"Інтерпорт-Ковель" як спеціальна економічна зона. Реферат

Спеціальна економічна зона (СЕЗ) "Інтерпорт-Ковель" відрізняється специфічним режимом функціонування (митний режим) і особливими пільгами (амортизаційні відрахування). Це зумовлює необхідність проведення більш детального аналізу результативності діяльності інтерпорту не тільки з позиції зацікавленості безпосередніх інвесторів і партнерів, а й з метою соціально-економічного розвитку регіону

Основна ідея СЕЗ "Інтерпорт-Ковель" – поєднання багатофункціональних транспортно-складських функцій з широким спектром інших послуг, що включають митне та банківське обслуговування, страхування, брокерські, юридичні, транспортно-експедиційні й агентські послуги, послуги зовнішнього зв'язку, обслуговування водіїв вантажного транспорту, гуртова торгівля зі складу, автосервіс.

Коротко зупинимось на обґрунтуванні доцільності розташування транспортно-складського центру в Ковельському залізничному вузлі та характеристиці проекту "Інтерпорт-Ковель". Україна має досить вигідне транспортно-географічне положення. Зокрема, на її західних кордонах з Польщею, Словаччиною та Угорщиною сформовано цілу мережу прикордонних переходів, міжнародних ліній автомобільного і залізничного зв'язку.

Основними пунктами на цих лініях є Чоп-Батєво (Закарпатська обл., сполучення у напрямках Україна-Словаччина, Україна-Угорщина, Україна-Румунія), Мостиська, Рава-Руська (Львівська обл., сполучення у напрямку Україна-Польща) та Ізов, Володимир-Волинський. Ягодин, Ковель (Волинська обл., сполучення у напрямку Україна-Польща).

Важливим є те, що транспортне сполучення у напрямку Україна-Польща дозволяє забезпечити не тільки взаємні зв'язки уже названих, але й інших держав Європи, зокрема, через найкоротший шлях сполучення між промислово розвиненими та постсоціалістичними країнами Європи та СНД (Польща, Німеччина, Чехія, Бельгія, Голландія, Франція, Люксембург, Україна, Росія, Казахстан, держави Закавказзя і Середньої Азії).

Таким чином, є підстави вважати, що розвиток транспортної мережі України в "польському напрямку", зокрема на території Волинської та Львівської областей, і відповідне спрямування вантажопотоків, дасть змогу використовувати найбільш короткий та зручний шлях взаємного сполучення названих вище країн.

Але, як свідчить попередній аналіз, існуючі в цих регіонах транспортні (зокрема, залізничні) комунікації, побудовані для забезпечення зв'язків лише між Україною і Польщею, розвинені недостатньо та спрямовані на обслуговування застарілої структури вантажопотоків (в основному, масових навалочних вантажів). Це вже спричинило реальну переорієнтацію зовнішньоторговельних вантажів України, країн "близького зарубіжжя" (Росія, Казахстан, держави Середньої Азії) та їх основних європейських торгових партнерів на транспортну мережу Республіки Білорусь (Брестський залізничний вузол), в першу чергу, при перевезенні експортно-імпортних, тарно-штучних вантажів, контейнерів, машин і устаткування. Так, у 1993-1994 роках до 50% всіх зовнішньоторговельних вантажопотоків, що були між країнами Європи та СНД, спрямовувалися через транспортну мережу Білорусі.

Сегментація існуючого в Україні ринку транспортно-розподільчих послуг, а також аналіз зовнішньоекономічних зв'язків країни за останні 5 років дають змогу з певним ступенем ймовірності прогнозувати основні показники участі Ковельського ТСЦ в обслуговуванні вітчизняних експортерів та імпортерів. Передбачається, що до 52% виробничої програми Інтерпорту буде покриватись за рахунок зовнішньоторговельних потоків України (у співвідношенні експорт/імпорт 1/1), а решта – 48% – складатимуть транзитні вантажі.

Характер, спосіб транспортування та структура додаткового вантажопотоку, що може бути спрямований через Ковельський транспортний вузол, а також його зовнішньоторговельна спеціалізація (експорт, імпорт, транзит) обумовлюють склад виробничих та інших операцій, які необхідно здійснювати при обслуговуванні вантажів. Це:

• організація перевезень (транспортно-експедиційні послуги);
• навантаження, розвантаження, перевантаження, перевалка;
• збереження;
• технічне обслуговування транспортних засобів;
• побутове обслуговування водіїв транспортних засобів;
• догляд за вантажами при збереженні;
• обробка вантажів і т. п..

Крім цього, зовнішньоторговельний характер вантажів передбачає необхідність надання комплексу митних послуг.

Отже, результати аналізу існуючих вантажопотоків та транспортної інфраструктури дають змогу зробити висновок про доцільність створення на базі Ковельського транспортного вузла інтермодального транспортно-складського комплексу (проект "Інтерпорт-Ковель"). Головна мета проекту "Інтерпорт-Ковель" полягає у створенні максимально сприятливих умов для активізації зовнішньоторговельного обміну шляхом надання транспортно-складських послуг на рівні сучасних світових та європейських стандартів.

