https://ru.osvita.ua/vnz/reports/accountant/16910/

Органи ДПС України: функціональна структура. Реферат

Функціональна структура органу ДПС України – це сукупність різних видів, напрямів діяльності, що обумовлені його метою та завданням, а також сукупність функцій підрозділів, які його складають, і функціональних обов’язків їх працівників

Функціональна структура кожної системи визначається, формулюється і нормативно закріплюється так званими управлінськими регламентами, тобто положеннями, інструкціями, переліками функціональних обов’язків тощо.

Конкретний зміст функцій системи управління залежить від її цільового призначення та специфіки діяльності.

Головна мета діяльності органів ДПС України полягає у забезпеченні контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів, а також неподаткових платежів, установлених законодавством.

Ця стратегічна мета деталізується низкою нормативних актів до такого рівня, при якому кожна конкретно визначена мета виступає як завдання безпосередньої управлінської діяльності:

Мета управління і завдання, які необхідно виконати для їх досягнення, визначають функції органів ДПС України.

Функція – це науково обґрунтований та логічно завершений набір процедур, видів діяльності, спрямований на досягнення мети, виконання завдання та отримання чітко визначеного кінцевого результату.

Процедура – це логічно завершений набір операцій, які виконуються у визначеній технологією послідовності.

Відповідно до завдань, поставлених перед ДПС України, Законом України "Про державну податкову службу в Україні" регламентуються функції органів ДПС України.

Державна податкова адміністрація України здійснює такі функції (ст. 8 Закону):

Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції, передбачені статтею 8 даного Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору. У разі, коли зазначені органи державної податкової служби безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції.

Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції виконують такі функції (ст. 10 Закону):

Податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань (ст. 21 Закону):

Функції органів ДПС України як систем управління можна поділити на основні, ресурсні та управлінські.

До основних належать функції, заради яких створена система – ДПС України. Вони пов’язані зі ст. 8 Закону "Про державну податкову службу в Україні" і реалізуються галузевими структурними підрозділами органів ДПС України, для яких виконання цих функцій становить головний зміст їх роботи (наприклад, управління (відділи) оподаткування фізичних осіб, прямих та непрямих податків, місцевих, ресурсних, рентних і неподаткових платежів, валютно-фінансового контролю, примусового стягнення податків, податкового аудиту, апеляцій, правового забезпечення тощо).

Ресурсні функції – це функції, за допомогою яких створюються належні умови для реалізації основних функцій: забезпечувальні, допоміжні, дещо другорядні. Це функції кадрового, інформаційного, документального, фінансового, матеріально-господарського, технічного, медичного забезпечення тощо, які виконуються підрозділами кадрів, інформаційними бюро, секретаріатами, канцеляріями, бухгалтеріями, фінансово-економічними та господарськими службами тощо.

Ресурсні функції мають внутрішній характер (добір, розстановка, навчання та виховання кадрів, діловодство, фінансове забезпечення, матеріально-технічне постачання, медичне обслуговування тощо).

Основні та ресурсні функції тісно пов’язані між собою, тому діяльність ДПС України не може бути успішною без їх комплексного виконання.

Управлінські функції – це загальні функції управління, тобто аналіз, прогнозування, планування, організація, регулювання та контроль. Дані функції виконуються як структурними підрозділами ДПА України, АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя, так і посадовими особами цих структур у межах компетенції, визначеної законодавством: Законом України "Про державну податкову службу в Україні", Положенням про ДПА України, ДПА АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Необхідно мати на увазі, що рядом нормативно-правових актів для означення функцій системи управління використовується термін "функції-завдання", а відповідно завдань визначаються функції конкретних органів (ст. 2 вище згаданого Закону "Завдання" та ст. 8 "Функції ДПА", ст. 9 "Функції ДПА в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі.", ст. 10 "Функції податкових інспекції у районах, містах без районного поділу").

З метою вдосконалення діяльності органів державної податкової служби, їх структурних підрозділів та чіткого розмежування функціональних повноважень між ними ДПА України розроблений та затверджений деталізований перелік функцій та процедур. Відповідно до нього на орган державної податкової служби України може покладатися виконання більше ніж 70 функцій.

Перелік функцій, які може здійснювати орган державної податкової служби України

№з/п Найменування функцій:

Кожна із зазначених функцій передбачає чітко визначений перелік процедур. Так, наприклад, функція 2 "Керівництво структурним підрозділом" містить такий їх перелік:

2.1. організація роботи структурного підрозділу;

2.2. підготовка пропозицій та (або) прийняття рішень:

2.3. підготовка проектів документів, що мають юридичне значення;

2.4. подання пропозицій щодо вжиття заходів до порушників виконавської, трудової дисципліни;

2.5. прийом платників податків;

2.6. прийом громадян;

2.7. надання пропозицій щодо присвоєння спеціальних звань відповідно до займаної посади працівникам структурного підрозділу;

2.8. проведення нарад;

2.9. взаємодія з керівниками інших структурних підрозділів;

2.10. затвердження посадових інструкцій працівників структурних підрозділів;

2.11. надання пропозицій щодо морального та матеріального заохочення працівників;

2.12. контроль за використанням робочого часу працівниками;

2.13. контроль за станом збереження державної таємниці;

2.14. участь у нарадах, які проводять:

