Принципи організації митного оформлення і митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон. Основні напрями організації митного контролю і митного оформлення. Порівняльний аналіз статей діючого та нової редакції митного кодексів
Адміністративна реформа, що зараз відбувається в нашій країні, спонукає подальше вдосконалення існуючої системи контрольно-наглядових та правоохоронних органів, перегляд їх завдань і вповноважень, покращення механізму взаємодії та співпраці між ними.
Історія митної справи в Україні налічує не одне століття, але початок повноцінного розвитку зазначеного виду державної діяльності можна пов’язувати лише з 1991 р. Саме з цього періоду, коли наша молода країна набула незалежність, розпочинаються процеси становлення митної служби України у якості повноцінної державної структури, що виконує завдання забезпечення економічної безпеки і суверенітету держави.
За неповні вісім років свого самостійного функціонування неодноразово вдосконалювалася система та структура Держмитслужби України. Президентом, Верховною Радою та Урядом України вживалися кроки, спрямовані на покращення умов проходження служби в митних органах, поліпшення матеріально-технічного забезпечення, соціального та правового захисту працівників. На даний час не можна говорити про остаточне вирішення усіх організаційних проблем цієї структури, процес її становлення продовжується, на порядку денному залишаються рецидиви старих нерозв’язаних проблем.
Однією з таких проблем є відсутність чіткого правового визначення статусу Держслужби.
Митні органи сьогодні забезпечують контроль більш ніж 8 тисяч км митного кордону (з них 2252 км в акваторії Чорного моря і Азовського морів). В країнах, в яких відбувається становлення ринкової економіки, митні органи традиційно розглядаються в якості стабільного джерела грошових надходжень до бюджету. Україна не є виключенням з цього правила: в 1998 р. митними органами до Держбюджету спрямовано платежів на загальну суму 3 млрд. 42 млн. гривен, що склало 14 відсотків Держбюджету. Цей показник свідчить, з одного боку, про значну роль митної політики в державі, а з другого – про досить велику ще залежність бюджету від зовнішньоекономічної діяльності.
Угоди про вільну торгівлю між країнами – членами СНД, а також існування пільг, передбаченим чинним законодавством України (поставки в межах кредитних ліній під гарантією Кабінету Міністрів; ввезення товарів, як іноземних інвестицій, гуманітарна допомога) виводяться з-під дії механізмів та тарифного регулювання значну частку імпорту: реально ввізне мито зараз стягується з близько 40% імпорту.
Стабільність митного законодавства, швидкість та простота митного оформлення вважаються обов’язковими передумовами для забезпечення привабливого інвестиційного клімату. Створення сприятливих умов для ведення зовнішньоекономічної діяльності вимагають уніфікації митного законодавства з чинними в міжнародній практиці нормами і стандартами. Основою такого законодавства є новий Митний Кодекс України. Його проект 16 грудня 1998 р. був прийнятий Верховною Радою України в першому читанні.
На думку міжнародних фахівців в області митної справи проект Кодексу відповідає сучасним нормам і положенням, прийнятим в міжнародній практиці, ставить у рівні умови українських імпортерів.
Розвиток системи митного оформлення та контролю в Україні здійснюється в напрямку прискорення проходження товарів і транспортних засобів через митний кордон. Підвищувати пропускну спроможність пунктів пропуску, не знижуючи при цьому надійності митного контролю, дає можливість гуманізації та спрощення режиму контролю за переміщенням громадян та вантажів. Так, для створення сприятливих умов для перетину громадянами митного кордону України з травня 1996 року діє вибірковий контроль речей, валюти та цінностей.
Спочатку в аеропортах (Бориспіль, Сімферополь, Одеса, Харків, Дніпропетровськ), і на авто переходах ("Рава-Руська", "Краковець", "Шегіні", "Ягодин", "Устилуг", "Чоп",) впроваджено систему по принципу "зеленого" і "червоного" коридорів. Цю практику планується ввести і в інших пунктах пропуску.
