Развитие критического мышления: задания и упражнения для уроков

Критическое мышление, то есть способность анализировать информацию, делать осознанные выводы и подвергать сомнению данные, является ключевым навыком XXI века.

Современный мир развивается очень быстро, а цифровые технологии становятся все более совершенными.

Поэтому уметь ориентироваться в большом потоке информации и находить там необходимое, обладать способностью осмыслить, упорядочить и применить полученные данные, искать причины и последствия фактов, формулировать собственное мнение, подкрепленное проверенными доказательствами, крайне важно.

Как во время образовательного процесса с помощью упражнений и заданий развивать все эти навыки и поощрять учеников не просто потреблять информацию, но и осмысливать ее, читайте дальше в статье.

Перевірка інформації

Важливою складовою критичного мислення є вміння перевіряти інформацію. І попрактикувати цю навичку в межах навчального процесу доволі легко.

Наприклад, запропонуйте учням перевірити інформацію з підручника чи іншого ресурсу. Обговоріть разом, як саме вони можуть це зробити. Запропонуйте «правило трьох джерел»: знайти підтвердження інформації щонайменше в трьох різних джерелах, наведіть приклади. Зазначте, що в певних ситуаціях джерелом може бути й спілкування з людиною – сучасником подій, очевидцем, експертом з теми. 

Також можете запропонувати учням пограти в гру «Звідки ти це знаєш?». Нехай вони поділяться невеличкою інформацією з теми, що вивчається. Запитайте «Звідки ти це знаєш?», поміркуйте разом, чи надійне це джерело інформації. Наприклад, можна порівняти такі джерела, як підручник, телебачення, кіно, соцмережі.

У результаті такі активності можуть стати основою для критичного осмислення переконань та установок школярів, а також початком їхнього вміння та звички оцінювати інформацію за її вірогідністю.

Дискусія

Обговорення різних тем, використання доказів та аргументів і спільне знаходження оптимального рішення також допомагає учням розвивати критичне мислення та здатність висловлювати свої думки. 

До того ж це хороший спосіб урізноманітнити уроки, адже дискусії можна проводити у вигляді традиційних форм – форуму, дебатів або круглого столу, або можна спробувати організувати колективне обговорення більш нестандартно.

Як варіант, сформуйте учнів у групи з 5–10 людей ізапропонуйте їм вжитися в роль певної історичної постаті чи уважно дослідити теорію, формулу, проблемне питання з подальшим його обговоренням та дискусією. Така техніка допоможе вивчити та переосмислити матеріал, а також потренує навички аргументації та пошуку інформації. 

Логічний ланцюжок

Здатність мислити логічно та будувати причиново-наслідкові зв'язки – це ще одна навичка, яка зрештою сприятиме кращому та більш повному осмисленню інформації та захищатиме учнів від маніпуляцій. 

Щоб потренувати ці вміння, використайте логічний ланцюжок. Його сенс полягає у тому, що при наведенні фактів, правил чи пропозицій учні мають вказувати їхні причини, які також мають причини виникнення. Отже, відбуватиметься поступове виявлення першопричин, адже увесь ланцюжок подій чи фактів має бути побудований у хронологічному порядку. 

Така методика дає змогу розвинути уяву, спостережливість та навчитися аргументувати власні думки. Прийом допомагає структурувати великі обсяги інформації та виводити закономірності явищ та подій, що вкрай важливо для критичного мислення. 

Метод «Шість капелюхів»

Цю методику запропонував британський письменник, психолог і спеціаліст із творчого мислення Едвард де Боно. Основою його підходу є концепція паралельного мислення, яка дозволяє уникнути зайвих емоцій, непослідовності та розгубленості при виконанні практичних завдань чи обговоренні проблемних питань.

«Шість капелюхів» – психологічна гра, сенс якої полягає в тому, щоб розглянути одну і ту ж проблемну ситуацію із 6 незалежних одна від одної позицій. 

Капелюхи можна розподілити так: 

• Білий капелюх – виклад фактів. Що? Де? Коли?
• Червоний капелюх – почуття. Які почуття виникають під час обговорення даних?
• Чорний капелюх – критика, проблеми, розбіжності. Що не так з наведеною інформацією?
• Жовтий капелюх – позитив. Що сподобалось? Що позитивного є в обговорюваних даних?
• Зелений капелюх – творчість, креативність. Як би ви вчинили? Що б запропонували?
• Синій капелюх – узагальнення, висновки. Над чим нас змушує задуматись ця інформація? Які висновки слід зробити?

У результаті така механіка дозволятиме сформувати більш повне уявлення про предмет дискусії, а надалі в житті учнів допомагатиме їм розглядати інформацію з різних кутів. 

Метод «Шість пар взуття»

Це ще одна методика Едварда де Боно, спрямована на структурування поведінки на шість окремих способів дії: 

• відповідальність за встановлений порядок і формальні процедури (темно-сині флотські фірмові черевики);
• дослідження, збір фактів, отримання інформації (сірі кросівки);
• робота в складних умовах, практицизм (коричневі робітничі черевики);
• дії у надзвичайних та небезпечних умовах (помаранчеві гумові чоботи);
• турботливе ставлення, співчуття, дбайливе ставлення до людських почуттів (рожеві капці);
• дії, пов’язані з певним становищем, владою, лідерством (пурпурні чоботи для верхової їзди).

Щоб використати її в межах навчання, об’єднайте дітей у групи та запропонуйте їм проблемне питання чи задачу для розв'язання. Попросіть їх проаналізувати ситуацію та обрати взуття, яке б допомогло діяти в ній найефективніше. Далі нехай кожна команда презентує своє рішення, щоб увесь клас міг обговорити обрані стратегії.

Ця техніка надає нам набір типових дій, що дозволяють швидко діагностувати ситуації та діяти з максимальною ефективністю. Це допоможе учням розвинути навички аналізу обставин і пошуку найбільш вдалих стратегій у них, що особливо корисно в умовах швидкого темпу життя.

Які б непередбачувані ситуації не трапились, діти, які володіють цією методикою, зможуть усвідомити основні стилі поведінки в кожній з них і далі «взувати взуття, що підходить».

Метод «Кубування»

Кубування – метод навчання, який полегшує роз­гляд різних аспектів теми, що надалі привчає учнів ширше дивитися на світ.

Цей підхід перед­бачає використання кубика, на гранях якого написано вказівки:

• Опишіть.
• Порівняйте.
• Назвіть асоціації.
• Проаналізуйте.
• Знайдіть застосування.
• Запропонуйте аргументи «за» та «проти».

Для застосування цієї техніки запропонуйте учням будь-який предмет, явище чи подію для розгляду й попросіть виконати всі дії, зазначені на кубику, у наведеному вище порядку.

Відтак вони одночасно краще засвоять матеріал, а також зможуть потренуватися аналізувати інформацію й формувати власні судження. 

Метод «Фішбоун»

Метод «Фішбоун» або іншими словами «Скелет риби» допоможе навчитися аналізувати інформацію, робити висновки, знаходити зв’язки між даними. 

Усе, що для нього потрібно, – намалювати на дошці, фліпчарті чи аркуші паперу скелет риби. Далі біля голови риби записують проблему, яка виникла і яку варто розв’язати, на верхніх кістках – причини виникнення цієї проблеми, а на нижніх – факти, які мають підтвердження цих причин. Висновок роздумів потрібно записати у хвості риби.

Таким чином учні потренують уміння аналізувати дані, шукати аргументи та причини, а також зможуть робити власні висновки, а не просто споживати готові тези, що і є ціллю розвитку критичного мислення.

Подготовила Олеся Филоненко.

По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 09.01.2025