Становище Київської Русі. Правління князя Володимира
Становище Київської Русі та стосунки з сусідами
У X-ому сторіччі продовжувалося поступове формування руської державності. З одного боку необхідно було вирішувати питання, пов'язані з розширенням впливу київських князів "усередині" Русі, приводячи до покірності ще розрізнені слов'янські племена, з іншого боку перманентна зовнішня загроза потребувала великої напруги ще зовсім молодої феодальної держави. У цьому зв'язку вся діяльність Великого Князя Святослава (батька Володимира) стосовно Русі не була неуважністю до її інтересів, або неусвідомленим прагненням знехтувати нею (як про це говориться в деяких місцях літопису).
Навпаки - усе було розраховано на вирішення великих державних завдань. Найважливіше з них, що полягало у забезпеченні безпеки з боку Хазарського каганату, було вирішено цілком успішно (останній перестав існувати після волзько-хазарського походу). Друге завдання - створення мирного торгового плацдарму на західному узбережжі Російського (Чорного) моря (у співдружності з Болгарією) - виконано не було, тому що тут Русі протистояли дві значні сили: Візантія і печеніги.
Боротьба з печенігами стала в X сторіччі нагальною потребою Русі. Увесь родючий лісостеп, рясно покритий руськими селами і містами, був звернений до степів, був відкритий раптовим набігам кочівників.
Кожний набіг призводив до спалення сіл, знищенню полів, забирання населення в рабство. Тому оборона від печенігів була не тільки державною, але і загальнонародною справою, зрозумілою і близькою усім прошаркам суспільства. І природно, що князь, який зумів очолити цю оборону, повинний був стати народним героєм, дії якого оспівувались у билинах. Таким князем виявився побічний син Святослава - Володимир.
Правління князя Володимира
У м. Любечі, що охороняв підступи до Київської землі з півночі, жив у X сторіччі Малко Любечанін. Дочка його, Малуша, була ключницею княгині Ольги (матері Святослава), а син, Добриня, напевно, служив князю. Малуша Любечанка стала однієї з наложниць Святослава, і у неї народився син Володимир. Вихователем при ньому і став його дядько Добриня. У 970 році Володимир став князем у Новгороді. Після загибелі Святослава почалася суперечка, підігріта боярським оточенням. В результаті Олег був убитий, а Володимир, втік з Новгорода і, три роки пробувши за морем, привів із собою найману варязьку дружину з якою у 980 р. рушив на Київ.
Ставши Великим князем, Володимир значно розширив і зміцнив Русь як державу всіх східних слов'ян. За його князювання відбувається остаточне підкорення руському князю племен, що жили на схід від великого водного шляху. Володимир провів першу релігійну, адміністративну і військову реформи. Взагалі під час правління Володимира відбулося значне піднесення Київської Русі.
Джерела
Дата публикации: 26.03.2013