У книзі "Зіткнення цивілізацій та перетворення світового порядку", представлені погляди автора на співвідношення сил в сучасному світі, які вперше були представлені ним у статті "Зіткнення цивілізацій?", опублікованій у 1993 р. в журналі "Foreign Affairs"
Автор дає визначення сучасному багатополюсному світу, де вивчає витоки сучасного феномену, визначеного ним як "західний універсалізм", а також аналізує історію конфліктів між цивілізаціями, даючи прогноз співіснування західного та ісламського світів.
У новому світі основні відмінності між людьми носитимуть не ідеологічний, політичний чи економічний, а культурний характер, при цьому ці відмінності будуть вести до конфліктів між основними цивілізаціями. Цивілізація визначається як людський рід у своїй найвищій формі, а зіткнення цивілізацій виступає у якості міжродового конфлікту глобального масштабу.
Хантінгтон розрізняє конфлікти двох форм.
На мікрорівні конфлікти будуть виникати між різними цивілізаціями в рамках:
На макрорівні конфлікти найчастіше виникають між мусульманським та не мусульманським світами.
В основі таких протиріч виступають:
Такі конфлікти виникають по демаркаційних лініях—умовних кордонах між цивілізаціями. Культура, що є джерелом економічних та політичних міждержавних протиріч має подвійний характер. Держави різних культур, поєднані ідеологією чи історичними обставинами, можуть:
А країни спільних культурних коренів плідно співпрацюють на різних рівнях. Прикладом є Європейський Союз.
Основна проблема у взаємовідносинах Заходу з іншим світом на думку автора в тому, що насадження універсальної західної культури та цінностей продовжуються при тому, що весь інший світ все більше чинить опір таким спробам, намагаючись повернутися до власних коренів.
Причиною цього є відповідь на питання: яку роль у перспективі незахідні цивілізації будуть грати по відношенню до Заходу?. Автор дає прогноз, що при поточному ході справ може утворитися антизахідна коаліція навіть з протилежних за цінностями китайською та ісламською цивілізаціями, бо спільний ворог об’єднує.
Ці проблеми відіграють все більшу роль на рівні міжнародної політики. Це пов’язано з намаганнями Заходу:
Іслам—єдина цивілізація, яка ставила під питання долю Заходу мінімум двічі (1453 – захоплення Константинополя та осада Відня у 1529 рр. турками оттоманської порти).
Історія відносин між Заходом та мусульманською спільнотою завжди була напруженою. Половина усіх воєн з 1820 по 1929 рр. велася саме між мусульманами та християнами. З одного боку конфлікт між ними це наслідок розбіжностей між ісламом, як стилем життя, і християнством.. Але конфлікт обумовлений і спільними рисами:
Ті фактори, що загострювали цей конфлікт протягом століть знову загострилися у кінці ХХ століття. Це:
Питання "хто кого?" між двома великими цивілізаціями буде і надалі визначати їх відносини, як це відбувалося протягом 14 століть. І у своїй основі він буде містити не лише, як раніше, територіальні проблеми, а більш широкі питання: розповсюдження зброї, права людини та демократія, контроль над видобутком нафти, міграція, ісламський тероризм та західне втручання.
У книзі зазначається, що між цими цивілізаціями існує стан неоголошеної війни, коли ісламські фанатики підкладають бомби, організовують замахи на політичних лідерів, підривають себе у натовпі, а Захід проводить повітряні анти терористичні бомбування, організовують скидання невигідних політичних режимів і т. п.
При цьому підкреслюється, що допоки крайніх загострень конфлікту, щоб розпочати воєнну кампанію не було, але слід зважити, що книга написана у 1996 році, задовго до подій 11 вересня, і зараз ми можемо стати безпосередніми свідками зіткнення цивілізацій, що може призвести до фатальних наслідків як для самих ініціаторів, так і для всього світу.
Дата публикации: 11.05.2011