Высшее образование: общественное мнение

З 2 по 12 грудня 2016 року Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва разом із фірмою «Юкрейніан соціолоджі сервіс» провів загальнонаціональне соціологічне опитування «Освіта в Україні» з проблем стану освіти, корупції в освіті та ставлення громадян до ЗНО. Пропонуємо ознайомитися з результатами досліджень з приводу важливих соціальних питань.

Всього було опитано 1808 респондентів за квотною загальнонаціональною вибіркою населення, яка за статтю, віком, типом поселення та областями репрезентує населення України (18 років і старше). Опитування проводилось у всіх областях України та місті Києві, окрім окупованих територій Донбасу та анексованого Криму й м. Севастополя.

Максимальна випадкова похибка опитування (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,5% з вірогідністю 0,954.

Для порівняння наводяться результати опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у співпраці з фірмою «Юкрейніан соціолоджі сервіс» у жовтні 2013 р., грудні 2014 р. та 2015 р.

Ставлення населення до системи вищої освіти в України

Проблеми вдосконалення освіти – і вищої, і середньої – у суспільстві розцінюються як важливі (як такі ці проблеми розглядають трохи менше 3/4 населення), причому більше чверті населення відносить їх до першочергових. Натомість, ще близько чверті опитаних вважають ці питання другорядними. Водночас якість і середньої, і вищої освіти оцінюється більшістю населення на середньому рівні (приблизно на рівні 3-х балів за 5-бальною шкалою, де 1 – дуже низький рівень, а 5 – дуже високий).
Основні позитиви вищої освіти населення вбачає у тому, що вона дає добрі професійні та світоглядні знання (з цим згодні 45% та 51% опитаних відповідно, а не згодні – 32% та 27% респондентів). Втім, переважають негативи: лише 26% населення згодні з твердженням, що вища освіта в Україні дає можливості знайти хорошу роботу (не згодні – 56%), так само 26% вважають, що вища освіта дає усім рівні можливості навчатися безплатно (не згодні з цим 58%). Неоднозначний розподіл у громадській думці щодо того, чи дає змогу вища освіта реалізуватися найбільш здібним і талановитим людям (із цим твердженням згодні 43%, а не згодні 37%).
Навчання за кордоном. Трохи більше чверті (27%) населення хотіли би повчитися за кордоном (у 2015 р. таких було 39%) та лише третина опитаних хотіли би відправити на навчання закордон своїх дітей (у 2015 р. таких було 45%). Примітно, що кількість тих, хто не хотів би відправляти дітей на закордонне навчання (33%), переважає кількість тих, хто хотів би, але не має такої можливості (28%).
Вартість навчання в українських вишах переважна більшість населення стабільно вважає зависокою (65% у 2016 р. та 64% у 2015 та 2014 рр.).
Щодо кількості ВНЗ, то більше третини (36%) населення України вважає, що вищих навчальних закладів в Україні надто багато, тоді як у 2015 та 2014 роках таку думку поділяла приблизно половина всього населення – 47% та 51% відповідно. Поряд із цим зменшилась частка тих, хто вважає, що кількість вищих навчальних закладів має регулюватись потребами ринку праці (42%, у 2015 р. так думав 51%).
Рівно половина населення підтримує на сьогодні пропозицію щодо повернення технікумів та коледжів до системи середньої спеціальної освіти – 50%, тоді як рік тому ця підтримка була дещо меншою – 46%, а позаминулого, навпаки, істотно вищою – 61%.
Переконлива більшість населення (71%) вважає, що заочну форму навчання у ВНЗ потрібно зберегти, тоді як у 2015 р. цю думку поділяли 67% опитаних, а у 2014 р. – 73%.
Близько третини (35%) всього працездатного населення відчуває потребу (різною мірою) у курсах підвищення кваліфікації. При цьому 2015 року таких було 43%, а 2014 р. – 51%.
Серед найбільш серйозних проблем української вищої освіти приблизно третина респондентів цього року відзначили: корумпованість викладацького складу ВНЗ (37%, тоді як у 2015 р.– 50%), невизнання дипломів українських ВНЗ в інших країнах світу (34% проти 47% у 2015 р.), невідповідність викладання вимогам ринку праці (32% так само як і минулого року) та слабку матеріально-технічну база вишів (32%, у 2015 р. – 27%).
Першочерговими кроками для покращення якості вищої освіти, на думку населення, мають бути: боротьба з усіма проявами корупції і нечесності у ВНЗ (хабарі, списування курсових та дипломів тощо) – 44% (у 2015 р. – 59%), стимулювання наукової діяльності у вишах (39% проти 32% у 2015 р.), підвищення оплати праці викладачів – 37% (у 2015 р. – 38%), налагодження співпраці з кращими світовими університетами – 35% та більше пов’язування викладання з потребами майбутньої професії – 33% (у 2015 р. – 37%).

