Суть прямих закордонних інвестицій. Реферат

Прямий інвестор— державні і частки організації, фізичні і юридичні особи, а також їхнього об'єднання, що володіють підприємством із прямими інвестиціями за рубежем

Прямі закордонні інвестиції — вкладення капіталу резидентом однієї країни (прямим інвестором) у підприємство –резидент іншої країни з метою набуття довготривалого економічного інтересу.

Довготривалий інтерес-тривале володіння інвестором активами (акціями) компанії, а також участь інвестора у прийнятті стратегічних рішень в управлінні об'єктом інвестування – компанією.

До складу прямих інвестицій входять:

вкладення компаніями за рубіж власного капіталу — капітал філій і частка акцій у дочірніх і асоційованих компаніях;
реінвестування прибутку — частка прямого інвестора в доходах підприємства з іноземними інвестиціями, не розподілена як дивіденди і не переведена прямому інвесторові;
Внутрішньо корпораційні переклади капіталу у формі кредитів і позик між прямим інвестором, з одного боку, і дочірніми, асоційованими компаніями і філіями — з іншого

Підприємство з іноземними інвестиціями— акціонерне або неакціонерне підприємство, у якому прямому інвесторові-резидентові іншої країни належить більш 10% звичайних акцій і голосів (в акціонерному підприємстві) або їхній еквівалент (у неакціонерному підприємстві).

Підприємство з іноземними інвестиціями може мати форму:

дочірньої компанії — підприємства, у якому прямий інвестор-нерезидент володіє більш 50% капіталу;
асоційованої компанії — підприємства, у якому прямий інвестор-нерезидент володіє менш 50% капіталу;
філії — підприємства, що цілком належить прямому інвесторові.

Прямий інвестор— державні і частки організації, фізичні і юридичні особи, а також їхнього об'єднання, що володіють підприємством із прямими інвестиціями за рубежем.

У числі прямих інвесторів виділяється група фінансових підприємств (банків, інвестиційних, страхових і інших непромислових компаній), що служать посередниками на фінансовому ринку і через які здійснюються прямі інвестиції.

Причини прямих закордонних інвестицій

Причини експорту капіталу:

Технологічне лідерство.
Переваги в кваліфікації робочої сили, що звичайно виміряються середнім рівнем оплати праці працівників. Чим вище рівень оплати праці в корпорації, тим більше обсяг її експорту прямих інвестицій. Переваги в рекламі, що відбиває накопичений досвід міжнародного маркетингу.
Економіка масштабу. Чим більше розмір виробництва корпорації на внутрішній ринок, тим більше обсяг експорту прямих інвестицій. Чим менше розмір виробництва корпорації на внутрішній ринок, тим менше обсяг експорту прямих інвестицій. • Розмір корпорації. Чим більше розмір корпорації, тим більше обсяг її експорту прямих інвестицій. Чим менше розмір корпорації, тим менше обсяг її експорту прямих інвестицій.
Ступінь концентрації виробництва. Чим вище рівень концентрації виробництва визначеного товару в рамках корпорації, тим більше обсяг її експорту прямих інвестицій. Чим нижче рівень концентрації виробництва визначеного товару в рамках корпорації, тим менше обсяг її експорту прямих інвестицій.
Забезпечення доступу до природних ресурсів. Чим вище потреба корпорації у визначеному природному ресурсі, тим більше обсяг її експорту прямих інвестицій у ту країну, де цей ресурс мається. Чим нижче потреба корпорації у визначеному природному ресурсі, тим менше обсяг її експорту прямих інвестицій у ту країну, де цей ресурс мається.
Інші причини експорту капіталу: скорочення транспортних витрат на доставку товару споживачеві за рахунок створення підприємства в безпосередній близькості від нього; подолання імпортних бар'єрів закордонної країни за рахунок створення підконтрольного виробництва на її території.

Причини імпорту капіталу:

Технологічне лідерство.
Рівень кваліфікації робочої сили. Чим вище рівень оплати праці в корпорації, тим більше обсяг її імпорту прямих інвестицій. Чим нижче рівень оплати праці в корпорації, тим менше обсяг її імпорту прямих інвестицій.
Переваги в рекламі, що відбиває накопичений досвід міжнародного маркетингу. Чим вище питома вага витрат на рекламу в продажах корпорації, тим більше обсяг її імпорту прямих інвестицій. Чим нижче питома вага витрат на рекламу в продажах корпорації, тим менше обсяг її імпорту прямих інвестицій.
Економіка масштабу. Чим більше розмір виробництва корпорації на внутрішній ринок, тим звичайно менше обсяг її імпорту прямих інвестицій. Чим менше розмір виробництва корпорації на внутрішній ринок, тим звичайно більше обсяг її імпорту прямих інвестицій.
Розмір корпорації. Чим більше розмір корпорації, тим більше обсяг її імпорту прямих інвестицій. Чим менше розмір корпорації, тим менше обсяг її імпорту прямих інвестицій.
Кількість національних філій. Чим більша кількість підрозділів має корпорація усередині країни, тим більше обсяг її імпорту прямих інвестицій. Чим менше підрозділів має корпорація усередині країни, тим менше обсяг її імпорту прямих інвестицій.
Витрати виробництва. Чим нижче витрати виробництва в приймаючій країні, тим більше її обсяг імпорту прямих інвестицій. Чим вище витрати виробництва в приймаючій країні, тим менше її обсяг імпорту прямих інвестицій.
Розмір ринку. Чим більше розмір внутрішнього ринку країни, тим більше обсяг її імпорту прямих інвестицій. Чим менше розмір внутрішнього ринку країни, тим менше обсяг її імпорту прямих інвестицій.

