Розвиток творчих здібностей учнів на уроках і в позаурочний час

За останні роки інтерес до проблеми творчості значно зріс, а в умовах закладів нового типу він є особливо актуальним.

Третій рік я працюю над проблемною темою: «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках і в позаурочний час». І це дало мені змогу побачити наскільки талановиті мої учні, зрозуміти, наскільки велике їхнє бажання розвивати свої здібності, наскільки безмежні їхні можливості. Тому метою своєї роботи бачу: шляхом дослідження інтелектуальних та творчих особистісних якостей гімназистів домогтися диференціації, впливу на розвиток кожної дитини з урахуванням її інтересів, мотивів, системи цінностей; стимулювати розвиток здібностей кожної особистості.

Учитель - творець гармонійно поєднує ремесло і творчість: нестандартність роботи, артистизм, поетичність мови, талант у спілкуванні з дітьми.

Урок літератури повинен викликати колективне художнє переживання і обмін естетичними емоціями, дати імпульс внутрішній роботі думки учнів, підготувати до діалогу з письменником. Як досягнути цього?

Формування творчої людини засобами художньої літератури насамперед передбачає:

• систематичне розв'язання на уроці та в позаурочний час різноманітних творчих завдань;
• урахування вікових особливостей учнів;
• залучення до роботи на уроці всіх учнів;
• відштовхування в постановці творчих проблем від тексту;
• використання різних засобів, підходів до учня;
• проблемний підхід до вивчення творів.

Найважливішим засобом розвитку особистості, її життєвої  компетентності, на мій погляд, є діяльність: навчити і виховати можна лише в дії. Урок літератури є співтворчість вчителя й учня, діяльність яких ґрунтується на взаємодії й діалозі, що забезпечує найбільшу сприйнятливість і відкритість до впливу один на одного. Тому я вважаю, справжня суть роботи з розвитку творчої особистості учня полягає в організації життя дитини, де однією з важливих функцій є стимулювання позитивної мотивації кожного учня в процесі організації різних видів діяльності.

До методів і способів стимулювання творчої активності можна віднести такі:

• створення сприятливої атмосфери спілкування (безоцінкові судження);
• збагачення педагогічного середовища новими враженнями та судженнями;
• забезпечення привабливого творчого характеру діяльності;
• чітке визначення мети і кінцевих результатів роботи, способів її оцінювання;
• спонукання до генерування оригінальних ідей;
• залучення учнів у процес планування мети і поточних завдань творчого об'єднання;
• повага, довіра, визнання й подяка за досягнуті результати;
• надання права самостійно приймати рішення;
• практична спрямованість навчання;
• моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблем тощо.

Виходячи з цього твердження, моделлю такої роботи має стати: «Творчість. Лідерство. Компетентність. Успіх».

Творчість - це спосіб самовираження, саморегуляції людини, світобачення як засіб пізнання світу через творче сприйняття і практичне перетворення діяльності. Тому все більшого значення набуває розвиток таких властивостей особистості, які дають можливість творчо використати здобуті знання.

Творчість як процес має певні етапи:

1) Підготовчий період. Створення проблемної ситуації, постановка проблеми, її аналіз;

2) Процес вирішення проблеми;

3) Період творчого процесу - інсайт (осяяння) - результат активності підсвідомих сил.

Узагальнюючі етапи творчої діяльності:

• вивчення проблемної ситуації та усвідомлення проблеми;
• формулювання гіпотези;
• доведення гіпотези.

Вдосконалюючи технологію навчального дослідження, на уроках використовуємо створений нами дослідницький цикл, який включає такі етапи: накопичення фактів, висунення гіпотези, перевірка істинності, побудова теорії, вихід в практику. Така форма організації навчального процесу ставить учнів в умови, близькі до умов наукової роботи, що найкраще сприяє розвитку творчих здібностей.

