Контроль і облік досягнень навчально-дослідницької діяльності ліцеїстів

У визначенні системи контролю і обліку досягнень ліцеїстів у педагогічна система виходить з положення про творчу обдарованість будь-якого ліцеїста і передбачає необхідність створення стану психологічної розкутості, творчої свободи ліцеїстів, їх права на помилку, вияву толерантності всіх учасників навчально-виховного процесу

У креативній педагогічній системі вчитель-фасилітатор в оцінці загальної діяльності ліцеїстів дотримується принципів:

• використання оцінки як зворотного зв'язку, необхідної для ліцеїста інформації про ефективність його діяльності, а не як засіб жорсткого контролю, психологічного тиску;
• орієнтації на індивідуальну відносну норму в оцінці, коли крапкою відліку є сам ліцеїст і особливості його творчого розвитку;
• терпимого ставлення до ліцеїста і темпів реалізації його задатків, розвитку здібностей;
• емоційної зацікавленості вчителя, яка не допускає байдужості до ліцеїста, забезпечує пошук раціональних засобів його заохочення, розвитку творчої мотивації і не використання психологічно непозитивних форм оцінок;
• змістовності оцінки, яка передбачає, перш за все, аналіз творчих засобів вирішення поставленої проблеми;
• використання можливостей ліцеїстів самостійно оцінювати свою роботу і співпрацювати в цьому плані з ними;
• створення позитивного емоційного фону оціночних ситуацій без порушення загальної творчої атмосфери;
• організації оціночної діяльності, яка виключає виникнення ситуації конкуренції.

Оцінка досягнень ліцеїстів у креативній педагогічній системі здійснюється як засіб заохочення до діяльності, а не примусу. Креативна педагогічна система передбачає в першу чергу самооцінку діяльності ліцеїстів, яка є результатом розумового аналізу, синтезу, порівняння та чуйного ставлення, співчуття одне одному. При оцінці вчитель акцентує увагу ліцеїстів на необмежених творчих і інтелектуальних можливостях людини і окремо кожного ліцеїста. Як експерт, він визначає оцінку виходячи з необхідності поєднання нормативного критерію з особистісним. Якщо ліцеїст має відставання у виконанні особистої програми самовдосконалення в силу різних причин і намагається це надолужити, то вчителем використовується тільки особистісний критерій. До такого підходу спонукаються і ліцеїсти в оцінці досягнень своїх колег. У разі низької творчої активності і досягнень, ліцеїста в освітній діяльності, вчитель в індивідуальній бесіді з ним висловлює оцінку самих результатів діяльності акцентуючи увагу на тому, яких потрібно добиватися досягнень згідно з нормативом. У цьому випадку вчитель наштовхує ліцеїста на пошук причинно-наслідкових зв'язків досягнень ліцеїста з одного боку і системи, стилю його освітньої діяльності, з другого, та розробку конкретного плану дій.

Для забезпечення контролю та обліку як частини загального процесу управління навчанням та вихованням ліцеїстів використовується «Особистий щоденник дослідника», в якому не передбачається облік поточних оцінок ліцеїстів, підписи батьків та вчителів. Він є засобом самотворення творчої самодостатньої особистості і посібником для одержання початкових знань з самоменеджменту, самомоніторінгу та здійснення самоосвіти ліцеїстів.

По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 05.02.2005