Ставлення населення до вступу до ВНЗ за результатами зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО)

Населення стабільно підтримує систему вступу до ВНЗ через зовнішнє незалежне оцінювання. Про це свідчать відповіді щонайменше 57% опитаних цього року (у 2015 р. підтримка становила 52%), тоді як не підтримують таку систему 22% (у 2015 р. – 25%).
Більшість населення переважно позитивно оцінює вплив ЗНО на деякі аспекти освітнього процесу та соціального життя загалом. Так, наприклад, абсолютна більшість опитаних висловлює згоду з тим, що: ЗНО ставить усіх у рівні умови (згодні з цим – 63%, не згодні – 22%), ЗНО стимулює учнів не сподіватися на чиюсь допомогу, а вчитись (згодні з цим 63%, не згодні – 20%), ЗНО дало змогу обдарованим дітям вступити до будь-якого ВНЗ, навіть найпрестижнішого (згодні з цим 59%, не згодні – 21%), ЗНО дає змогу ВНЗ обирати кращих студентів (згодні – 55%, не згодні – 25%), впровадження ЗНО стало кроком до справедливості у держави (51%, не згодні – 26%). Разом з тим відносна більшість опитаних вважають також, що ЗНО зменшило рівень корупції при вступі до ВНЗ (згодні – 48%, не згодні – 29%).
Найвищий рівень корупції, на думку населення, існує при оцінці знань на вступних іспитах до ВНЗ (51%), далі йдуть: вступні іспити у магістратуру чи на рівень спеціаліста у ВНЗ (44%) та випускні іспити державної підсумкової атестації у школі (37%). Найменш корумпованим респонденти вважають саме вступ до ВНЗ за результатами ЗНО (25%), тоді як минулого року цей відсоток був значно вищим (34%).
Щодо наявних проблем із реалізацією ЗНО, то найчастіше опитані висловлювали сумніви у чесності дотримання закладених процедур тестування (36%, у 2015 р. – 40%). Якщо розглядати можливі варіанти вдосконалення системи вступу до вишів за результатами ЗНО, то опитані найчастіше відзначали необхідність краще готувати учнів у школах до складання тестів (43%, тоді як у 2015 р. – 40%).
Залучення репетиторів для підготовки до складання ЗНО стає дедалі більш поширеним явищем: у 2016 році лише 15% особисто не користувались послугами репетиторів для підготовки до ЗНО та не мали дітей та дітей родичів, знайомих, які б звертались по відповідні послуги до репетиторів (у 2015 р. таких було 26%).
Ті, хто був безпосередньо причетний 2016 року до вступу у ВНЗ, переважно залишились задоволені проведенням тестування: 69% проти 15% незадоволених (натомість, у 2015 р. задоволених було тільки 52% проти 23% незадоволених). При цьому цього року більшість опитаних висловили задоволеність усіма етапами та складовими вступного процесу. Поінформованістю про правила вступу цього року задоволені 63%, не задоволені – 21% (у 2015 р. були задоволені 49%, не задоволені – 27%); етапом подачі заяв та документів задоволені 64%, не задоволені – 20% (у 2015 р. були задоволені 55%, не задоволені – 27%); етапом оприлюднення списків, рекомендованих до зарахування задоволені 63%, не задоволені – 19% (у 2015 р. були задоволені 36%, не задоволені 30%); етапом зарахування за контрактом задоволені 61%, не задоволені – 14% (у 2015 р. були задоволені 44%, не задоволені – 24%); етапом зарахування на державну форму навчання задоволені 50%, не задоволені – 29% (у 2015 р., натомість, задоволених було 33% супроти 39% незадоволених); поінформованістю про кількість бюджетних місць задоволені 50%, не задоволені – 32% (у 2015 р. були задоволені та незадоволені однаковою мірою 39%).
