Про нові форми педагогічної ради

Педагогічна рада. Якою їй бути? Формальною чи дієвою? Пропонуємо вашій увазі матеріал стосовно нових форм проведення педагогічної ради в інтерактивному режимі. А що робить педагогічний колектив вашої школи у цьому напрямі?

Педагогічна рада в гімназії - це лабораторія педагогічної майстерності, одна з умов розвитку експериментально-дослідницької роботи в гімназії. Ми визначили для себе, що педагогічна рада повинна бути генератором цікавих ідей, тому до її підготовки ми залучаємо якнайбільше людей. Педрада в гімназії - це орган, що поєднує всіх загальною турботою про сьогоднішній та завтрашній день гімназії, спонукає до пошуку, творчості, створює в колективі атмосферу довіри, взаєморозуміння й поваги. Педагогічна рада в нашому навчальному закладі виконує такі методичні функції: інформаційні, узагальнюючі, аналітичні, розвивальні, навчальні, такі, що активізують.

Усе починається з етапу планування, що здійснюється методичною радою. Основна проблема ділиться на кілька підтем, які пропонується розробити творчим групам, скомплектованим за ознакою їхньої причетності, компетентності, досвіду в даній галузі. Розробляються план педагогічної ради, питання для обговорення, бібліографія.

Етап підготовки. Підготовку до педагогічної ради одночасно проводять творчі групи та предметні кафедри разом з адміністрацією. Іде розробка сценарію педагогічної ради. Кожна творча група одержує завдання вивчити стан проблеми на своїй ділянці. До роботи груп підключаються члени адміністрації, керівники кафедр.

Творчі групи разом з адміністрацією:

• займаються розробкою питань до педагогічної ради;
• проводять анкетування педагогів та учнів;
• продумують серію допоміжних заходів (теоретичні семінари, предметні тижні, методичні дні);
• відвідують уроки та позакласні заходи;
• надають допомогу педагогам у систематизації матеріалу з обраної проблеми;
• вивчають документацію навчального закладу;
• розробляють пам'ятки;
• готують оголошення про майбутню педагогічну раду;
• розробляють проект рішення й рекомендації.

Гласність і стимулювання підготовки педагогів до педагогічної ради забезпечується тим, що в учительській за місяць або більше вивішується плакат-оголошення про майбутню педраду.

Етап проведення. Тривалість педагогічної ради за часом - 2-2,5 години.

Важливе значення має процедура ухвалення рішення. Проект рішення готується заздалегідь робочою президією й ставиться на голосування. Перед голосуванням обов'язково повинно бути оголошене обговорення проекту рішення. Після голосування (відкритого) іде облік пропозицій щодо виправлення, уточнення прийнятого за основу рішення і, нарешті, проводиться голосування остаточного варіанта рішення в цілому.

Нижче наводяться робочі матеріали з підготовки до педради.

Уміння учителя збуджувати, зміцнювати та розвивати пізнавальні інтереси учнів у процесі навчання складається в умінні зробити зміст свого предмета багатим, привабливим, а способи пізнавальної діяльності учнів різноманітними, творчими, продуктивними.

Сценарій педагогічної ради
„Психолого-педагогічний аспект розвитку пізнавального інтересу в школярів"

Якщо хочеш виховувати в дітях сміливість розуму,
інтерес до серйозної інтелектуальної роботи,
самостійність як особисту рису, вселити в них радість творчості,
то створюй такі умови, щоб іскорки їхніх думок
утворили царство думки, дай їм можливість
відчути себе в ньому владарями.
Ш. А. Амонашвілі

Цілі

1. Визначити роль і місце пізнавального інтересу серед інших мотивів навчання.

2. Простежити взаємозв'язок пізнавальних інтересів дітей з їхніми індивідуальними особливостями.

3. Визначити, у чому складається стимулююча роль учителя в розвитку пізнавального інтересу в школярів.

Для більш ефективної підготовки до педагогічної ради було створено 4 творчі групи:

1. «Навчальна мотивація школярів: психолого-дидактичний аспект»

Склад групи: ... - керівник, ... (3-4 особи).

2. «Розвиток пізнавального інтересу в обдарованих дітей»

Склад групи: ...

3. «Мотивація навчальної діяльності учнів із ЗПР»

Склад групи: ...

4. «Розробка моделі професійної компетентності вчителя, який працює в класах ЗПР»

Склад групи: ...

Обладнання: виставка методичних посібників, методичні бюлетені з теми, таблиці, схеми.

Учителі входять у зал і приєднуються до тієї групи, в якій вони хотіли би попрацювати.

Хід педради

Вступне слово директора гімназії.

Виступ заступника директора з теми «Вплив особистості вчителя на розвиток емоційного компонента пізнавального інтересу».

Шановні колеги! Сподіваюся, що кожний з вас має добру теоретичну базу з даної проблеми. Завдання сьогоднішньої педради - з'єднати теорію із практикою. Хочеться, щоб кожний з нас збагатив свій педагогічний арсенал, щоб ми запозичили один в одного ефективні методи, прийоми, форми організації навчального процесу, що сприяють розвитку пізнавального інтересу.

Як ми повинні розвивати пізнавальний інтерес у конкретного Вані або Петі, які не хочуть учитися взагалі? Як побудувати роботу на уроці з Льонею, якому в житті нічого (як він стверджує), крім математики, не треба? У цьому ж класі сидить Маша, яка з вас не зводить закоханих очей: вона закохана у ваш предмет... Що з ними робити, як «розірватися» між усіма?

