Цінні папери: поняття та види, документальне оформлення придбання. Реферат

Поняття і види цінних паперів. Документальне оформлення придбання цінних паперів

Цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його випустила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

У відповідності зі статтею 3, Глави 1, розділу 1 Закону України від 18.06. 91 р. № 1201-XII до цінних паперів відносяться:

• акції;
• облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик;
• облігації місцевих позик;
• облігації підприємств;
• казначейські зобов'язання;
• ощадні сертифікати;
• інвестиційні сертифікати;
• векселі;
• приватизаційні папери;
• заставні;
• іпотечні цінні папери (іпотечні сертифікати та іпотечні облігації);
• сертифікати фонду операцій з нерухомістю.

Із прийняттям Закону "Про цінні папери і фондову біржу " ніяких змін у зазначеному переліку цінних паперів не відбулося. У зв'язку із цією обставиною всі цінні папери, які не наведені в даному переліку й з якими інвестор може зштовхнутися на українському фондовому ринку, такими визнані бути не можуть. Однак на практиці як цінні папери цілком успішно обертались всілякі сертифікати, свідоцтва про депонування, свідоцтва про внесення паю, ф'ючерси, купчі, квитки й т. д.

Цінний папір підтверджує факт надання капіталу інвестора емітенту і надає право власникові на одержання певного доходу. Залежно від форми надання капіталу і способу виплати доходу цінні папери діляться на боргові й часткові. Боргові цінні папери звичайно мають фіксовану процентну ставку і є зобов'язанням виплатити капітальну суму боргу на певну дату в майбутньому. Часткові цінні папери, або акції, вказують на безпосередню частку власника в реальній власності й забезпечують одержання дивіденду необмежений час. Інші види цінних паперів є похідні від акцій і боргових зобов'язань.

Акції засвідчують право власника на частку у власних коштах Акціонерного Товариства. Емісія акцій - спосіб створення акціонерного товариства, викупу державного підприємства, збільшення статутного капіталу компанії.

Боргові зобов'язання підтверджують відносини позики між інвестором (кредитором) і особою, що випустила документ (боржником). До боргових зобов'язань відносяться:

• облігації,
• державні позики,
• депозитні й ощадні сертифікати банків,
• векселі.

Емітент облігацій й інших боргових зобов'язань повинен у певний строк виплатити й позичку й відсотки, які залишаються незмінними або варіюються незначно. Відсотки виплачуються рівними порціями протягом усього строку позики (по облігаціях) або одноразово при погашенні паперу (сертифіката).

Похідні цінні папери закріплюють право їхнього власника на покупку або продаж акцій і боргових зобов'язань. Це опціони й ф'ючерсні контракти.

Опціон - цінний папір, що підтверджує право власника на покупку або продаж певного базисного активу за фіксованою ціною через якийсь час.

Фінансовий ф'ючерс - контракт на покупку або продаж певного базисного активу в майбутньому за фіксованою ціною. На відміну від опціону ф'ючерсний контракт не право, як опціон, а зобов'язання: від опціонної покупки або продажу можна відмовитися, контракт розірвати не можна.

Процес поміщення грошей в акції, облігації, інші цінні папери, а також участі на паях в інших підприємствах називаються фінансовим вкладенням, або інвестицією. В активах підприємства виділяють короткострокові (до року) і довгострокові (строком більше року) фінансові вкладення. Особи, що вкладають кошти в зазначені активи, - інвестори, а особи, що випускають цінні папери, - емітенти.