З метою наближення процесу митного оформлення та контролю товарів до загально прийнятих світових норм Держмитслужбою наприкінці 1998 року розроблено типову технологію оформлення вантажів та транспортних засобів за без контрактним методом з використанням поетапної процедури контролю та оформлення. Ця технологія дає можливість проводити оформлення та контроль без контакту вантажовідправника або декларанта з працівниками митниці. Зараз всі митниці вже завершили перехід на цю новітню технологію.
Також для кожної дії на митниці існують технологічні схеми в рамках яких працюють митники. Одною з таких схем є технологічна схема митного оформлення товарів та інших предметів у ВВ. Дана технологічна схема митного оформлення розроблена на виконання вимог Митного Кодексу України. Положення про вантажну митну декларацію, затверджено постановою КМУ №574 від 09.06. 97р., Метою з якою була розроблена дана технологічна схема було визначення послідовності дій інспектора ВВ при здійснені митного оформлення та контролю товарів та інших предметів.
Принципи організації митного оформлення і митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон. Зовнішньоекономічна діяльність і насамперед зовнішня торгівля пов'язані з переміщенням через митний кордон країни як юридичними, так і фізичними особами товарів і транспортних засобів. При цьому товари і транспортні засоби підлягають митному контролю і митному оформленню — держава заінтересована, щоб ЗЕД здійснювалася відповідно до встановленого порядку, який мають знати і якого повинні додержуватися учасники ЗЕД. Передусім це стосується правильного митного оформлення товарів і транспортних засобів, що стають предметом митного контролю. До цих правил належать:
Проте практика свідчить, що поряд з переважною більшістю учасників ЗЕД, що намагаються сумлінно виконувати вимоги, встановлені державою стосовно порядку здійснення ЗЕД, є певна частина учасників цієї діяльності, які з наміром або через незнання припускаються помилок або не виконують окремі норми і правила. Це призводить до великих втрат державних прибутків, дезорганізації роботи митних органів та інших відомств тощо.
Оскільки держава заінтересована в реалізації зовнішньої і внутрішньої економічної, фінансової, податкової, зовнішньоторговельної, митної, військової політики, а також політики в галузі забезпечення державної, економічної та інших видів безпеки, вона здійснює відповідні заходи не тільки з надання прав усім учасникам ЗЕД, але й із забезпечення сумлінного виконання ними покладених на них обов'язків, у т. ч. за допомогою митних органів, що здійснюють митний контроль і митне оформлення.
Митний контроль — це сукупність заходів, здійснюваний митними органами України. з метою забезпечення дотримання законодавства країни про митну справу і міжнародних договорів, укладених державою, контроль за виконанням яких покладено на митні органи.
Митне оформлення — процедура розміщення товарів і транспортних засобів у визначений митний режим і завершення дії цього режиму.
У законодавчих та інших нормативних актах країни визначаються роль і місце митних органів у системі регулювання зовнішньоекономічної, у т. ч. зовнішньоторговельної діяльності, сформульовані їх функції і завдання, встановлені основні принципи, методи і засоби їх виконання, порядок діяльності митних органів.
Для реалізації комплексу функцій, покладених на митні органи, насамперед необхідно здійснити митний контроль і митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщаються через митний кордон країни учасниками ЗЕД.
Ці функції покладені на митні органи у зв'язку з тим, що при перетинанні митного кордону товарами і транспортними засобами є можливість зібрати в одному місці, в одному органі всю необхідну для прийняття обґрунтованих рішень інформацію про переміщення товарів і самі ці товари, зіставити наявні в документах відомості з фактичними даними про товари, виявити випадкові або навмисні невідповідності між двома видами інформації, зафіксувати їх, виправити помилки і запобігти можливим збиткам для держави, з'ясувати та усунути причини й умови появи порушень законів і митних правил, вжити заходів щодо встановлення причетних до них осіб, навести юридичну кваліфікацію цих порушень.
