Трудові показники: аналіз та планування. Реферат

При плануванні праці в організації в умовах економіки адміністративно-командного типу використовувалися такі показники, як чисельність персоналу, темпи зростання продуктивності праці, фонд заробітної плати, величина середньої заробітної плати. Міністерства і відомства колишнього СРСР жорстко контролювали рівень виконання норм, величину окладів і тарифних ставок

В умовах ринку роль і місце цих показників у плануванні істотно змінилися, з'явилися нові показники. Для ринку не має особливого значення, який склався в організації фонд заробітної плати чи якою була середня зарплата. Важливим є інший показник — скільки було витрачено праці на виробництво одиниці продукції. Причому цей показник необхідно порівнювати з величиною, досягнутою конкурентами.

На перший план виходять не чисельність персоналу, не фонд заробітної плати і не середня зарплата й т. ін., а величина витрат на персонал, віднесена до витрат на одиницю продукції. В Україні повинна бути створена відповідна система показників праці, що враховує як закордонний досвід, так і особливості вітчизняної економічної ситуації. І ця система повинна бути однаковою для всіх організацій і регулярно друкуватися в офіційних джерелах. Зразковий перелік складових показників наводиться у табл. 1.

 

Аналіз і планування трудових показників часто використовується для проведення аудиту у сфері трудових відносин.

Аудит може проводитися у трьох основних аспектах:

• організаційно-технологічному,
• соціально-психологічному,
• економічному.

В організаційно-технологічному аспекті аудит являє собою перевірку документації та аналіз показників, що свідчать про легітимність та ефективність діяльності підприємства. У вітчизняній економіці праці аналіз трудових показників на підприємствах завжди розглядався як невід ємний елемент організації праці та трудових відносин. У цій сфері був накопичений певний конструктивний досвід, що може і має бути ефективно використаний. У західній практиці аудит в трудовій сфері зазвичай містить аналіз даних, що відносяться до програм розвитку трудових ресурсів, в тому числі показників плинності кадрів, скарг, прогулів, невиходів на роботу, виробничого травматизму, відношення персоналу до роботи та ступеня задоволення працею.

У соціально-психологічному аспекті аудит в трудовій сфері — це є оцінка соціально-трудових відносин на підприємстві, що поряд з вивченням документації передбачає проведення самостійних опитувань, анкетувань, індивідуальних та колективних бесід, інтерв'ю з працівниками різних рівнів та категорій. Таким чином, працівниками визначається оцінка соціально-трудових відносин на підприємстві, основні чинники трудової мотивації та резерви вдосконалення діяльності фірми з суб'єктивних позицій.

Економічний аспект аудиту в трудовій сфері — це є визначення:

• конкурентоздатності підприємства в трудовій сфері, що оцінюється шляхом порівняння економічних та соціальних показників діяльності підприємства із законодавче встановленими нормами та нормативами або з середніми та найкращими в галузі показниками на аналогічних підприємствах;
• ефективності функціонування служб управління трудовими ресурсами, визначення їх ролі в підвищенні конкурентоздатності підприємства;
• економічної ефективності самого аудиту, порівняння витрат на проведення аудиторської перевірки з її результатами.

Як і фінансові перевірки, аудит в трудовій сфері проводиться періодично, щоб підприємство (фірма) було впевнено у виконанні поставлених завдань. Аналіз та оцінка якогось одного показника або явища окремо від інших не дають очікуваного результату, — необхідний комплексний аналіз, що передбачає вивчення рівня та динаміки будь-якого окремого показника в тісному взаємозв'язку із змінами рівня та динаміки всіх інших.

Найефективнішою є перевірка, що надає повну та достовірну інформацію про результати впровадження програм управління та розвитку персоналу, які розглядаються як внесок у вирішення стратегічних завдань організації. З цією метою використовується інформація, яку надає статистична звітність по праці (див. табл. 2).

 

На основі статистичної інформації, а також аудиту соціально-трудових відносин у колективі бажано проводити експрес-аналіз чинників та показників праці та заробітної плати за схемою:

Література

1. Баланда А. Л. Неформальна зайнятість (методологія І методика дослідження). Автореф. дис. к. е. н. — К., 1999.
2. Бесєдін В. Φ. Прогнозування І розробка програм. Метод, реком. — К., 2000.
3. Богданова Т. І. Організаційно-економічні аспекти формування структурних трудових ресурсів. Автореф. дис. к. е. н. — Хмельницьк, 1998.
4. Економіка праці. Посібник. —Львів, 1999.
5. Журавлев Π. В., Карташов С. А., Маусов Н. К., Одегов Ю. Г. Персонал, словарь понятий и определений. — М.. Экзамен, 1999.
6. Завелъский М. Г. Экономика и социология труда. Курс лекций. — М., 1998.
7. Заяцъ Т. А. Регіональне відтворення робочої сили (методологія І практика регулювання). Автореф. дис. к. е. н. — К., 1997.
8. Казановський А. В., Колот А. М. Соціальне партнерство на ринку праці. — Краматорськ. Нац. центр продуктивності, 1995.
9. Киреев В. И. Международная экономика. — М.. ИНФРА-М, 2000.
10. Колот А. М. Оплата праці на підприємстві, організація та вдосконалення. —К.. Праця, 1997.
11. Лебедев О. Т., Канъковская А. Р., Филиппова Т. Ю. Основы экономики. —СПб.. ИД "МиМ", 1997.
12. Левченко О. Μ. Підвищення якості трудового потенціалу. Автореф. дис. к. е. н. — Кіровоград, 1998.
13. Мандебура В. О. Рівень життя населення та механізми його регулювання. Автореф. дис. д. е. н. — К., 1999.
14. Мікловда В. В. Ринок праці та механізм його функціонування. Автореф. дис. к. е. н. —Львів, 1999.
15. Мокий Μ. С., Скамай Л. Г., Трубочкина М. И. Экономика предприятий. — М.. ИНФРА-М, 2002.
16. Петрова І. Л. Сегментація ринку праці та процес його регулювання. Автореф. дис. д. е. н. — К., 1998.
17. Петюх В. М. Рыночная экономика. — К.. Урожай, 1995.
18. Погорелое Η. Η. Нормирование труда в промышленности. — К.. Основы, 1991.
19. Поляков И. А., Ремизов К. С. Справочник экономиста по труду. — 6-е изд., перераб. и доп. — М.. Экономика, 1998.
20. Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року // Уряд, кур'єр. — 2002. — 28 груд. — № 244.

Дата публикации: 28.04.2011