Щоб стимулювати творчу активність школярів, я використовую такі методи і прийоми як розвиток творчого інтересу, використання цікавих аналогій, створення ситуацій емоційного переживання, метод відкриття, створення ситуації вибору, самостійна дослідницька робота. А також різні види творчо-розвивальних технологій:

• технологія особистісного відкриття знань, умінь і навичок (учень - суб'єкт навчання, в результаті «відкриття» засвоюються знання, вміння);
• технологія навчального дослідження;
• проектна технологія (передбачає розв'язання учнем або групою учнів будь-якої проблеми, виконання творчих проектів, що потребує використання різних методів, засобів навчання, а з іншого боку - інтегрування знань, умінь різних наук);
• технологія «мозкового штурму»;
• технологія виконання евристичних завдань;
• технологія розв'язування дослідницьких проблем.

Творча діяльність, як правило, «починається із проблеми або запитання, із подиву, здивування, із суперечності». Усвідомлення суперечностей викликає проблемні ситуації, у результаті яких формується проблема. Тому одним із найбільш частіше використовуваних мною підходів, для створення творчого завдання, є створення парадоксальної ситуації. Парадоксальність ситуації формується шляхом спеціального провокування, яке викликають суперечності. Така властивість творчого завдання отримала назву «латентність». (Під латентністю розуміють: суперечності між змістом завдання та наявним в учня досвідом вирішення, наявними знаннями; багатоплановість вирішення). На уроках літератури такі суперечності можуть виникнути між первісним суб'єктивним враженням і об'єктивним змістом твору; суперечності, що притаманні самому конфліктові твору; в оцінюванні твору різними письменниками, критиками тощо.

У такий спосіб проблемне викладання включає такі фрагменти діяльності учнів і вчителя, як організація проблемної ситуації і формування проблем, індивідуальне або групове рішення проблем учнями, перевірка отриманих рішень, а також систематизація, закріплення і застосування знову придбаних знань у теоретичній і практичній діяльності.

В умовах функціонування такої системи різні види навчальної діяльності реалізуються на уроках відповідних типів, які дають учням змогу брати активну участь у навчальному процесі, виробляти вміння самостійно набувати знання, узагальнювати, порівнювати, робити висновки, застосовувати знання в нестандартних ситуаціях.

Нестандартний урок заставляє учнів активно переживати, включатися в роботу, співпрацювати з учителем, тобто проявляти якості, необхідні для творчої діяльності.

У наш час люди все більше усвідомлюють, що саме творчість є найважливішою складовою творчого успіху. І здатність творити можна розвинути. Тому, на своїх уроках, я постійно підтримую творчість. Так на уроках у 5 класі використовую такі прийоми та форми роботи: уроки - рольові ігри, літературні екскурсії, уроки - КВК, уроки - театралізації; інтерактивні методики (захист проекту групою чи поодинці, де учням можна запропонувати різні завдання: створення кросвордів, ребусів, літературних задач за змістом твору, оформлення книжечки чи газети із власними віршами або творами, що вивчаються, інсценізації). На уроках узагальнення проводимо парад літературних героїв.

Широко застосовуються і такі види нестандартного уроку, як мандрівка, знайомство, усний журнал, застереження. Декілька прикладів з досвіду.

Урок-мандрівку доцільно проводити в середніх класах. Особлива атмосфера загадковості, бажання зрозуміти вчинки героя панує на уроках-подорожах до країни ліліпутів (6 кл.), на острів скарбів (6 кл.). Цікавим, дієвим та результативним буде й урок-подорож на острів Відчаю (Д. Дефо «Робінзон Крузо»), на якому діти об'єднуються в групи-екіпажі, в кожному з яких повинні бути обрані «капітан», «екскурсовод», «художник», «літописець», «кравець», «кухар», що отримують відповідні індивідуальні, диференційовані, особистісно зорієнтовані завдання. В 6 класі продовжую використання ігрових технологій, доповнивши навчання творчими завданнями проблемного характеру, наприклад: «Що є головним секретом розвитку людства?» (під час вивчення роману Д. Дефо «Робінзон Крузо»).