Метою митного контролю є забезпечення дотримання норм Митного кодексу, інших законодавчих актів і підзаконних нормативних документів, а також міжнародних договорів, до яких приєдналася Україна, з питань регулювання зовнішньої торгівлі, зовнішньоекономічної діяльності в цілому, а також багатьох інших питань, із якими зустрічаються працівники митних органів при здійсненні своїх основних функцій.
Об'єктами митного контролю є:
Митний контроль товарів і транспортних засобів організується і здійснюється на всій митній території країни, насамперед у зонах митного контролю, а також у вільних зонах і на вільних складах.
Митний контроль здійснюється на таких стадіях переміщення товару: виробництво, збереження, купівля, продаж, навантаження, розвантаження, пакування, транспортування, страхування, використання та ін. Це виражається у перевірці інформації про країну походження товару, його митної вартості, якості, правильності класифікації відповідно до ТН ЗЕД, кількості і т. д.
Знання зазначених відомостей необхідно для вирішення питань про дотримання законодавства і міжнародних договорів, установлених митних режимів або їх порушення власниками товарів або іншими особами при виробництві товарів, їх переміщенні через митний кордон або використанні після випуску.
Суб'єктами митного контролю є система митних органів, посадові особи, що виконують функції представників влади у взаємовідносинах з учасниками ЗЕД, пов'язані з переміщенням через митний кордон товарів і послуг, а також транспортних засобів, з іншими особами, що перетинають митний кордон і переміщають особисті речі.
Суб'єкти митного контролю наділені певною компетенцією (сукупністю прав і обов'язків) на виконання конкретних дій, пов'язаних з підготовкою інформаційної основи для перевірки додержання учасниками ЗЕД та іншими особами вимог митного законодавства, підготовки, прийняття і реалізації рішень за фактами, встановленими у процесі такої перевірки.
Митне оформлення і митний контроль включають такі заходи:
Діяльність суб'єктів митного контролю, тобто митний контроль, містить сукупність заходів спостереження за об'єктами контролю, перевірки фактичного дотримання митних норм і правил, реагування на встановлені правомірні і неправомірні дії, бездіяльність контрольованих осіб, що мають відношення до переміщення товарів через митний кордон.
Сукупність цих заходів залежить від конкретних ситуацій, але в загальному вигляді це — організаційно-управлінські заходи, пов'язані з реалізацією законів та інших нормативних актів про організацію і здійснення митного контролю за визначеними об'єктами, управлінням ними. До числа організаційно-управлінських заходів митних органів належать:
Здійснення організаційно-управлінських заходів дозволяє організувати реалізацію правоохоронних заходів (адміністративно-правових, адміністративно-процесуальних, кримінальних), які забезпечують виявлення, попередження, розкриття і припинення правопорушень, а також фіскальних заходів, які полягають у нарахуванні і зборі митних платежів, перерахуванні їх до бюджету.
Функції митного контролю:
Можливість здійснення ефективного митного контролю створюється завдяки виконанню цих функцій, їх призначенням є врахування і реєстрація відомостей, формування повної, достовірної документальної інформаційної основи про переміщувані товари і транспортні засоби з метою:
Митне оформлення товарів і транспортних засобів передбачає такі дії:
Митний контроль і митне оформлення товарів і транспортних засобів, маючи різні функції, у той же час дуже взаємозалежні і здійснюються паралельно, а часто й одночасно.
Основні напрями організації митного контролю і митного оформлення. Організація митного контролю і митного оформлення — це комплекс заходів, вжитих митними органами у зв'язку з переміщенням через митний кордон товарів і транспортних засобів. Цей комплекс містить створення митної інфраструктури, що дозволяє забезпечити митний контроль і митне оформлення як у передбачених місцях їх здійснення, так і в інших місцях, де можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, або здійснювати діяльність, контроль за якою покладено на митні органи.
Крім цього, організація митного контролю і митного оформлення передбачає вирішення питань щодо:
На основі аналізу інтенсивності і характеру товаропотоків у місцях дислокації митного органу, видів і кількості використовуваного учасниками ЗЕД транспорту, а також наявних можливостей митного органу (кадрових, технічних та ін.) у процесі організації митного контролю і митного оформлення розробляються технологічні схеми їх здійснення.
