Умови виплати допомоги по безробіттю. Реферат

Умови призначення та розмір допомоги по безробіттю. Матеріальна допомога по безробіттю. Одноразова матеріальна допомога безробітному та членам його сім'ї. Умови припинення або відкладення виплати допомоги по безробіттю

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про зайнятість населення" держава гарантує працездатному населенню у разі відсутності роботи і заробітку:

виплату безробітним у встановленому порядку допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги членам сім'ї, які перебувають на їх утриманні, та інших видів допомоги;
включення періоду перепідготовки та навчання нових професій, участі в оплачуваних громадських роботах, одержання допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю до загального і безперервного трудового стажу.

У трудовій книжці безробітного працівники державної служби зайнятості роблять записи про час початку, припинення, відкладення та закінчення виплати допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю відповідно до пп. "е" п. 2.18 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої Міністерством праці, Міністерством юстиції, Міністерством соціального захисту від 29 липня 1993 р. № 68 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції 17 серпня 1993 р. № ПО.

Наприклад:

Усі записи про початок, припинення, відкладення та закінчення виплати допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю вносяться працівником державної служби зайнятості після видання наказу, але не пізніше тижневого строку. Вони підтверджуються особистим підписом працівника державної служби зайнятості та печаткою центру зайнятості.

Порядок і розмір виплати допомоги по безробіттю окремим категоріям безробітних:

1. Працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, за умови їх реєстрації у державній службі зайнятості статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю надається з восьмого дня після реєстрації у службі зайнятості як таких, що шукають роботу, а виплата допомоги по безробіттю відкладається відповідно до пп. "а" п. 2 ст. ЗО Закону України "Про зайнятість населення" і виплачується з наступного дня після закінчення тримісячного строку збереження середнього заробітку за попереднім місцем роботи (ст. 493 КЗпП України).

З 1 січня 2001 р. набув чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", який покликаний створити модель соціального захисту населення від безробіття, яка б відповідала ринковим умовам. Міжнародний досвід свідчить, що захистити від негативних соціальних наслідків, що супроводжують структурну перебудову економіки, впровадження нових форм організації праці, найкраще може солідарна само-забезпечувальна система обов'язкового соціального страхування на випадок безробіття.

Більшість умов і строків виплати допомоги по безробіттю не змінюються порівняно із чинним законодавством. Проте у вищезгаданому законі порівняно з Законом України "Про зайнятість населення" закладено такі підходи до визначення допомоги по безробіттю, що спонукають безробітного до активного пошуку роботи.

Згідно з цим Законом допомога по безробіттю призначається залежно від страхового стажу громадян у відсотках до їхньої середньої заробітної плати (доходу), а саме:

до 2 років — 50%; від 2 до 6 — 55%;
понад 10 років — 70%, і виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів — 100%;
протягом наступних 90 календарних днів — 80%;
надалі — 70%, за умови, якщо застрахована особа протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювала не менше 26 календарних тижнів та сплачувала страхові внески. Якщо у цієї особи страховий стаж понад 10 років (10 років працювала вчителем плюс два місяці в органах соціального забезпечення), допомогу по безробіттю мають призначити у розмірі 70% середньої заробітної плати за останнім місцем роботи.

Особливості умов та тривалості виплати допомоги по безробіттю чітко зазначені у ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Відповідно до п. З Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням розрахунковим періодом, за який обчислюється заробітна плата (дохід) для розрахунку допомоги по безробіттю, є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачували страхові внески.

Для розрахунку допомоги по безробіттю береться заробітна плата за 6 календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок. Якщо застрахована особа працювала менш як шість календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані повні календарні місяці, за які сплачено страхові внески.

Середньоденна заробітна плата (дохід) для розрахунку допомоги по безробіттю обчислюється діленням нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподаткованого доходу) на кількість календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів, установлених законодавством).

Працівники передпенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України і які мають встановлений законодавством про пенсійне забезпечення необхідний загальний трудовий стаж (у тому числі на пільгових умовах), мають право на достроковий вихід на пенсію, якщо на день вивільнення до досягнення пенсійного віку залишилося не більше півтора року.

За умови їх реєстрації у державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, протягом семи календарних днів після звільнення їм видається клопотання про достроковий вихід на пенсію для подання в місцеві органи соціального захисту населення за їх бажанням, а також у разі відсутності підходящої роботи.