Ви можете створити педагогічні мініатюри на тему розвитку пізнавального інтересу на уроках і в позаурочний час зі сценарієм і режисурою. Вітаються творчість, артистизм, гумор, імпровізація.

Робота творчих майстерень.

Поради виступаючим:

• уміти слухати та не переривати оратора;
• доводити свою точку зору, спираючись на аналіз шкільної ситуації, факти, дані та висновки не тільки педагогіки, а й психології, фізіології, дефектології та інших наук;
• вносити конкретні пропозиції, точно їх адресувати;
• не допускати емоційних сплесків, пам'ятати, що емоції різко знижують результативність обміну думками.
• говорити, що думаєш, і думати, що говориш;
• головне - факти, логіка, уміння доводити;
• мати мужність вислухати правду й не ображатися;
• вітається гостре, влучне слово;
• перешіптування на місці, недоречні жарти забороняються;
• тут немає тих, хто спостерігає! Кожний - активний учасник розмови.

Кожна майстерня отримує завдання, на виконання якого дається 30-40 хвилин.

За ходом педради спостерігає експертна рада, до складу якої входять директор, заступник директора, учителі-предметники.

Члени групи коментують виступи педагогів і готовлять рішення педради.

Теми творчих завдань:

1. Класична педагогіка минулого стверджувала: «Смертельний гріх учителя - бути нудним». Коли дитина займається з-під палиці, вона доставляє вчителеві масу турбот і прикростей, коли ж діти займаються з охотою, то справа йде зовсім по-іншому.

• Як прогнати з уроку нудьгу?
• Як рутинну роботу зробити не нудною?
• Принцип варіативності й повторення - як їх поєднати?
• Як зробити так, щоб дитині хотілося вчитися?
• Уявіть собі, що у вас 8-й урок, учитися учні не хочуть. Що ви зробите, щоб, не дратуючи, не лаючись, не моралізуючи, змусити їх робити те, що треба?
• Запропонуйте з вашого досвіду роботи незвичайну презентацію нового матеріалу, нестандартні методичні прийоми, способи зняття напруги на уроці.

Форма подання - будь-яка: плакат, рекламний буклет, художня творчість (пісні, частівки, вірші, есе, проза...), ділова гра (учитель-учні).

2. Підготуйте 1-,2-,3-й, виступи перед учнями на 2-3 хвилини кожний.

Тема будь-яка. Почніть зі слів: «Дорогі мої, я хочу розповісти вам...».

Ціль - викликати цікавість як причину пізнавального інтересу. Незвичайна наочність, міміка й жести вітаються. Учитель - це лицедій... Ви згодні?

• Здивування - сильний стимул пізнання, його первинний елемент. Представте окремі елементи уроків, покликані викликати в учнів цікавість, бажання трудитися, займатися монотонною справою заради досягнення поставленої мети.
• Але... пізнавальний інтерес до навчального матеріалу не може підтримуватися весь час за допомогою тільки яскравих фактів, а його привабливість неможливо зводити до того, що дивує та вражає уяву. Ще К. Д. Ушинський писав, що предмет, для того щоб стати цікавим, повинен бути лише частково новим, а частково - знайомим. Нове й несподіване завжди в навчальному матеріалі виступає на тлі вже відомого та знайомого. Ось чому для підтримки пізнавального інтересу важливо вчити школярів умінню в знайомому бачити нове. Як ви це робите на практиці?

3. За кордоном цей розповсюджений синдром одержав назву «гіперактивність із дефіцитом уваги». Говорять, що сьогодні він зустрічається приблизно в 1/3 підлітків.

• Як створити такі умови, щоб у підлітка не було іншого виходу, крім заняття конкретною, нехай навіть найпростішою, справою, що вимагає хоча б елементарних зусиль інтелекту? Запропонуйте кілька оригінальних завдань, форм організації навчання подібної категорії дітей. Як зробити так, щоб вони не заважали класу?
• Складіть на допомогу вчителеві, який тільки починає працювати, пам'ятку «Як управляти навчанням гіперактивної дитини».

4. Пропонуємо на основі загальних методичних матеріалів із формування компетентностей у вчителів створити модель професійної компетентності вчителя, який працює в класах ЗПР.

Презентація результатів роботи творчих груп.

Виступи членів експертної ради.

Підбиття підсумків. Вироблення рішення педради.

Проект рішення педагогічної ради

Заслухавши й обговоривши виступи творчих груп за темою педагогічної ради, педколектив гімназії прийняв таке рішення:

З метою розвитку пізнавального інтересу продовжити роботу із систематизації індивідуальних методичних комплексів для різних категорій учнів (Наказ по гімназії від ...) щодо:

• діагностики рівня розвитку пізнавального інтересу (учителі-предметники, психолог);
• створення індивідуальних освітніх програм (учителі-предметники);
• навчання цілепокладання, усвідомлення цілей навчання та способів їхньої реалізації (мається на увазі, що цілі - це очікувані кінцеві й проміжні результати тих дій учня, які ведуть до реалізації їхніх мотивів).

Ураховувати при плануванні навчального процесу психологічні особливості різних категорій учнів, вибирати відповідні їхнім особистісним характеристикам методи та форми організації навчання (учителі-предметники, тематичне та поурочне планування).

У 2007/08 навчальному році організувати:

• постійно діючий теоретичний семінар із проблем розвитку позитивної мотивації до навчання (відповідальний ...);
• практико-орієнтовані семінари, «круглі столи», методичні дні з метою обміну досвідом з даної проблеми (відповідальний ...).

Автори: Ф. Антипова, С. Тиханович

По материалам: Освіта.ua
Дата публикации: 23.01.2008