Сфера охорони здоров'я: державні соціальні стандарти. Реферат

У рефераті подано відомості про регіональні особливості впровадження державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я

Одна з умов успішної реалізації державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я полягає в забезпеченні їх впровадження в діяльність лікувально-профілактичних закладів усіх регіонів.

Тому дослідження стану впровадження державних соціальних стандартів в діяльність лікувально-профілактичних закладах регіонів є актуальною проблемою державного управління. Завдання щодо здійснення моніторингу за впровадженням державних соціальних стандартів визначено в Законі України від 05.10. 2000 № 2017-ІІІ "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", дорученні Кабінету Міністрів України від 18.12. 2003 № 81186.

На думку вітчизняних науковців, за роки соціальних та економічних реформ розходження між регіонами України за умовами розвитку системи охорони здоров’я населення стали настільки значними, що вимагають розробки і проведення регіональної політики відповідно до територіальних умов, що склались [1].

Регіональний принцип реалізації державної політики слід вважати прогресивним явищем, яке має сприяти забезпеченню рівного доступу громадян, що проживають на територіях з різними економіко-географічними ознаками, до життєво необхідних послуг цивілізації. В цьому аспекті першочерговим завданням регіональної політики можна вважати забезпечення рівного доступу населення різних регіонів до забезпечення здоров’я та послуг в галузі охорони здоров’я [2].

З метою мінімізації територіальних диспропорцій доцільно класифікувати регіони за певними показниками, визначати специфіку факторів ризику і формувати адекватну регіональну політику щодо охорони здоров’я в регіонах [1].

Підтверджуючи наявність відмінностей між системами охорони здоров’я регіонів України [3], [4], вітчизняні вчені вказують на доцільність розробки державної регіональної політики в сфері охорони здоров’я [4], [5].

Удосконаленню державного управління охороною здоров’я на регіональному рівні присвячено ряд наукових праць українських вчених. Так, В. І. Куценко, Г. І. Трілленбергом досліджено ресурсний потенціал системи охорони здоров’я регіону [6], [7, с. 17]. Т. І. Пахомовою описано функції стратегічного планування у сфері охорони здоров’я на рівні регіону [8]. Декілька видів регіональних державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я України (а саме стандарти забезпечення дитячого та дорослого населення України амбулаторно-поліклінічною та стаціонарною допомогою) розроблено Т. С. Грузєвою на основі поглибленого комплексного вивчення стану здоров’я населення регіонів [9].

На існуванні регіональних відмінностей в управлінні охороною здоров’я зазначають також науковці з Російської Федерації [10] та Білорусі [11]. Останні вважають, що ретельного наукового опрацювання потребують проблеми вдосконалення організації та робочих технологій в організаційно-функціональних структурах управління регіональною охороною здоров’я, а також обґрунтування теоретичних і концептуальних основ їх діяльності.

Незважаючи на численні дослідження, присвячені державному управлінню охороною здоров’я на регіональному рівні, на сьогодні залишаються невизначеними регіональні особливості впровадження державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я України.

Мета роботи – визначити існуючі проблеми щодо впровадження державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я в регіонах держави та сформувати пріоритетні завдання щодо забезпечення впровадження державних соціальних стандартів в діяльність лікувально-профілактичних закладів регіонів України.

Для дослідження використано дані оперативної звітності регіональних управлінь охорони здоров’я про стан впровадження державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я за результатами діяльності у 2006 році. У зв’язку з відсутністю інформації про результати моніторингу впровадження державних соціальних стандартів у Вінницькій, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Львівській, Чернівецькій областях – зазначені регіони не були залучені до проведення даного дослідження.

Стан впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги в умовах амбулаторно-поліклінічних відділень лікувально-профілактичних закладів

Значення ліміту показника питомої ваги кількості амбулаторно-поліклінічних закладів обласного підпорядкування, де впроваджено державні соціальні стандарти, серед регіонів знаходиться в межах 90,0% ÷ 100,0%. В переважній більшості регіонів (18 або 85,7%) в усіх амбулаторно-поліклінічних лікувально-профілактичних закладах обласного підпорядкування впроваджено державні соціальні стандарти надання амбулаторно-поліклінічної допомоги. У решті регіонів показник стану їх впровадження є дещо нижчим і становить у Донецькій області 94,9%, у Рівненській області – 93,3%, у Волинській області – 90%.

