У рефераті подано інформацію про використання здобутків правової інформатики щодо забезпечення правотворчої та правозастосовної діяльності
Необхідність створення сучасної системи інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління, у тому числі законотворчої та право застосовної діяльності, обумовлена формуванням відповідного наукового напряму, який знайшов своє місце у такій міжгалузевій комплексній дисципліні, як правова інформатика.
Вирішення проблем розбудови організаційних засад держави викликало потребу у відповідній нормативно-правовій базі. Це, у свою чергу, привело до необхідного скорочення технологічного циклу правотворчого процесу (аналізу, експертизи, обґрунтування) з наступним розглядом у відповідних органах державної влади проектів нормативних актів. Нагальною потребою також стало своєчасне інформування структур державної влади, суспільства і громадян про чинні закони та підзаконні акти, їх тлумачення.
Починаючи з 1990 р. у Верховній Раді України функціонує і послідовно розвивається та вдосконалюється система інформаційно-аналітичного забезпечення (СІАЗ), яка охоплює весь цикл законотворчої та право застосовної діяльності.
Нині система об'єднує понад двадцять автоматизованих комплексів, що реалізують технологічний процес у такій послідовності: збір та накопичення даних з проблеми; підготовка проекту закону; колективне обговорення, узгодження, прийняття (голосування) та доведення його для реалізації на практиці.
Система надає послуги не лише структурним підрозділам Верховної Ради України, та іншим користувачам у державних та недержавних організаціях, установах, закладах, підприємствах та окремим фізичним особам як в Україні, так і за її межами.
Окремі підсистеми підключені до міжнародної мережі Інтернет, що дає можливість користувачам в Україні та за її межами ознайомлюватись з нормативно-правовими актами України, а також брати участь у формуванні та використанні міжнародної системи правової інформації (Global Legal Information Network), мати доступ до інших світових інформаційних ресурсів, робити порівняльний аналіз нормативних актів
України з нормативними актами інших країн, використовувати їх досвід, гармонізувати нормативно-правову базу з міжнародним правом.
Вказана комп'ютеризована система інформаційно-аналітичного забезпечення законотворчої та право застосовної діяльності оригінальна, належить до відкритих систем, безперервно обслуговує в реальному часі правотворчий та право застосовний процеси.
її функціонування не раз демонструвалося на міжпарламентських, міжнародних виставках та конференціях. Вона характеризується великим обсягом систематизованої інформації, складністю алгоритмів перетворення даних, значною кількістю користувачів.
Опрацювання потоків інформації охоплює ряд етапів, кожний з яких має свої специфічні алгоритми та технологічні операції. Так, робота над законопроектом тільки в підрозділах Верховної Ради України охоплює близько ста різних операцій опрацювання даних, кожна з яких є важливою в розробці якісного нормативно-правового акта.
Процес право творення не можна розглядати поза межами організаційних структур різних гілок державної влади. Тому складність алгоритмів синхронізації діяльності та їх реалізація на практиці значно зростає.
Для повного і своєчасного збору достовірних даних, опрацювання їх у процесі творення правових норм створені і знаходяться у постійному розвитку:
У процесі розробки нормативно-правових актів, залежно від значення проблем і ситуацій, які потрібно вирішити, бере участь значна кількість співавторів-розробників, тобто реалізується модель колективного розуму.
Для підтримки нормотворчого процесу в складі системи інформаційно-аналітичного забезпечення законотворчої та право застосовної діяльності розроблено та впроваджено ряд функціональних та забезпечуючих підсистем.
Законопроект обслуговує процес розробки законодавчих актів від часу взяття на облік початкового варіанту, вивчення проблеми, що потребує правового регулювання, збирання пропозицій, необхідної інформації із зовнішніх джерел, формування законопроектів і аж до їх кінцевого юридичного оформлення.