Працівники митного органу розставляються по робочих місцях, між ними розподіляються конкретні функції, організується взаємодія, вирішуються питання координації роботи і контролю за ходом здійснення митного контролю і митного оформлення, стимулювання учасників цих процесів.
Таким чином, організація митного контролю і митного оформлення є досить складним, багатогранним процесом. Його особливості залежать від багатьох чинників, про які йтиметься далі.
Розглянемо докладніше деякі питання організації митного контролю і митного оформлення товарів і транспортних засобів.
Місця і час перетину митного кордону. Митним законодавством і відомчими нормативними актами визначаються місце і час перетину товарами і транспортними засобами митного кордону, здійснення митного контролю і митного оформлення, а також час перебування товарів під митним контролем. Так, перетин товарами і транспортними засобами митного кордону допускається в місцях, обумовлених митними органами, і під час їх роботи. Водночас товари і транспортні засоби можуть перетинати митний кордон в інших місцях і поза часом роботи митних органів, але тільки за погодженням з ними.
Законодавство встановлює, що моментом перетину митного кордону є:
1. Для авіаперевезень:
2. Для морських і річкових перевезень:
3. Для товару, що доставляється поштою: здійснення митного оформлення в пункті міжнародного поштового обміну;
4. Для перевезень іншими видами транспорту (в т. ч. залізничним або автомобільним):
Місця і час митного контролю і митного оформлення. Саме в місцях перетину митного кордону (пунктах пропуску) ввезені товари і транспортні засоби приймаються під митний контроль, а при їх вивезенні за межі митної території здійснюється контроль за фактичним перетином митного кордону.
Переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон провадиться відповідно до їх митних режимів, правом вибору і застосування яких наділені декларанти. Процедура декларування поданих митному органу товарів і транспортних засобів є основною частиною митного оформлення.
Митне оформлення провадиться у визначених для цього місцях у регіоні діяльності митного органу, в якому перебуває відправник або одержувач товарів або їх структурний підрозділ, і під час роботи митного органу. Водночас на прохання і за рахунок заінтересованої особи за згодою митного органу, у регіоні діяльності якого знаходиться така особа, митне оформлення може здійснюватися в інших місцях і поза часом роботи митного органу, що дав згоду на це.
Місця доставки й пред'явлення товарів і транспортних засобів. Місцями пред'явлення товарів і транспортних засобів митному органу з метою їх декларування і збереження до випуску або надання особі в розпорядження відповідно до обраного митного режиму є склади тимчасового зберігання, засновані митними органами або вітчизняними юридичними особами. Державна митна служба України має право встановлювати порядок, за якого митне оформлення окремих категорій товарів може провадитися тільки визначеними митними органами. Наприклад, подібний порядок визначено стосовно електроенергії, дипломатичних вантажів тощо.
Місцем прибуття на митну територію і доставки товарів і транспортних засобів, відповідно до митного законодавства, може бути тільки склад тимчасового зберігання. Ця вимога поширюється і на випадки митного оформлення в пунктах пропуску. Тому в аеропортах і портах, відкритих для міжнародного сполучення, на вантажних терміналах, складах і майданчиках залізничних станцій, що здійснюють прийом, навантаження, розвантаження і видачу товарів, що переміщуються через митний кордон, у пунктах пропуску через державний або митний кордон, де здійснюється міжнародне автомобільне сполучення, наявність складів тимчасового зберігання є обов'язковим.
Склад тимчасового збереження (СТЗ) — це спеціально виділене та обладнане приміщення або інші місця, призначені для збереження товарів і транспортних засобів під митним контролем, з моменту пред'явлення митному органу і до їх випуску або надання особі в розпорядження відповідно до обраного митного режиму, контролю, їх збереження, переміщення, обліку тощо; розпорядження товарами після випуску їх у вільний обіг або розміщення в інший митний режим.
