Податок з доходів фізичних осіб. Реферат

Згідно з чинним законодавством (Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05. 03) громадяни України, іноземні громадяни та особи, що не мають громадянства, які мешкають в України і мають заробіток (дохід), сплачують з нього в бюджет податок

Податок з доходів фізичних осіб — це прямий, загальнодержавний податок, який стягується з доходів (заробітку) громадян за встановленими ставками.

Об'єктом оподаткування податком є сукупний дохід працюючих громадян, які отримують його з різних джерел за місцем основної роботи в Україні й за її межами як у грошовому, так і в натуральному вираженні (в оцінці за ринковими цінами).

Визначається об'єкт оподаткування як нарахована сума заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

До сукупного оподатковуваного доходу включаються доходи, одержані від підприємств, установ і організацій усіх форм власності, доходи за виконання трудових обов'язків, у тому числі за сумісництвом, за виконання робіт за договорами підряду, а також інші доходи, отримані працівником у грошовій і натуральній формі.

До окремих видів сукупного місячного оподатковуваного доходу належать:

доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати і винагороди, нараховані платнику податку згідно з умовами трудового або цивільно-правового договору;
доходи від продажу об'єктів прав інтелектуальної власності;
доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншими особами нематеріальним активом (твором науки, мистецтва, літератури);
сума (вартість) подарунків у межах, що підлягають оподаткуванню;
сума страхових виплат, страхових відшкодувань або викупних сум, отриманих платником податку за договорами довгострокового страхування життя і недержавного пенсійного страхування у межах сум, що підлягають оподаткуванню;
доходи від операцій з майном і від надання його в оренду або суборенду у встановлених розмірах;
дохід у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального чи нематеріального майна, що надані платнику податку в безкоштовне використання;
вартість майна та харчування, безкоштовно отриманого платником податку, крім випадків їх надання як "спеціальні" (спецодяг, спецхарчування);
суми фінансової допомоги, що включають суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаного з процедурою банкрутства;
вартість безкоштовно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми зниження вартості товарів (послуг), які перевищують звичайну ціну, крім тих, що отримані на лікування, поховання;
дохід у вигляді неустойок, штрафів або пені, фактично отриманий платником податку як відшкодування матеріального або нематеріального збитку, крім сум, що спрямовуються на пряме відшкодування збитків, що зазнав платник податку;
дохід у вигляді відсотків, дивідендів і роялті, виграшів, призів, крім тих, що не оподатковуються;
дохід у вигляді вартості успадкованого майна в межах сум, що підлягають оподаткуванню відповідно до встановлених норм;
кошти або майно, отримані платником податку як хабар, вкрадені чи знайдені як скарб, не здані державі, в сумах, підтверджених звинувачувальним висновком суду;
суми нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної допомоги, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами платнику податку у розмірі, що перевищує розмір мінімального прожиткового рівня, встановленого на 1 січня поточного року на працездатну людину;
інші види доходів, що включаються до складу місячного оподатковуваного доходу, передбаченого Законом про податок з доходів фізичних осіб.

До складу сукупного оподатковуваного доходу не включаються:

суми державної адресної допомоги, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій, винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів, Пенсійного фонду України і фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно з діючим законодавством;
суми Державних премій України або державних стипендій України, встановлених законом, суми Нобелівських премій;
сума допомоги, що виплачується жертвам нацистських переслідувань з бюджетів;
сума пенсій, що отримує платник податку з Пенсійного фонду України або бюджету згідно із законом;
сума коштів, отримана платником податку на відрядження або під звіт;
сума доходів, що отримується платником податку від розміщення ним коштів в цінні папери, емітовані Мінфіном України, виграші в державну лотерею;
суми відшкодувань платнику податку розміру збитків, завданих йому Чорнобильською катастрофою, у порядку і розмірах, встановлених законом;
сума внесків на обов'язкове страхування платника податку згідно із законом;
сума збору на державне пенсійне страхування і внесків на загальнообов'язкове державне страхування платника податку, що вносяться за рахунок його роботодавця у розмірах, встановлених законом;
кошти або вартість майна, що поступають платнику податку за рішенням суду внаслідок розділу загальної спільної власності подружжя у зв'язку з розірванням шлюбу або за добровільним рішенням сторін;
аліменти, що виплачуються платнику податку відповідно до рішення суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених за нормами Сімейного кодексу України;
вартість безкоштовного харчування, миючих засобів, робочого одягу, взуття, що отримуються платником податку від роботодавця як "спеціальні";
суми дивідендів, що нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (паїв), емітованих юридичною особою — резидентом, що нараховує ці дивіденди;
кошти або вартість майна (послуг), що надаються платнику податку на поховання;
кошти або вартість майна (послуг), які надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку його роботодавцем за рахунок коштів чистого прибутку;
вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України для платника податку або його дітей віком до 18 років, які видаються йому безкоштовно або зі знижкою профспілковою організацією або за рахунок фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування;
суми стипендій, що виплачуються з бюджету учням, студентам, аспірантам у межах встановлених розмірів;
суми, що отримуються платником податку за здавання крові, інші види донорства і виплачуються із бюджету або бюджетних установ;
вартість житла, що передається з державної або комунальної власності у власність платника податку безкоштовно або зі знижкою згідно із законом;
суми, що отримуються платником податку за здану ним вторинну сировину, за виключенням відходів чорних або кольорових металів;
суми страхових виплат, страхового відшкодування, що отримуються платником податку за договором страхування від страховика — резидента;
суми нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної допомоги, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами платнику податку в розмірі, що не перевищує розмір мінімального прожиткового рівня, встановленого на 1 січня поточного року на працездатну людину;
інші доходи, які не включаються до складу місячного оподатковуваного доходу за іншими підставами, передбаченими Законом про податок з доходів фізичних осіб.

