Порушення виховної функції - головний чинник дитячого неблагополуччя

Оскільки підлітки привносять зразки світогляду та стереотипи взаємовідносин із батьківської родини на навколишній світ, то у них формується гіперболізоване переконання, що суспільству взагалі властива подвійна мораль

На основі розробленої типології встановлено, що для соціальної і психолого-педагогічної ситуації розвитку особистості підлітка із проблемної сім'ї характерними є:

• дисфункція батьківської родини, дисгармонія в системі "батьки-підліток", непередбачуваність вчинків членів сім'ї;
• емоційна напруженість у взаєминах між членами родини, постійне незадоволення моральних і духовних потреб підлітків, батьки зосереджуються на власних інтересах, нехтуючи потребами підлітка;
• подвійна мораль як характерна ознака особистісного розвитку підлітка, спричинена внаслідок приховування подій та стосунків, що відбуваються в сім'ї.

Оскільки підлітки привносять зразки світогляду та стереотипи взаємовідносин із батьківської родини на навколишній світ, то у них формується гіперболізоване переконання, що суспільству взагалі властива подвійна мораль, а вижити в ньому можна, коригуючи свою поведінку відповідно до законів подвійної моралі:

• нещирість взаємин у проблемних сім'ях зумовлює те, що підлітки не диференціюють власне ставлення до людей, їм усі взаємостосунки здаються "подвійними", тобто відбувається моральна деформація й деградація особистісного розвитку дитини;
• хаотичність взаємин у сім'ї відображається через поведінку підлітка, зокрема невиконання своїх обов'язків;
• альтернативне виховання та неконгруентність спілкування спричиняють неусвідомлення підлітками меж дозволеного;
• заборони і неможливість розказати про характер взаємин у родині зумовлює порушення емоційно-вольової сфери особистості підлітка, відпрацьовує звичку гальмувати прояв почуттів, приховувати їх, внаслідок чого виникають психофізіологічні розлади;
• відсутність високих почуттів між членами сім'ї, дефіцит уваги батьків, перманентна конфліктність спричиняє відторгнення підлітками "Я"-образу, виникнення внутрішньо-особистісних конфліктів.

Отже, характерними ознаками проблемної сім'ї є матеріальні нестатки, аморальна та асоціальна поведінка дорослих і дітей, бездоглядність, викривлені моральні та духовні цінності, важка психолого-педагогічна атмосфера, споживацька психологія дорослих, емоційне відторгнення дитини, її фізичне і моральне пригнічення, сімейне насилля тощо.

Класифікація проблемних сімей також можна провести:

• за кількістю батьків у родині - повна, неповна, опікунська, прийомна, сім'я усиновлювачів;
• за кількістю дітей - малодітна, багатодітна;
• за матеріальним станом - малозабезпечена, середнє забезпечена, добре забезпечена;
• за наявністю проблем у батьків - сім'ї алкоголіків, наркоманів, криміногенні та соціально дезадаптовані.

Особливо слід відмітити педагогічно неспроможні сім'ї, оскільки їх проблеми проявляються, як правило, коли дитина вступає у підлітковий період.

По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 07.11.2005