У рефераті розглянуто основні типи і класи тварин. Детально охарактеризовано кожний з них
I тип — найпростіші (30 тис. видів) — мікроскопічні одноклітинні тварини. Всі життєві функції у них виконують окремі частини клітини — органоїди, або органели.
До типу входить 4 основних класи:
II тип — губки (5 тис. видів). Це майже виключно морські, найпримітивніші багатоклітинні двошарові тварини. У процесі зародкового розвитку в них утворюється лише два зародкові листки, або шари (екто та ентодерма), з яких і розвиваються всі органи двошарових тварин. У типі 3 класи: вапнякові, скляні та звичайні губки.
ІІІ тип — кишковопорожнинні (9 тис. видів) — також примітивні двошарові, переважно морські тварини з радіальною (променевою) симетрією. Стінки тіла оточують порожнину тіла. У зовнішньому шарі — ектодермі розташовані кропив'яні клітини з капсулою, виповненою отрутою, і спірально закрученою ниткою, що при подразненні клітини викидається назовні, несучи на собі отруту.
В ектодермі є також нервові клітини, які, сполучаючись відростками, утворюють примітивну нервову систему. У типі 3 класи: гідроїдні (2700 видів), сцифоїдні (2 тис. видів) — переважно крупні вільноплаваючі медузи з драглистим дзвоноподібним тілом; корали (6100 видів) — одиночні (актинії) та колоніальні коралові поліпи з добре розвиненим, переважно вапняковим скелетом.
IV тип — плоскі черви (6 тис. видів) — примітивні двобічносиметричні тришарові тварини, в яких крім зовнішнього і внутрішнього в процесі історичного розвитку виник третій зародковий шар, з якого розвивається складна м'язова система. Вони мають плоске, іноді почленоване тіло, значну частину якого складає шкірно-мускульний мішок з епітелію 1 і системи м'язів.
У них є органи травлення, виділення, розмноження, нервова система. У типі 3 головних класи: війчасті черви, або турбелярії — 1500 видів вільноживучих морських і прісноводних червів; присисні, або трематоди. (З тис. видів) — паразити з непочленованим листовидної форми тілом, представник — печінковий сисун (фасціола); стьожкові черви, або це сто д и (1500 видів) — паразити з почленованим тілом, до яких належать бичачий і свинячий солітери, широкий стьожківець та ін.
V тип — круглі черви (близько 10 тис. видів) — широко розповсюджені на всій земній кулі. Серед кількох класів найбільший і найважливіший — нематоди (10 тис. видів), до якого належать усім відомі гельмінти: аскариди, гостриці, волосоголовці, трихіни тощо та багато вільноживучих форм (морських, прісноводних, ґрунтових) і рослинних паразитів. Деякі спеціалісти вважають, що кількість видів нематодів досягає мільйона.
VI тип — кільчасті черви, або кільчаки (близько 7 тис. видів) — порівняно більш високоорганізовані, переважно вільноживучі, водяні або ґрунтові тварини. В типі є 3 головних класи. Малощетинкові (2400 видів) — переважно ґрунтові, з слабо відокремленою головою і невеликою кількістю щетинок на кільцях.
Типові представники — різні дощові черви. Багатощетинкові (4000 видів) — морські донні черви з добре відокремленою головою і з лопастями на члениках, які несуть велику кількість щетинок. Представником цього класу є нереїси — цінний корм для риб.
П’явки (300 видів) — безщетинкові, за рідким винятком прісноводні, напівпаразитичні і хижі кільчасті черви. Від стародавніх багатощетиннових кільчастих червів походять молюски і членистоногі.
VII тип — молюски (108 тис. видів) — другий за кількістю видів. У них м'яке несегментоване тіло, найчастіше вкрите вапняковою черепашкою, вистеленою складкою шкіри — мантією, яка виділяє речовини, що утворює черепашку. Органом руху є мускулиста нога.
Головні класи:
VIII тип — членистоногі — найбільш процвітаюча група у всьому тваринному світі. За різноманітністю, чисельністю та поширенням перевершують усіх інших тварин, що свідчить про прогресивні риси їхньої організації.
Головні класи:
IX тип — голкошкірі (6 тис. видів) — виключно морські тварини з вториннорадіальною симетрією (їх предки мали двобічну симетрію). Зовні їхнє тіло вкрите вапняковим скелетом (у морських їжаків — вапняковими голками). Всі вони або малорухливі або сидячі (морські лілії) донні тварини. Тип обіймає 5 класів: морські їжаки; морські зірки; офіури, або змієхвостки; к р и н о ї д е ї, або морські лілії; голотурії.