Витрати, пов'язані з достроковим виходом на пенсію, здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України з наступним відшкодуванням цих витрат із Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України (див. ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

2. Громадянам, зареєстрованим на загальних підставах (це всі громадяни, які реєструються у державній службі зайнятості, крім осіб, які реєструються на підставі ст. 26 Закону України "Про зайнятість населення"), допомога по безробіттю виплачується з восьмого дня після реєстрації у службі зайнятості до працевлаштування, але не більше 360 календарних днів протягом двох років.

Для осіб передпенсійного віку (чоловікам після досягнення 58 років, жінкам — 53 років, при цьому вік визначається на момент надання громадянину статусу безробітного) тривалість виплати допомоги по безробіттю становить до 720 календарних днів.

Громадянам, які бажають відновити роботу після тривалої (більше 6 місяців) перерви, та громадянам, які вперше шукають роботу, допомога по безробіттю виплачується не більше 180 днів.

Громадянам, зареєстрованим на загальних підставах у державній службі зайнятості, визнаним у встановленому порядку безробітними, виплата допомоги по безробіттю гарантується у такому розмірі і за таких умов:

не менше 50% середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної області за минулий місяць, і не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, якщо вони протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали не менше 26 календарних тижнів;
не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати — в усіх інших випадках, включаючи громадян, які шукають роботу вперше, або після тривалої перерви.

3. Жінкам, зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітні не менше 10 місяців, допомога по вагітності та пологах призначається та виплачується органами соціального захисту на підставі довідки, виданої державною службою зайнятості, і листка непрацездатності. Виплата допомоги по безробіттю цим жінкам за період, зазначений у листку непрацездатності припиняється.

Жінкам, зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітні менше 10 місяців, виплата допомоги по безробіттю продовжується в межах строків визначених ст. 26 і 28 Закону України "Про зайнятість населення". Якщо жінка бажає здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то вона письмово повідомляє про це центр зайнятості і їй видається довідка встановленої форми для подання в органи соціального захисту населення за місцем проживання на отримання допомоги по догляду за дитиною.

У разі, коли жінка виявила бажання працевлаштуватися, а центр зайнятості не може запропонувати підходящої роботи, виплата їй допомоги по безробіттю продовжується на строк і в розмірах, установлених до вагітності і пологів.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про зайнятість населення" " від 21 листопада 1997 р. № 665/97-ВР з 1 січня 1998 р. запроваджено новий вид компенсаційних виплат безробітним — матеріальна допомога по безробіттю (ст. 31 у новій редакції). Умови та порядок виплати безробітним матеріальної допомоги по безробіттю визначено в Положенні про порядок надання матеріальної допомоги по безробіттю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. № 578.

Матеріальну допомогу по безробіттю протягом 180 календарних днів у розмірі 75% установленої законодавством мінімальної заробітної плати можуть одержувати безробітні, в яких закінчився строк виплати допомоги по безробіттю за умови, що середньомісячний сукупний дохід на члена сім І не перевищує встановленого законодавством неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Матеріальна допомога по безробіттю може призначатися з наступного дня після закінчення виплати допомоги по безробіттю.

Для одержання матеріальної допомоги по безробіттю громадянин повинен подати до центру зайнятості письмову заяву та довідки про склад сім'ї і доходи кожного члена сім'ї за квартал (три місяці), що передує поданню заяви про надання матеріальної допомоги. У сукупному доході не враховується допомога по безробіттю, яку виплачує служба зайнятості.

Період виплати матеріальної допомоги по безробіттю зараховується до загального та безперервного трудового стажу громадянина, про що в його трудовій книжці робиться відповідний запис.

Кожний із членів сім'ї, який перебуває на утриманні безробітного, а також громадяни, у яких закінчився строк виплати допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю, можуть одержати матеріальну допомогу у розмірі 50% установленої законодавством мінімальної заробітної плати за умови, що середньомісячний сукупний дохід на члена сім'ї безробітного не перевищує встановленого законодавством неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Одноразова матеріальна допомога може надаватися не більше двох разів протягом календарного року за умови, що безробітний активно сприяє своєму працевлаштуванню.

