Серед небезпечних сил природи землетруси завжди були найстрашнішим лихом для людей. Щороку на Землі відбувається близько 300 тисяч землетрусів. Катастрофічні землетруси бувають рідко – у середньому раз на кілька років. Щорічно від цих явищ природи гинуть понад 10 тисяч осіб
Землетруси – це раптові підземні поштовхи і струси, що виникають внаслідок розривів та зміщень пластів та блоків земної поверхні.
Ті місця у надрах землі, де виникає розрив чи зміщення пластів, називають осередками (гіпоцентрами) землетрусів. Здебільшого вони знаходяться на глибині декількох десятків кілометрів у земній корі. Рідше лежать у верхній частині мантії на глибинах до 600-700 км. При глибокому заляганні гіпоцентру коливання земної поверхні можуть поширитись на значно більшу площу (декілька мільйонів км2).
Місце на поверхні Землі, що міститься над осередком, називають епіцентром землетрусу. Руйнування тут найбільші. Чим далі від нього, тим сила землетрусу слабшає.
Сила (інтенсивність) землетрусу вимірюється за 12-бальною шкалою. За нею найслабкіший землетрус оцінюється в 1 бал, найсильніший у 12 балів.
Моретруси. Якщо епіцентр землетрусу знаходиться на дні моря або на суходолі поблизу морського берега, то трапляються моретруси. На поверхні моря моретруси проявляються інакше, ніж землетруси на суходолі. У морі навіть у разі дуже сильних ударів не спостерігається великого хвилювання. Лише окремі сильні моретруси, які супроводжуються швидкими опусканнями великих ділянок морського дна по розривах, спричиняють великі хвилі, які називають цунамі
Переважно цунамі – це серія хвиль (п’ять-сім), які котяться одна за одною. Висота хвиль досягає 20 м, швидкість поширення від 400 до 800 км/год. Вони призводять до катастроф, не менш згубних, ніж землетруси. Спостерігаються цунамі, в основному поблизу берегів Тихого океану.
Райони поширення землетрусів. Найчастіше ці природні явища спостерігаються у Середземноморському (понад 50% землетрусів), Тихоокеанському (близько 40%), а також Атлантичному сейсмічних поясах. Серед країн найбільше землетрусів відбувається у Чилі та Японії. До катастрофічних землетрусів останніх десятиліть відносять: Ашгабатський (1948 р.), Чилійський (1960 р.), Ташкентський (1966 р.), у Китаї (1976 р.), Мехіко (1985 р.), Вірменський (1988 р.), у Туреччині (1999 р.).
Найжахливішим землетрусом за всю історію людства був середземноморський у 1201 році. Тоді загинуло понад 1 млн. людей.
В Україні бувають землетруси у Карпатах та в Криму. Один з найсильніших землетрусів у Криму стався у 1927 році в Ялті. Його сила досягала 9 балів. Руйнувань зазнало багато міст, обвалилися скелі на горах Ай-Петрі і Демерджі, на заході від півострова в морі вихопилися вогняні стовпи висотою до 500 м. Очевидно, це був викид газу.
Хто слідкує за землетрусами? Землетруси вивчає наука сейсмологія. Важливим завданням цієї науки є прогнозування землетрусів. Навіть на теперішній час передбачати землетруси досить складно. Ще більш менш достовірно можна визначити район і силу землетрусу, але його початок спрогнозувати важко. Найкращий спосіб зменшити втрати – підготуватись до землетрусу.
Тому у країнах, де найчастіше спостерігаються ці небезпечні явища, дітей змалку навчають правильної поведінки під час землетрусів.
Щоб запобігти великим руйнуванням, у сейсмічних областях споруджують асейсмічні будівлі.
Відомо, що деякі тварини можуть відчувати наближення землетрусів і виразно на них реагують. Їх є понад 70, серед них – риби, собаки, коти, коні, ведмеді та ін.
Дата публикации: 24.11.2011