Розрахований за місяць сукупний оподатковуваний дохід, отриманий із різних джерел на території України від одного роботодавця, до його оподаткування зменшується на соціальні пільги, надані відповідним видам платників податку у таких розмірах.

У розмірі однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку за місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, — для всіх платників податку. Однак на перехідний період (з 2004 по 2006 рік) неоподатковувана величина соціальної пільги встановлюється у таких розмірах:

у 2004 р. — у розмірі 30%;
у 2005 р. — у розмірі 50%;
у 2006 р. — у розмірі 80%;
у 2007 р. — у розмірі 100% суми податкової соціальної пільги,
встановленої на рівні однієї мінімальної заробітної плати,
(у розрахунку на місяць) на 1 січня відповідного року.

У розмірі 150% величини однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку за місяць), встановленої законом на 1 січня звітного року, — для таких платників податку:

а) одиноким матерям або одиноким батькам — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
б) особам, які утримують дитину — інваліда І або II групи — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
в) особам, які мають трьох або більше дітей віком до 18 років — у розрахунку на кожну таку дитину;
г) удівцям або удовам;
д) особам, зарахованим законом до І або II категорії осіб, що постраждали від аварії на ЧАЕС;
є) інвалідам І або II групи, у тому числі з дитинства;
є) особам, яким присуджено довічну стипендію як громадянам, які постраждали від переслідувань за правозахисну діяльність.

У розмірі 200% величини однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку за місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, — таким платникам податку:

а) Героям України, Героям Радянського Союзу, Героям соціалістичної праці, повним кавалерам ордену Слави або Трудової Слави;
б) учасникам бойових дій під час Другої світової війни або особам, які на той час працювали в тилу і мають відповідні державні відзнаки;
в) особам, які були в'язнями концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни, або особам, визнаним репресованими чи реабілітованими;
г) особам, які були насильно вивезені з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;
д) особам, які перебували на блокадній території колишнього Ленінграду в період з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 р.

Якщо платник податку має право на кілька пільг з утримання податку зі свого доходу, він має право вибрати одну з них і отримувати її за одним місцем виплати заробітної плати.

Соціальні пільги застосовуються до місячного доходу — заробітної плати платника податку, якщо його розмір не перевищує 1,4 місячного прожиткового мінімуму для працездатної людини, встановленого на 1 січня звітного року.

Дія соціальних пільг починається з дня виникнення права на них у платника податку і закінчується втратою цього права на відповідну пільгу.

Утримання податку з оподатковуваного сукупного місячного доходу працівників (з урахуванням наданих пільг), здійснюється підприємствами всіх форм власності за ставкою 13%, а з 01.01. 07 ця ставка становитиме 15%.

Утримані з доходів громадян суми прибуткового податку підприємства, установи і організації перераховують до бюджету в термін отримання в установах банків коштів на виплату заробітної плати. При виплаті зарплати в натуральній формі або виплаті її готівкою з каси підприємства, утриманий податок перераховується на наступний день після такої виплати.

Утримання податку протягом року виконується юридичними особами із місячних доходів громадян за встановленою ставкою. За результатами роботи кожного звітного податкового періоду, при здійсненні розрахунку за останній місяць застосування соціальної пільги, при здійсненні останнього розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, останній здійснює перерахунок сум доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також сум, наданих податкових соціальних пільг.

Якщо в результаті здійснення перерахунку за випадком закінчення застосування соціальних пільг встановлюється недоплата податку, то ця сума утримується роботодавцем з платника податку за рахунок його будь-якого оподатковуваного доходу за відповідний місяць, а при нестачі сум такого доходу — за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення сум такої недоплати.