Державна служба зайнятості також забезпечує надання допомоги на поховання громадянина, який зареєстрований у державній службі зайнятості як такий, що шукає роботу, або як безробітний, а також у разі смерті особи, яка перебувала на утриманні безробітного, у розмірі, встановленому законодавством.

Право на допомогу по безробіттю з урахуванням страхового стажу мають застраховані особи, які втратили роботу з незалежних від них обставин та протягом року перед початком безробіття працювали і сплачували внески на менше 26 календарних тижнів.

Допускається перерва у страховому стажі. Право на допомогу по безробіттю зберігається у разі перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалась у встановленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна.

До поважних причин належать такі:

навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання;
строкова військова служба;
здійснення догляду за непрацюючою працездатною особою, за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за експертним медичним висновком потребує постійного стороннього нагляду;
інші поважні причини, передбачені законодавством України.

Допомога по безробіттю не може бути вищою за середню заробітну плату, що складається в галузях національної економіки відповідної області чи регіону. Верхня межа розміру допомоги по безробіттю залишилась незмінною. Проте суттєво змінилась нижня межа. Якщо раніше допомога по безробіттю не могла бути меншою від мінімальної заробітної плати (в останні роки це було 16,6 грн., встановлені Кабінетом Міністрів України), то за Законом про соціальне страхування допомога по безробіттю не може бути нижчою за прожитковий мінімум, встановлений законом (ст. 23).

Тривалість виплати допомоги по безробіттю не змінюється згідно з чинним законодавством і становить 360 календарних днів протягом двох років, а для осіб передпенсійного віку, тобто за 2 роки до настання права на пенсію, — не може перевищувати 720 календарних днів.

У разі звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, під час визначення розміру допомоги по безробіттю страховий стаж також враховується, але її виплата починається з 91 дня.

Особам, які відпрацювали до настання безробіття лише 26 календарних тижнів або бажають відновити трудову діяльність після тривалої (понад 6 місяців) перерви, допомогу по безробіттю встановлено без урахування страхового стажу на рівні прожиткового мінімуму. Такий самий розмір допомоги по безробіттю встановлено звільненим через прогули, пияцтво, інші порушення трудової та виробничої дисципліни, але тривалість її виплати зменшується на три місяці.

Після закінчення терміну виплати допомоги по безробіттю з урахуванням доходу сім'ї може надаватися матеріальна допомога по безробіттю протягом шести місяців та одноразова матеріальна допомога. Матеріальна допомога по безробіттю надається у розмірі 75%

прожиткового мінімуму, а одноразова матеріальна допомога в розмірі 50% прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Особливістю Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" є те, що він містить у собі норми двох систем соціального захисту населення. Поряд із страховою системою і виплатами застрахованим особам у Законі існують норми щодо надання соціальних виплат іншим категоріям безробітних громадян. Це виплати незастрахованим особам, зокрема тим, хто шукає роботу вперше.

Держава не може залишити без матеріальної підтримки молодих людей, які після закінчення загальноосвітніх шкіл, вищих і середніх закладів освіти не знайшли свого місця у трудовому процесі та ще не могли брати участі у страховій системі. Допомога по безробіттю їм призначатиметься на мінімальному рівні та виплачуватиметься протягом 180 календарних днів.

До категорії незастрахованих належать також і військовослужбовці, звільнені з військової служби через скорочення чисельності або штату без права на пенсію. Включення їх до системи страхування зобов'язало б державу як роботодавця витрачати невиправдано великі кошти на сплату страхових внесків. Тому Законом передбачено страхування лише необхідної суми на підтримку тих, хто звернувся до державної служби зайнятості і визнаний безробітним, чисельність яких щороку не перевищує однієї тисячі осіб.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" строк проходження військової служби прирівнюється до страхового стажу. При цьому всі види допомог на період безробіття встановлені для них на тому самому рівні, що і для застрахованих осіб.

Щодо громадян, які не сприяють своєму працевлаштуванню, не виконують вимог державної служби зайнятості, законодавством передбачені певні санкції.