Значення ліміту показника питомої ваги кількості амбулаторно-поліклінічних закладів міського підпорядкування, де впроваджено державні соціальні стандарти, серед регіонів знаходиться в межах 74,1 ÷ 100,0%. В переважній більшості регіонів (16 або 84,2%) в усіх амбулаторно-поліклінічних лікувально-профілактичних закладах міського підпорядкування впроваджено державні соціальні стандарти надання амбулаторно-поліклінічної допомоги. У решті регіонів показники стану їх впровадження є дещо нижчими і становлять у Одеській області – 98,6%, у Донецькій області – 92,7%, у Волинській області – 74,1%.

Значення ліміту показника питомої ваги кількості центральних районних лікарень, в діяльність поліклінічних підрозділів яких впроваджено державні соціальні стандарти, серед регіонів знаходиться в межах 87,5 ÷ 100,0. У 18 регіонах (94,7%) у всіх центральних районних лікарнях (їхніх поліклінічних відділеннях) впроваджено державні соціальні стандарти надання амбулаторно-поліклінічної допомоги. В Одеській області зазначений показник знаходиться на найнижчому рівні – 87,5%.

Значення ліміту показника питомої ваги кількості районних лікарень, в діяльність поліклінічних підрозділів яких впроваджено державні соціальні стандарти надання амбулаторно-поліклінічної допомоги, серед регіонів знаходиться в межах 91,7% ÷ 100,0%. Найнижче значення показника – в Тернопільській області (91,7%), в усіх інших регіонах (14 або 93,3%) державні соціальні стандарти впроваджені у діяльність усіх центральних районних лікарень.

Значення ліміту показника питомої ваги кількості дільничних лікарень, де впроваджено державні соціальні стандарти надання амбулаторно-поліклінічної допомоги, серед регіонів знаходиться в межах 81,3% ÷ 100,0%. В переважній більшості регіонів (14 або 70,0%) у всіх дільничних лікарнях впроваджено зазначені державні соціальні стандарти. У 2-х регіонах (Одеська та Полтавська області) значення показника знаходиться у межах 90% ÷ 99%, у 4-х регіонах (Волинська, Донецька, Рівненська, Тернопільська області) значення показника знаходиться у межах 80% ÷ 89%.

Значення ліміту показника питомої ваги кількості сільських лікарських амбулаторій, де впроваджено державні соціальні стандарти, серед регіонів знаходиться в межах 68,4 ÷ 100,0%. У 10 регіонах (52,6%) у всіх сільських лікарських амбулаторіях впроваджено державні соціальні стандарти надання амбулаторно-поліклінічної допомоги. У 4 регіонах показник знаходиться в межах 90,0 ÷ 99,0%, у 3 регіонах – в межах 80,0 ÷ 89,0%, в Одеській області він становить 74,1%, у Волинській області – 68,4%.

Таким чином, стан впровадження державних соціальних стандартів надання амбулаторно-поліклінічної допомоги залежить від типу лікувально-профілактичного закладу. У закладах обласного, міського підпорядкування, центральних районних, районних та дільничних лікарнях найвищий рівень впровадження державних соціальних стандартів. У сільських лікарських амбулаторіях, в яких отримують медичну допомогу сільські жителі, стан впровадження державних соціальних стандартів є вкрай низьким.

Це означає, що сільські жителі, для яких є нижчою, ніж для жителів міст, географічна доступність медичної допомоги, також мають менше шансів отримати якісну амбулаторно-поліклінічну медичну допомогу відповідно до державних соціальних стандартів через відсутність впровадження зазначених стандартів в діяльність значної частини сільських лікарських амбулаторій. А з урахуванням того, що в сільських лікарських амбулаторіях медичну допомогу, головним чином, надають лікарі первинної медико-санітарної допомоги, можна зробити висновок про те, що сільські жителі обмежені в можливості отримання саме найбільш часто необхідного виду медичної допомоги.