Відносна більшість опитаних задоволені тими нововведеннями, які були впроваджені у систему ЗНО 2016 року. Введення порогу «склав/не склав» (задоволені 40%, не задоволені – 23%), проведення державної підсумкової атестації в школі у формі тестування (задоволені 49%, не задоволені – 19%), реєстрація для проходження ЗНО тільки в електронній формі (задоволені 45%, не задоволені – 22%), запровадження принципу пріоритетності заяв на вступ до визначених ВНЗ на визначені напрями/спеціальності (задоволені 44%, не задоволені – 20%).
Так само, як і минулого року, лише 10% населення згодні із тим, щоб документи для вступу до ВНЗ подавались винятково через Інтернет. Разом із тим більшість (49%) вважає, що слід поєднати дистанційну і особисту подачу документів, а рівно третина (33%) переконана в тому, що найзручніше подавати вступні документи особисто.
У суспільстві лише незначною мірою переважає схвальне ставлення (40%) до скасування з 2016 р. вступу за цільовими направленнями: 23% опитаних певні, що процедура отримання таких направлень містила корупційну складову, і ще 17% вважають, що пільг під час вступу має бути якомога менше. Водночас 37% населення сприймають скасування цільового вступу негативно, оскільки, на їхню думку, треба збільшувати можливості цільового вступу для деяких груп населення (13%) і потрібні фахівці з вищою освітою в сільській місцевості (24%).
Протягом останнього року загалом зменшилась підтримка населенням надання пільг при вступі до ВНЗ окремим категоріям випускників. Так, на думку опитаних у 2016 році, на пільги можуть претендувати передовсім випускники з категорії сиріт – 57% (у 2015 р. – 64%), дітей загиблих під час військових дій на Донбасі – 33% (у 2015 р. – 37%), дітей з обмеженими фізичними можливостями – 29% (у 2015 р. – 38%) та дітей з найбідніших сімей – 26% (у 2015 р. – 36%).

Ставлення населення до звинувачення Генеральною прокуратурою окремих колишніх працівників Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО)

Більшість населення (69%) нічого не знає про звинувачення Генеральною прокуратурою окремих колишніх працівників Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), і ще близько чверті респондентів (28%) щось про це чули. При цьому так само абсолютна більшість опитаних (72%) не змогли визначитись, в чому конкретно полягають звинувачення прокуратури щодо колишніх співробітників УЦОЯО. 15% опитаних вважають, що ці звинувачення можуть свідчити про неспроможність всієї системи ЗНО та її корумпованість, ще 13% розглядають це лише як декілька прикрих випадків, які не дискредитують систему в цілому, а 6% певні, що це – помста влади і намагання повернутись до колишньої корупційної практики вступу до вишів за результатами іспитів. Натомість, дві третини населення (66%) не мають однозначної думки щодо того, чи підривають звинувачення прокуратури довіру до системи зовнішнього незалежного оцінювання.

Подготовлено по материалам Фонда «Демократичні ініціативи» имени Илька Кучерива

РЕЗУЛЬТАТы опроса

По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 15.03.2017