Ця підсистема дає можливість залучати до творчого процесу фахівців — виконавців та зацікавлених осіб, які бажають чи функціонально зобов'язані працювати з цим документом. Отже, із застосуванням такої комп'ютеризованої технології кожна пропозиція, проект закону або інший документ проходить експертизу, одержує позитивну (негативну) оцінку шляхом голосування народними депутатами.
Рада забезпечує голосування, супроводження пленарних засідань Верховної Ради України, накопичення інформації про роботу народних депутатів при обговоренні законопроектів на сесії та при проведенні аналізу діяльності парламенту, фракцій народних депутатів, а також стенографування — комп'ютеризовану підготовку стенограм пленарних засідань Верховної Ради України в режимі реального часу, які вносяться до бази даних "Стенограми" та зберігаються у складі баз даних електронного бюлетеня.
Бази даних правової інформації орієнтовані на забезпечення правовою інформацією широкого кола користувачів за допомогою інформаційно-пошукових систем "Право", "Законодавство", "Закони та підзаконні акти України в Інтернеті", які дозволяють швидко знаходити та аналізувати нормативно-правові документи.
Підсистема спеціалізованих комплексів управління законотворчим процесом. До її складу входять:
Інформаційно-аналітичний комплекс "Вибори" слугує для автоматизації опрацювання даних про вибори в частині оперативної реєстрації кандидатів і відомостей про них, їхні програми; обліку та аналізу результатів виборів, а також зв'язку з регіонами для прийому результатів голосування за допомогою засобів електронної пошти.
Комплексно в автоматизованій системі вирішуються окремі управлінські завдання в структурних підрозділах ("Кадри", "Бухгалтерія" та ін.).
У складі СІАЗ формується інтегрована база даних (підсистема інформаційного забезпечення), яка вже зараз забезпечує необхідною інформацією з наявних електронних фондів юридичної, соціально— економічної та іншої інформації, у тому числі:
Інтегрована база даних дає можливість отримувати різноманітні аналітичні довідки з таких інформаційних об'єктів, як "Сесія", "Законопроект", "Закони та підзаконні акти", "Депутат", "Політичні групи та фракції", "Органи влади" та ін.
Підсистеми технічного, системного, мережного комп'ютерного програмного забезпечення орієнтовані на доведення до користувачів інформації з інтегрованої бази даних за різними технологіями:
Головним завданням комп'ютерних технологій є вирішення проблеми забезпечення можливості доступу до різноманітних ресурсів комп'ютерної мережі — масивів даних, пристроїв друку, електронної пошти, прикладних систем тощо незалежно від місцезнаходження користувача.
Передбачається, що це завдання стане ще гострішим у зв'язку з активним розширенням спектра електронних комп'ютерних мережних послуг, які пропонуються різними організаціями.
Сьогодні завдяки всесвітній мережі Інтернет можна отримати різноманітні дані з будь-якої точки земної кулі, здійснити передплату на отримання в електронному вигляді новин періодичних видань та ін.
Комп'ютерна мережа СІАЗ є однією з найбільших серед діючих в організаціях державної влади. Вона оснащена найсучаснішою технікою і новітніми інформаційними технологіями.
Основні принципи побудови комп'ютерної мережі Верховної Ради України:
Комп'ютерна мережа СІАЗ має доступ до глобальної мережі Інтернет. Ця "інформаційна" супер-магістраль може використовуватися як для збору різноманітної інформації, так і для надання послуг. Доступ до інформації надається з автоматизованих робочих місць (комп'ютерів) секретаріатів постійних комітетів, фракцій, груп та підрозділів Верховної Ради. Інтеграція комп'ютерної мережі СІАЗ у світовий інформаційний простір, крім суто інформаційного, має суттєве політичне та економічне значення для України.
СІАЗ робить свій внесок у розвиток Інтернету в Україні і використовує різні засоби для збору та розповсюдження інформації. Ці засоби надають інформацію про послуги та ресурси, які доступні на WWW-сервері Верховної Ради України, а також доступ до ресурсів в інших місцях розташування.