1. У період пошуку роботи протягом семи днів, коли громадяни зареєстровані як такі, що шукають роботу, якщо громадянин відмовився від двох пропозицій підходящої роботи, то він не може бути визнаний безробітним:

зареєстрований на загальних підставах знімається з обліку і йому протягом шести місяців надаються консультаційні послуги. Після закінчення шести місяців з дня зняття з обліку такий громадянин може зареєструватися повторно у державній службі зайнятості як такий, що шукає роботу;
особа, зареєстрована згідно з п. 1 ст. 26 Закону України "Про зайнятість населення", втрачає право на отримання статусу безробітного строком на три місяці з подальшою перереєстрацією на загальних підставах. Тобто ця особа втрачає особливі гарантії, передбачені ст. 26 вказаного Закону для громадян, звільнених за ініціативою власника у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці;
громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу вперше і які не мають професії (спеціальності), в тому числі випускники загальноосвітніх шкіл, у разі відмови від проходження професійної підготовки або оплачуваної роботи, включаючи роботу тимчасового характеру, яка не потребує професійної підготовки, з наступного дня після закінчення періоду пошуку роботи знімаються з обліку в державній службі зайнятості.

2. Відповідно до ст. ЗО Закону України "Про зайнятість населення" передбачені такі випадки, коли виплата допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю припиняється, безробітний знімається з обліку, а його картка персонального обліку закривається:

працевлаштування безробітного;
поновлення безробітного на роботі за рішенням суду. Безробітний, якого за рішенням суду поновлено на попередній роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язаний повернути кошти, одержані у вигляді допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю;
вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва;
призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу;
набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі або направлення на лікування до лікувально-трудового профілакторію;
отримання права на пенсію відповідно до законодавства України;
переїзду на постійне місце проживання в іншу місцевість (район, місто). При цьому громадянину видаються копії КПО та інших документів, необхідних для реєстрації у державній службі зайнятості за новим місцем проживання;
смерті безробітного;
подання до державної служби зайнятості письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шести років;
неявки громадянина в зазначений день для надання статусу безробітного;
невідвідування безробітним центру зайнятості більше місяця без поважних причин (з дня останнього встановленого строку для відвідування центру зайнятості);
одержання допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю шляхом обману (з дня виявлення факту обману). У разі ухилення безробітних від повернення незаконних грошових виплат питання вирішується у судовому порядку. Ці громадяни можуть звернутися за сприянням у працевлаштуванні до державної служби зайнятості тільки після шести місяців з дня виявлення факту обману за умови, що вони повернули грошові виплати, які були отримані шляхом обману;
укладення договору між центром зайнятості та безробітним про надання безпроцентної позики для зайняття підприємницькою діяльністю (з дня видачі іменного чека на позику або списання коштів з рахунка центру зайнятості на банківський рахунок безробітного).

3. Законодавством передбачені випадки, коли виплата допомоги по безробіттю може відкладатися на строк до трьох місяців (п. 2 ст. ЗО Закону України "Про зайнятість населення"):

громадянам, які розірвали трудовий договір з власником підприємства, установи, організації на підставах, зазначених у п. 6 ст. 36, 38 і 39 та п. 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП України, і яким виплачується вихідна допомога відповідно до ст. 44 КЗпП України, визнаних безробітними з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості як таких, що шукають роботу, виплата допомоги по безробіттю видається після закінчення строку, за який виплачується вихідна допомога.
громадянам, з якими трудовий договір було розірвано з ініціативи власника у зв'язку з дисциплінарними проступками згідно з п. З, 4, 7, 8 ст. 40 і ст. 41 КЗпП України, а також тим, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин;
громадянам за порушення умов п. 4 ст. 28 Закону України "Про зайнятість населення" (сприяти своєму працевлаштуванню відповідно до рекомендацій працівників державної служби зайнятості).

4. Виплата допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю припиняється на строк до трьох місяців у разі:

відмови громадянина від двох пропозицій підходящої роботи;
приховування від державної служби зайнятості відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу в період одержання допомоги по безробіттю;
порушення громадянином умов строку його реєстрації та перереєстрації як безробітного;
перереєстрації безробітного, який був знятий з обліку за невідвідування центру зайнятості більше місяця без поважних причин та не сприяв своєму працевлаштуванню;
відмови від роботи за спеціальністю, набутою після перенавчання за направленням служби зайнятості;
припинення навчання у навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів без поважних причин.

Строк, на який припиняється виплата допомоги по безробіттю або матеріальної допомоги по безробіттю, зараховується до загального періоду виплати допомог.