Операція розміщення на склад тимчасового зберігання товарів і транспортних засобів належить до процесів, що передують основному митному оформленню, тобто їх декларуванню і застосуванню до них визначеного митного режиму. Попередні операції покликані полегшити і прискорити здійснення цих процедур і спрямовані на недопущення ввезення і вивезення заборонених товарів і транспортних засобів, а також на їх ідентифікацію для митних цілей. Товари і транспортні засоби набувають статусу таких, що знаходяться на тимчасовому зберіганні автоматично з моменту їх пред'явлення митному органу.
При ввезенні пред'явленням є повідомлення прикордонного митного органу перевізником або уповноваженою ним особою про прибуття товарів і транспортних засобів на митну територію або в місце доставки (митницю призначення).
При вивезенні товарів і транспортних засобів пред'явлення виражається в прийнятті митним органом відправлення митної декларації або в повідомленні митного органу призначення про їх прибуття в місце доставки. Оскільки транспортні засоби декларуються в складі перевезених ними товарів, то їх митне оформлення здійснюється в місцях митного оформлення товарів.
Безпосередньо на митному кордоні митному оформленню підлягають морські, річкові і повітряні судна, порожні транспортні засоби і транспортні засоби, що перевозять пасажирів, їх декларування здійснюється за допомогою надання митному органу транспортних документів, що підтверджують факт державної реєстрації даного транспортного засобу і право на керування ним.
Відповідно до митного законодавства, місця перетину митного кордону і місця здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів є зонами митного контролю, а переміщення товарів, транспортних засобів і осіб, включаючи посадових осіб інших державних органів, через межу таких зон допускається тільки з дозволу митних органів і під їх контролем.
Основні напрями вдосконалення типової і принципової схеми організації митного контролю на сучасному етапі розвитку зовнішньоекономічних відносин України полягають у:
З викладеного випливає, що лише в результаті вдосконалення організаційної структури митних органів та організації митного контролю на кожній ділянці здійснення цього процесу може бути забезпечена висока результативність функціонування митної системи в цілому.
Декларування як складова митного оформлення. Митне оформлення базується на додержанні учасниками ЗЕД вимог законодавства про обов'язкове декларування, тобто подання відомостей митним органам про всі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон, а також тих, митний. режим яких змінюється. Декларування виражається в поданні митної декларації в усній, електронній або письмовій формі, інших документів та інформації, необхідних для митного оформлення і митного контролю.
Усне декларування може застосовуватися при митному оформленні ручної поклажі і багажу пасажирів. Прикладом декларування в іншій формі може служити прохід пасажирів у міжнародних аеропортах по "зеленому коридору". У такому разі пасажир своєю дією заявляє співробітникам митниці про відсутність у нього товарів, що підлягають контролю митних органів.
У зв'язку з різними ситуаціями, в яких перебувають декларанти при ввезенні, вивезенні і транзиті товарів і транспортних засобів, процес декларування може сильно відрізнятися за формою, змістом, терміном і т. ін., у тому числі залежно від виду обраного діяльності необхідно отримати ліцензію Митного комітету України, а також мати митного брокера (фахівця з митного оформлення), якому видано кваліфікаційне свідоцтво Державною митною службою України.
Митний брокер має право самостійно здійснювати будь-які операції з митного оформлення, виконувати посередницькі функції за рахунок і за дорученням особи, яку представляє.
Митний брокер зобов'язаний:
Заява на отримання ліцензії Державній митній службі України на право здійснення митної брокерської діяльності розглядається Державною митною службою України протягом двох місяців з дня її отримання.
Для отримання ліцензії необхідно:
Для цього на адресу Державної митної служби України необхідно вислати такі документи:
1. заяву, в якій мають бути вказані зазначені дані:
2. Копію свідоцтва про реєстрацію заявника як суб'єкта зовнішньоекономічних зв'язків України.
3. Довідку банку про наявність мінімального капіталу в установленому розмірі для забезпечення відповідальності перед митними органами України.