У відповідності до основної мети, комплекс передбачає:

• сприяння активізації експортно-імпортних операцій в Україні;
• коригування сталих зовнішньоторговельних товаропотоків інших країн Європи та Азії, їх переорієнтація на транзит через територію України (за допомогою економічних та організаційних стимулів);
• інтеграцію в єдину європейську транзитну систему та європейську мережу "Європлатформс":
• покращення технологічних та економічних характеристик використання наявного ресурсного потенціалу (матеріально-технічна база транспорту, виробнича інфраструктура, робоча сила);
• активізацію підприємницької діяльності та нормалізацію соціально-економічної ситуації в регіоні (м. Ковель, Волинська область).

Вищезазначене визначає концепцію проекту Інтерпорту, побудовану на таких засадах:

• найбільш повне залучення та ефективне використання виробничих потужностей інфраструктурного забезпечення, що існують в регіоні (включаючи розконсервацію залізничної станції Вербка, використання залізничних колій та автомобільних шляхів, систем енерго-, водо-, теплопостачання тощо);
• матеріалізація об'єктивних переваг Інтерпорту для користувачів, тобто: скорочення шляху слідування вантажів;
• скорочення кількості процедур митного оформлення (за рахунок зменшення кількості контрольно-пропускних пунктів при перетині державних кордонів); створення сприятливого економічного режиму; здійснення багатопрофільної виробничо-сервісної діяльності і т. п.;
• надання Інтерпорту багатофункціонального характеру, що обумовить вищу стабільність господарського утворення і привабливість для партнерів (користувачів);
• використання модульного принципу побудови для подальшого розвитку проекту в територіальному плані в разі досягнення позитивних результатів господарської діяльності та виникнення відповідної виробничої потреби;
• надання Інтерпорту таких характеристик, які сприятимуть формуванню його як центру інвестування та ділової активності;
• забезпечення інтеграційного характеру ТСЦ, тобто стимулювання взаємодії із "зовнішнім" економічним середовищем;
• створення раціонального екологічного режиму діяльності та дотримання умов щодо охорони навколишнього природного середовища;
• формування сприятливого екологічного середовища для господарських перетворень у зоні Інтерпорту.

Таким чином, основними принципами, які визначають характер та зміст проекту "Інтерпорт-Ковель", є:

• альтернативність – врахування кількох варіантів розвитку, їх аналіз, співставлення та вибір оптимального варіанта на засадах визначених критеріїв;
• недопущення неефективної конкуренції залізничних станцій (переходів) регіону;
• пріоритет нових технологій – використання прогресивних засобів виробництва, технологій, виробничих програм та систем управління, що є конкурентоспроможними на світовому ринку;
• інтермодальність (бімодальність) – поєднання кількох (2-х) видів транспорту для обслуговування вантажопотоків – залізничного та автомобільного;
• багатофункціональність – поєднання транспортно-складської та сервісної діяльності, в т. ч. надання транспортно-експедиторських. митних, інфраструктурних, побутових, банківських послуг і т. д.;
• уніфікованість – дотримання типових вимог, обов'язкових для побудови та діяльності європейських транспортно-складських центрів системи "Європлатформс";
• ефективність – спрямованість на отримання позитивних економічних результатів діяльності Інтерпорту.

До основних економічних результатів, які передбачається отримати від реалізації проекту в рамках визначених мети, цілей та принципів, входять:

• підвищення ефективності господарської діяльності залізничного вузла та всієї транспортної системи регіону.
• збільшення обсягів вантажно-розвантажувальних робіт залізничних підприємств (Львівська залізниця) за рахунок залучення додаткових та переорієнтації існуючих експортно-імпортних вантажопотоків.
• підвищення коефіцієнта участі регіону в зовнішньоекономічному співробітництві.
• збільшення зайнятості населення в м. Ковелі.
• формування нових джерел надходжень до державного та місцевих бюджетів.

Проект виходить з поєднання двох видів транспорту – залізничного та автомобільного, основних як для української системи комунікацій загалом, так і для забезпечення її зовнішньоекономічних відносин. Він передбачає використання наявних вузької та широкої залізничних колій, мережі автомобільних доріг та законсервованих потужностей ст. Вербка.

Відповідно до цього, основними функціями терміналу мають бути:

• вантажні перевезення, в тому числі – експорт, імпорт, транзит;
• багатопрофільне обслуговування вантажів та транспортних засобів;
• складування, обробка, збереження вантажів;
• торгівельне обслуговування.

Всі технологічні рішення побудовані таким чином, щоб забезпечити гнучкість та універсальність виробничої системи. високий рівень автоматизації та використання комп'ютерної техніки, прогресивних технологій.

