртуальної комунікації в режимі "on-line" явно недостатньо, щоб співтовариство було стабільним, структурованим тощо.

Власне кажучи, основною мотиваційною причиною участі в житті інтернет-співтовариства є думки, цінності, ціннісні орієнтації, емоції людей, які вони виносять зі свого повсякденного життя. У цьому випадку виникає потреба у спілкуванні (обговоренні, обміні думками, взаємній критиці тощо).

Спілкування в інтернет-співтоваристві може здійснюватися на професійній основі або спільності інтересів в іншій сфері (хобі, комп'ютерні ігри, змагання тощо).

Для того щоб інтернет-співтовариство сформувалося як єдина група зі специфічними інтересами, потрібно, щоб воно виробило і запровадило спільні норми і принципи взаємодії, сформувало певну "групову свідомість". Окрім того, потрібно, щоб ця група організувала простір для своєї роботи (місце і час, регулярність спілкування).

Поява спеціально організованого простору для групової взаємодії інтернет-співтовариства потребує спеціального обслуговування цього простору — йдеться про необхідність мати люди-ну-координатора, яка б текстово оформлювала результати обговорення, розсилала їх членам групи, повідомляла про дату, час і місце наступної зустрічі.

З подальшим розвитком інтернет-співтовариства виникає потреба створення інфраструктури співтовариства, яка має забезпечувати спеціальні сервіси і функції, що підтримують і забезпечують простір групової взаємодії.

Кожне співтовариство має свої технології, засоби і техніку, які дозволяють регулярно підтримувати, відновлювати і зберігати взаємодію у цьому співтоваристві.

Інтернет-співтовариства мають у зазначеному аспекті свої особливості:

Підсумовуючи зазначимо, що використання Інтернету (в комп'ютерній версії або через систему мобільного зв'язку) значно зменшує видатки на підтримку цілісності співтовариства, підвищує ефективність його діяльності і доступність результатів останньої не тільки для членів інтернет-співтовариства, а й суспільства загалом.

Як приклад ефективного використання Інтернету в мобілізації добровольців і виборців (себто утворення віртуального співтовариства) можна навести перемогу на виборах губернатора Міннесоти Джесса Вентури 1998 р. Останній, маючи одного-єдиного платного співробітника і не маючи офісу аж до останніх місяців кампанії, був змушений користуватися лише електронною поштою, своїм сайтом, телефоном і факсом для здійснення більшої частини комунікацій всередині своєї команди.

На початку, під час проведення виставки штату Міннесота Дж Вентура відкрив свій павільйон, у якому понад 5 тис. осіб заповнили формуляри добровольців виборчої кампанії. Але ж у команди не було ні комп'ютерів, ні грошей для того, щоб найняти людей для створення електронної бази даних симпатиків цього політика.

Тоді вони відкрили приватний сайт по вводу даних; добровольцям розіслали електронною поштою заклик про допомогу і протягом кількох днів дані були введені.

Згодом усі добровольці отримали запрошення на збори через e-mail. Прийшло 250 добровольців, які погодилися організовувати мітинги і зібрання.

Паралельно з цим постійно оновлювався сайт кандидата, куди оперативно розміщували відеокліпи і цифрові фотографії з цих мітингів.

Як наслідок, не маючи офісу і штатної команди, використовуючи переважно нові інформаційно-комунікаційні технології, команда Дж. Вентури згуртувала своїх симпатиків і зрештою перемогла на виборах губернатора штату.

Ще один приклад успішного використання нових інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в активізації виборців продемонструвала Теммі Болдуїн на виборах 1998 р. до конгресу США від штату Вісконсін.

Виборча кампанія для неї була складною з багатьох причин. По-перше, раніше від Вісконсіна жінок до американського парламенту не обирали. По-друге, за всю історію США до цього ж таки конгресу США не обирали "відкритих" лесбіянок.

Зрозуміло, що у виборчому окрузі, де, окрім університетського містечка Медісон, розташувалося кілька сільських районів з доволі консервативним населенням, її нетрадиційні погляди сприймалися дуже неоднозначно. Водночас більш "просунуте" студентство такий епатажний стиль життя кандидатки в конгресмени сприймало, певною мірою, як нормальне. Підтвердженням того було попереднє обрання Теммі Болдуїн до законодавчих зборів Вісконсіна від міста Медісон.

Проблема стратегії виборчої кампанії полягала в максимальній мобілізації "свого" (!) молодіжного електорату, який, як відомо, не відзначається великою активністю на виборах.

Для того щоб спонукати студентську молодь прийти на вибори, був створений спеціальний сайт, в якому розмістили не тільки біографічні і програмні матеріали кандидата в "конгрес-вумени", а й адреси і фотографії виборчих дільниць, правила реєстрації виборців тощо. Це було дуже важливо, особливо для першокурсників, оскільки вибори мали відбутися через кілька тижнів з дня початку занять, і нові студенти ще не так добре орієнтувалися в університетському кампусі.

Адресу цього сайту вказали в спеціальному рекламному ролику, який пустили по музичному каналу MTV, а також у передачах, які зазвичай дивляться студенти.

Зрозуміло, що використовувалися й інші методи згуртування симпатиків кандидатки в конгрес, але, безумовно, Інтернет надзвичайно допоміг їй перемогти на виборах.

Література

  1. Винер Н. Кибернетика и общество. — Л., 1958.
  2. Гаджиев К.С. Введение в геополитику. — М., 2000.
  3. Гитлер А. Моя борьба. — Б. М, 1996.
  4. Гоян О.Я. Основи радіожурналістики і радіоменеджменту. — К, 2004.
  5. Гулыга А. Миф как социальная проблема // Античная культура и современная наука. — М., 1985.
  6. Дарвин Ч. Вырождение душевных волнений. — СПб., 1896.
  7. Дгкон Б., Хале М., Стабс П. Глобальна соціальна політика. Міжнародні організації й майбутнє соціального добробуту. — К, 1999.
  8. Європейські стандарти в галузі свободи слова — К, 2002.
  9. Зернецъка О.В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини. — К, 1999.
  10. Зверинцев А.Б. Коммуникационный менеджмент. — СПб., 1997.
  11. Коломієць В. Міжнародні інформаційні системи. — К, 2001.
  12. Кондорсе Ж.А. Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума // Философия истории: Антология. — М., 1994.
  13. Кочетов Э. Глобалистика как геоэкономика, как реальность, как мироздание. — М., 2001.
  14. Лалл Дж. Мас-медіа, комунікація, культура: глобальний підхід. — К, 2002.


Дата публикации: 28.01.2011