X тип — хордові (40 тис. видів) — найвище організований тип тварин, який включає 4 підтипи: первинно-хордові, або півхордові; личинкохордові, або покривники; безчерепні; хребетні, або черепні.
Підтип хребетних найчисельніший і найрізноманітніший за кількістю видів. Він включає 6 класів: круглороті, риби, земноводяні, плазуни, птахи, ссавці.
Круглороті (понад 40 видів) - — найпримітивніші хребетні, в яких відсутні справжні щелепи. Представники: міноги і міксини.
Риби (20 тис. видів) — найчисельніший клас хребетних — поділяють на 2 групи: хрящові (акули, скати і суцільноголові, або химерові) та кісткові (кістково-хрящові, або осетрові, двоякодихаючі, кистепері, променепері). Останній підклас найбільший за кількістю видів, він містить такі головні ряди: оселедцеподібні, коропоподібні, вугроподібні, щукоподібні, колючопері, тріскоподібні, камбалові та багато інших.
Земноводні, або амфібії (2400 видів) поєднують в собі ознаки водяних і наземних хребетних. Для розмноження їм потрібна вода (там розвивається ікра, личинки дихають зябрами). Клас поділяється на 3 ряди: безногі, хвостаті і безхвостi.
Плазуни, або рептилії (6 тис. видів) — справжні наземні хребетні, найпримітивніші з них. Усі сучасні плазуни входять до трьох підкласів: черепахи (210 видів), лускаті (майже 5500 видів), до яких належить ряд лускатих (хамелеони, ящірки і змії) та ряд дзьобоголових, представлений лише одним видом — гатерією; крокодили (21 вид).
Птахи (8600 видів). Усі види сучасних птахів об'єднують в 3 надряди: плаваючих, або пінгвінів; бігаючих, або безкільових (страуси, казуари, ківі); літаючих, або к і л ь о в и х, до якого належать такі головні ряди: гагари, норці, веслоногі (пелікани і баклани), трубконосі (альбатроси, буревісники), голінасті, фламінго, гусеподібні (гуси, лебеді, качки), денні хижаки, курині, журавлині, пастушкові, кулики, мартини, чистуни, голуби, папуги, зозулі, сови, довгокрилі, дятлові, горобині та ін.
Ссавці, або звірі (до 4 200 видів) поділяються на З підкласи: першозвірі з одним рядом — яйцекладних, до якого належать качконіс і єхидни; нижчі звірі (в матці дитяче місце розвинене слабо) з одним рядом сумчастих; вищі звірі, або п л а ц е н т н і що об'єднують 95% видів усього класу. Головні ряди: комахоїдні, рукокрилі, гризуни, хижі, китоподібні, ластоногі, хоботні, парнокопитні, мозоленогі (верблюди, лами та ін.), непарнокопитні, примати.
Крім вищеназваних у природну систему входять ще й інші типи (сучасна зоологія налічує понад 20 типів). Деякі з них малочисельні і не мають практичного значення, але становлять значний науковий інтерес. їх вивчення і встановлення місця у природній системі дає можливість одержати цілісну картину еволюції тваринного світу.
Природна система обіймає також викопні форми. Іноді кількість систематичних одиниць викопних тварин перевищує кількість одиниць, які об'єднують сучасних пісірин. Так, з 17 рядів відомих плазунів до 13 входять кільки викопні.
Серед них морські рибоподібної форми іхтіозаври, літаючі ящери, або птерозаври, дивовижні ящери, або динозаври, до яких належать велетенські ПО — 14 м завдовжки) хижі тиранозаври і тарбозаври (ящери-розбійники), напівводяні рослиноїдні гіганти — бронтозаври, диплодоки і брахіозаври, що мали довжину в 25 — 30 м і масу в ЗО — 50 т, та багато ін.
Чимало викопних тварин становлять ніби проміжні форми між тваринами різних класів, підкласів, рядів. Так, наприклад, у класі птахів є підклас ящерохвостих, або першоптахів, до якого належать викопні тварини-археоптерикси. У них поряд з ознаками птахів (наявність крил, пір'яного покрову та ін.) було багато типових ознак плазунів: довгий хвіст, непневматичні кістки, зуби на щелепах, відсутність кіля і дзьоба та ін.
У підкласі віялохвостих птахів крім 3 надрядів сучасних птахів є ще надряд зубастих — викопних, але вже типових птахів, хоч на щелепах вони мали чисельні зуби і мозок був порівняно невеликий.
Дата публикации: 22.11.2011