Інвестиції у виробничі кооперативи. Реферат

У рефераті подано відомості про особливості інвестування у виробничі кооперативи

До персональних товариств прийнято відносити і виробничі кооперативи, хоча останні мають чимало відмінних ознак від господарських товариств.

Правове становище виробничих кооперативів регулюється Законом СРСР "Про кооперацію в СРСР" від 26 травня 1988 р. та Законом України "Про сільськогосподарську кооперацію" від 17 липня 1997 р.

Характерні ознаки виробничого кооперативу:

створення на добровільних засадах; хоча закон не вимагає наявності в письмовій формі укладеного між засновниками виробничого кооперативу установчого договору, але домовленість (усний договір) між цими особами неодмінно присутня (адже без цього неможлива і сама організація);
безпосереднє здійснення виробничо-господарської діяльності, а саме: виробництва товарів, продукції, виконання робіт, а також надання платних послуг іншим організаціям та громадянам (виробнича діяльність Законом СРСР "Про кооперацію в СРСР" трактується досить широко: крім виробництва нових продукції і товарів, збирання та переробки вторинної сировини та відходів виробництва, До неї включаються також торгівля, побутове обслуговування, організація культурного дозвілля, медична допомога, надання правових, транспортно-експедиційних, науково-дослідницьких, проектних конструкторських, впроваджувальних, спортивно оздоровчих та інших послуг, в т. ч. у сферах рибальства та виробництва рибної продукції, заготівлі деревини, видобування корисних копалин, інших природних ресурсів та в інших сферах діяльності);
наявність статусу юридичної особи, який набувається з моменту державної реєстрації кооперативу, що здійснюється в загальному для всіх суб'єктів підприємницької діяльності порядку;
наявність статуту як обов'язкового установчого документу, який повинен містити такі відомості: найменування кооперативу, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, порядок вступу до кооперативу і виходу з нього, права і обов'язки членів кооперативу, його органи управління та контролю, їхня компетенція, порядок утворення майна кооперативу, формування фондів і розподілу доходів (прибутку), підстави та порядок виключення з кооперативу, умови реорганізації та припинення діяльності кооперативу.

В сільськогосподарському кооперативі додатково визначаються:

форми трудової участі та оплати праці членів кооперативу;
співвідношення між кооперативними виплатами та виплатами на паї, а також інші положення, пов'язані зі специфікою діяльності кооперативу, якщо вони не суперечать чинному законодавству;
функціонування з метою отримання прибутку, що дозволяє віднести виробничі кооперативи до суб'єктів підприємницької діяльності на відміну від споживчих кооперативів,. основною метою яких є спільне ведення членами кооперативу господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану, в т. ч. задоволення певних потреб членів кооперативу в продукції, роботах, послугах;
корпоративний устрій: мінімальна кількість засновників (членів) має бути не менше трьох, як правило, фізичних осіб, які досягай 16-річного віку (в сільськогосподарських кооперативах можлива участь юридичних осіб, зазвичай, у статусі асоційованих членів) і наявність основного капіталу, поділеного на паї (склад майна в сільськогосподарських кооперативах має свою специфіку, про ш° мова йтиме нижче);
обов'язкова наявність резервного фонду, при цьому закон не визначає вимоги до його мінімального розміру, хоча передбачає порядок його формування (за рахунок не менше 5 відсотків від доходу/прибутку, що залишається у розпорядженні кооперативу після розрахунків з бюджетом та банками); в сільськогосподарських кооперативах має бути пайовий (що відповідає статутному фонду) і неподільний фонд, що формується за рахунок вступних внесків членів, а у разі виходу останніх з кооперативу, ці суми їм не повертаються (неподільний фонд виконує значною мірою роль резервного фонду та стабілізує майнову базу кооперативу);
здійснення виробничо-господарської діяльності на засадах самофінансування та самоокупності, тобто основним джерелом поповнення коштів виробничого кооперативу є прибуток, отриманий від реалізації його продукції, робіт, послуг;
корпоративний характер управління справами кооперативу, яке здійснюється його органами: вищим органом є загальні збори членів кооперативу чи збори уповноважених; виконавчим – правління на чолі з головою (колегіальний орган) або голова кооперативу (одноособовий орган); контрольним – ревізійна комісія чи ревізор. У сільськогосподарських кооперативах з кількістю членів понад 50, ще додатково може обиратися спостережна рада, яка контролює діяльність правління, а для здійснення управління оперативно-господарською діяльністю може найматися виконавчий директор або формуватися з найманих працівників виконавча дирекція як колегіальний орган;
участь членів кооперативу в управлінні його справами здійснюється на засадах членства (у голосуванні на загальних зборах кожний член кооперативу має один голос, незалежно від розміру його паю);
обов'язкова трудова участь членів кооперативу в його виробничо-господарській діяльності (за винятком асоційованих членів сільськогосподарських виробничих кооперативів);
розподіл чистого прибутку (після формування передбачених законом та статутом фондів) між членами кооперативу залежно від їхньої трудової участі, а в передбачених статутом випадках – із врахуванням майнового вкладу (в сільськогосподарських виробничих кооперативах використовуються кооперативні виплати, тобто розподіл доходу між членами кооперативу здійснюється залежно від їхньої трудової участі, і виплати часток доходу на паї);
наявність у членів кооперативу права вільного виходу з кооперативу та права на отримання свого паю в натурі, цінних паперах або в грошовій формі а також майна (в натуральній формі), переданого кооперативу на праві користування;
наявність у виробничого кооперативу майна що належить йому на праві власності; власністю кооперативу є майно і грошові кошти, передані його членами як пайовий внесок (за винятком земельних ділянок, що передаються членами сільськогосподарського кооперативу в рахунок паю, але на умовах користування), вироблена продукція, отримані від її реалізації доходи, дивіденди від акцій та відсотки за облігаціями, що належать кооперативу, кредити банків, а також набуте за рахунок власних і позичкових коштів та на інших законних підставах необхідне кооперативу майно (устаткування, сировина, матеріали, паливо тощо); це, однак, не виключає можливості залучення кооперативом майна інших осіб на праві користування (насамперед, платного, тобто оренди);
можливість існування (в сільськогосподарських кооперативах) асоційованих членів, що за своїм правовим становищем подібні до вкладників командитного товариства чи (певною мірою) до власників привілейованих акцій в акціонерному товаристві, хоча без гарантування виплати фіксованих відсотків від вкладу (асоційовані члени вносять лише майновий вклад, не зобов'язані брати участь у виробничій діяльності, мають лише право дорадчого голосу, але їм гарантується право на отримання частки доходу на свій пай, а у разі ліквідації кооперативу – першочергове право на отримання свого майнового внеску та відповідних часток доходу та повернення їхньої земельної ділянки у натурі);
наявність додаткової обмеженої відповідальності у членів виробничого кооперативу (за винятком сільськогосподарського) за його зобов'язаннями; розмір такої відповідальності встановлюється статутом кооперативу, але не може бути меншим одержаного членом кооперативу річного доходу.

