Міжнародне науково-технічне співробітництво: суть та структура. Реферат

Інтелектуальна власність і світовий ринок технологій. Міжнародне ліцензування. Міжнародний інжиніринг. Міжнародні міжвузівські наукові стосунки. Діяльність СОІВ

МНТС – це форма МЕВ, яка являє собою систему економічних зв'язків у сфері перетину науки, техніки, виробництва, послугової діяльності та торгівлі і існує на основі спільних, наперед вироблених та узгоджених намірів, які закріплені в міжнародних економічних договорах.

Структура МНТС:

• створення координаційних міжнародних програм, спільних науково-технічних досліджень.
• Міжнародне ліцензування, обмін науково-технічними документами, патентами, ліцензіями.
• Міжнародний інжиніринг.
• Співробітництво у підготовці наукових та інженерно-технічних кадрів.
• Проведення міжнародних науково-технічних конференцій, симпозіумів.
• Створення та функціонування міжнародних науково-дослідних інститутів, організацій.
• Розробка науково-технічних прогнозів.
• Пріоритетні напрямки розвитку МНТС:
• Електронізація та автоматизація виробничих процесів.
• Надійне мирне використання атомної енергії.
• Розширення практичного використання біотехнології та генної інженерії (клонування).
• Космічні дослідження.

Інтелектуальна власність і світовий ринок технологій

Інтелектуальну власність можна визначити, як відносини між людьми, які виникають з приводу присвоєння, володіння, користування та розпорядження щодо результатів інтелектуальної власності.

Предметом (об'єктом) інтелектуальної власності є:

• новітні технології,
• наукові відкриття,
• винаходи,
• виробничий та інший досвід,
• ноу-хау,
• дослідні або промислові зразки устаткування,
• апаратура,
• інструменти,
• технологічні лінії,
• документація,
• способи виробництва.

Інтелектуальна власність - це володіння виключним правом, яке визначає виключення і обмеження доступу, передання, контролю та відповідальності щодо об'єкта інтелектуальної власності.

Свідоцтвом інтелектуальної власності є патент – це документ, який видається компетентним державним органом на певний термін винахіднику чи його правонаступнику, де засвідчується авторство і виключне право на винахід.

Проблема міжнародного патентування полягає в тому, що в різних країнах по різному побудовані правила щодо патентування. В США Патентне бюро повинно вирішити хто є першим, істинним та оригінальним винахідником, а час подання заявки на винахід не грає ніякої ролі, так як це практикується в Європі (при цьому сам винахідник залишається невідомим).

Основні міжнародні форми передання технологій:

• Продаж патентів.
• Міжнародне ліцензування.
• Міжнародний інжиніринг.
• Спільне проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.
• Іноземні інтелектуальні інвестиції.
• Міжнародні міжвузівські стосунки.
• Наукові міжнародні конференції, симпозіуми, семінари,
• Створення комп'ютерних банків даних (Банк промислової та технологічної інформації при ЮНІДО).
• Технологічний шпіонаж.

Міжнародне ліцензування

Міжнародне ліцензування – це структурний елемент міжнародного науково-технічного співробітництва, що виступає у вигляді міжнародної ліцензійної торгівлі ліцензіями на винаходи, патентами, технологіями, ноу-хау.

Ліцензія – це дозвіл, який видається ліцензіаром ліцензіату на промислове і\або комерційне використання винаходу протягом обумовленого терміну за винагороду. Ліцензійна торгівля на світовому ринку здійснюється шляхом укладання ліцензійних угод.

Основні види ліцензійних угод:

• Проста ліцензія – ліцензіар дозволяє на певних умовах використовувати винахід ліценціату, залишаючи при цьому за собою право, як самостійно користуватися так і видавати аналогічні ліцензії іншим зацікавленим особам.
• Виключна ліцензія – ліцензіар має право сам користуватись винаходом і дозволяє використовувати винахід виключно ліцензіату.
• Повна ліцензія – ліцензіар передає повністю права ліцензіату.

