Оновленому суспільству потрібні люди, які можуть самостійно мислити, здатні до самореалізації на основі об'єктивної самооцінки.
Головна задача сучасної школи - розкриття потенційних можливостей і здібностей учнів та підготовка маленької людини до самостійного життя. Випускнику школи необхідно вирішувати реальні задачі у суперечливих і складних умовах сучасного буття.
Таким чином, головною метою вчителя стає формування ключових компетенцій учнів за допомогою рефлексій їхніх дій, так як саме набуття життєво важливих компетентностей може дати людині можливість орієнтуватися у сучасному суспільстві, сприяє формуванню в особистості здатності швидко реагувати на запити часу.
Одним з кращих прикладів формування та розвитку життєвих компетенцій є використання інтерактивних методик, в яких використовуються принципи рефлексії, партнерство, неординарність, креативність, толерантність.
Кожний творчо працюючий учитель прагне, щоб радість відкриття не покидала учня ні на жодному уроці. Тільки за такої умови, як стверджують психологи та педагоги, дитина буде виховуватися та творчо розвиватися.
Крім того, що ми повинні навчити учня читати, працювати з додатковою літературою, мислити, говорити, аргументувати, висловлювати думки з приводу побаченого та почутого.
Змістовно-діяльнісний підхід до навчання вимагає створення дидактичних та психологічних умов для зацікавленого навчання. Головними задачами навчання є:
Для реалізації цих завдань у життя необхідно створити такі умови, за яких учні не будуть пасивними слухачами, а будуть брати активну участь у процесі набуття знань, у результаті чого й будуть формуватися творчі здібності.
Однієї з умов пробудження зацікавленості до даних процесів є те, що учитель і учні працюють у режимі креативної педагогіки, де школярі беруть участь у творчому діалозі з культурними текстами, формуючи особистісну позицію. Наступною умовою в розвитку творчої особистості, на мою думку, є використання нестандартних задач, що носять творчий характер. Зараз, коли йде пошук основних духовних орієнтирів, проблема розвитку творчих здібностей, які удосконалюють особистість, є особливо актуальною. Для цього необхідно:
В процесі виховання особистості школяра, розвитку його індивідуальних здібностей провідна роль належить емоційній сфері.
Таким чином, з'являється ще одна задача, без якої неможливий повноцінний розвиток особистості, виховання творчого читача. Учня потрібно навчити сприймати, за прочитаним текстом, життя з його сумом та радістю, відчувати роздуми та переживання, висловлені автором. Творче читання - це особистісний процес. Учні на уроках української літератури готують інсценізації, створюють декорації та костюми. Саме тут і виявляється творчість учнів, їхнє вміння й навички виразного читання, дотримання інтонаційних характеристик. Після виступу "глядачі" висловлюють свої судження з приводу побаченого.
Одним з методів, що активізують творчу активність учнів, є метод "вживання" учнів у текст. У зв'язку з цим я звертаюся до прийомів, що забезпечують художньо-інтерпретаційну діяльність школярів. Одним з таких є створення учнями власних текстів:
Щоб учні повноцінно сприймали твір, зуміли його "прочитати", мною використовуються методичні прийоми "входження у твір" і "внутрішні паралелі".
"Входження у твір" - це усвідомлення аури героїв, їхнього світосприймання, моральних норм, що в свою чергу забезпечує глибше осягнення твору.
Вивчення, наприклад, повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків" часто обмежується тим, що учні висловлюються лише про загальний перебіг подій і не помічають усієї глибини авторського задуму.
Класичний сюжет: Іванові й Марічці перепоною на шляху до подружнього життя стають ворогуючі родини. Але хіба лише це показав М.Коцюбинський. Чому ми не хочемо бачити іншого - потаємного світу ,без розуміння якого твір сприймається однобоко? Тому перед вивченням повісті має йти мова про життя гуцулів, їхні вірування, звичаї, божества. Вчитель просить учнів на якусь мить вийти за межі реального світу, повірити в існування мавок, арідників, щезників... Це дасть змогу збагнути та відчути душі героїв, які не просто вірили в надприродні сили, а й знали, що все це є реальністю. Діти входять у твір, поринають у глибину авторського задуму. І лише за таких обставин до Івана дійсно прийде Марічка, яка не померла, а її просто забрав Черемош. Адже природа сама вилеліяла двох коханих, тому й забрала до себе. І лише десь там, у незвіданому світі, вони знайдуть своє щастя!