Щодо організації роботи в старших класах, то ігрові технології можна замінити діяльністю літературно - дослідницьких груп, уроками - конференціями, семінарами, програмами, дискусіями чи диспутами з розв'язанням проблемних задач. Фіналом може стати урок - захист власних проектів. Надзвичайно цікаві творчі конференції, на яких учні доповідають про свої дослідження.

Уроки-диспути як активізація мислення учнів, виховання культури спілкування. Головна мета уроку-диспуту - розв'язання складних морально-філософських питань. На початку уроку кожен учень отримує пам'ятку для учасника диспуту.

Пам'ятка учасника диспуту.

1. Виступай тоді, коли маєш , що сказати.

2. Говори, що думаєш, думай, що говориш.

3. Чітко й лаконічно висловлюй власну думку.

4. Поважай опонента, не перекручуй його думок і слів.

5. Май мужність визнати свою поразку у словесному двобої, якщо доведена хибність твого твердження.

6. Аргументуй свою думку точними фактами й цитатами з твору.

7. Пам'ятай, що наш диспут - літературний, намагайся осягнути позицію автора.

З метою досягнення атмосфери співробітництва, відкритості, взаємоповаги, наголошую, що кожен учень має право висловити власну думку, навіть якщо вона не збігається з думками інших. У таких уроках пізнання істини беруть участь усі учні. Початок розмови повинен бути обов'язково емоційним, налаштовувати на небайдуже обговорення питань, запалювати вогник до полеміки.

Так під час уроку-диспуту в 9 кл. за трагедією Гете «Фауст», учням пропонується для обговорення такі питання:

• Які проблеми порушуються у творі?
• Як зображуються людина і людство у трагедії?
• Яким постає світ?
• Що, на думку автора, є рушійною силою у світі?

Під час полеміки виникають нові запитання: 

1. Що є людина на землі: «божественне створіння», яке прагне істини, чи тварина із тварин?
2. Чому для Гете такою важливою була проблема людини?

Такі хвилини живого, безпосереднього спілкування з дітьми особливо цінні, бо саме тоді відкривається їхній багатий внутрішній світ, пробуджується особисте «я», бажання творити.

Як засвідчує моя практика, ефективність диспуту визначається такими умовами:

• тема повинна бути цікавою для учнів;
• у класі треба створити атмосферу відкритого, сповненого довіри діалогу, без нав'язування власних думок, інакше учні орієнтуватимуться не на власні міркування, а на повторення учительських «правильних тверджень».

За таких умов диспут:

• активізує мислення учнів;
• сприяє розвитку їх усного мовлення;
• формує навички культури спілкування;
• учить творити;
• допомагає глибше осмислити художньо-естетичний зміст твору;
• викликає інтерес до літератури.

Урок-програма.

Модель программы воспитания гражданина.

• Имей сердце, имей душу, - и будешь человек во всякое время. (Без души просвещеннейшая умница - жалкая тварь. Невежда без души зверь).
• Истинное почтение необходимо заслужить (гораздо честнее быть без вины обойдену, нежели без заслуг пожаловану).
• Всегда будь доволен собой, ежели случится выручить добычу из рук порока.
• Наличные деньги - не наличные достоинства. Золотой болван - всё болван.
• Почтения достоин только тот, кто в чинах не по деньгам, а в знати не по чинам.
• Нельзя не любить правил добродетели: они способ к счастью.
• Дурное расположение людей, недостойных почтения, не должно быть огорчительно.
• Прямую цену уму даёт благонравие.
• Разве тот счастлив, кто счастлив один?
• Совесть всегда остерегает прежде, как судья наказывает.
• Степень знатности расчитываю я по числу дел, которые господин сделал для отечества.
• Всякий найдёт в себе довольно сил, чтоб быть добродетельну!