Особливості сільськогосподарського виробничого кооперативу:

специфічний предмет діяльності – виробництво продукції сільського, рибного та лісового господарства;
можливість участі юридичних осіб, як асоційованих членів;
обов'язкова наявність неподільного фонду, що формується за рахунок вступних внесків учасників та майна кооперативу (за винятком землі); у разі виходу члена кооперативу з останнього вступні внески не повертаються і виплати із зазначеного фонду не здійснюються; цей фонд може бути поділений між членами кооперативу лише у разі його ліквідації після виплати заробітної плати працівникам, виконання зобов'язань перед бюджетом, банками та іншими кредиторами (частини 4, 5 ст. 38 Закону "Про сільськогосподарську кооперацію");
збереження за членами кооперативу права власності на земельну ділянку, що передається кооперативу в рахунок пайової участі (ч. 2 ст. 20 цього Закону);
можливість створення спостережної ради в кооперативах з кількістю членів понад 50 осіб (ст. 18), а також формування з найманих працівників виконавчої дирекції або найом одноособового виконавчого директора для здійснення управління оперативно-господарською діяльністю кооперативу (ст. 17);
можливість доручення функцій контрольного органу в кооперативах з незначною (до 10 осіб) кількістю членів одній особі – ревізору (ч. 1 ст. 19);
відсутність у членів кооперативу субсидіарної відповідальності за борги кооперативу (ч. 1 ст. 23);
можливість залучення до кооперативу асоційованих членів, які зробили пайовий внесок і визнають його статут, з наданням їм лише права дорадчого голосу, відсутністю у них обов'язку брати без посередню трудову участь у діяльності кооперативу, але наявністю першочергового (перед іншими членами кооперативу) права на отримання свого майнового внеску та відповідних часток доходу і повернення земельних ділянок в натурі у разі ліквідації кооперативу (ст. 12);
можливість створення для підготовки окремих питань за рішенням загальних зборів, а в період між ними – правлінням або спостережною радою спеціальних комісій з членів кооперативу із залученням як консультантів найманих працівників (ч. 3 ст. 13).

Специфіка інвестування у майно виробничого кооперативу:

зазвичай вимагає обов'язкової трудової участі від члена кооперативу;
участь в управлінні справами здійснюється на демократичних засадах (кожен член кооперативу (за винятком асоційованих членів, яким надається лише право дорадчого голосу), має лише один голос у загальних зборах членів кооперативу, що унеможливлює контроль за діяльністю кооперативу з боку члена кооперативу, який має значний за розмірами пай;
інвестувати значні кошти з метою отримання прибутку без обов'язкової персональної (в т. ч. трудової) участі в справах кооперативу можна лише у ролі асоційованого члена сільськогосподарського виробничого кооперативу, що, однак, позбавляє інвестора можливості брати участь в управлінні справами кооперативу.

Дата публикации: 02.04.2011