Аналіз дає змогу виявити основні країни відправлення (надходження), способи транспортування та форми (види) вантажів, зокрема:

• товари, матеріали та продукти мають надходити з країн Західної, Центральної Європи та країн СНД.
• за характером походження товари, матеріали та вантажі відносяться до: сільськогосподарських продуктів, сировини, нафтопродуктів, машин, обладнання, електроніки, товарів широкого вжитку і т. д.
• форми товарів та матеріалів, які надходитимуть та відправлятимуться, – диверсифіковані: контейнери, європіддони, ящики, картонні коробки, мішки, цистерни, бочки, інші різновиди тари.
• засоби транспортування – залізничний (європейська – 1435 мм, широка колія – 1524 мм) та автомобільний транспорт. Загальна схема побудови та реалізації проекту Інтерпорту складається з шести основних фаз: попереднє вивчення, планування, проектування, розміщення контрактів, будівництво та комплектація, виробнича експлуатація. Кожна фаза характеризується об'єктом, формальним (конструктивним) рішенням, комплексом необхідних дій, терміном здійснення та календарною прив'язкою до поточного часу[16, 501].

У складі комплексу "Інтерпорт-Ковель" передбачені складські приміщення та вантажні пристрої для роботи з великогабаритними, довгомірними, тарно-пакувальними, контейнерними вантажами, а також для самохідної автотехніки. Крім того, передбачено організацію ділового центру, необхідного для налагодження ділових зв'язків, надання необхідних сервісних послуг. З врахуванням поступового зростання обсягів та розширення номенклатури вантажів передбачено послідовне розширення Інтерпорту.

За попередніми розрахунками, будівництво Інтерпорту на базі Ковельського залізничного вузла (ст. Вербка), на перетині 5 важливих залізничних напрямків з орієнтацією на обробку контейнерних вантажів, дасть змогу переорієнтувати до 15% контейнерів, що зараз, як правило, відправляються більш довшим шляхом (через Брест) на Польщу і через неї – в інші країни Європи. При цьому в Інтерпорті планується обробляти до 11915 контейнерів за рік, у тому числі до 77% з них надходитиме залізницею (4587 вагонів за рік) 1 23% – вантажними автомобілями (2740 автомобілів).

Орієнтація в першу чергу, на обслуговування контейнерних вантажів у цьому проекті є пріоритетною, оскільки формує відповідну спеціалізацію Інтерпорту, що дозволить йому не створювати неефективної конкуренції іншим залізничним станціям на українсько-польському кордоні.

Окремо слід виділити народногосподарську ефективність створення і функціонування транспортно-складського центру "Інтерпорт-Ковель", яка утворюється за рахунок:

• щорічних валових податкових платежів до державного бюджету (податок на прибуток, податок на дивіденди, відрахування у Фонд соціального страхування і пенсійний фонд);
• додаткових надходжень до державного бюджету за рахунок залучення до ефективного обороту частини державної власності на умовах, встановлених Фондом державного майна України (дивіденди на акції акціонерів з державною формою власності): економічних результатів опосередкованого впливу ТСЦ, пов'язаних з глобальним обслуговуванням вантажопотоків підприємствами державної залізниці та митними службами на зовнішніх кордонах України (додаткові доходи залізниці, додаткові суми митних зборів), які в сукупності становлять сумарні державні надходження від функціонування ТСЦ.

Соціально-економічні наслідки діяльності Інтерпорту у відношенні до регіону розташування (м. Ковель) оцінювались за таким позиціями:

• створюються передумови для значної активізації підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності в регіоні, в тому числі за рахунок налагодження виробничих зв'язків, обслуговування ТСЦ (побутового, комунального, фінансово-кредитного) та формування технологічних зв'язків (з постачальниками сировини для первинної обробки вантажів, фірмами з технічного обслуговування виробничого обладнання і т. п.).
• формується додаткова кількість робочих місць (за обчисленням 1 черги – 274 чол.), що означає позитивну тенденцію для міста, в якому посилюються процеси вивільнення працівників, скорочення робочого тижня і т. п.
• створюється додаткове джерело бюджетних надходжень (за існуючою системою оподаткування – збір за парковку автомобілів, комунальний податок, збір за проїзд територією області автотранспорту, що прямує за кордон).
• здійснюється залучення до господарського обороту, облаштування і пристосування до потреб виробництва територій, що не є угіддями, і зараз не використовуються в економічній діяльності.

Вищевикладене дає змогу зробити висновок про можливості і доцільність створення інтермодельного транспортно-складського комплексу на Ковельському залізничному вузлі і на його базі – ВЕЗ "Інтерпорт-Ковель", що підтверджується Указом Президента України "Про ВЕЗ "Інтерпорт-Ковель" від 22 червня 1999 року № 702/99" та постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2000 року № 796 "Про спеціальну економічну зону "Інтерпорт-Ковель".

Дата публикации: 13.05.2011