Види ліцензійних винагород за надання ліцензійних прав на використання винаходу:

• Роялті – це періодичні процентні відчислення.
• Паушальний платіж – це чітко зафіксована в угоді сума, яка виплачується разово (або в розстрочку).
• Перехресне ліцензування – це обмін ліцензіями чи патентами, які за передбаченням є еквівалентними.
• Попередня плата – це платіж, який компенсує витрати ліцензіара ще до здійснення ліцензійної угоди.
• Передача цінних паперів і надання права участі у прибутку.

Об'єкти міжнародного ліцензування:

• розробки конструктивного, технологічного характеру,
• склад матеріалу,  речовини чи сплаву,
• способи лікування,
• способи пошуку та добування корисних копалин,
• товарні та промислові знаки.

Для міжнародного ліцензування характерне таке поняття як патентна чистота – це юридична властивість об'єкта, яка означає, що він може використовуватись у даній країні без порушень діючих на її території охоронних документів виключного права (патентів, що належать третім особам).

На практиці терміни дії ліцензійних угод складають від 3- до 10років, і більше для ліцензій, освоєння яких вимагає значних капітальних витрат.

Міжнародний інжиніринг

Міжнародний інжиніринг – це форма міжнародного науково-технічного співробітництва, що має вигляд сукупності інтелектуальних видів діяльності, конечна мета яких полягає в одержанні найкращих результатів від закордонних капіталовкладень чи інших витрат, пов'язаних з реалізацією проектів різного призначення інженерно-консультативного типу.

Іншими словами міжнародний інжиніринг – це надання інженерно-консультативних послуг.

Види інжинірингових послуг:

• Передпроектні послуги – дослідження пов'язанні з вивченням ринку товарів, що вироблятиме об'єкт, яки будуватиметься; топографічні зйомки; розвиток транспортної мережі.
• Проектні послуги – підготовка проекту, оцінка вартості проекту, експертиза проекту, робочі креслення, нагляд за проведенням робіт.
• Післяпроектні послуги – підготовка контракту на будівництво, будівництво, монтаж обладнання, консультації з експлуатації обладнання.

Міжнародні міжвузівські наукові стосунки. Діяльність СОІВ

Традиційно склалося, що основні наукові дослідження в Європі проводяться більше в науково-дослідних інститутах, а в США традиційна наука твориться в університетах, а прикладна наука – в пошукових лабораторіях при великих фірмах.

Спеціалізація в науці на світовому рівні сприяє значному її прогресу. Обмін науковими знаннями відбувається різними шляхами: через наукову літературу, роботу провідних вчених в різних країнах, створення спільних науково-дослідних закладів, проведення різного роду симпозіумів та конференцій.

Дещо менше розвинена система обміну в галузі освіти, яка побудована на основі зв'язків між вузами. Найрозповсюдженішими формами міжнародних відносин на рівні вищої школи є: обмін досвідом та інформацією, обмін викладачами, науковими співробітниками та студентами, спільна дослідницька діяльність, стажування молодих спеціалістів.

Серед великої кількості міжнародних організацій, що діють на рівні міжнародного науково-технічного співробітництва, помітно виділяється Світова організація інтелектуальної власності – це міжурядова організація, що має статус спеціалізованого закладу ООН, заснована в 1970 році і має на меті:

• сприяння охороні інтелектуальної власності у всьому світі шляхом розвитку співробітництва держав та взаємодії з будь-якою іншою міжнародною організацією;
• управління союзами, що входять до складу СОІВ.

Це такі союзи:

• Паризький союз – охорона промислової власності.
• Союз РСТ – договір про патентну кооперацію.
• Мадридський союз – угода про міжнародну реєстрацію знаків.

Україна однією з перших стала членом СОІВ в 1970 році.

Література

1. І. М. Школа В. М. Козменко "Міжнародні економічні відносини "Чернівці "Рута" 1996 ст. 101-112.
2. В. В. Козик Л. А. Панкова "Світове господарство та міжнародні економічні відносини" Львів 1995.

Дата публикации: 09.05.2011