Документальне оформлення придбання цінних паперів

Підставою для прийняття цінних паперів до бухгалтерського обліку є:

• по документарних цінних паперах - договір на придбання цінного папера, акт прийому-передачі цінного папера; "документарною" формою цінного паперу є сертифікат цінного паперу, що містить реквізити відповідного виду цінних паперів, дані про кількість цінних паперів та засвідчує сукупність прав, наданих цими цінними паперами, а "бездокументарною" формою цінного паперу є здійснений зберігачем обліковий запис на "рахунку у цінних паперах". Слід звернути увагу на те, що з правової точки зору відкриття рахунків не зберігачами (в тому числі спеціальних "рахунків у цінних паперах" депозитаріями) призводять до того, що цінних папір не існує у "бездокументарній" формі, а оформлення тимчасових свідоцтв, виписок з реєстру власників іменних цінних паперів, письмових зобов'язань замість сертифікатів цінних паперів призводить до відсутності цінного папера у "документарній" формі.
• по бездокументарних цінних паперах - виписка з рахунку; На практиці у "бездокументарній" формі існують виключно емісійні цінні папери, тобто цінні папери, які розміщуються "випусками" – сукупностями цінних паперів одного емітента певного виду та однієї номінальної вартості, що забезпечують їх власникам однаковий обсяг прав і можливість мати однакові умови розміщення на фондовому ринку. При цьому такий "випуск цінних паперів" (як сукупність цінних паперів) підлягає реєстрації в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.
• при придбанні права вимоги - договір, акт поступки права вимоги, інші документи.

Всі цінні папери, що зберігаються в організації (облігації державної ощадної позики, облігації внутрішньої валютної позики, векселі, акції, облігації), повинні бути описані в Книзі обліку цінних паперів, що виглядає в такий спосіб:

Найменування емітента	Номінальна ціна цінного паперу	Покупна вартість	Номер, серія	Загальна кількість	Дата покупки	Дата продажу

 

Книга обліку цінних паперів повинна бути зброшурована, скріплена печаткою організації й підписами керівника й головного бухгалтера, сторінки пронумеровані.

Виправлення в Книгу обліку цінних паперів можуть вноситися лише з дозволу керівника і головного бухгалтера із вказівкою дати внесення виправлень.

У випадку ведення Книги обліку цінних паперів за допомогою обчислювальної техніки результатна інформація може формуватися у вигляді вихідного документа на інформаційних носіях. Роздруківка інформації з таких носіїв здійснюється в міру необхідності або вимозі органів, що здійснюють контроль відповідно до законодавства України, суду і прокуратури, але не рідше одного разу в рік.

Відповідно до Закону України від 16.07. 99 г. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність України" відповідальність за організацію зберігання Книги обліку цінних паперів несе керівник організації.

Підприємства й організації можуть здійснювати свої фінансові вкладення в наступні основні активи:

• державні цінні папери;
• акції й облігації;
• векселі;
• права вимоги та інші похідні цінні папери й вкладення.

Література

1. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський фінансовий облік. 4-те вид., доп. і перероб. — Житомир: ПП "Рута", 2002. — 687с.
2. Лишиленко О. В. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студ. вищих навч. закл — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 528с.
3. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник для студ. екон. спец. вищ. навч. закл — 6. вид. — К.: Видавництво А. С. К., 2003. — 784с.
4. Чебанова Н. В. Бухгалтерський фінансовий облік: Посібник. — К.: Видавничий центр "Академія", 2004. — 672с.
5. Губа Є. Облік цінних паперів. // Дебет Кредит. 30.05. 2005 № 22.
6. Банківське право. Підручник. – Харків, 2002.
7. Постанова КМУ та НБУ від10. 09.1992 р. №528 "про правила виготовлення та використання вексельних бланків".
8. Захарин В. А. "Все о векселе". - М., 1998.
9. Малюк В. М. "Вексель в Україні". - К., 1997 р.
10. Хабарина В. М. "Операції з векселями". - 1995 р.
11. Цінні папери. Підручник. – К., 2002.
12. Закон Украины "Об обращении векселей в Украине" от 05.04. 2001 г. № 2374-III (с изменениями и дополнениями, внесенными Законом Украины от 25.12. 2002 г. № 364-IV).

Дата публикации: 11.03.2011