На WWW-сервері Верховної Ради України (http//alpha.rada.ki-ev.ua) є:
Підсистема "Законопроект". До неї входять:
Бази даних підсистеми "Законопроект" — повнотекстові бази ієрархічної структури (побудовані за методом гіперсистем права), які через технологію ведення "Електронного інформаційного бюлетеня" забезпечують доступ користувача до еталонної бази "Закони та підзаконні акти України".
Інформаційно-аналітичні комплекси підсистеми "Законопроект" забезпечують опрацювання проектів законів України та постанов Верховної Ради України на всіх стадіях їх проходження від початкового тексту до остаточної редакції, прийняття і належного оформлення.
Реєстрація та контроль проходження законопроектів Верховної Ради України. Ця підсистема призначена для автоматизації робіт з реєстрації та контролю за проходженням законопроектів у Верховній Раді України з відстеженням відповідності регламенту та порядку денного.
Вся робота з системою виконується на основі елементів меню. Елементи меню (опції) забезпечують виконання окремих функцій системи у вікнах перегляду або заповнення інформації у вигляді таблиць.
Вся інформація системи поділена на групи за допомогою кольорової селекції, що дозволяє користувачу швидко орієнтуватись у великих обсягах даних.
Важливим є розроблення різноманітних кодифікаторів, що дозволяє одержувати статистичну інформацію та довідки у різних варіантах в оперативному режимі.
Застосовано принцип орієнтації на користувача, при застосуванні якого система дає змогу перегляду інформації на екрані у зручній ергономічній формі. Система дозволяє:
Слід зазначити, що найсуттєвіший економічний ефект від впровадження системи можна отримати, якщо використовувати її в локальній мережі, що дає можливість вести єдину інформаційну базу. Тому кількість інформації, заведеної в систему, обмежена тільки фізичною можливістю апаратних засобів.
Користувачами комплексу є народні депутати України, їх помічники та апарат комітетів Верховної Ради України. Розробники законопроектів інших підрозділів використовують інформаційний програмний комплекс "Законотворень" для підготовки законопроектів, порівняльних таблиць (формування, коригування, порівняння, аналізу) з метою їх розгляду і обговорення на пленарних засіданнях. Комплекс дозволяє:
У процесі роботи використовує такі автоматизовані функції:
Вхідною інформацією є проект закону, який вноситься на розгляд Верховної Ради України, а також тексти альтернативних проектів.
Вихідною інформацією є порівняльні таблиці, таблиці співвідношень та текст остаточної редакції закону, прийнятого на сесії Верховної Ради України. Це дає можливість швидко, якісно і ефективно готувати законопроекти для розгляду на сесії Верховної Ради України, подавати інформацію в унаочненій формі (порівняльні таблиці), користуватися базою чинних законів, створювати таблиці змін і доповнень порівняно з іншими текстами законів.
Структурування композиції тексту проекту та його розмітка полегшує подальшу роботу із внесенням зауважень та коригування проекту на всіх етапах його розгляду. Користувачеві надається можливість переглянути на екрані ПЕОМ та роздрукувати порівняльну таблицю і таблицю зауважень до всього тексту та окремих частин, остаточну редакцію, таблиці співвідношень у двох варіантах (для двох або кількох законопроектів).
Електронний інформаційний бюлетень — це ряд упорядкованих автоматизованих баз даних, орієнтованих на інформаційне забезпечення діяльності органів державної влади. До розгляду пропонується:
Система баз даних "Електронний інформаційний бюлетень" спроектована і наповнена по мірі аналізу запитів користувачів комп'ютерної технології розробки законів.
Змістовно бази даних електронного бюлетеня спрямовані на інформатизацію функцій структурних підрозділів Верховної Ради України, закріплених за нею ст. 85 Конституції України; законотворчої діяльності Верховної Ради України; депутатської діяльності в округах.
