Національний банк України: регулювання вексельного обігу. Реферат

У рефераті подано відомості про місце національного банку України в регулюванні вексельного обігу

Важливою умовою запобігання негативних явищ у області грошового обігу є постійне регулювання умов та порядку непрямого банківського кредитування з боку центральних банків.

Регулюючі функції Національного банку виконуються таким чином:

По-перше, обмеженням представлення вексельних суд у вигляді кредитів під комерційні та фінансові векселя чи рівнозначні їм боргові зобов’язання, що виникли в результаті вже здійсненної товарної чи грошової угоди.
По-друге, введенням повсякденного чи відбіркового контролю з боку банківських установ другого рівня за обов’язковим товарним забезпеченням комерційних векселів.
По-третє, представленням жорстких гарантій, що з боку комерційних банків будуть ліквідовані усі форми економічних взаємовідносин, виконавцями фіктивних вексельних угод.

Національним банком ретельно регулюються умови обліку та переобліку комерційних векселів, передбачаються деякі вимоги до їх якості, тобто здійснюється так звана якісна дисконтна політика.

У більшості розвинених країн центральні банки переобліковують лише першокласні комерційні векселя - виставлені на основі реально здійснених угод купівлі-продажу і по яким відповідають як мінімум три особи, яких знають у банку як безперечно грошово- та кредитоспроможних. Але строк векселя, що залишається після його купівлі банком, не повинен бути більше трьох місяців.

З іншого боку, центральні банки встановлюють для комерційних банків лімітування контингенту переобліку векселів, здійснюючи так звану кількісну переоблікову політику. Коли центральному банку необхідно стимулювати, наприклад експорт, то у першу чергу право на переоблік отримують експортні векселя. У деяких країнах, наприклад у Японії, здійснюють різноманітні облікові ставки, для комерційних та зовнішньоторгових векселів та для державних платіжних паперів. Якщо необхідно "загальмувати" підвищення курсу векселів, скажімо, у будівництві, то центральний банк забороняє облік векселів підприємств цієї галузі. Аналогічна заборона може бути покладена і на операції з векселями неперспективних галузей.

Межі ліміту по обліку векселів для деяких банківських операцій були встановлені після другої світової війни у Франції, ФРН, та деяких інших країнах. У Японії за понадлімітний переоблік векселів з банків стягується штраф.

Національний банк рахує, що у даних умовах переоблік має бути мінімальним. Розрив у обігу між сферою виробництва та бюджету, з одного боку, та споживання - з другого, відсутність у країні гарно розробленого вексельного права та кредитних історій векселедавців не дають змоги Національному банку приймати на себе кінцевий ризик по вексельних угодах, так як у кінцевому рахунку погіршення якості його активів загрожує надійності грошовій системі країни.

Для вирішення цієї проблеми необхідна сумісна робота з формування бази даних о векселедавцях, особливо о фактах неповертання виданих банками великих кредитів. Поки що вона не створена, практика отримання забезпечених кредитів себе оправдує.

Література

Закон України "Про цінні папери та фондову біржу" 19.06. 91 р.
Лист НБУ ї 22001/85 від 25.02. 93 р. "Про порядок проведення банками операцій з векселями".
Постанова КМУ і НБУ ї528 від 10.091992 р. "Про застосування векселів у господарському обороті України"
Лист НБУ ї15010/48 від 22.02. 95 р.
Едронова В. Н. Регулирование и учет операций с векселями –М., 1996 г., 125 с.
Калина А. В. Рынок ценных бумаг –К., 1997 г., 214 с.
Лысенков Ю. М. Операции банков с векселями –К., 1995 г., 149 с.
Лысенков Ю. М. Переводной и простой вексель: практика применения –К., 1998 г., 355 с.
Макеев А. В. Вексельное право –М., 1997 г., 143 с.
Мороз Ю. Н. Вексельное дело –К., 1996 г., 471 с.
Онищенко В. О. Основи банківської справи –К., 199, 164 с.
Семенова Е. В. Операции с ценными бумагами –М., 1997, 325 с.
Хабарова П. П. Операции с векселями –М., 1995, 220 с.
Фельдман А. А. Вексельное обращение –М., 1995, 351 с.

Дата публикации: 22.05.2011