Учителі-батьки увесь час мають учитись бути відмінними батьками. Ми не можемо собі дозволити бути ані поганими батьками, ані посередніми. Це може занадто дорого коштувати і нашим дітям, і нам самим
Зрозуміло, що при сучасному ритмі життя ми дуже зайняті, ми перевантажені, перевтомлені, відчуваючи хронічну втому та нестачу часу. І давайте запам'ятаємо - забезпечення дітей дахом над головою, харчуванням та одягом не має нічого спільного з нашою зацікавленістю життям дітей, з нашим спілкуванням із ними, з нашими спільними вечорами та святами, з вихідними та канікулами, проведеними разом. Годувати дітей, взувати та вдягати їх, забезпечувати їх житлом - це занадто мало для них. Це - мізерно мало.
Уявіть собі хорошу тваринницьку ферму. Працівники ферми піклуються про її мешканців: вони вчасно дають тваринам різні корми, вони стежать за чистотою приміщення, забезпечуючи своїм підопічним тепло, сухі підстилки тощо. Вони вважають це головним у своїй роботі. Але хіба ми, батьки, можемо так ставитись до своїх рідних дітей, поводячись із ними, як із тваринами, як з домашньою худобою?
Саме поїсти й одягтись наші діти цілком змогли б і без нас. Дитячі будинки та притулки надають подібні послуги. Але бути щасливими без нас наші діти не можуть. Запам'ятаємо: харчування та вдягання дітей не таке вже й важливе. Це все другорядне. Подібний рівень спілкування батьків зі своїми дітьм - це рівень будь-якої пристойної тваринницької ферми.
Пекучий заклик: не організовуйте примітивну за рівнем відносин її мешканців і працівників тваринницької ферми в себе вдома! Не розводьте, будь ласка, у своїй родині велику рогату та всіляку іншу свійську худоба!
А худоба може вийти з наших дітей саме в тому випадку, якщо в нашому домі, у нашій родині успішно функціонує тваринницька ферма. Так-так, ферма, нехай і сучасно-модерна, з комп'ютерами та різними іншими чудесними, але бездушними технічними засобами. Шановні батьки, не будьте тваринниками, чабанами, пастухами, конюхами й ніякими іншими скотарями у своїй родині. Усі перераховані вище професії в сільському господарстві потрібні та шановані, але вони зовсім не підходять для вашого людського помешкання. Це все - погані професії батьків для їхніх дітей!
Просте побажання: бажаю вам створити у вашій оселі звичайну людяну людську родину, а не, нехай і добре обладнану, але тваринницьку ферму!
А щоб не вийшла ферма замість родини, треба просто спілкуватися зі своїми дітьми, постійно для цього відсуваючи та кидаючи всі інші справи, у тому числі готування корму або заміну підстилок. Треба жити інтересами своїх дітей і весь час займатися з ними конструктивною діяльністю. Треба розмовляти з ними про все, нескінченно обговорюючи їхні справи, радячи їм і приймаючи їх. Треба... Треба... Так, дуже багато всього ще потрібно вашим дітям від нас. І ми, батьки, просто зобов'язані їм усе це дати, іноді, можливо, при цьому забувши про харчування, про ідеальну чистоту в помешканні, про дорогі подарунки, якими ми так спритно, як нам здається, відкуповуємося від своїх дітей, про численні сучасні електронні й інші іграшки, якими ми наївно намагаємося замінити нашим дітям себе. Про все це можна й забувати. І вже, зрозуміло, ми маємо забути про власний спокій. Не можна нам лише забувати про те, що саме хочемо ми у своєму домі побудувати: тваринницьку ферму чи людську родину. А вибір, шановні батьки, за вами, що саме будувати! То ж досить скиглити та скаржитись, давайте будувати!
Просте побажання: нехай дорослішання ваших дітей не буде для вас як грім серед ясного неба. Нехай воно буде як сонечко серед ясного неба. Бажаю вам сонця!
Шановні вчителі-батьки, кидайте, відкладайте всі ваші справи, якщо до вас звертається ваша дитина. Ніщо не може бути важливіше цього. Слухайте, вислуховуйте своїх дітей. Слухайте терпляче, зацікавлено й нескінченно довго. Вислухайте до кінця все, що каже ваша дитина. Ніяких переривань і нетерпимості. Нашим дітям неодмінно потрібні уважні та доброзичливі слухачі. Їм украй необхідні вдячні слухачі. Слухачі, які не критикують і не осуджують, а приймають; слухачі, які не повчають і дорікають, а слухають і розуміють.
Дорогі вчителі-батьки, зрозуміло, вам часто буває ніколи займатися з власними дітьми. Але все-таки не віддавайте ніколи нікому своєї дитини. Не розраховуйте, що вашою дитиною буде займатись хто-небудь інший. Якщо ви доручаєте свою дитину кому-небудь іншому, цей хто-небудь буде робити з вашим чадом що-небудь і як-небудь. Вас це точно влаштовує?
В американських психологів є поняття - «ineffective parenting», що в перекладі з англійської означає «неефективне батьківство». У своїх дослідженнях психологи помітили дивну річ: виявилось, що діти бувають «важкими» найчастіше не через бідність родини, не через відсутність одного з батьків, а через це саме «неефективне батьківство» дорослих членів родини. Тож давайте будемо практикувати ефективне батьківство!
Ще одне побажання: нехай ваша родина буде осередком добра, теплоти та взаєморозуміння. Нехай вона насаджує все це у ваших дітях. І нехай ваш дім буде розсадником хороших, добрих, здорових і щасливих дітей.
Ще один додаток. Про наочну наочність.
Хочу вам дещо розповісти про дуже наочну наочність для батьків, що часто використовується на північноамериканському континенті. Про своєрідний «Батьківський лікнеп на бігу» або «Школу для батьків мимохідь». Ця «Школа» складається в Америці та Канаді з цілої серії яскравих плакатів, що розміщуються у громадських місцях і транспорті, а також у деяких безкоштовних рекламних газетах.
Наведу переклад змісту такого листочка-пам'ятки для батьків.
«Фізичне покарання може заподіяти вашій дитині шкоду - фізичну, емоційну, соціальну.
Що ви можете зробити для заохочення хорошої поведінки вашої дитини:
Коли ваша дитина поводиться погано:
Ще приклад іншого такого відривного листочка зі своєрідного «Батьківського календаря» або «Пам'ятки для батьків».
«Ваші діти все чують.
Ваші розмови й учинки впливають на вашу дитину, на те, як вона ставиться до харчування та до фізичної активності. Ваші слова та вчинки можуть уплинути на самооцінку вашої дитини. Ви - головний приклад наслідування для своєї дитини.
У дітей до всього формується своє власне ставлення в ранньому віці. Велика частка засвоєного ними до шести років буде супроводжувати їх усе життя.
Пам'ятайте:
Батькам на замітку:
Бути батьком - не завжди легко.
Автор: А. Бікеєва.
"Уроки психологи для школьного учителя: Советы усталому педагогу"
Дата публикации: 05.02.2008