4. Копію платіжного доручення про перерахування збору у встановленому розмірі на рахунок Державної митної служби України за видачу ліцензії на здійснення суб'єктом зовнішньоекономічних зв'язків брокерської діяльності і визнання його як декларанта.
5. Лист-згода митниці з обґрунтуванням доцільності визнання суб'єкта зовнішньоекономічних зв'язків як суб'єкта митного брокерства і відповідності матеріально-технічного забезпечення виконанню обов'язків митного брокера
Державна митна служба України може скасувати ліцензію у випадках:
За видачу свідоцтва Державної митної служби України на здійснення суб'єктом зовнішньоекономічних зв'язків брокерської діяльності і визнання його як декларанта встановлено збір, який перераховується на відповідний рахунок Державної митної служби України. У разі анулювання ліцензії встановлений збір за її видачу не повертається.
Особа митного брокера, яка отримала кваліфікаційне свідоцтво Державної митної служби України, здійснює декларування і митне оформлення транспортних засобів, товарів та інших предметів, а також предметів міжнародних, іноземних організацій і представництв.
Для отримання кваліфікаційного свідоцтва особи митного брокера митний брокер подає заяву до тієї митниці, в зоні діяльності.
Порівняльний аналіз статей діючого та нової редакції митного кодексів. Зробивши порівняльний аналіз статей діючого та нових статей редакції митного кодексу ми побачимо, що митний кодекс нової редакції більш досконалий та доповнений. З цього можна побачити що метою митного оформлення є засвідчення відомостей одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів.
Отже краще викладене в кодексі нової редакції митне оформлення здійснюється в місцях розташування провідних підрозділів митних органів протягом часу, що встановлюють митні органи за погодженням з органами, вповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у Статті 27 цього Кодексу.
За рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи митне оформлення товарів окремих видів може здійснюватися у спеціально визначених для цього митних органах.
Висновок. Підсумовуючи, можна зробити висновок про важливу роль і місце Держмитслужби в системі контрольно-наглядових органів України. Враховуючи специфічність та багатогранність завдань, що виконуються митними підрозділами, а також певну недосконалість правової регламентації їх роботи, існує нагальна проблема здійснення подальших кроків щодо зміцнення законодавчих підвалин організації діяльності Держмитслужби, першочерговим з яких є остаточне вирішення проблеми незалежного правового забезпечення виконання прокладених на неї правоохоронних функцій.
Існують декілька причин через які Державна Митна служба України ще до сих пір не функціонує так як потрібно. Першою причиною є те що, після розпаду СССР, вся матеріальна база, інформаційна, а також кваліфіковані кадри і підготовка їх. Це все залишилось в Російській федерації а для України залишилося 8 тисяч кілометрів кордону, і довелося самотужки створювати Державну Митну службу.
Ставши незалежною в Україні не існувало свого Митного кодексу а користувались колишнім кодексом СССР. Діючий сьогодні Митний кодекс України, прийнятий у перші роки незалежності нашої держави, як головний документ з митної справи не повною мірою відповідає нинішнім завданням митних органів, що пов'язані із захистом економічних інтересів країни, боротьбою з контрабандою, порушеннями митних правил, злочинністю і корупцією. Митний кодекс України не враховує обставин, пов'язаних із значними змінами в законодавчій базі України.
Достатня кількість нормативних і законодавчих актів, прийнятих за останні 6 років, що регулюють зовнішньо економічну діяльність, вимагають відповідного закріплення у національному законодавстві, у тому числі і у митному. Теперішній Митний кодекс також загально прийнятим у світовій практиці норм та правилам.
Усе це вимагає докорінної переробки Митного кодексу та підготовки його нової редакції. Найближчим часом має бути затверджений новий митний кодекс.
В 1998 році на Українська митниця перейшла на загально прийняті технологічні схеми якими користуються працівники митниці, але вони також не є досконалими. Наприклад у схемі митного оформлення товарів та інших предметів у ВВ, вона дуже заплутана і тяжка для використання. І документи подані проходять через велику кількість службовців.
Перелік посилань
Дата публикации: 09.05.2011