Стан впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги в умовах стаціонарних відділень лікувально-профілактичних закладів

Значення ліміту показника питомої ваги кількості лікувально-профілактичних закладів обласного підпорядкування, де впроваджено державні соціальні стандарти надання медичної допомоги в умовах стаціонару, серед регіонів України знаходиться в межах 88,6% ÷ 100,0%. У 19 регіонах (90,5%) у всіх лікувально-профілактичних закладах обласного підпорядкування впроваджено державні соціальні стандарти надання допомоги в умовах стаціонару. У Рівненській області цей показник становить 92,0%, у Донецькій області – 88,6%.

Значення ліміту показника питомої ваги кількості закладів міського підпорядкування, у складі яких є стаціонарні відділення, і де впроваджено державні соціальні стандарти, серед регіонів знаходиться в межах 87,5 ÷ 100,0%. В переважній більшості регіонів (16 або 84,2%) у всіх стаціонарних відділеннях лікувально-профілактичних закладів міського підпорядкування впроваджено державні соціальні стандарти надання стаціонарної допомоги. В Одеській області показник стану їх впровадження становить 96,9%, у Донецькій області – 94,9%, у Волинській області – 87,5%.

Значення ліміту показника питомої ваги кількості центральних районних лікарень, у складі яких функціонують стаціонарні підрозділи, в діяльність яких впроваджено державні соціальні стандарти надання медичної допомоги, серед регіонів знаходиться в межах 87,0 ÷ 100,0%. У 17 регіонах (89,5%) у всіх центральних районних лікарнях (їхніх стаціонарних відділеннях) впроваджено державні соціальні стандарти. У Донецькій області показник становить 94,7%, в Одеській області – 87,0%.

Значення ліміту показника питомої ваги кількості районних лікарень, у складі яких функціонують стаціонарні відділення, і в діяльність яких впроваджено державні соціальні стандарти, серед регіонів знаходиться в межах 83,3% ÷ 100,0%. В 13 регіонах (86,7%) державні соціальні стандарти впроваджені у всі заклади вказаного типу. В Тернопільській області показник становить 91,7%, в Одеській області – 83,3%.

Значення ліміту показника питомої ваги кількості дільничних лікарень, де в діяльність стаціонарних відділень впроваджено державні соціальні стандарти надання стаціонарної медичної допомоги, серед регіонів знаходиться в межах 81,3% ÷ 100,0%. В 14 регіонах (70,0%) у всіх дільничних лікарнях впроваджено державні соціальні стандарти надання стаціонарної допомоги, що свідчить про недостатній рівень впровадження державних соціальних стандартів у закладах такого типу. У решті областей показники стану їх впровадження є дещо нижчими: у 2-х регіонах в межах 90% ÷ 99%, у 4 регіонах – в межах 80% ÷ 89%.

Таким чином, стан впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги в умовах стаціонару залежить від типу лікувально-профілактичного закладу. Найвищий показник впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги в умовах стаціонару – в обласних закладах, у закладах міського підпорядкування, центральних районних та районних лікарнях.

У дільничних лікарнях, які розташовані у сільській місцевості та надають медичну допомогу сільському населенню, рівень впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги в умовах стаціонару є найнижчим. Це означає, що сільські жителі, для яких є нижчою, ніж для жителів міст, географічна доступність медичної допомоги, також мають менше шансів отримати якісну стаціонарну медичну допомогу в дільничних лікарнях відповідно до вимог державних соціальних стандартів через відсутність їх впровадження у діяльність значної частини дільничних лікарень.

Загалом в Україні тільки у 9 регіонах (33,3%) державні соціальні стандарти надання медичної допомоги впроваджено в діяльність усіх лікувально-профілактичних закладів. В 15 регіонах (55,6%) державні соціальні стандарти впроваджено в діяльність усіх лікувально-профілактичних закладів, які мають у структурі стаціонарні відділення. В 11 (40,7%) регіонах державні соціальні стандарти впроваджено в діяльність усіх лікувально-профілактичних закладів, які мають у структурі амбулаторно-поліклінічні відділення.