Основне джерело даних для баз Електронного бюлетеня — "Справа законопроекту" та документообіг Верховної Ради України, який створюється в ході виконання Верховною Радою її функцій. Змістовно документи, що використовуються в системі баз даних, є прерогативою Верховної Ради України.
Виконання функцій підтримки, актуалізації даних, їх перенесення на матеріальні носії, доведення до користувачів оформлюється у вигляді методичних матеріалів, інструкцій, технологічних карт. Основними принципами вибору джерел даних є:
На концептуальному рівні представлено склад баз даних "Електронного інформаційного бюлетеня", їх об'єктів і зв'язку між ними. Повнота об'єктів БД обумовлена однозначним співвідношенням та відображенням схеми законотворчого процесу, затвердженої Регламентом Верховної Ради України.
До складу "Електронного інформаційного бюлетеня" входять:
Між складовими елементами баз даних спроектовані і підтримуються зв'язки, що відображають логіку законотворення, якої дотримуються відповідальні за підготовку конкретного законопроекту співробітники постійних комітетів Верховної Ради України.
В Електронному інформаційному бюлетені вибрана ієрархічна модель структури баз даних, що обумовлено вимогами простоти і швидкості доступу до повнотекстових неструктурованих документів різного змісту.
Декомпозиція ієрархічної моделі побудована на принципі "дерева цілей". Основою його застосування стали результати аналізу реальних запитів користувачів на ту чи іншу інформацію у ході правотворчого процесу. Ієрархічна індексація відображає частоту і кількість звертань до того чи іншого виду даних.
Логічна модель відображена у фізичну як N до 1, тобто кілька фізичних файлів складають один логічний об'єкт бази. Така структуризація дозволяє виділити архівну незмінну частину і частину фізичних файлів, що актуалізуються оперативно. Це обумовлено вимогами запису Електронного інформаційного бюлетеня на компакт-диски, а також створення динамічного ряду розділів системи БД для подальшого аналізу варіантів текстових документів і формування правил їх змін. Доступ до фізичних об'єктів dbw здійснюється як з програм DOS, WINDOWS, так і через Інтернет.
Інформаційно-технічний комплекс "Рада" призначений для комп'ютерного супроводження пленарних засідань Верховної Ради України, забезпечення ефективної роботи народних депутатів як під час засідань, так і при проведенні аналізу роботи парламенту.
Інформацією, яку видає система "Рада", крім народних депутатів, можуть користуватися працівники аналітичних підрозділів секретаріатів комітетів Верховної Ради, груп і фракцій народних депутатів.
Вона складається із спеціалізованих автоматизованих робочих місць (АРМ), об'єднаних у локальну мережу, та технічних засобів:
Пульти народних депутатів призначені для реєстрації, голосування, запису на виступ та виступ з місця. Демонстраційні табло — для висвітлення текстової та графічної інформації. Вхідною інформацією системи "Рада" є:
Інформаційно-пошукові системи "Право", "Законодавство" і "Закони та підзаконні акти України в Інтернеті" (надалі Системи) призначені для:
Система Законодавство забезпечує:
Система "Законодавство" вирізняється:
Система "Закони та підзаконні акти України в Інтернеті" надає абонентам мережі Інтернет можливості:
Блоки поновлення для системи "Законодавство" передаються користувачам через електронну пошту і виставляються на FTP-сервер. Система "Закони та підзаконні акти України в Інтернеті" функціонує на WEB-сервері Верховної Ради України (http://alpha.rada.kiev.ua).
Світова електронна мережа правових документів Global legal information network. На сучасному етапі розвитку українського суспільства законотворча право застосовна діяльність не може розвиватись ізольовано, не використовуючи теоретичні та практичні здобутки світової системи правової інформації. Це зумовлюється практичною потребою швидкого доступу до законодавства країн світу, що вже сьогодні значною мірою забезпечується стрімким розвитком електронних засобів телекомунікацій.