Суть методичного прийому "внутрішніх паралелей" полягає в тому, що певний образ, твір, проблема розглядаються на основі й у тісному взаємозв'язку з раніше вивченими творами, образами, порушеними проблемами, коли рядками одного твору учні можуть схарактеризувати героїв іншого. Зокрема, роман Ліни Костенко "Маруся Чурай" можна вивчати, спираючись на раніше прочитану драму-феєрію "Лісова пісня". Психологічні паралелі в даному разі можна провести і між Марусею і Мавкою, і між Лукашем та Грицем, і між порушеними проблемами обох творів: вірності, зради, роздвоєння особистості, пізнання власного Я, вічності буття. Такий підхід до вивчення літератури дає змогу дітям здобути системні знання, побудувати власне бачення аналізу зображених подій, зробити ґрунтовні висновки, ширше поглянути на навколишній світ. За допомогою «психологічних паралелей» можна вивчати й низку інших творів: "Бояриня" та "Лісова пісня" Лесі Українки, "Земля" О. Кобилянської і "Мати" М.Хвильового, "Зачарована Десна" О.Довженка та "Гуси-лебеді летять" М.Стельмаха, "Людина і зброя" О.Гончара та "Україна в огні" О.Довженка.
Творчість учнів на уроці може реалізовуватися за допомогою різних видів художньої діяльності: музичної, театральної, образотворчої. У зв'язку з цим, мною використовується ціла система завдань з різних видів мистецтва на уроках літератури та у позакласній роботі:
Ця класифікація умовна, але без диференціації не обійтися, бо вона створює базу для чіткої роботи, спрямованої на системне використання різних видів мистецтва на уроках літератури. Наведу систему цих завдань:
1.Завдання, спрямовані на розвиток асоціативного мислення.
1.1 Розвиток сприйняття різних творів мистецтва:
1.2. Розвиток сенсорного апарата особистості у процесі аналізу тексту художнього твору:
1.3. Розвиток фантазій та уявлень учнів:
1.4. Розвиток асоціативного мислення учнів:
2. Завдання, що знайомлять школярів з різними видами художньо-творчої діяльності.
2.1. Розвиток літературних здібностей учнів:
2.2. Розвиток образотворчих здібностей учнів на основі роботи з художнім текстом.
2.3. Літературно-музичний розвиток учнів на основі використання комплексу мистецтв.
2.4. Вплив словесних образів значно посилюється зоровими образами малярства, скульптури, архітектури, театру, кіно. Потрібно дослухатися до голосу письменника. Ось, наприклад, І.Франко передбачає зіставлення свого Мойсея з мікеланджелівським, що став поштовхом для авторського задуму; М. Старицький присвятою п'єси «Талан" у всесвітньо відомій акторці театру корифеїв М.Заньковецькій спонукає до знайомства з її особистою театральною долею; П.Загребельний, розповідаючи в романі «Диво" про Софійський собор, спрямовує на порівняння авторських описів зі враженнями сьогоднішніх читачів від цієї архітектурної перлини Київської Русі.
2.5. Театрально творчий розвиток учнів у процесі вивчення текстів художнього твору:
3. Комплексні завдання для розвитку творчих здібностей учнів:
Учень, беручи участь в різних видах художньої діяльності, реалізує свої здібності як художник, як актор. Головне ж те, що на кожному уроці упевнюється: читання та аналіз художнього твору, вимагає від нього проявів усіх його сил і здібностей, фантазій та винахідливості. Він учиться самостійно відшукувати образи, символи, які б висловлювали його задуми, ідеї. Таким чином, дитина пізнає радість пошуку й радість відкриття.
Викладання літератури - це специфічна галузь творчої педагогічної діяльності, котра спонукає вчителя до нестандартного художньо-педагогічного мислення, це частина духовного життя країни, і на нас, вчителів-словесників, покладена важлива місія запалювати в юних серцях вогник творчості й бути активними учасниками естафети духовних скарбів нації і людства новим поколінням.
Автор: О. Вахрамєєва, вчитель української мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії
По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 25.10.2009