2.15. надання практичної допомоги органам державної податкової служби;

2.16. участь у роботі Колегії;

2.17. складання плану роботи структурного підрозділу;

2.18. організація роботи структурного підрозділу щодо виконання окремих доручень керівництва, рішень і доручень державних органів вищого рівня, запитів і звернень народних депутатів України, центральних органів виконавчої влади, органів державної податкової служби, платників податків, а також наказів і розпоряджень ДПА України, рішень Колегії ДПА України, протокольних доручень щотижневих виробничих нарад та планів роботи;

2.19. розгляд скарг на дії працівників структурного підрозділу;

2.20. оцінка результатів роботи структурного підрозділу;

2.21. забезпечення дотримання працівниками структурного підрозділу:

Для розмежування повноважень головних управлінь, управлінь, відділів, унеможливлення дублювання згадані функції та процедури нормативно закріплені за структурними підрозділами. Зазначене надає можливість створення нормативно-правової бази для організації управління органами державної податкової служби на функціональній основі (функціональна організація), що є однією зі складових модернізації державної податкової служби.

Крім того, для забезпечення чіткого механізму виконання функцій та процедур в податковій службі приймається регламент роботи Державної податкової адміністрації України, який встановлює розпорядок роботи її працівників, порядок проведення засідань Колегії ДПА України, визначає процедуру планування контрольної діяльності, функції з питань кадрової роботи, діловодства, розгляду звернень громадян, зв’язків із засобами масової інформації тощо. Нині діє Регламент, затверджений наказом ДПА України від 10.10. 2000 № 542. Відповідні регламенти приймають і податкові органи інших рівнів управління.

Таким чином, функціональна організація дозволяє:

Література

  1. Конституція України. – К., 1996.
  2. Закон України "Про державну податкову службу України" // Відомості Верховної Ради (із змінами та доповненнями, внесеними Законами України від 7 липня 1992 р. № 2555-ХІІ, 11 липня 1995 р. № 297/95-ВР, 16 травня 1996 р. № 203/96-ВР, 5 лютого 1998 р. № 83/98-ВР). – 1991. – № 6. – С. 37.
  3. Закон України "Про державну службу" // Відомості Верховної Ради (із змінами згідно із Законами № 282-95-ВР від 11.07. 95 та № 358-95-ВР від 05.10. 95). – 1993. – № 52. – С. 490.
  4. Закон України "Про систему оподаткування" // Урядовий кур’єр. – 1997. – 20 березня.
  5. Закон України "Про банкрутство" // Відомості Верховної Ради (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 30.06. 99). – 1992. – № 31.
  6. Указ Президента України "Про затвердження Програми кадрового забезпечення державної служби та Програми роботи з керівниками державних підприємств, установ і організацій" від 10.10. 95 № 1035/95.
  7. Аверьянов В. Б. Функции и организационная структура органов государственного управления. – К.: Наукова думка, 1979.
  8. Азаров М. Я., Кольга В. Д., Онищенко В. А. Все про податки. – К.: "Експерт-Про", 2000.
  9. Андрушків Б. М., Кузьмін О. Е. Основи менеджменту. – Львів: Світ, 1995.
  10. Асмус В. Ф. Платон. – М., 1969.
  11. Атаев Л. А. Научная организация управленческого труда. – М., 1980.
  12. Афанасьев В. Г. Общество: системность, познание и управление. – М., 1981.
  13. Бачило М. Л. Функции органов управления. – М., 1984.
  14. Бизюкова Н. В. Кадры. Подбор и оценка. – М., 1984.
  15. Білоус В. Т. Управління податковою службою в Україні. – Автореф. дис… к. держ. упр. – К., 1998. – 22 с.
  16. Вицин С. Е. Определение и обоснование целей в социальном управлении. – М.: Акад. МВД СССР, 1977.
  17. Вицин С. Е. Методология системного подхода к исследованию и решению социальных проблем. – М., 1978.
  18. Венделин А. Г. Подготовка и принятие управленческих решений: Методологический аспект. – М.: Экономика, 1977.
  19. Гега П. Т. Правовий режим оподаткування в Україні. – К.: Юрінком, 1997.
  20. Голиков В. И. Теория принятия управленческих решений. – К., 1976.
  21. Государственная служба / Под. ред. А. В. Оболонского. – М.: Дело, 1999.
  22. Дерягин И. Я. Право и управление. – М., 1981.
  23. Дубенко С. Д. Державна служба і державні службовці в Україні. – К.: Видавничий дім "Ін Юре", 1999.
  24. Евланов Л. Т. Теория и практика принятия решений. – М.: Экономика, 1984.
  25. Жиголов В. Т., Шимановська Л. М. Основи менеджменту і управлінської діяльності. – К., 1994.
  26. Завадський Й. С. Менеджмент. – К., 1998.
  27. Завгородний В. П. Налоги и налоговый контроль в Украине. – К.: "А. С. К", 2000.
  28. Иванцевич Дж., Лобанов А. А. Человеческие ресурсы управления. – М.: Дело, 1993.
  29. Киллен К. Вопросы управления: Пер. с анг. – М.: Экономика, 1981.
  30. Коваль Л. Адміністративне право України. – К.: Основи, 1994.


Дата публикации: 08.03.2011