Якщо ж в результаті кінцевого розрахунку з платником податку, який закінчує свої трудові відносини з роботодавцем, встановлюється сума недоплати податку, то вона утримується з доходів платника за останній місяць роботи, а якщо ж сума недоплати податку перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов'язання роботодавця — платника податку або утримується з його рахунка.

Якщо в результаті кінцевого розрахунку з платником податку, який закінчує свої трудові відносини з роботодавцем, встановлюється сума переплати податку, що перевищує суму податкового зобов'язання звітного періоду, то ця сума належить відшкодуванню з бюджету у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України усі громадяни, які мають дохід (заробіток) щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларацію про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом (до 1 квітня наступного за звітним року).

Однак згідно з новим Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 р. № 889-IV усі громадяни, які у 2004 р. отримували і надалі отримуватимуть доходи лише через податкових агентів (підприємств, установ, організацій) незалежно від того, за основним місцем роботи чи за сумісництвом, можуть не подавати декларацію про доходи, тому що всі податкові агенти, які нараховують заробітну плату, утримують із неї податки, відповідають і за правильність нарахування податків, і за своєчасність їх сплати.

Разом з тим громадяни, які отримують заробітну плату не через податкових агентів (підприємств, установ, організацій), а з рук працедавця, повинні звітувати про свої заробітки перед податковим органом, тобто зобов'язані надавати річну декларацію про свої доходи.

З працівників, прийнятих на роботу, податок із сукупного доходу за перший місяць роботи, якщо цей дохід перевищує неоподатковуваний мінімум, утримується з виплат за першу половину наступного місяця. Якщо заробіток виплачується один раз на місяць, податок утримується при його виплаті за поточний місяць. У разі виплати заробітку двічі на місяць, за умови утримання податку з заробітку поточного місяця, податок утримується й перераховується в бюджет у встановлений термін.

Суми податку, не утримані або утримані не повністю з працівників, стягуються підприємствами, установами й організаціями та фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності до повної сплати заборгованості.

Не утримані або утримані не повністю суми прибуткового податку з працівників, що звільнилися, сплачуються підприємствами, установами й організаціями та фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності за рахунок власних коштів.

Стягнення заборгованості прибуткового податку з працівників здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Відповідальність за правильність утримання і своєчасне перерахування до бюджету прибуткового податку несуть підприємства, установи, організації, а також фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності.

Так, за несвоєчасну сплату до бюджету утриманого з доходів громадян прибуткового податку, а також неповне його утримання або неутримання відповідно до чинного законодавства платники податку сплачують пеню в розмірі 120% облікової ставки Національного банку України від суми недоїмки за кожний день прострочення сплати платежу.

У разі виявлення приховування (заниження) сум оподатковуваного доходу громадян із винуватців утримується сума додатково нарахованого податку з заниженого доходу та штраф у розмірі 200% суми донарахованого податку. За такі ж самі порушення, допущені вдруге протягом року з дня останньої перевірки, стягується штраф у п'ятикратному розмірі від додатково нарахованої суми податку.

За несвоєчасне подання або неподання податковим органам декларацій, перерахунків за доходами чи включення до них перекручених даних винуватці сплачують штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Література

Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента. — М.: Финансы и статистика, 1997.
Белолипецкий В. Г. Финансы фирмы. — М., 1998.
Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. — К.: Ника-Центр, Эльга, 1999.
Бородина О. И. Финансы предприятий. — М.: ЮНИТИ, 1995.
Брігхем Е. Ф. Основи фінансового менеджменту. — К., 1997.
Василик О. Д. Теорія фінансів: Підручник. — К., 2000.
Ковалева А. М. Финансы в управлении предприятием. — М.: Финансы и статистика, 1995.
Коробов М. Я. Фінанси промислового підприємства. — К.: Либідь, 1995.
Павлова Л. Н. Финансы предприятия. — М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998.
Податкова система України / За ред. В. М. Федосова. — К.: Либідь, 1994.
Суторміна В. М., Федосов В. М., Рязанова Н. С. Фінанси зарубіжних корпорацій. — К.: Либідь, 1993.
Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посіб. -К.:Вид-воКНЕУ, 2003.
Філімоненков О. С Фінанси підприємств: Навч. посіб. — К: МАУП, 2003.
Финансы /Под ред. А. М. Ковалевой. — М.: Финансы и статистика, 1996.
Фінансова діяльність підприємств: Підручник / О. М. Бандурка та ін. — К.:Либідь, 2002.
Фінанси підприємств: Підручник / За ред. А. М. Поддєрьогіна. — К: Вид-во КНЕУ, 2002.

Дата публикации: 24.04.2011