Отже, впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги за повнотою обсягу охоплення закладів охорони здоров’я регіону відбувається дещо менш активно в амбулаторно-поліклінічних підрозділах лікувально-профілактичних закладів порівняно зі стаціонарними підрозділами цих закладів.

За даними моніторингу впровадження державних соціальних стандартів у сферу охорони здоров’я визначено проблемні регіони щодо впровадження державних соціальних стандартів та сформульовано завдання регіонів щодо забезпечення впровадження в повному обсязі державних соціальних стандартів (табл. 1).

Таблиця 1. Пріоритетні завдання регіонів щодо забезпечення впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги

Найменування регіону	Вид завдання
Вінницька область	Подавати до Міністерства охорони здоров’я інформацію про стан впровадження державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я
Волинська область	Прискорити впровадження державних соціальних стандартів надання амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги в лікувально-профілактичних закладах обласного, міського підпорядкування, дільничних лікарнях, сільських лікарських амбулаторіях. Прискорити впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги населенню в лікарняних стаціонарах закладів міського підпорядкування, дільничних лікарнях
Дніпропетровська область	Подавати до Міністерства охорони здоров’я інформацію про стан впровадження державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я
Донецька область	Прискорити впровадження державних соціальних стандартів надання амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги в лікувально-профілактичних закладах обласного, міського підпорядкування, дільничних лікарнях. Прискорити впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги населенню в лікарняних стаціонарах закладів обласного, міського підпорядкування, центральних районних лікарень, дільничних лікарнях
Житомирська область	Подавати до Міністерства охорони здоров’я інформацію про стан впровадження державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я
Закарпатська область	Подавати до Міністерства охорони здоров’я інформацію про стан впровадження державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я
Луганська область	Прискорити впровадження державних соціальних стандартів надання амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги в сільських лікарських амбулаторіях
Львівська область	Подавати до Міністерства охорони здоров’я інформацію про стан впровадження державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я
Миколаївська область	Прискорити впровадження державних соціальних стандартів надання амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги в сільських лікарських амбулаторіях
Одеська область	Прискорити впровадження державних соціальних стандартів надання амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги в лікувально-профілактичних закладах міського підпорядкування, центральних районних лікарнях, дільничних лікарнях, сільських лікарських амбулаторіях. Прискорити впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги населенню в лікарняних стаціонарах закладів міського підпорядкування, центральних районних, районних лікарень, дільничних лікарнях
Полтавська область	Прискорити впровадження державних соціальних стандартів надання амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги в дільничних лікарнях, сільських лікарських амбулаторіях. Прискорити впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги населенню в дільничних лікарнях
Рівненська область	Прискорити впровадження державних соціальних стандартів надання амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги в лікувально-профілактичних закладах обласного підпорядкування, дільничних лікарнях, сільських лікарських амбулаторіях. Прискорити впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги населенню в лікарняних стаціонарах закладів обласного підпорядкування, дільничних лікарнях
Сумська область	Прискорити впровадження державних соціальних стандартів надання амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги в сільських лікарських амбулаторіях
Тернопільська область	Прискорити впровадження державних соціальних стандартів надання амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги в районних лікарнях, дільничних лікарнях, сільських лікарських амбулаторіях. Прискорити впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги населенню в районних лікарнях, дільничних лікарнях
Хмельницька область	Прискорити впровадження державних соціальних стандартів надання амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги в сільських лікарських амбулаторіях
Чернівецька область	Подавати до Міністерства охорони здоров’я інформацію про стан впровадження державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я

 

Висновки

1. В Україні 16 регіонів (59,3%) визначені як проблемні щодо впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги. Тільки у третині регіонів України державні соціальні стандарти надання медичної допомоги впроваджено в діяльність усіх лікувально-профілактичних закладів.