У період відкладення чи припинення виплати допомоги по безробіттю громадяни, зареєстровані як безробітні у державній службі зайнятості, зобов'язані відвідувати центр зайнятості і сприяти своєму працевлаштуванню відповідно до рекомендацій цієї служби, а у разі невиконання цих вимог виплата їм допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю повторно може бути припинена чи відкладена з наступного дня після закінчення дії попередньої санкції або вони знімаються з обліку.

Стаття 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", яка має назву "Припинення, відкладання виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та скорочення їх тривалості", повністю повторює ті життєві випадки, коли служба зайнятості припиняє або відкладає виплати, перелічені в ст. ЗО Закону України "Про зайнятість населення".

Відмінність нового Закону полягає в тому, що виплати допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відкладається на строк до трьох місяців у разі надання застрахованій особі відповідно до законодавства України вихідної допомоги та інших виплат при вивільненні з підприємств, установ і організацій.

Замість припинення виплати на строк до трьох місяців, передбаченого Законом України "Про зайнятість населення", новий закон ввів поняття скорочення тривалості виплати на строк до 90 календарних днів. Безумовно, ця заміна понять допомогла і працівникам державної служби зайнятості, і безробітним краще зрозуміти їх зміст і значення.

Слід звернути увагу на те, що п. 2 ст. ЗО Закону України "Про зайнятість населення" передбачалося відкладання виплати допомоги по безробіттю на строк до трьох місяців у разі:

звільнення громадянина з останнього місця роботи без поважних причин;
звільнення з підстав, передбачених п. З, 4, 7, 8 ст. 40 і ст. 41 Кодексу законів про працю України.

Новий закон передбачає скорочення тривалості виплати допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації обов'язково на 90 календарних днів у разі:

звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин;
звільнення з останнього місця роботи з підстав, передбачених ст. 37, п. З, 4, 7, 8 ст. 40, ст. 41 і 45 Кодексу законів про працю України.

Це свідчить про посилення у новій системі соціального захисту від безробіття вимогливості до п'яниць, злодіїв, порушників трудової і виробничої дисципліни.

Література

Библиотека управляющего персоналом: мировой опыт. Управление занятостью и организация трудоустройства: Обзорная информация //Сост. В. И. Яровой; Под ред. Г. В. Щёкина. —К.: МАУП, 1995. — 176 с.
Бойко Ю. Розмежування правового регулювання законодавства про працю та законодавства про зайнятість населення //Право України. — 1994. — № 10. — С. 39.
Гаврилина А. Практика применения законодательства о занятости населения // Человек и труд. — 1995. — № 2. — С. 4-9.
Гаврилина А. К. Законодательство о занятости населения в государствах СНГ (Аналитический обзор) //Право и экономика. — 1998. — № 6. — С. 111-115.
Грішова О. Проблеми ринкової трансформації освіти та професійної підготовки //Україна: аспекти праці. — 1998. — № 1. — С. 26-28.
Дисбаланс между спросом и предложением. Данные государственной службы занятости о положении на рынке труда Украины //Персонал. — 1998. — № 2. — С. 29.
КалепЛ. Профессиональная переориентация. Формирование мотивации выбора новой профессии у безработных //Персонал. — № 2. — С. 66-68.
Пастухов В. Правові проблеми ринку праці в Україні //Право України. — 1996. — № 5. — С. 30-33.
Пашков А. С. Занятость, безработица, трудоустройство. — СПб.: СКФ "Россия—Нева", 1994. — 54 с.
Правовое регулирование рационального использования трудовых ресурсов //Отв. ред. А. Р. Мацюк, 3. К. Симорот. — К.: Наук, думка, 1989. — 224 с.
Терюханова І. М. Соціально-економічні аспекти професійного навчання незайнятого населення: Автореф: дис.... канд. екон. наук. — К., 2002.
Тюхпгенко Н. А. Організаційно-методичні аспекти професійної орієнтації: Автореф. дис. — Одеса, 1999.
Ушенко Н. В. Зайнятість населення та удосконалення економічного механізму її державного регулювання в ринкових умовах: Автореф. дис. — К., 2003.
Шаленко М. Сучасні тенденції розвитку ринку праці України // Економіка України. — 1996. — № 9.
Юрлова Н. Рабсила есть... Механизм регулирования процессов высвобождения и трудоустройства рабочей силы в Украине //Персонал. — 1998. — № 2. — С. 26-28.

Дата публикации: 06.04.2011