Розвиток культури після ІІ світової війни

Друга половина XX ст. стала новим етапом розвитку світової культури, який почався після другої світової війни і характеризується новими рисами, що виникли внаслідок змін у суспільстві

Історично склалося, що зі змінами у суспільстві відбуваються значні зміни в культурі. Повоєнна культура характеризується новими рисами:

трансформація суспільства на Заході була пов'язана з НТР, яка розгорнулась у 50—60-х pp. і триває донині. Починаючи із Заходу, нові тенденції в культурі, житті людей поширилися на весь світ. НТР стала однією з причин перетворення індустріального суспільства у постіндустріальне.
на розвиток культури впливає індустріалізація. Індустріалізація, що дала людству досконалі технічні засоби й новітні технології, створила нові умови для тиражування й передавання культурної інформації про концерти, фестивалі, конкурси, експозиції. Зникла визначальна різниця між тим, де перебуває глядач, а де — витвір мистецтва. Споживачем "культурної продукції" є все суспільство.
відбувається інформатизація культури, тобто надання духовному виробництву інформативного характеру. Розвиваються комп'ютерні мережі, найяскравішим втіленням яких є Інтернет, що сприяє виникненню "інформаційного суспільства".
поряд з інформатизацією культури відбувається її технізація — залежність від рівня й характеру машинних технічних засобів як передавання культурної інформації, так і її виробництва. Тепер комп'ютер може створювати витвори мистецтва.
в нашому небезпечному світі люди чимраз частіше доходять висновку, що весь світ єдиний. Внаслідок цього в культурі формується нова тенденція — космізація, тобто розуміння загальної (космічної) єдності людини і навколишнього природного середовища. Саме в цій сфері налагоджуються взаємини між країнами Сходу і Заходу. А космізація культури, своєю чергою, привела до екологізації культури, спрямованої на охорону навколишнього середовища. У 70-х pp. виник масовий рух за охорону природи — "зелені", було сформовано міжнародний рух "Грін-піс" ("Зелений світ"). Космізація та екологізація сприяють поширенню гуманістичних аспектів у культурі.
взаємопроникнення культур різних регіонів. Зараз у науці й суспільній свідомості поширюється усвідомлення глобалізації соціальних і культурних процесів у сучасному світі, що сприяє активному діалогу культур Заходу і Сходу, пошукові точок дотику, взаємодії й трансформації культур. Так, скажімо, кращі характерні риси західної культури — дух демократії та громадянського суспільства, динамізм, орієнтація на новизну, ствердження гідності й поваги до людської особистості, ідеали волі, рівності, толерантності, — запозичають передові країни Азії та Африки. На західне суспільство навзаєм позитивно впливають духовно-моральні системи східних країн, які орієнтуються на високі духовні основи в людській особистості й критично ставляться до всього плотського, приземленого.
поряд із тенденціями інтернаціоналізації у світовому культурному процесі відбувається бурхливий розквіт національних культур, особливо в умовах здобуття незалежності державами "третього світу". Це зробило світову культуру кінця XX ст. надзвичайно різноманітною.
у другій половині XX ст. провідну роль починають відігравати масова культура і поп-культура, які, на відміну від елітарної, орієнтуються не на реалістичні образи, а створюють світ міфічних героїв (Супермен, Бетмен, Міккі Маус і т. д.).
у багатьох галузях мистецтва в повоєнні роки з'явилися нові течії та стилі, наприклад, в архітектурі — споруди з бетону і скла. У кінематографі широко використовується комп'ютерна графіка, з'являються нові напрями в музиці: рок-музика, поп-музика, рок-опера — поєднання класичного й сучасного стилів і т. д.
в повоєнний час було створено авторитетні міжнародні організації, які клопочуться проблемами культури у світовому масштабі. Зокрема, ЮНЕСКО чимало зробила для збереження культурної спадщини минулого, сприяє розвиткові національних культур, особливо країн Сходу й Латинської Америки, приділяє велику увагу питанням міжнародного наукового й культурного співробітництва.

У другій половині XX ст. людство зробило величезний крок в оволодінні таємницями природи та їхньому практичному застосуванні. Відкриття і мирне використання атомної енергії, освоєння космосу, поява нових технологій змінили організацію та управління виробництвом.

Корінний переворот у продуктивних силах суспільства, коли наука перетворилася на безпосередню продуктивну силу, дістав назву науково-технічної революції (НТР). Початком НТР вважають 50-ті pp., коли стали до ладу перші атомні електростанції, було запущено перший супутник Землі, розпочалося використання у промисловості електронно-обчислювальних машин. Характерні риси НТР: універсальність (охоплює всі галузі) і пришвидшення науково-технічних перетворень (скорочує час між відкриттям і впровадженням).

Розгортання НТР привело до активізації соціально-економічних процесів у світі. Наука, що раніше виступала лише як джерело нових технічних ідей, перетворилася на безпосередню виробничу силу. Виробництво ставило завдання перед наукою, а наука пропонувала нові технології виробництву. Якщо на першому етапі НТР тільки робилися перші кроки в цьому напрямі, то на другому етапі, у 60-ті pp., масовою стала автоматизація виробництва: широко використовувалися роботи, автоматизовані системи управління виробництвом.

Від початку 80-х pp. настав третій етап НТР. Автоматизація та роботизація виробництва досягли такого рівня, що робітник дедалі більше відходив від процесу виготовлення продукції та здійснював лише регулювання і контроль виробничого процесу.

У всіх сферах життя людей відбуваються перетворення. Основними енергоносіями в різний час були вугілля, нафта, газ. Проте їхні запаси не безмежні, тому вчені працюють над використанням інших видів енергії, зокрема ядерної. Ведуться пошуки шляхів широкого застосування енергії води, сонця.

У природі є величезна кількість ресурсів, але далеко не завжди можливо знайти матеріали, що повністю задовольняли б вимоги людей. Тому завдяки досягненням науки з'явилися синтетичні замінники, які широко використовуються в побуті й на виробництві. Величезні можливості має сучасна медицина, особливо після відкриття антибіотиків і створення діагностичних апаратів.

Винайдення комп'ютера вважають одним із найбільших досягнень людства і прирівнюють до відкриття вогню й колеса. Мікроелектроніка відкриває величезні можливості для інтелектуалізації праці представників величезної більшості професій. Слідом за мікроелектронікою починають стрімко розвиватися біотехнологія, а також технологія створення матеріалів із заздалегідь заданими властивостями.

Удосконалюються системи транспорту і зв'язку. Невід'ємною частиною життя більшості жителів Землі стало телебачення. Супутники зв'язку зробили засоби масової інформації глобальними. Значна частина людей у розвинених країнах уже не уявляє свого життя без Інтернету — світової системи інформації. З цього випливає, що наукова і технічна революція принципово змінила обличчя суспільства, уможливила дедалі більше задоволення потреб усіх його членів.

Дата публикации: 05.10.2010