2. Державні соціальні стандарти надання медичної допомоги дещо активніше впроваджуються в діяльність стаціонарних відділень лікувально-профілактичних закладів у порівнянні з амбулаторно-поліклінічними відділеннями.

3. Заклади охорони здоров’я, в яких отримує медичну допомогу сільське населення – дільничні лікарні, сільські лікарські амбулаторії, – характеризуються найнижчим рівнем впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги. Отже, необхідно посилити управлінський вплив в першу чергу з боку органів місцевого самоврядування у сільській місцевості, а саме відділів охорони здоров’я сільських та селищних рад на розв’язання проблеми впровадження державних соціальних стандартів у діяльність дільничних лікарень та сільських лікарських амбулаторій.

4. Управлінням охорони здоров’я Луганської, Миколаївської, Сумської, Хмельницької обласних державних адміністрацій необхідно забезпечити впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги в діяльність усіх амбулаторно-поліклінічних відділень лікувально-профілактичних закладів.

5. Управлінням охорони здоров’я Волинської, Донецької, Одеської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської обласних державних адміністрацій необхідно забезпечити впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги в діяльність усіх стаціонарних відділень лікувально-профілактичних закладів.

6. Управлінням охорони здоров’я Вінницької, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Львівської, Чернівецької обласних державних адміністрацій необхідно забезпечити подання до Міністерства охорони здоров’я України інформації про стан впровадження державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я.

Перспективи подальших розвідок у зазначеному напрямі полягають в науковому обґрунтуванні фінансових коштів, необхідних для забезпечення дотримання вимог державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я.

Література

1. Жаліло Л. І., Солоненко І. М., Кунгурцев О. В., Мартинюк О. І., Солоненко Н. Д. Нові технології управління реформуванням галузі охорони здоров’я: регіональний аспект // Главный врач. – 2003. – № 11. – С. 77–79.
2. Жаліло Л. І., Солоненко І. М., Кунгурцев О. В., Мартинюк О. І., Солоненко Н. Д. Ефективність регіональної стратегії в державній політиці збереження здоров’я населення України // Главный врач. – 2003. – № 11. – С. 79–82.
3. Латишев Є. Є. стан впровадження сімейної медицини в регіонах // Главный врач. – 2004. – № 6. – С. 40–47.
4. Ціборовський О. М. Напрямки реалізації державної регіональної політики в галузі охорони здоров’я // Главный врач. – 2003. – №9. – С. 60–61.
5. Сердюк А. И. Пути реформирования здравоохранения на региональном уровне // Международный медицинский журнал. – 2004. – №4. – С. 119–121.
6. Трілленберг Г. І. Організаційно-економічний механізм формування і використання ресурсного потенціалу системи охорони здоров’я регіону. Автореферат на здобуття наукового ступеню кандидата економічних наук. – Львів, 2004. – 23 с.
7. Куценко В. І., Трілленберг Г. І. Сфера охорони здоров’я: соціально-економічні та регіональні аспекти. – К., 2005. – 366 с.
8. Пахомова Т. І. Проблеми стратегічного планування регіонального розвиту в контексті охорони здоров’я // Главный врач. – 2003. – № 9. – С. 61–63.
9. Грузєва Т. С. Державні соціальні нормативи у сфері охорони здоров’я – важлива складова соціального захисту населення // Формування та реалізація регіональної політики в галузі охорони здоров’я: Матеріали науково-практичної конференції за міжнародної участі 25-26 квітня 2002 р. – Одеса: ОРІДУ УАДУ, 2002. – С. 193–199.
10. Корсун К. Ю. Особенности формирования сети государственных стоматологических учреждений в различных регионах Российской Федерации // Стоматология. – 2002. – №6. – С. 57–60.
11. Ивашкевич М. З., Манулик А. В. Идеология управления здравоохранением региона и факторы ее формирования // Здравоохранение. – 2002. - № 2. – С. 14–17.

Дата публикации: 20.04.2011