Державні і недержавні структури отримують велику користь від усе ширшого використання електронних мереж, що у свою чергу створює потребу якомога більше дізнатися один про одного з тим, щоб рішення про взаємовідносини приймалися на основі повної інформації.
Українські дослідники в галузі права часто вже не можуть спиратися у своїх дослідженнях тільки на вітчизняне законодавство. І сьогодні не викликає подиву потреба в нормативних актах інших країн для вирішення окремого питання.
Створення в 1976 р. Міжнародної правової бази даних у Правничій бібліотеці Конгресу США було чітко мотивоване бажанням задовольнити такі потреби. Як виявилося, ця база виправдала себе як простий і ефективний засіб швидкого і точного доступу до складових правового середовища різних країн і з часом видозмінилась у Світову електронну мережу правових документів.
Систему було засновано на принципах:
Принцип "достовірність джерел" вимагає, щоб індекс містив тільки записи, що належать до законодавчих документів з офіційного джерела — до офіційного національного журналу із законодавства кожної країни.
Принцип індексування "простота пошуку юридичних документів" — це система, яка хоча в першооснові і призначена для осіб з досвідом роботи з юридичними документами, могла би з легкістю використовуватися тими, хто має малий досвід або зовсім його не має в роботі з доступу до автоматизованих баз даних, і була б зрозумілою для осіб з різних культурних та освітніх середовищ.
Проект GLIN у своїй основі реалізує завдання:
Згідно з ідеологією та технологією виконаних робіт, прийнятою у GLIN, Секретаріатом Верховної Ради України зроблено аналітико-синтетичне опрацювання інформаційних бюлетенів "Відомості Верховної Ради України", з використанням тезаурусу GLIN готуються англійською мовою реферати законів України та постанов Верховної Ради України, які у вигляді архіву разом зі сканованими повними текстами цих документів надсилаються мережею Інтернет до Бібліотеки Конгресу США. Ведеться робота з підготовки нових термінів до тезаурусу GLIN, пропозиції щодо яких надсилаються до Юридичної бібліотеки Конгресу США.
Функціонування інформаційної системи GLIN у Верховній Раді України розглядається як важлива складова інформаційно-аналітичного забезпечення законодавчої та право застосовної діяльності, нарощування інформаційного забезпечення парламенту України, реалізації міжпарламентських інформаційних обмінів, гармонізації законодавства України з міжнародним законодавством.
Використання засобів інформаційно-обчислювальної техніки в державному управлінні, у тому числі в українському парламенті, дозволило створити єдину комплексну технологію опрацювання даних, яка містить фіксацію і попередню підготовку інформації, семантичне і лінгвістичне опрацювання, зберігання, актуалізацію, дублювання інформації на випадок можливих пошкоджень оригіналу та оперативне надання даних користувачам у потрібних їм аспектах. При цьому форми надання інформації пропонуються різноманітні: від короткочасної видачі на екран до виводу на різні пристрої (друкування, компакт-диски та інші носії).
Основними результатами від упровадження комп'ютеризованої інформаційно-аналітичної системи є:
Організаційне, науково-технічне та методичне забезпечення розробки та функціонування комп'ютеризованої системи інформаційно-аналітичного забезпечення в українському парламенті покладено на Управління комп'ютеризованих систем апарату Верховної Ради України.
Функції цього Управління:
Впровадження інформаційних технологій у виборчий процес
Оперативне опрацювання великих обсягів і потоків інформації, підвищені вимоги до її оперативності, достовірності, необхідність інформаційно-аналітичного супроводу кожного етапу виборчого процесу, накопичення та швидкого доступу до інформації в різноманітних аспектах визначили необхідність створення для Центральної виборчої комісії комп'ютерної системи опрацювання інформації (ЕІАС)*.
Починаючи з лютого 1994 р. її впроваджено у промислову експлуатацію на етапі реєстрації кандидатів у народні депутати України, і з цього часу вона функціонує в ЦВК, здійснюючи автоматизацію функцій реєстрації, контролю, опрацювання, накопичення та збереження інформації про виборчий процес близько 10 років.
