Ревізори: права, обов’язки та відповідальність. Реферат

Ревізор – це посадова особа, що уповноважена відповідним органом управління (органом державної контрольно-ревізійної служби) виконувати контрольні функції щодо проведення ревізії (перевірки) фінансово-господарської діяльності підприємства незалежно від форми власності

Відповідно до Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" працівники цієї служби (ревізори) при проведенні ревізії (перевірок) та за їх наслідками мають такі права:

• ревізувати і перевіряти грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси та інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);
• безперешкодного доступу на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення для їх обстеження та з’ясування питань, пов’язаних з ревізією. Припиняти на розрахункових та інших рахунках у банках, інших фінансово-кредитних установах операції у випадках, коли керівництво об’єкта, на якому необхідно провести ревізію чи перевірку, перешкоджає працівнику державної контрольно-ревізійної служби виконувати свої обов’язки;
• залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок з оплатою за рахунок спеціально передбачених на ці потреби коштів;
• вимагати від керівників об’єктів, що ревізуються та перевіряються, проведення інвентаризацій основних фондів, матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків, за необхідності опечатувати каси та касові приміщення, склади, комори, архіви, а при виявленні підробок, інших зловживань – вилучати необхідні документи на строк до закінчення ревізії або перевірки, залишаючи у справі акт вилучення та копії або реєстри вилучених документів;
• одержувати від Національного банку України та його установ, комерційних банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції й залишки коштів на рахунках об’єктів, що ревізується або перевіряються, а від інших підприємств і організацій, у тому числі недержавних форм власності – довідки і копії документів про операції та розрахунки з установами, організаціями, підприємствами, що ревізуються або перевіряються;
• одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб письмові пояснення з питань, які виникають у ході ревізій і перевірок;
• ставити перед керівниками та іншими службовими особами об’єктів, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень, вилучати до бюджету та державних цільових фондів додатково нараховані ревізіями платежі разом із фіксованими санкціями, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отриманні підприємствами, установами, організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;
• стягувати у дохід держави кошти, які без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства одержані міністерствами, іншими органами виконавчої влади, державними комітетами, держаними фондами, підприємствами, установами й організаціями за незаконними угодами;
• накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підприємств, установ і організацій адміністративні стягнення. Від імені державної контрольно-ревізійної служби в Україні розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право начальник Головного контрольно-ревізійного управління України та його заступники, начальники контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники;
• якщо за наслідками ревізії (перевірки) порушено кримінальну справу, то до посадових осіб адміністративні стягнення не застосовуються. У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного порушення, може бути накладено адміністративне стягнення не пізніше ніж через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття. Фінансові санкції до юридичних осіб застосовуються відповідно до чинного законодавства.

Володіючи такими широкими правами, ревізори не мають адміністративних прав, права давати під час ревізії обов’язкові розпорядження працівникам підприємств, що ревізуються. Але можуть у процесі ревізії звертати увагу керівників підприємств, що перевіряються, на необхідність усунення виявлених порушень нормативно-законодавчих актів та відшкодування заподіяних збитків.

Під час виникнення службових ситуацій ревізор зобов’язаний:

• знати діюче законодавство, постанови уряду, накази і розпорядження відповідних органів, інструктивні та інші нормативно-довідкові матеріали, які мають відношення до діяльності підприємства, що ревізуються, та суворо ними керуватись у своїй практичній контрольно-ревізійної роботі;
• володіти методикою організації і проведення ревізії на підприємстві;
• об’єктивно висвітлювати виявлені ревізією (перевіркою) факти порушень і зловживань із зазначенням винних осіб, розміру заподіяного матеріального збитку і причин виявлених порушень і зловживань;
• при встановленні фактів нестач і крадіжок, порушення діючих законодавчих актів, які потребують термінових заходів щодо притягнення винних осіб до відповідальності, за погодженням із керівником ревізуючого органу зобов’язаний негайно доводити це до відома керівника підприємства, що ревізується. Якщо за допущені порушення законності несе відповідальність і керівник підприємства, що перевіряється, то за поданням ревізора ревізуючий орган оформляє і передає матеріали слідчим органам;
• брати участь у розробці заходів щодо усунення виявлених у процесі ревізії недоліків і порушень у роботі підприємства, що перевіряється;
• доповідати керівництву підприємства, що ревізується, про результати ревізії;
• перевіряти повноту і своєчасність виконання пропозицій за результатами попередньої ревізії.

Ревізор у встановленому порядку несе відповідальність за своєчасність та недоброякісне проведення ревізії, об’єктивність висвітлення її результатів та передчасне розголошення матеріалів ревізії.

Література

1. Атанасян Г.А., Голубятников С.П. Судебная бухгалтерия: Учебник. – М.: Юрид. лит., 1989. – 352 с.
2. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю: Підручник. – К.: Вища школа, 1994.
3. Белуха Н.Т. Контроль и ревизия в отраслях народного хозяйства. – М.: Финансы и статистика, 1992.
4. Белуха Н.Т. Ревизия и контроль в торговле. – М.: Экономика, 1998.
5. Бутинець Ф.Ф. Контроль і ревізія. – Житомир, 2000.
6. Вітвіцька М.О. Контроль і ревізія. – К., 1999.

Дата публикации: 18.02.2011