Державна підтримка прямих інвестицій

З огляду на зростаюче політичне значення прямих інвестицій, прямі інвестори користуються зростаючою увагою урядів як у країнах базування, так і в приймаючих країнах.

Надання державних гарантій. Гарантії можуть надаватися як країною базування, так і приймаючою країною. Відповідно до законодавства багатьох країн інвестори, що бажають розмістити свій капітал за рубежем, можуть одержати від своєї або іноземної держави гарантії своїм інвестиціям.

Страхування закордонних інвестицій. Є специфічною формою страховки і може вироблятися як частками, так і державними агентствами. Зміст страхування полягає в придбанні прямим інвестором страховки від обумовлених у страховці ризиків, що звичайно коштує до 1% від суми інвестиції.

Врегулювання інвестиційних суперечок. Теоретично можливі врегулювання інвестиційних суперечок на базі національного законодавства приймаючої країни, національного законодавства країни базування прямого інвестора або міжнародного арбітражу.

Виключення подвійного оподатковування. Держави, корпорації яких особливо активно здійснюють взаємні прямі інвестиції, нерідко підписують угоди про виключення подвійного оподатковування, що стосуються прибутки підприємств з іноземними інвестиціями.

Адміністративна і дипломатична підтримка. Прямі інвестори звичайно є предметом опіки з боку державних органів країни базування: уряд проводить переговори з закордонними країнами про створення найбільш сприятливих умов за рубежем для національних інвесторів.

Портфельні закордонні інвестиції, їх причини та види

Портфельні інвестиції — вкладення капіталу в іноземні цінні папери, що не дають інвесторові права реального контролю над об'єктом інвестування. Міжнародні портфельні інвестиції класифікуються так, як вони відбивають у платіжному балансі. Вони розділяються на інвестиції в:

акціонерні цінні папери — грошовий документ, що обертається на ринку, що засвідчує майнове право власника документа стосовно особи, що випустила цей документ;
боргові цінні папери — грошовий документ, що обертається на ринку, яке засвідчує відношення позики власника документа стосовно особи, що випустили цей документ.

Боргові цінні папери можуть виступати у формі:

облігації, простого векселя, боргової розписки — грошових інструментів, що дають їхньому власникові безумовне право на гарантований фіксований грошовий доход або на обумовлений за договором змінюваний грошовий доход;
інструмента грошового ринку— грошових інструментів, що дають їхньому власникові безумовне право на гарантований фіксований грошовий доход на визначену дату. Ці інструменти продаються на ринку зі знижкою, розмір якої залежить від величини процентної ставки і часу, що залишився до погашення. У їхнє число входять казначейські векселі, депозитні сертифікати, банківські акцепти і ін.;
фінансових дериватів — які мають ринкову ціну похідних грошових інструментів, що засвідчують право власника на продаж або покупку первинних цінних паперів.

Для цілей обліку міжнародного руху портфельних інвестицій у платіжному балансі прийняті наступні визначення:

Нота/боргова розписка— короткостроковий грошовий інструмент (3-6 місяців), що випускається позичальником на своє ім'я за договором з банком, що гарантує його розміщення на ринку і придбання непроданих нот, пролонгацію кредиту або надання резервних кредитів. Найбільш відомі ноти — Евроноти.
Опціон — договір (цінний папір), що дає покупцеві право купити або продати визначений цінний папір або товар за фіксованою ціною після витікання визначеного часу або на визначену дату. Покупець опціону виплачує премію його продавцеві замість на його зобов'язання реалізувати вищевказане право.
Варрант— різновид опціону, що дає можливість його власникові придбати в емітента на пільгових умовах визначена кількість акцій протягом визначеного періоду.
Ф'ючерс— обов'язкові для виконання стандартні короткострокові контракти на покупку або продаж визначеного цінного папера, валюти або товару за визначеною ціною на визначену дату в майбутньому.
Форвардний курс— угода про розмір процентної ставки, що буде виплачена у встановлений день на умовну незмінну суму основного боргу і яка може бути вище або нижче поточної ринкової процентної ставки на даний день.
Своп — угода, що передбачає обмін через визначений час і на основі погоджених правил платежами по однієї і тій же заборгованості. Своп по процентних ставках передбачає обмін платежу відповідно до одного типу процентної ставки на іншій (фіксований відсоток на відсоток, що плаває,). Своп за обмінним курсом передбачає обмін однієї і тієї ж суми грошей, вираженої в двох різних валютах.

Причини закордонних портфельних інвестицій

У цілому вони близькі до причин прямих закордонних інвестицій з виправленням на те, що в результаті здійснення портфельних інвестицій інвестор не здобуває права контролю за підприємством, у яке вкладений капітал. Однак у той же час ліквідність портфельних інвестицій, тобто здатність швидко перетворити цінні папери в наявну валюту, значно вище, ніж у прямих інвестицій.

Головна причина здійснення портфельних інвестицій — прагнення розмістити капітал у тій країні й у таких цінних паперах, у яких він буде приносити максимальний прибуток при припустимому рівні ризику.

Портфельні інвестиції розглядаються як засіб захисту грошей від інфляції й одержання спекулятивного доходу. При цьому ні галузі, ні типи цінних паперів, у які здійснюються інвестиції, особливого значення не мають, якщо вони дають бажаний доход за рахунок росту курсової вартості і виплачуваних дивідендів.

Дата публикации: 09.05.2011