Впровадження ЕІАС "Вибори" продемонструвало значну ефективність використання сучасних інформаційних технологій у виборчому процесі.
ЕІАС "Вибори" здійснює:
До регламентних звітів зараховують:
Формуються також звіти про результати кожного туру виборів:
Крім регламентних запитів, система забезпечує обслуговування запитів користувача згідно з довільною комбінацією параметрів та їх значень, оперативно формує відповідні звіти за формою, означеною користувачем, для перегляду на екрані або друку.
У системі застосовано інформаційно-терміновий принцип накопичення та збереження інформації щодо кожного етапу виборчого процесу. Згідно з цим принципом система накопичує інформацію про кожний вид виборів — чергові, позачергові (дострокові), повторні, замість депутатів, які вибули, у варіантах: кандидати, обрані, вибори не відбулися, повторне голосування та ін.
У системі "Вибори" передбачено:
Застосування автоматизованої системи "Вибори" дозволяє значно прискорити опрацювання інформації по виборчому процесу, поліпшити її достовірність та якість. Час обробки та формування звіту з аналітичними даними про кандидатів першого туру голосування по Україні з 10 параметрів становить близько 15 хвилин.
Протягом років функціонування ЕІАС "Вибори" постійно удосконалювалась. З певними модифікаціями, здійсненими розробниками, система була використана для опрацювання результатів виборів Президента України.
У грудні 2001 р. Президент України видав розпорядження щодо застосування автоматизованих інформаційних систем у процесі підготовки і проведення виборів народних депутатів України. Кабінетом Міністрів України була прийнята відповідна постанова № 1713 від 21 грудня 2001 року.
Відповідно до положень зазначених актів окружні виборчі комісії на період з 10 січня по 10 квітня 2002 року були забезпечені необхідною комп'ютерною і телекомунікаційною технікою, відповідним програмним забезпеченням, кваліфікованими фахівцями для обслуговування комп'ютерних робочих станцій, а також надійним телекомунікаційним зв'язком.
Фахівцями Закритого акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" в стислі строки були спроектовані та модернізовані відповідні підсистеми ЕІАС "Вибори" та розгорнута тимчасова комп'ютерна мережа, яка обслуговувала 225 окружних виборчих комісій. Була розроблена підсистема збору та передачі інформації від окружних виборчих комісій до бази даних Центральної виборчої комісії.
На день виборів 31 березня 2002 р. в банку даних Центральної виборчої комісії було накопичено інформацію щодо 3762 кандидатів у народні депутати України, включених до виборчих списків політичних партій, виборчих блоків політичних партій, 3084 кандидатів у народні депутати України, зареєстрованих в одномандатних виборчих округах.
Крім того, була накопичена інформація про суб'єктів виборчого процесу, а саме про склад 225 одномандатних виборчих округів і 333113 виборчих дільниць, 33 політичні партії, виборчі блоки політичних партій.
Також було зафіксовано 6049 подань політичних партій до складу окружних виборчих комісій, інформацію щодо 4484 членів окружних виборчих комісій, 478713 членів дільничних виборчих комісій, довірених осіб кандидатів у народні депутати України, уповноважених осіб політичних партій у багатомандатному та одномандатних виборчих округах. Треба зазначити, що ЦВК також мала інформацію стосовно 944 офіційних спостерігачів від іноземних держав, 403 акредитованих засобів масової інформації.
Банк даних ЕІАС має найрозвиненіше програмне забезпечення. Воно дає можливість вирішувати завдання щодо задоволення як відносно простих інформаційних запитів, так і вирішення складних аналітичних задач.
Основні інформаційні ресурси банку надаються для широкого використання на динамічній WWW-сторінці в Інтернеті під час виборчої кампанії. Так, під час останніх виборів цим ресурсом скористалось понад 100 тисяч користувачів, що свідчить про величезний інтерес до виборів широких кіл громадськості як у нас, так і за кордоном.