Метод проектів - один з проблемно-пошукових методів, який доцільно застосувати в 7-11 кл. Завдяки цьому методу учень активно включається в спільну діяльність, відчуваючи себе рівноправним учасником діалогу, а вчитель допомагає і пояснює, оцінює. Наведу декілька прикладів застосування методу проектів на уроках зарубіжної літератури.

Тема уроку: О.С.Пушкін «Пісня про віщого Олега»

«Я - режисер»

Інструкція. Ви знімаєте фільм за мотивами «Пісні...». Вам, як режисеру, треба підібрати акторів для фільму. Напишіть, з якими зовнішніми даними (зріст, статура, обличчя) ви б узяли акторів на ці ролі. Під час проб, які б костюми запропонували».

Додатково:

1). Якщо ви швидко впорались із завдання, опишіть місцевість, яку б ви обрали для зйомок фільму.

2). Можливо, ви зможете ввести у твір нових героїв?

«Я - лінгвіст»

Інструкція. Напишіть визначення пропонованих слів, користуючись тлумачним словником. Аркуші з поясненнями слів прикріпіть до дошки.

«Я - поет»

Інструкція. Напишіть віршований (2-4 рядки) відгук на «Пісню...». Використайте опорні слова: Олег - войовник, князь, чарівник, старець, броня, товариш, гадюка тощо. Якщо у вас виникли труднощі, не зневіряйтесь, напишіть у прозовій формі, хто з героїв уособлює владу, хто - мудрість. Чому?

«Я - художник»

Інструкція. Намалюйте ілюстрації до будь-яких цитат з твору. (Учні не просто малюють ілюстрації до твору, а створюють діафільм, озвучуючи його).

Тема уроку: Оскар Уайльд «Портрет Доріана Грея»

1. «Я і слово» (розкрити зміст слів: «краса», «мораль», «естетизм», «гедонізм»).

2. «Я і думка» (пояснити життєві позиції лорда Генрі, Безіла Голуорда, Д. Грея).

3. «Я і портрет» (відобразити зміни портрету, створити універсальний портрет Д. Грея).

4. «Я і Д. Грей» (дати поради Д. Грею).

В кінці уроку діти дають відповідь на проблемне питання: «Чому пошук краси не приніс щастя Д. Грею?»

Отже, якщо вчитель творчо підійде до організації роботи, чітко складе інструкції, створить творчу атмосферу, ситуацію успіху - то результатом стане краще розуміння художнього твору, його аналіз, побудова власних інтерпретацій, розвиток творчих здібностей.

Роботу з розвитку творчих здібностей учнів продовжую і в позакласних заходах.

Накопивши деякий досвід роботи з розвитку творчих здібностей учнів, можу дати деякі поради вчителям, які тільки-но починають цю роботу.

Поради вчителям. Основні вимоги до уроку з розвитку творчих здібностей учнів:

• використання різноманітних форм та методів організації навчальної діяльності для актуалізації суб'єктивного досвіду учнів;
• створення атмосфери, що сприяє зацікавленості кожного учня в роботі класу;
• стимулювання учнів до розмірковування, використання різних способів виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь;
• використання в процесі роботи дидактичного матеріалу, що дозволяє учню обирати найбільш прийнятні для нього вид і форму навчального матеріалу;
• оцінювання діяльності учня не тільки за кінцевим результатом, але й за процесом його досягнення;
• заохочення намагання учня знаходити власні способи виконання завдань, аналізувати способи роботи інших учнів у процесі уроку;
• створення таких педагогічних ситуацій спілкування на уроці, які дозволяють кожному учню проявляти ініціативу;
• створення атмосфери, що сприятиме самовираженню.

Автор: Шевченко О. В., учитель зарубіжної літератури, Миколаївська гімназія № 4.

По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 11.01.2010