Одним з найважливіших завдань, що вирішуються системою, є інформаційно-аналітичне обслуговування членів Центральної виборчої комісії та працівників її Секретаріату. Для цього в системі передбачено кілька рівнів доступу до накопиченої у банку даних інформації:
ЕІАС забезпечує без паперовий документообіг для кінцевих користувачів — членів Центральної виборчої комісії. А після завершення надходження оперативних відомостей забезпечує макетування та друк експрес-видання українською та англійською мовами.
Нині проводяться науково-дослідні роботи з розробки та впровадження вітчизняних автоматизованих електронних виборчих скриньок, які обладнуються елементами розпізнавання та сканування виборчих бюлетенів, а виборчі комісії — пристроями накопичення та первинної обробки інформації. У разі доповнення скриньок пристроями регламентованого зняття інформації можна буде фактично об'єднати два незалежні на сьогодні процеси — отримання інформації про хід голосування та підведення його підсумків.
Разом з тим слід зазначити, що сучасні інформаційні технології прогресують значно швидше, ніж виборче та референдумне законодавство в Україні. Тому одним з пріоритетних напрямів є правове регулювання комплексу суспільних відносин, що виникають з питань інформатизації виборів та референдумів.
Найефективнішим шляхом є прийняття відповідного закону, який повинен визначити загальнонаціональний статус системи, встановити правовий режим її використання, надати юридичного значення документам, підготовленим з використанням ЕІАС "Вибори". Він також повинен передбачити шляхи її вдосконалення та розвитку, можливості використання її потенціалу для вирішення завдань, пов'язаних як з проведенням виборів і референдумів, так і з використанням Державного реєстру населення.
Нині в ЕІАС накопичено інформацію щодо всіх виборчих процесів та референдуму, які відбулися в Україні за ці роки, що є невимірним інформаційним капіталом Центральної виборчої комісії і країни в цілому.
Тому не менш важливим є вирішення встановлення відповідальності за можливі правопорушення, допущені при застосуванні ЕІАС "Вибори", та забезпечення інформаційної безпеки і доступу до використання конфіденційної інформації, що міститься в базах даних.
Крім вирішення досить складних та специфічних науково-технічних проблем інформатизації виборчого процесу, ЕІАС сприяє підвищенню довіри громадян України до таких важливих державних інститутів, як вибори та референдуми, становленню демократичного, соціального та правового суспільства.
Список літератури
1. Бачило И. Л. Правовое регулирование процессов информатизации // Гос. и право. — 1994. — № 12.
2. Бернар Гурне. Державне управління. — К.: Інститут державного управління та самоврядування при Кабінеті Міністрів України, 1993.
3. Блюменау Д. И. Информация и информационный сервис. — Л.: Наука, 1989.
4. Богданов А. А. Всеобщая организационная наука (тектология). — М., 1925.
5. Бондаренко А. I., Гуцалюк М. В. Використання нових інформаційних технологій для розробки та прийняття управлінських рішень в системі управління державною пожежною охороною // Наук, вісн. Української академії внутрішніх справ. — К., 1996.
6. Венделин А. Г. Подготовка и принятие управленческого решения: Методологические аспекты. — М., 1974.
7. Вертузаев М. С, Попов Ю. В. Основы компьютеризации деятельности сотрудников органов внутренних дел. Часть общая: Учеб. пособие. — К.: Украинская академия внутренних дел, 1992.
8. Винер Н. Кибернетика и общество. — М., Наука, 1958.
9. Вишняков В. Г. Структура и штаты органов государственного управления. — М., 1998.
10. Відшкодування матеріальної і моральної шкоди. — К.: Юрінком, 1996.
11. Волков І. С. Информатизация управления. — М., 1990.
12. Гаврилов О. А. Основы правовой информатики: Учеб. пособие. -М., 1998.
Дата публикации: 01.01.2011